Рішення

від 20.11.2023 по справі 916/1456/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1456/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Керівника Болградської окружної прокуратури (вул. Варненська, 19, Болград, Одеська область, 68702) в особі держави в особі Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області (вул. Широка, буд. 1, Тарутине, Болградський район, Одеська область, 68500) до відповідачів: 1. Малоярославецька Перша гімназія Тарутинської селищної ради (вул. Шкільна, буд.17, Малоярославець-Перший, Тарутинський район, Одеська область, 68554); 2. Селянське (фермерське) господарство "Малий Ярославець І" (Малоярославець-Перший, Тарутинський район, Одеська область, 68554) про визнання недійсним договору про спільну діяльність та зобов`язання повернути земельну ділянку.

за участю представників:

від прокуратури: Джаноян А.А. - за посвідченням

від позивача: не з`явився;

від відповідача1: не з`явився

від відповідача2: Черевиченко Н.А.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Болградської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області до Малоярославецької Першої гімназії Тарутинської селищної ради та до Селянсько (фермерського) господарства "Малий Ярославець І", в якому просить господарський суд: про визнання договору про спільну діяльність від 01.01.2022 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Керівник Болградської окружної прокуратури посилається на те, що вказаний договір є удаваним та містить ознаки іншого правочину.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.04.2023 р. позовну заяву залишено без руху.

18.04.2023 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.04.2023р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

17.05.2023р. від Селянське (фермерське) господарство "Малий Ярославець І" надійшов відзив на позов відповідно якому відповідач2 просить суд відмовити керівнику Болградської окружної прокуратури з підстав викладених у відзиві.

09.06.2023 В.о. керівника Болградської окружної прокуратури надано відповідь на відзив відповідно якої не погоджується з доводами відповідача2 в повному обсязі та вважає що позов підлягає задоволенню.

23.06.2023 відповідач2 надав заперечення відповідно яких вважає доводи прокуратури у відповіді на відзив не обгрунтованими.

Ухвалою суду від 25.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник прокурора позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач2 проти задоволення позову заперечують.

Представник позивача та представник відповідача1 в судове засідання не з`явились, про дату та час судових засідань повідомленні налкжним чином відповідно до діючого законодавства України.

У судовому засіданні 20.11.2023 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Відповідно до рішення ІІ сесії VIII скликання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №39-VIII від 18.12.2020 утворено юридичну особу Відділ освіти, молоді та спорту Тарутинської селищної ради; відповідно до рішення IV сесії VIII скликання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №92-VIII від 19.01.2021 передано в оперативне управління та на баланс Відділу освіти, молоді та спорту Тарутинської селищної ради, зокрема, Малоярославецький Перший навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради.

Рішенням сесії VIII скликання Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області №2271-VIII від 07.07.2022 змінено назву:«Малоярославецький Перший навчально-виховний комплекс

«Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради» на «Малоярославецька Перша гімназія Тарутинської селищної ради» (скорочене найменування Малоярославецької Першої гімназії) та затверджено Статут зазначеного навчального закладу.

Згідно Статуту Малоярославецької Першої гімназії Тарутинської селищної ради (далі за текстом - Малоярославецька Перша гімназія) є комунальним закладом загальної середньої освіти, засновником є Т арутинська селищна рада, орган управління Відділ освіти, молоді та спорту Тарутинської селищної ради.

Так, згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії та № ОД-23-003 від 30.05.2003 року, у постійному користуванні Малоярославецької Першої гімназії) перебуває земельна ділянка площею 47,0 га, кадастровий номер 5124789400:01:001:0500, яка розташована на території Ярівської сільської ради, Тарутинського району, Одеської області. Державний акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 3.

Вказану земельну ділянку розпорядженням Тарутинської районної державної адміністрації від 17.09.2002 № 327/А-2002 надано у постійне користування Малоярославецькому Першому навчально-виховному комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради (у подальшому - Малоярославецька Перша гімназія Тарутинської селищної ради) для ведення сільського господарства та учбововиховної роботи з земель.

Відповідно до Постанови Верховної ради України від 17 липня 2020 року №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» та Розпорядженням Кабінету Міністрів України №702-р від 12.06.2020 утворено адміністративні г.ентри на території територіальних громад Одеської області Ярівська сільська рада Тарутинського району Одеської області увійшла до складу Тарутинської селищної громади Белградського району Одеської області.

Таким чином, земельна ділянка площею 47,0 га, кадастровий номер 5124789400:01:001:0500, розташована на території Тарутинської селищної громади Белградського району Одеської області ради за межами населеного пункту відноситься до земель комунальної власності Тарутинської селищної ради Белградського району Одеської області відповідно до вимог Закону України від 28.04.2021 № 1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин», яким визначено, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, визначених Законом.

Так, Малоярославецьким Першим навчально-виховному комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради (Малоярославецькою Першою гімназією 'ї`арутинської селищної ради) 01.01.2022 укладено договір про спільну діяльність з селянським (фермерським) господарством «Малий Ярославець 1» (далі - СФГ «Малий Ярославець 1») з терміном дії до 31.12.2029.

Керівник прокуратури вважає, що оспорюваний договір є удаваним та містить ознаки іншого правочину на підставі наступного.

Відповідно до Розділу 1 вказаного Договору, предметом та метою цього Договору є спільна діяльність, шляхом об`єднання майна і зусиль, в сфері ведення дослідницької і навчальної діяльності для досягнення спільних господарських цілей - дослідження практичного застосування земельної ділянки у шкільному навчальному процесі: основ природного землеробства, живлення рослин та способи його регулювання, складання технологічної карти вирощування певної культури, захисту рослин від шкідників і хвороб, вирощування сортового матеріалу для власних потреб, збирання врожаю, способів збирання сільськогосподарських рослин тощо.

З метою забезпечення необхідних умов для проведення навчально- дослідницької роботи учнів, опанування модулями з трудового навчання, проведення навчальної практики, а також до профільної та допрофесійної підготовки учнів навчального закладу, виконання навчальних планів та програм з біології, технологій на основі високої культури землеробства, застосування досягнень науки передової практики сільськогосподарського виробництва, для досягнення чого зобов`язуються спільно і погоджено робити необхідні юридичні і фактичні дії, передбачені умовами даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, для швидкого досягнення цілей за Договором Сторони зобов`язалися, зокрема, обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу, проводити спільні консультації та семінари з узгодженої тематики для обговорення питань сумісної діяльності, виконувати спільні замовлення один одного з предмету сумісної діяльності на пріоритетній та пільговій основі.

Відповідно до п. 3.1. Договору для досягнення спільної мети Малоярославецька Перша гімназія надає право обробки та доступу СФГ «Малий Ярославець 1» до земельної ділянки площею 47,0 га кадастровий номер 5124789400:01:001:0500, яка розташована на території Ярівської сільської ради, Тарутинського району, Одеської області, якою відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії та № ОД-23-003 від 30.05.2003 року володіє Малоярославецька Перша гімназія, а відповідно до п. 4.1. Договору СФГ «Малий Ярославець 1», зокрема, вживає заходів по найму відповідного персоналу для виконання робіт, надання послуг за Договором, надає послуги, майно та грошові кошти в розмірах, необхідних для спільного обробітку земельної ділянки з метою дослідження практичного застосування земельної ділянки у шкільному навчальному процесі.

Керівник прокуратури зазначає, що статутом Малоярославецької Першої гімназії передбачено, що гімназія надає повну загальну середню освіту, забезпечує здобуття дошкільної, початкової, базової середньої освіти.

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору Сторони погодили, що частка Малоярославецької Першої гімназії складає 1%, СФГ «Малий Ярославець 1» - 99 %.

Відповідно до п. 8.1. Договору продукція, що є результатом спільної діяльності, підлягає реалізації (продажу) СФГ «Малий Ярославець 1».

Всі доходи, що отримуються у результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат (п. 8.2 Договору).

Пунктом 8.3. Договору визначено, що прибуток, що Сторони отримують від спільної діяльності, не підлягає розподілу пропорційно частками, визначеними у п. 6 Договору та погодили наступний порядок розподілу прибутку:

Малоярославецька Перша гімназія отримує фіксований розмір прибутку - 141000 грн. 00 коп. (сто сорок одна тисяча гривень 00 копійок) за рік;

СФГ «Малий Ярославець 1» отримує прибуток, що вираховується як різниця між загальним прибутком від спільної діяльності та розміром прибутку, що отримує Малоярославецька Перша гімназія.

Підбиття підсумкова спільної діяльності і розподіл прибутку між Сторонами здійснюється в строк не пізніше, ніж за 1 робочий день до закінчення строку дії договору на підставі окремого балансу, який складає Малоярославецька Перша гімназія (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 8.6. Договору фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку Стороні 1 та утримання відповідної частки прибутку Стороною 2, який проводиться не пізніше 31 серпня кожного року, в якому здійснюється спільна діяльність, або в інший строк, погоджений сторонами.

Окрім того, п. 8.3. Договору передбачено, що СФГ «Малий Ярославець 1» здійснює основну операційну діяльність з використанням право доступу та обробки земельної ділянки і така діяльність здійснюється на власний ризик та за кошти СФГ «Малий Ярославець 1».

Керівник прокуратури зазначає, що єдиним внеском Сторони 1 - Малоярославецької Першої гімназії у спільну діяльність є надання Стороні 2 - СФГ «Малий Ярославець 1» земельної ділянки у платне користування для вирощування сільськогосподарської продукції. Таким чином, вказаним Договором визнано істотні умови договору оренди - об`єкту оренди, строк дії договору оренди, орендну плату із зазначенням її розміром, способу та умов розрахунків, порядку її внесення, що вказує на фактичну передачу земельної ділянки в оренду, а не укладення договору про спільний обробіток землі, тобто відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України, укладений сторонами договір від 01.01.2022 про спільну діяльність є удаваним - вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Керівник прокуратури стверджує, що СФГ «Малий Ярославець 1» згідно умов договору фактично надано право самостійно господарювати на землі, використовувати земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції, тобто передано земельну ділянку у платне користування, при цьому договір оренди земельної ділянки відповідно до вимог Земельного Кодексу України та Закону України «Про оренду землі» не укладено. Крім того, про укладення удаваного правочину свідчить відсутність у Малоярославецької Першої гімназії документів, підтверджуючих проведення практичних занять з учнями на земельній ділянці, що перебуває в постійному користуванні начального закладу.

Враховуючи викладене, Керівник Болградської окружної прокуратури звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області до Малоярославецької Першої гімназії Тарутинської селищної ради та до Селянсько (фермерського) господарства "Малий Ярославець І", в якому просить господарський суд: про визнання договору про спільну діяльність від 01.01.2022 та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, Керівник Болградської окружної прокуратури Одеської області вказує, що підставою представництва інтересів держави в особі Ради (уповноваженого суб`єкта владних повноважень) є її пасивна поведінка, оскільки вона не вжила заходів, спрямованих на повернення земельної ділянки та визнання недійсним договору про спільну діяльність в судовому порядку.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 53 ГПК України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обгрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, 4) зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У статті 56 Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту Загальних інтересів суспільства та держави. Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підставами представництва прокурором в суді законних інтересів держави є порушення або загрози порушення інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Правовідносини, пов`язані з використанням земель, якими розпоряджаються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, становлять суспільний інтерес, а невжиття ними заходів щодо поновлення порушених прав, такому інтересу не відповідають.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 904/1054/19, висновки якого щодо застосування норм права, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуються судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, звернення прокурора з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання земельної ділянки, що перебувають під особливою охороною держави і дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Тарутинська селищна ради Болградського району Одеської області.

Так, судом встановлено, що Тарутинська селищна ради Болградського району Одеської області є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, проте, її бездіяльність стала підставою для звернення Керівника Болградської окружної прокуратури до суду в інтересах держави за отриманням відповідного захисту.

Отже, встановивши наявність у Керівника Болградської окружної прокуратури суб`єктивного права на звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області з позовною заявою, що розглядається в рамках справи №916/1456/23, суд, вирішуючи питання щодо позовних вимог, виходить з наступного.

Як встановлено судом, Малоярославецьким Першим навчально-виховному комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради (Малоярославецькою Першою гімназією 'ї`арутинської селищної ради) 01.01.2022 укладено договір про спільну діяльність з селянським (фермерським) господарством «Малий Ярославець 1» (далі - СФГ «Малий Ярославець 1») з терміном дії до 31.12.2029.

Відповідно до п. 1.1. Договору, сторони за договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна і зусиль, в сфері ведення дослідницької і навчальної діяльності для досягнення спільних господарських цілей - дослідження практичного застосування земельної ділянки у шкільному навчальному процесі: основ природного землеробства, живлення рослин та способи його регулювання, складання технологічної карти вирощування певної культури, захисту рослин від шкідників і хвороб, вирощування сортового матеріалу для власних потреб, збирання врожаю, способів збирання сільськогосподарських рослин тощо.

Відповідно до п. 2.1 Договору, для швидкого досягнення цілей за Договором Сторони зобов`язалися, зокрема, обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу, проводити спільні консультації та семінари з узгодженої тематики для обговорення питань сумісної діяльності, виконувати спільні замовлення один одного з предмету сумісної діяльності на пріоритетній та пільговій основі.

Відповідно до п. 3.1. Договору для досягнення спільної мети Малоярославецька Перша гімназія надає право обробки та доступу СФГ «Малий Ярославець 1» до земельної ділянки площею 47,0 га кадастровий номер 5124789400:01:001:0500, яка розташована на території Ярівської сільської ради, Тарутинського району, Одеської області, якою відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії та № ОД-23-003 від 30.05.2003 року володіє Малоярославецька Перша гімназія.

Відповідно до п. 4.1. Договору СФГ «Малий Ярославець 1», зокрема, вживає заходів по найму відповідного персоналу для виконання робіт, надання послуг за Договором, надає послуги, майно та грошові кошти в розмірах, необхідних для спільного обробітку земельної ділянки з метою дослідження практичного застосування земельної ділянки у шкільному навчальному процесі.

Статутом Малоярославецької Першої гімназії передбачено, що гімназія надає повну загальну середню освіту, забезпечує здобуття дошкільної, початкової, базової середньої освіти.

Пунктами 6.1. та 6.2. Договору Сторони погодили, що частка Малоярославецької Першої гімназії складає 1%, СФГ «Малий Ярославець 1» - 99 %.

Відповідно до п. 8.1. Договору продукція, що є результатом спільної діяльності, підлягає реалізації (продажу) СФГ «Малий Ярославець 1».

Всі доходи, що отримуються у результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат (п. 8.2 Договору).

Пунктом 8.3. Договору визначено, що прибуток, що Сторони отримують від спільної діяльності, не підлягає розподілу пропорційно частками, визначеними у п. 6 Договору та погодили наступний порядок розподілу прибутку:

- Малоярославецька Перша гімназія отримує фіксований розмір прибутку - 141000 грн. 00 коп. (сто сорок одна тисяча гривень 00 копійок) за рік;

- СФГ «Малий Ярославець 1» отримує прибуток, що вираховується як різниця між загальним прибутком від спільної діяльності та розміром прибутку, що отримує Малоярославецька Перша гімназія.

Підбиття підсумкова спільної діяльності і розподіл прибутку між Сторонами здійснюється в строк не пізніше, ніж за 1 робочий день до закінчення строку дії договору на підставі окремого балансу, який складає Малоярославецька Перша гімназія (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 8.6. Договору фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку Стороні 1 та утримання відповідної частки прибутку Стороною 2, який проводиться не пізніше 31 серпня кожного року, в якому здійснюється спільна діяльність, або в інший строк, погоджений сторонами.

Окрім того, п. 8.3. Договору передбачено, що СФГ «Малий Ярославець 1» здійснює основну операційну діяльність з використанням право доступу та обробки земельної ділянки і така діяльність здійснюється на власний ризик та за кошти СФГ «Малий Ярославець 1».

Статтею 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до положень статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, зі змісту вказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору є договірною формою об`єднання осіб для досягнення спільної мети.

Згідно зі ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 15 цього Закону істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Також, відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) використання майна (земельної ділянки).

Зі змісту умов договору вбачається, що СФГ «Малий Ярославець 1» фактично отримало на платній основі право користування земельною ділянкою для вирощування сільгосппродукції, а Малоярославецька Перша гімназія фактично отримує плату за користування земельною ділянкою.

Ураховуючи викладене, умови, викладені у договорі відповідають вимогам ст. ст. З, 4 Закону України «Про оренду землі», що застосовуються до договорів оренди землі, а Договір за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Таким чином, Малоярославецька Перша гімназія за плату надала С ФГ «Малий Ярославець 1» земельну ділянку площею 47,0 га, у платне користування, фактично уклавши договір оренди земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, Договір про спільну діяльність , укладений між Малоярославецькою Першою гімназією та СФГ «Малий Ярославець 1» є удаваним та містить ознаки іншого правочину - договору оренди земельної ділянки.

Вказаний договір укладено в порушення вимог Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про оренду землі» виходячи з наступного.

Згідно зч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Традиційно право володіння розуміється як належність об`єкта певному суб`єкту, фактичне панування суб`єкта над об`єктом; право користування - як процес виробничого застосування і споживання корисних властивостей об`єкта, а також створених за його допомогою благ.

Будучи специфічним правом, право постійного користування характеризується обмеженим суб`єктно-об`єктним складом: об`єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної форми власності, суб`єктами можуть бути лише юридичні особи визначені законом.

Право постійного користування є одним з двох можливих титулів, що надає право користуватися землею. Глава 15 ЗК України передбачає право користування землею на праві постійного користування та на праві оренди землі.

Відповідно ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; г) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Таким чином, саме Малоярославецька Перша гімназія як землекористувач на титулі права постійного користування наділений передбаченими правами щодо земельної ділянки.

Законодавець не передбачає винятків щодо можливості реалізації прав землекористувача на праві постійного користування, зокрема, і в частині самостійного господарювання на землі. Договором щодо права постійного користування такі винятки не можуть бути передбачені, оскільки відповідне право (право постійного користування) не може виникати на договірних підставах.

Формулювання законодавця «право самостійного господарювання» підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем, але не свідчить про можливість права господарювання іншою особою, або передачі такого права, підкреслюючи що таке господарювання мас відбуватися самостійно.

Зміст погоджених сторонами спірного договору умов свідчить, що взявши на себе зобов`язання надати СФГ «Малий Ярославець 1» земельну ділянку для спільного обробітку Малоярославецька Перша гімназія фактично самоусунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці та надав це право СФГ «Малий Ярославець 1».

Таким чином, наведене вище дозволяє дійти висновку про наступне: право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які згідно ст. 92 ЗК України, складають титул права постійного користування.

Проте, право володіння та користування, що належать землекористувачеві на підставі ст. 92 ЗК України, за умовами спірного договору реалізується не землекористувачем Малоярославецькою Першою гімназією, а СФГ «Малий Ярославець 1» шляхом обробки землі та збору врожаю.

Право самостійного господарювання як право, надане ч. 1 ст. 95 ЗК України саме землекористувачеві, згідно умов Договору використовується не землекористувачем, якому належить земельна ділянка на праві постійного користування, а СФГ «Малий Ярославець 1» що суперечить вказаній нормі права.

Таким чином, суд вважає, що оспорюваний Договір не відповідає вимогам ст. ст. 92, 93 ЗК України.

Взявши на себе вказані вище права та обов`язки за спірним Договором, Малоярославецька Перша гімназія здійснила розпорядження вказаною земельною ділянкою, визначивши фактичну долю речі (майна).

Порядок передачі в оренду земельних ділянок визначений ст. 124 ЗК У країни, згідно якої передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Частинами другою, третьою ст. 134 ЗК України встановлені виключні підстави, що надають можливість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, у тому числі, права оренди земельних ділянок, не на конкурентних засадах, тобто, без проведення земельних торгів.

Жодна з вищевказаних обов`язкових процедур для відведення в оренду земельної ділянки виконана не була.

Крім цього, відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Державним актом на право постійного користування землею серія та номер: ОД -23-003 від 30.05.2003, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, підтверджується те, що земельна ділянка знаходиться на території Ярівської сільської ради, Тарутинського району, Одеської області, яка входить до складу Тарутинської селищної ради Болградського району Одеської області, за межами населеного пункту.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 324 Цивільного кодексу України унормовано, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та озгани місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в У країні» визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Суд доходить до висновку, що Малоярославецька Перша гімназія не мала повноважень приймати рішення щодо розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться у комунальній власності.

Враховуючи відсутність у Малоярославецької Першої гімназії повноважень на передачу наданої йому в постійне користування земельної ділянки, можна дійти висновків щодо невідповідності спірного договору вимогам ч. 2 ст. 203 ЦК України, що є підставою недійсності правочину відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Крім того, внаслідок укладення спірного договору фактично змінено цільове призначення земель, що не належить до повноважень навчального закладу.

Між тим, СФГ «Малий Ярославець 1» за змістом положень ст. 22 ЗК України та згідно визначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підгіриємців та громадських формувань видів економічної діяльності не може використовувати землю, призначену для дослідних і навчальних цілей, оскільки для таких цілей земля може використовуватись тільки сільськогосподарськими науково-дослідними установами та навчальними закладами.

З урахуванням викладеного, оспорюваний договір, який фактично є договором оренди землі, суперечить вимогам ст. ст. 4-6, 15, 17, 19 Закону України «Про оренду землі».

Окрім того, з огляду на умови спірного договору СФГ «Малий Ярославець 1» самостійно користується та володіє, експлуатує земельну ділянку площею 47,0 га, що перебуває у постійному користуванні Малоярославецької Першої гімназії за рахунок власної техніки, інвентарю, робочої сили та сплачує кошти за користування земельною ділянкою. Вказана земельна ділянка використовується СФГ «Малий Ярославець 1» для комерційної діяльності, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування, оброблення, збирання та реалізації сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку) на умовах сгроковості та платності, що є елементом правовідносин оренди землі.

Враховуючи викладене, спірний договір є прихованим договором оренди землі, його зміст суперечить вимогам ЦК України, ЗК України, Закону України «Про оренду землі», та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Статтею 387 ЦК України передбачено право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла ного у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтею 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: 1) річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; 2) потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку про те, що кондикція позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикаціі як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб`єктним

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, як обґрунтованого, доведеного доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

На підставі ст.129 ГПК України судові витраті Позивача по сплаті судового збору в розмірі покладаються на відповідачів у справі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір про спільну діяльність від 01.01.2022, укладений між Малоярославецьким Першим навчально-виховному комплексом «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад» Тарутинської селищної ради (в подальшому Малоярославецькою Першою гімназією Тарутинської селищної ради та селянським (фермерським) господарством «Малий Ярославець 1».

3. Зобов`язати селянське (фермерське) господарство «Малий Ярославець 1» (68554, Одеська обл., Белградський район, с. Малоярославець Перший, вул. Пограничників, буд. З, код ЄДРПОУ 22512580) звільнити земельну ділянку, за кадастровим номером 5124789400:01:001:0500, площею 47,0 га вартістю 1817416,30 гривень, розташовану на території Ярівської сільської ради, Тарутинського району, Одеської області та повернути її Малоярославецькій Першій гімназії Тарутинської селищної ради (68554, Одеська обл., Белградський район, с. Малоярославець Перший, вул. Шкільна, Єуд. 17. код ЄДРПОУ 25830613) за актом прийому-передачі.

4. Стягнути з селянське (фермерське) господарство «Малий Ярославець 1» (68554, Одеська обл., Белградський район, с. Малоярославець Перший, вул. Пограничників, буд. З, код ЄДРПОУ 22512580) на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 2684 гривень за подачу позовної заяви на розрахунковий рахунок UА808201720343100002000000564 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800, неприбуткова організація)

5. Стягнути з Малоярославецькій Першій гімназії Тарутинської селищної ради (68554, Одеська обл., Белградський район, с. Малоярославець Перший, вул. Шкільна, Єуд. 17. код ЄДРПОУ 25830613) на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір в сумі 2684 гривень за подачу позовної заяви на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 (юридична та поштова адреса: 65026 м. Одеса вул. Пушкінська, 3, тел. 7319800, неприбуткова організація)

Накази видати.

Повне рішення складено та підписано 11 грудня 2023 р., у зв`язку з призупиненням роботи в КП Діловодство спеціалізованого суду згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 та відновленням роботи КП Діловодство спеціалізованого суду з 08.12.2023р. згідно з наказом голови суду від 07.12.2023р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов