Рішення

від 06.12.2023 по справі 490/2686/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1644/2023 Справа № 490/2686/23

Центральний районний суд м. Миколаєва

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Позднякову Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСББ "Потьомкінська 143" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року позивач звернувся до суду за позовом до ОСББ "Потьомкінська 143", в якому просила стягнути на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 43310,96 грн , заданих пошкодженням внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що є власницею кв. АДРЕСА_1 , який знаходиться на балансі ОСББ "Потьомкінська 143". Між нею та ОСББ укладено договір про надання послуг , вона є добросовісним платником послуг з утримання будинку , на її ім`я відкрито особовий рахунок..

Починаючи з 2022 року її квратира постійно затоплюється дощовими опадами , стіни квартири постійно мокрі , в результаті чого електропроводка квартири систематично замикає та пошкоджуються кабелі. Постійно заподіюється шкода її майну.

Вона неодноразово зверталася до керівництва ОСББ та Департаменту ЖКГ ММР , урядову гарячу лінію та мера ОСОБА_2 щодо ремонту покрілі та водостоку будинку, внаслідок чого і вдібувається затоплення її квартири, , проте їй відповідали, що проведення поточних ремонтних робіт у будинку відноситься до повноважень ОСББ і має відбуватися за кошти останнього. проте затоплення квартири продовжується та ремонт не проводиться.

Її намагання врегулювати спір в досудовому порядку виявилися марними, голова правління ОСББ на їхї звернення не відповідає.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості відновлюваного ремонту квартири АДРЕСА_2 , сукупна вартість ремонту, який необхідно провести для усунення наслідків залиття, складає 37 874 грн, яку слід стягнути з відповідача як відшкодування майнової шкоди. Крім того, зазначила, що неправомірними діями відповідача позивачці завдана моральна шкода, яка виразилась у тривалих негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження її майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Заподіяну моральну шкоду позивачка оцінює у грошовому розмірі 50 000 грн. Відповідач добровільно завдану шкоду відшкодовувати не бажає, у зв`язку з чим для захисту та відновлення своїх порушених прав позивачка вимушена звернутися до суду.

Ухвалою суду від 17.04.2023 справу прийнято до провадження та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначити проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

Позивачка надала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з`явився, про розгляд справи повідомлялався належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачка не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що позивачка є власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначена квартира знаходиться на дев`ятому поверсі дев`ятиповерхового житлового будинку і являє собою двокімнатну квартиру загальною площею 44,3 кв.м., що підтверджується копією технічного паспорта квартири та Свідоцтва про право власності на житло від 16.01.1996 року.

Вказаний будинок перебуває на балансі та управління ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ ПОТЬОМКІНСЬКА 143 ( код ЄДРПОУ 40717562), зареєстровано 04.08.2016 , керівником та уповноваженою особою є ОСОБА_3 .

Наданими позивачам фотографіями квартири підтверджується також факт затоплення та незадовільний технічний стан квратири внаслідок замокання.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом 2022-2023 років позивачка неодноразово зверталася до голови ОСББ Водянкого М.І, Департаменту житлово0комунального господарства ММР з заявами щодо усунення причин затоплення належної їй квратири та проведення ремонту покрівлі будинку.

Згідно відповідей Департаменту ЖКГ ММР - проведення ремонтних робіт у будинку є повноваженнями правління ОСББ.

Протягом 2022 -2023 років в квартирі позивача продовжується затікання дощових вод з покрівлі будинку.

Згідно висновку експертного дослідження від 05.04.2023 року № ЕД-19/115-23/26663-БТ, проведеного МНДЕКЦ МВС України на замовлення ОСОБА_4 , на момент дослідження за результатми візуального огляду встанволено, що в квартирі АДРЕСА_1 видимі сліди затікання рідини через елементи перекриття та результати дії вологи на поверхню внутрішнього оздобдлення стін та стелі в коридорі та житлових кімнатах (ознаки дії рідини окремими місцями по площі стелі та стін). Постійне залиття викликає замикання електрочної проводки у місцях з`єднання окремих кабелів та пошкодження самих кабелів.

Технічною причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є потрпляння вологи від атмосферних опадів через елементи перекриття внаслідок незадовільного технічного стану покрівлі.

Вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 становить 37 874 грн.

Згідно рахунку до сплати № 43 від 27.02.2023 року та квитанції про оплату від 01.03.2023 року, ОСОБА_1 , сплатила вартість за проведення вказаного висновку експерта 5436 грн 96 коп.

Згідно акту обстеження житлового будинку АДРЕСА_3 від 12.06.2023 року, складеного уповноваженими особами Департаменту ЖКГ ММР, встанволено , що в квартирі виявлені свіжі сліди замокання після дощу 11 червня 2023 року , на стелі та стінах, в тому числі в місці розподільчої коробки електромережі.

За результатми обстеження комісії надано доручення голові правління ОСББ "Потьомкінська 143" виконати роботи з ремонту покрівлі та за можливості відремонтувати електропроводку.

За такого матеріалами справи підтверджується, що причиною залиття квартири АДРЕСА_2 , належній позивачці, стало неналежний стан покрівлі будинку по АДРЕСА_4 .

Вирішуючи спір що виник між сторонами суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 8 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг; 6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством; 8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв`язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг; 9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;

Управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: 1) забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; 2) від імені співвласників багатоквартирного будинку вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; 3) вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; 4) інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 5) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; 6) укласти з виконавцем послуги з постачання електричної енергії договір про постачання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку, забезпечувати виконання умов цього договору та контроль якості цих послуг; 7) за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; 8) у разі прийняття відповідного рішення співвласниками багатоквартирного будинку приймати на банківський рахунок, відкритий для розрахунків за окремим багатоквартирним будинком для цієї мети, внески на проведення капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, орендну плату і плату за сервітути та забезпечувати проведення відповідних розрахунків, а також на запит будь-якого співвласника багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, надавати інформацію про рух коштів на відповідному рахунку; 9) вести окремий облік доходів і витрат за кожним багатоквартирним будинком, що перебуває в його управлінні, та забезпечувати співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до такої інформації щодо їхнього будинку у порядку, визначеному договором; 10) щороку звітувати перед споживачами про виконання кошторису витрат та подавати кошторис витрат на поточний рік споживачам на погодження; 11) направляти протягом п`яти робочих днів відповідним виконавцям отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов`язків виконавців послуг (робіт); 12) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, здійснювати облік обсягу відповідних спожитих комунальних послуг та їх оплати, у тому числі стосовно кожного співвласника; здійснювати розподіл між співвласниками обсягу спожитої комунальної послуги відповідно до законодавства; 13) у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, відкривати поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків.

Положеннями статті 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Згідно зі статтею 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність.

Відповідно до статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди.

Факт залиття квартири, власником якої є позивачка, з вини відповідача підтверджується наданими належними і допустимими доказами.

Підстав для звільнення відповідача як управителя багатоквартирного житлового будинку від відшкодування шкоди, завданої позивачці залиттям квартири, суд не вбачає, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що шкоду завдано не з його вини.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Згідно зі статтею 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Пленум Верховного Суду України і своїй постанові №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, зважаючи на встановлені обставини та вищенаведені положення цивільного закону, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування розміру витрат, які необхідно провести для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_2 .

Таким чином, встановивши, що позивачка довела розмір завданої шкоди, а також протиправність бездіяльності відповідача , причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття квартири позивачки, суд дійшов висновку, що завдана позиваці матеріальна шкода в повному розмірі підлягає відшкодуванню відповідачем як відповідальною особою.

При цьому суд враховує, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляв та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є її процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.

За таких обставин з відповідача ОСББ "Потьомкінська 143" необхідно стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 37 874 грн. матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, та 5436,96 грн вартості експертного дослідження розміру збитків.

Стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи моральна шкода, завдана позивачці полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку із пошкодженням належного їй майна, а тому підлягає відшкодуванню.

За змістом статті 23 ЦК моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, про що було роз`яснено в п.3 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Слід звернути увагу, що моральна шкода має бути обов`язково підтверджена належними та допустимими доказами заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, позивачка зазначила, що в даному випадку моральна шкода полягає у емоційному стресі, душевних стражданнях, негативних емоціях, переживаннях з приводу залиття та пошкодження квартири. Також позивачка вказує, що через залиття квартири було порушено її звичний та розмірений спосіб життя, виникла необхідність докладання додаткових зусиль для його нормалізації та витрачання власного часу для вирішення проблем, пов`язаних з усуненням наслідків залиття та пошкодження квартири, яка стала непридатною для проживання без проведення ремонту.

Надаючи оцінку вимогам про відшкодування моральної шкоди суд враховує, що пошкодження майна завжди породжує негативні емоції у людини і можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров`я.

Разом з тим, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а змістом моральних страждань потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Враховуючи доводи позивачки щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, ступень пошкодження квартири та його особливості (негативний вплив надмірного зволоження приміщення квартири та створення небезки внаслідок залиття електропроводки), розмір матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, значення пошкодженої квартири для позивачки (постійне місце проживання), поведінку відповідача (відсутність будь-якого добровільного відшкодування шкоди та навіть відповід на її претензії,що є його прямим обов`язком), суд дійшов висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачці моральну шкоду на рівні 15 000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідача.

При цьому варто звернути увагу, що відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність та обґрунтованість заявлених позивачем вимог та встановлених судом обставин спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір з відповідача в розмірі 1073,60 грн.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст. ст. 7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСББ "Потьомкінська 143"- задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з ОСББ "Потьомкінська 143" (код ЄДРПОУ 40717562) матеріальну шкоду, спричинену залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 37 874, 00 грн. та 15 000,00 грн. в якості компенсації моральної шкоди та 5436,00 грн. вартості кошторисної документації.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з ОСББ "Потьомкінська 143" (код ЄДРПОУ 40717562) 1073,60 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складений 12 грудня 2023 року.

Суддя О.А. Гуденко