Постанова

від 05.12.2023 по справі 400/3856/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 400/3856/23

Перша інстанція: суддя Птичкіна В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар Цибульська Ю.М.,

за участю: представника позивача адвоката Сідорова Д.Д.,

представника відповідача Радчича О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 400/3856/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИБИТИ" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2022 № 19014290704; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛИБИТИ" звернулось до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просило :

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 19014290704 від 11.01.2022;

-зобов`язати Управління внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування всі необхідні дані для відшкодування Товариству з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за вересень 2021 року в умі 402 900 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про відсутність у відповідача законних підстав для проведення перевірки, за результатами якої було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, а також на безпідставність висновків контролюючого органу про допущені позивачем порушення вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив, що з наданих до перевірки документів чітко вбачається, що ніяких договорів на будівництво, на залучення субпідрядних організацій та будь-які інші договори пов`язані із будівництвом між ТОВ «АЛИБИТИ» та ПП «ВЕГА-ГРУП» не укладались. Замість цього чітко видно, що ТОВ «АЛИБИТИ» придбала у ПП «ВЕГА-ГРУП» майнові права на квартиру.

Прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області обґрунтовує тим, що згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 197 ПК України операції позивача із придбання житла (квартир) у забудовника не є першим постачанням, тому у позивача не виникло право на податковий кредит з податку на додану вартість.

Окремо позивач зазначив, що у договорах купівлі-продажу майнових прав №107/П від 10.09.2021 та №108/П від 10.09.2021 зазначено, що ПП "ВЕГА-ГРУП" виступає в ролі забудовника, а не в ролі власника об`єкта нерухомості. Те ж саме підтверджується виписками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до яких ТОВ "АЛИБИТИ" є першим власником зазначених квартир.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене ГУ ДПС у Миколаївській області у акті податкової перевірки №9194/14-29-07-04/44103065 від 16.12.2021 дійшло хибного висновку про те, що операції купівлі-продажу між ПП "ВЕГА-ГРУП" та ТОВ "АЛИБИТИ" згідно підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК України не є першим постачанням, тому у позивача не виникло право на податковий кредит з податку на додану вартість.

Крім того, позивач звернув увагу, що ПП "ВЕГА-ГРУП" за результатами господарських операцій на адресу «АЛИБИТИ» зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 2 417 400, у т.ч. ПДВ - 402 900 грн., реєстрація яких податковим органом не зупинена та не скасована, а також відображено в податкових зобов`язаннях у деклараціях податку на додану вартість за відповідний період, що вплинуло на розмір оподаткування підприємства.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що ТОВ "АЛИБИТИ" самостійно не здійснює будівництво об`єкта житлової нерухомості, а залучає до такого будівництва підрядну організацію ПП "ВЕГА-ГРУП",якезалучаєіншупідряднуорганізацію ТОВ "МИКОЛАЇВПРОМБУДМОНТАЖ" (код ЄДРПОУ 33132371)), отже першим постачанням об`єкта житлової нерухомості у розумінні норм підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України буде операція першої підрядної організації (ТОВ "МИКОЛАЇВПРОМБУДМОНТАЖ", платник ПДВ) з постачання послуг із спорудження такого об`єкта житлової нерухомості замовнику, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, операція з постачання майнових прав на об`єкт житлової нерухомості ПП "ВЕГА-ГРУП" контрагенту-покупцю ТОВ "АЛИБИТИ" у вересні 2021 року буде другим постачанням об`єкта житлової нерухомості відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, яка підлягає звільненню від оподаткування ПДВ.

Тобто, господарські операції щодо придбання майнових прав ТОВ "АЛИБИТИ" у контрагента-постачальника ПП «ВЕГА-ГРУП» (код ЄДРПОУ 34707766) у вересні 2021 року звільненні від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України на загальну суму 402 900,00 гривень.

За результатами вказаної документальної позапланової перевірки ТОВ "АЛИБИТИ", встановлено порушення п.п. 197.1.14 п.197.1 ст.197, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2021 року, на 402900 гривень

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 17 серпня 2023 року позов задовольнив частково.

Визнав протиправним та скасував прийняте 11.01.2022 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області податкове повідомлення-рішення № 19014290704.

Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИБИТИ" (вул. Садова, 1, офіс 207, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44103065) судовий збір у сумі 7 554,37 грн

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції проігнорував, що господарські операції щодо придбання майнових прав ТОВ "АЛИБИТИ" у контрагента-постачальника ПП «ВЕГА-ГРУП» (код ЄДРПОУ 34707766) у вересні 2021 року звільненні від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України на загальну суму 402 900 гривень.

Позивач рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржував, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ГУ ДПС у Миколаївській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки контролюючим органом ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи по суті не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 19.10.2021 Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за вересень 2021 року (а.с.96-105, т. 1,), в якій, зокрема, вказало: рядок 19 Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 рядок 9 декларації) (позитивне значення) - 406 404 грн; рядок 20 Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1) - 404 953 грн; рядок 20.2 та рядок 20.2.1 Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на рахунок платника у банку - 402 900 грн.

17.11.2021 керівник Головного управління ДПС у Миколаївській області видав наказ № 2083-П Про проведення відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АЛИБИТИ (код ЄДРПОУ 44103065) (а.с. 142, т. 1,).

Згідно з наказом, предметом перевірки було дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

З 03.12.2021 до 09.12.2021 посадові особи Головного управління ДПС у Миколаївській області провели перевірку Товариства, результати якої оформили актом від 16.12.2021 № 9194/14-29-07-04/44103065 (далі Акт, арк. 15-40, т. 1).

Згідно з висновками Акта: … перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено порушення платником податків: 1. п.п. 197.1.14 п. 197.1 ст. 197, п.200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2021 року, на 402 900 гривень ….

11.01.2022 Управління, з посиланням на висновки Акта, прийняло податкове повідомлення-рішення № 19014290704, яким, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, зменшило Товариству суму бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2021 року на 402 900 грн та, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.2 статті 123 Податкового кодексу України, застосувало до позивача штраф в сумі 110 725 грн (далі Рішення, т. 1, арк. 41-42).

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з недоведеності твердження Головного управління ДПС у Миколаївській області про порушення позивачем підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, про завищення Товариством на 402 900 грн від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у декларації з ПДВ за вересень 2021 року, а тому дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Також суд першої інстанції визнав передчасними та відмовив у частині позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про те, що сума 402 900 грн вважається узгодженою, оскільки таке зобов`язання виникне наступного робочого дня після дня визнання протиправним та скасування Рішення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Податкового кодексу України.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, згідно з вимогами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 220-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до220-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається зі змісту акту перевірки у вересні 2021 року позивач задекларував у складі податкового кредиту з ПДВ 402 900 грн суму, що була сплачена на користь Приватного підприємства ВЕГА-ГРУП на виконання договорів купівлі-продажу майнових прав від 10.09.2021 № 107/П та від 10.09.2021 № 108/П.

Згідно з цими договорами, ПП ВЕГА-ГРУП передає, а Товариство приймає у власність майнові права (майнові права, що пов`язані з виникненням у майбутньому прав володіння, користування і розпорядження об`єктом нерухомості, за термінологією договорів) на 2 квартири - № 31 та № 33 у багатоквартирному житловому будинку із вбудовано-прибудованими приміщеннями, який знаходиться за будівельною адресою: проспект Героїв України та вулиця Новоодеська, м. Миколаїв.

Пунктами 4.4 договорів було визначено, що право власності на майнові права переходить до Товариства після підписання акта.

До перевірки Товариство надало: рахунки на оплату від 10.09.2021; платіжні доручення від 13.09.2021, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 13.09.2021 (загальна сума ПДВ 402 900 грн).

14.09.2021 Товариство і ПП ВЕГА-ГРУП підписали акти прийому-передачі майнових прав на квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 .

Згідно з наданою відповідачем Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на квартири було зареєстровано 20.09.2021 (вперше) саме за позивачем на підставі договорів та актів приймання-передачі майнових прав (а.с.16-18, т.2).

Суму 402 900,00 грн позивач також задекларував у складі від`ємного значення різниці муж сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за вересень 2021 року.

Апелянт, обґрунтовуючи висновки про завищення позивачем на 402 900, 00 грн суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, підтримав позицію яка була викладена в акті перевірки та у відзиві на позовну заяву щодо порушення позивачем підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до цієї норми, звільняються від оподаткування (податком на додану вартість) операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У цьому підпункті перше постачання житла (об`єкта житлового фонду) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об`єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об`єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об`єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв`язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Також в суді апеляційної інстанції представник апелянта підтримав позицію викладену у суді першої інстанції відповідно до якої оскільки, ТОВ АЛИБИТИ самостійно не здійснює будівництво об`єкта житлової нерухомості, а залучає до такого будівництва підрядну організацію ПП ВЕГА-ГРУП, яке залучає іншу підрядну організацію ТОВ МИКОЛАЇВПРОБУДМОНТАЖ (код ЄДРПОУ 33132371), отже, на думку податкового органу, першим постачанням об`єкта житлової нерухомості у розумінні нормі підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України буде операція першої підрядної організації (ТОВ МИКОЛАЇВПРОМБУДМОНТАЖ, платник ПДВ) з постачання послуг із спорудження такого об`єкта житлової нерухомості замовнику, яка підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов`язань з ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Спростовуючи наведене твердження ГУ ДПС у Миколаївській області суд першої інстанції ґрунтовно зазначив, що наявність відповідних первинних документів, а також зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних спростовує доводи відповідача про відсутність у Товариства права на податковий кредит в сумі 402 900 грн.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що апелянт не надав ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанції доказів щодо проведення перевірки з підстав порушення підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України ПП ВЕГА-ГРУП, оскільки саме ним складено податкові накладні.

Також не надано до суду доказів зупинення або відмови у реєстрації вказаних податкових накладних № 175, 176 від 13.09.2021 (а.с.71,83,т.1), натомість вони зареєстровані в ЄРПН.

Водночас, колегія суддів відхиляє посилання податкового органу на те, що ним було направлено 13.12.2021 запит на адресу ПП ВЕГА-ГРУП по взаємовідносинах з ТОВ АЛИБИТИ, оскільки як слушно зазначив суд першої інстанції останнім днем перевірки Товариства було 09.12.2021, отже вчинення дій поза строком проведення перевірки не може визнаватися дією, вчиненою для отримання податкової інформації у зв`язку з такою перевіркою.

Відхиляючи доводи відповідача щодо того, що у ЄРПН наявна інформація про придбання ПП ВЕГА-ГРУП протягом січня-вересня 2021 року у ТОВ МИКОЛАЇВПРОБУДМОНТАЖ будівельних матеріалів та послуг нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями по пр.Героїв України та вул.Новоодеській в м.Миколаєві (підрядні роботи) суд першої інстанці груновно зазначив, що відповідач не встановив зміст, обсяги, вартісні показники та час здійснення господарських операцій ПП ВЕГА-ГРУП та ТОВ МИКОЛАЇВПРОМБУДМОНТАЖ. Не відомо, як особа була замовником, а яка виконавцем послуг із спорудження житла (у контексті підпункту а підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України).

Не наведено жодних важливих аргументів з цього приводу і в апеляційній скарзі.

Принагідно слід зазначити, що згідно з позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 28.05.2021 у справі № 120/1565/19-а, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, ч за кошти держателів облігацій Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню податком на додану .

Водночас, відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав №107/П від 10.09.2021 та №108/П від 10.09.2021 - ПП "ВЕГА-ГРУП" виступає в ролі забудовника, а не в ролі власника об`єкта нерухомості. Те ж саме підтверджується виписками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності відповідно до яких ТОВ "АЛИБИТИ" є першим власником зазначених квартир.

В аспекті наведеного вище, з урахуванням недоведеності твердження Головного управління ДПС у Миколаївській області про порушення позивачем підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України, про завищення Товариством на 402 900 грн від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету у декларації з ПДВ за вересень 2021 року, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 19014290704 від 11.01.2022.

Щодо позовної вимоги позивача про зобов`язання Головного управління ДПС у Миколаївській області внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування всі необхідні дані для відшкодування Товариству з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за декларацією за вересень 2021 року в умі 402 900 грн, колегія суддів зазначає, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось, а тому відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.

Посилання апелянта на те, що господарські операції щодо придбання майнових прав на квартири ТОВ "АЛИБИТИ" у контрагента-постачальника ПП «ВЕГА-ГРУП» у вересні 2021 року звільненні від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, водночас доводи податкового органу про те, що будівництво квартир здійснювало не ТОВ «АЛИБИТИ», а підрядник ПП«ВЕГА-ГРУПП», яке залучало іншу підрядну організацію ТОВ «МИКОЛАЇВПРОМБУДМОНТАЖ» не знайшли такого підтвердження, оскільки відсутні первинні документи на підставі яких останнє здійснювало будівництво квартир, а податкові накладні № 175, 176 від 13.09.2021 зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛИБИТИ" є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року у справі № 400/3856/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення 12 грудня 2023 року.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк