Рішення

від 08.12.2023 по справі 916/4315/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4315/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/4315/23

за позовом Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208)

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий Пляж» (65038, м. Одеса, вул. Бабушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 37873325)

про стягнення 11 145,81грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство ОДЕСАГАЗ звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий Пляж» про стягнення 4 091,53грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором № 008826.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4315/23. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його адресу реєстрації та отримана останнім 19.10.2023р., що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

02.11.2023р. за вх. №39559/23 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.

13.11.2023р. за вх.№41001/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Між Акціонерним товариством «ОДЕСАГАЗ» (Оператор ГРМ) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Золотий Пляж» (Споживач) було укладено договір розподілу природного газу №008826 (далі - Договір).

Умови, форма та текст цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30 вересня 2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем, Кодекс ГРМ) та затверджено Постановою НКРЕКП «Про затвердження типового договору розподілу природного газу» №2498 від 30.09.2015р.

Відповідно до п.1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк.

Позивач наголошує, що фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 до цього Договору, що і було зроблено Споживачем .

В п.1.4. Договору визначено, що послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ. яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Відповідно до п.2.1. Договору Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки га порядку, визначені цим Договором.

Також п.2.3 вищевказаного Договору закріплено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися Законом України Про ринок природного газу та Кодексом газорозподільних систем.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ. що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф на розподіл природного газу на 2020, 2021 та 2022 рік встановлений постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №3036 від 24.12.2019р. (зі змінами від 24.06.2020р.), № 2439 від 16.12.2020р. та № 2763 від 22.12.2021 р. Про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ ОДЕСАГАЗ.

Відповідно до п.6.3. Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вищість носім ч розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

За п.6.4. Договору закріплено, що розрахунковим періодом за ним Доктором є календарний місяць.

Пунктом 6.6. Договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Відповідно до н.6.7. Договору у разі виникнення у Споживача заборгованості за цим Договором Сторони можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Оператор ГРМ має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Як зазначає позивач, АТ ОДЕСАГАЗ свої зобов`язання по Договору виконало в повному обсязі - щомісячно надавало послугу з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача. Але, внаслідок неналежного виконання Боржником зобов`язань за Договором № 008826 виникла заборгованість з розподілу природного газу за період з липня 2022 року по березень 2023року (включно) у розмірі 11145,81 грн.

10.04.2023р. Боржнику було надіслано лист з претензією, актами наданих послуг (2 прим.), актом звірки взаємних розрахунків (2 прим.).

У відповідності до положення абзацу 3 п.10 глави 6 Розділу VI Кодексу ГРМ, Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг.

Проте, як вказує позивач відповідач в супереч зазначеним вище вимогам положень Кодексу ГРМ акти не підписав та не надав аргументованої відмови від їх підписання, що стало підставою для звернення Позивача до суду.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси АТ ОДЕСАГАЗ, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів про стягнення з Відповідача заборгованості за розподіл природного газу в розмірі 11 145,81 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор мас право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до норм законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, судом встановлено наявність заборгованості відповідача з розподілу природного газу за період з липня 2022 року по березень 2023 року (включно) у розмірі 11 145,81 грн, у зв`язку з чим позовна вимога позивача підлягає судом задоволенню повністю.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов до уваги не приймаються з наступних підстав.

Так заперечуючи проти позовних вимог відповідач вказує на безпідставне нарахування послуг з розподілу природного газу, оскільки починаючи з 28.04.2022р. ним було припинено отримання послуг з постачання природного газу й впродовж всього цього періоду Об`єднання не було приєднано до мереж газопостачання. Крім того, починаючи з 28.04.2022р. відповідачем взагалі не здійснювалось споживання природнього газу, а тому як вважає останній, АТ «ОДЕСАГАЗ» не могло здійснювати його розподіл.

Отже, як вважає відповідач, АТ «ОДЕСАГАЗ» вимагає стягнення заборгованості за період в який позивачем не надавались послуги відповідачем.

Разом з тим суд зазначає, що спірні відносини між сторонами виникли на підставі внесення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №2080 від 07.10.2019 змін до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015.

Так, постановою НКРЕКП №2080 затверджено, що з 01.01.2020 запроваджується новий порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу, зокрема, змінено принцип визначення величини потужності для споживачів природного газу та здійснено перехід від приєднаної потужності до замовленої, яка розраховується відповідно до вимог Кодексу ГРМ виходячи із об`ємів споживання об`єктів споживачів за попередній газовий рік.

Порядок розрахунків за Договором розподілу природного газу встановлений главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ «Порядок розрахунків за договором розподілу природного газу».

Згідно з положеннями пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача га оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 2 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Визначення газового року наведене в п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ - і ним є період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Так, як встановлено судом з урахуванням вищезазначених вимог Кодексу ГРМ та типового договору Позивачем було здійснено наступний розрахунок величини річної замовленої потужності по об`єкту Відповідача: за газовий рік жовтень 2020р.-вересень 2021р. було складено наступні акти приймання-передачі природного газу: Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2020р. (обсяг спожитого газу 1723 м3), Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2020р. (обсяг спожитого газу 2434 м3), Акт приймання-передачі природного газу за січень 2021р. (обсяг спожитого газу 2551 м3), Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2021р. (обсяг спожитого газу 2404 м3), Акт приймання-передачі природного газу за березень 2021р. (обсяг спожитого газу 2188 м3), Акт приймання-передачі природного газу за квітень 2021р. (обсяг спожитого газу 1033 м3) та на підставі зазначених актів було розраховано річну замовлену потужність на 2022 рік в обсязі 12 333,000 м3 (12 333,000 тис.м3 / 12 місяців х тариф) з розрахунком розміру місячної вартості в сумі 1 344,30грн.

За газовий рік жовтень 2021р.-вересень 2022р. було складено наступні акти приймання-передачі природного газу: Акт приймання-передачі природного газу за грудень 2021р. (обсяг спожитого газу 1890 м3), Акт приймання-передачі природного газу за січень 2022р. (обсяг спожитого газу 2878 м3), Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022р. (обсяг спожитого газу 2278 м3), Акт приймання-передачі природного газу за березень 2022р. (обсяг спожитого газу 2373 м3), та на підставі вищезазначених актів було розраховано річну замовлену потужність на 2022 рік у обсязі 9 419,000 м3 (9 419,000 тис.м3/12місяців х тариф) з розрахунком розміру місячної вартості в сумі 1 026,67 грн.

В подальшому у зв`язку з відсутністю споживання газу за період жовтень 2020р.-вересень 2021р. річну замовлену потужність на розрахунковий календарний 2022 рік було розраховано згідно пункту 4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ в розмірі 314,000 куб.м (26,170 м3 х 12 місяців) з розрахунком розміру місячної вартості в сумі 34,24 грн.

Відповідно до абзацу першого пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ -визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.

Пунктом 7 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ встановлено, що за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

При цьому, Акти приймання-передачі природного газу не оскаржувались в судовому порядку у відповідності до пункту 7 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ, з урахуванням чого АТ «ОДЕСАГАЗ» у відповідності до пункту 6 глави 3 розділу IX Кодексу ГРМ направив визначені обсяги природного газу Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації.

Суд зазначає, що послуга з розподілу не складається лише з фактичного переміщення природного газу розподільчою системою трубопроводів. До послуги з розподілу також входить цілодобове надання фактичного доступу замовленої потужності об`єктів споживача до газорозподільної системи, а саме наявністі технічної можливості у будь-який час необхідний споживачу скористатись можливістю розпочати газоспоживання. Тобто, оператор ГРМ, підтримує належний тиск у системі з урахування замовленої потужності приєднаних об`єктів споживача. Дані послуги є монопольними роботами AT «Одесагаз», як оператора ГРМ у зоні ліцензованої діяльності - території м. Одеса та Одеської області.

Відповідно до п. 8 гл. 6 розд. VI Кодексу ГРМ, припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадку розірвання цього договору. У разі розірвання договору розподілу природного газу оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VI цього Кодексу.

Таким чином, доводи відповідача щодо неотримання ним послуг, у зв`язку з відсутністю фактичного споживання природного газу є хибними, адже в даному випадку об`єкт вважається приєднаним навіть, якщо газоспоживаюче обладнання опломбоване, оскільки для початку фактичного споживання природного газу, окрім зняття пломби немає перешкод. На об`єкт не розраховується замовлена потужність пропускної спроможності газових мереж лише у випадку механічного від`єднання від газових мереж, що здійснюється при розірванні Договору розподілу природного газу.

Суд вважає, що не можна розглядати поняття розподілу газу лише як доставку газу безпосередньо споживачу. Оскільки, розподіл природного газу це цілий комплекс дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних з підтриманням системи ГРМ в надійному та безпечному стані, що підтверджується складовими структури тарифу на послуги з розподілу природного газу, до розрахунку якого, згідно Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (постанова НКРЕКП №236 від 25.02.2016 із змінами).

Отже, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов`язками оператора ГРМ (AT «Одесагаз») щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об`єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об`єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов`язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.

Як вбачається з матеріалами справи, відповідач не звертався до позивача з пропозицією розірвати Типовий договір розподілу природного газу.

При цьому, як вбачається з позиції Верховного Суду від 18.02.2021р. у справі №922/1703/20, який врахував, що у справі встановлено наявність у Відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, підтримав висновки суду апеляційної інстанції про існування у Відповідача обов`язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови №2080 від 07.10.2019.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий Пляж» (65038, м. Одеса, вул. Бабушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 37873325) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золотий Пляж» (65038, м. Одеса, вул. Бабушкіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 37873325) на користь Акціонерного товариства ОДЕСАГАЗ (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код ЄДРПОУ 03351208) заборгованість за розподіл природного газу в розмірі 11 145 (одинадцять тисяч сто сорок п`ять)грн. 81коп. та судовий збір в сумі 2 648 (дві тисячі шістсот сорок вісім)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08 грудня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна