Рішення

від 28.11.2023 по справі 925/1044/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року

м. Черкаси

Справа № 925/1044/23

за позовом Городищенської міської ради

до Фермерського господарства АГРО ДІМ ДЕМЕТРА

про внесення змін до договору

Представники учасників справи:

Позивач Гаврилюк В.В.;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Гармаш Д.Д.

Суддя Гладун А.І.

1.Позиції учасників справи, процесуальні дії суду та учасників справи.

1.1.01.08.2023 Городищенська міська рада звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до фермерського господарства АГРО ДІМ ДЕМЕТРА.

1.2.Змістом позову є немайнова вимога про внесення змін до договору оренди землі, який укладений 14.04.2014, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120310100:02:001:0775, площею 9,6201 га, виклавши преамбулу договору у наступній редакції:

"Орендодавець: Городищенська міська рада в особі міського голови Мирошника Володимира Петровича, який діє згідно Закону України Про місцеве самоврядування в Україні з однієї сторони, та

Орендар: ФГ АГРО ДІМ ДЕМЕТРА код ЄДРПОУ 44503628 в особі директора Русина Руслана Петровича, надалі разом іменуються Сторони уклали цей договір про наступне:

-пункт 5 договору в наступній редакції: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 231459,51 грн;

-пункт 9 договору в наступній редакції: Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій формі в розмірі 27775,14 грн, що становить 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки в рік.

1.3.Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідно до статей 117, 122 Земельного кодексу України, наказу Держгеокадастру від 17.11.2020 №485 "Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності", наказів Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, на підставі актів приймання-передачі із державної власності у комунальну власність передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Власником вказаних земельних ділянок стала Городищенська міська рада. Рішенням Городищенської міської ради №8-1/8 від 25.06.2021 затверджені ставки орендної плати за земельні ділянки, які надані у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам на території Городищенської міської ради. Встановлений розмір орендної плати у відсотках від нормативно-грошової оцінки за оренду ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 12 відсотків. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухомого майно від 24.04.2023 відповідач з 18.01.2023 є орендарем земельної ділянки, яка попередньо перебувала в оренді ОСОБА_1 . Позивач надіслав відповідачу проект додаткової угоди до договору оренди землі від 14.04.2014 (об`єкт оренди: земельна ділянка кадастровий номер 7120310100:02:001:0775, площа 9,6201 га) про внесення змін до договору щодо сторін (зміни орендаря та орендодавця) та розміру орендної плати. Відповідач надіслав позивачу відповідь, у якій повідомив, що дане питання має бути вирішене після завершення воєнного стану.

1.4.03.08.2023 суддя ухвалив залишити позовну заяву без руху, установив Городищенській міській раді строк та спосіб для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до Господарського суду Черкаської області протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху: належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви; опис вкладення у цінний лист, який повинен містити номер поштового відправлення з поіменним переліком документів та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) на адресу відповідача (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 9Б, кв. 111).

1.5.08.08.2023 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви (а.с. 29), до якої додав належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви (а.с. 30-34), опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів та чек про надсилання копії позовної заяви відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 .

1.6.08.08.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1044/23. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 19.09.2023 на 12 год. 30 хв.

1.7.Ухвалу суду від 08.08.2023 про відкриття провадження у справі суд надіслав позивачу - на електронну пошту, яку 09.08.2023 доставлено до електронної скриньки (а.с. 42) та рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке 16.08.2023 вручено позивачу (а.с. 43); відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою місцезнаходження, яке повернуто на адресу суду з довідкою Укрпошти про причини повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 44-48).

1.8.19.09.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (а.с. 49-50), у якому просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права. Відповідно до Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється не законом, а договором між орендодавцем та орендарем і орендна плата за згодою сторін може бути від 3% до 12 % нормативної грошової оцінки. Відповідач стверджує, що позивач намагається змінити орендну плату в односторонньому порядку без врахування інтересів відповідача, оскільки законів щодо підвищення розміру орендної плати за землю не приймалось.

1.9.У підготовче засідання 19.09.2023 з`явилась представник позивача Гаврилюк В.В. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.10.Представник позивача Гаврилюк В.В. у підготовчому засіданні просила відкласти розгляд справи та надати можливість позивачу подати до суду відповідь на відзив.

1.11.19.09.2023 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.10.2023 на 15 год. 30 хв.

1.12.02.10.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 61-64), у якій просив позов задовольнити повністю та заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві. Позивач вказав, що відповідно до пункту 12 договору оренди землі розмір орендної плати переглядається 1 раз на два роки у разі, зокрема зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції. Рішенням Городищенської міської ради №8-1/8 від 25.06.2021 затверджені ставки орендної плати за земельні ділянки, які надані у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам на території Городищенської міської ради. Встановлений розмір орендної плати у відсотках від нормативно-грошової оцінки за оренду ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірі 12 відсотків. Отже, твердження відповідача, що він сплачує орендну плату в межах встановлених Податковим кодексом України не є доцільним та правильним. Оскільки ПКУ встановлює межі оподаткування, за які не повинні вийти органи місцевого самоврядування при прийнятті рішень про затвердження місцевих податків та зборів, які є обов`язкові для виконання. Щодо внесення змін до договору в судовому порядку позивач повідомив, що рішеннями Городищенського районного суду Черкаської області від 01.04.2022 у справі №691/951/21 та від 09.11.2022 у справі №691/322/22 задоволено позови Городищенської міської ради до ОСОБА_1 , яка на той час була стороною договору та внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок. Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Щодо належності обраного способу захисту порушеного права позивач зазначив, що буде просити суд змінити спірні умови договору та викласти їх у певній редакції. Саме суд своїм рішенням змінює відповідну умову договору (правовідношення), а не зобов`язує сторони здійснити це. Такий висновок узгоджується з приписами частини 3 статті 653 ЦКУ, за змістом яких якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тобто, закон пов`язує зміну договору саме з моментом набрання рішенням суду законної сили, а не з моментом подальшого виконання такого рішення сторонами - підписанням угоди. Схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.02.2021 у справі №921/530/18. Тому, Городищенська міська рада вважає обраний спосіб захисту порушеного права, а саме внесення змін до договору рішенням суду правильним, та таким, що відповідає чинному законодавству.

1.13.04.10.2023 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 66), у якій просив внести з моменту набрання рішенням суду законної сили зміни до договору оренди землі від 14.04.2014, виклавши преамбулу договору в наступній редакції:

"Орендодавець: Городищенська міська рада в особі міського голови Мирошника Володимира Петровича, який діє згідно Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" з однієї сторони, та

Орендар: ФГ АГРО ДІМ ДЕМЕТРА (код ЄДРПОУ 44503628) в особі директора Русина Руслана Петровича, надалі разом іменуються "Сторони" уклали цей договір про наступне:

п.12 договору "Розмір орендної плати переглядається 1 раз на два роки у разі:" доповнити наступним абзацом:

- затвердження радою ставок місцевих податків і зборів на території Городищенської міської територіальної громади".

1.14. 04.10.2023 позивач подав до суду заяву (а.с. 69), у якій просив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

1.15.У підготовче засідання 04.10.2023 з`явилась представник позивача Гаврилюк В.В. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.16.Представник позивача Гаврилюк В.В. у підготовчому засіданні пояснила, що подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог є заявою про зміну предмета позову, просила суд прийняти заяву позивача про зміну предмету позову до розгляду та розглядати справу з її урахуванням.

1.17.04.10.2023 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 23.10.2023 до 12 год. 30 хв., зобов`язати позивача надіслати відповідачу з описом вкладення заяву про зміну предмета позову та докази надіслання відповідачу подати до суду.

1.18.У підготовче засідання 23.10.2023 з`явилась представник позивача Гаврилюк В.В. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

1.19.Представник позивача Гаврилюк В.В. у підготовчому засіданні просила суд розглядати справу із врахуванням заяви про зміну предмету позову.

1.20.Відповідно до частини 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

1.21.Згідно з частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

1.22.Оскільки заяву про зміну предмету позову позивач подав до закінчення підготовчого засідання з дотриманням встановленого Господарського процесуального кодексу України строку, суд ухвалив прийняти заяву позивача про зміну предмета позову до розгляду.

1.23.23.10.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.11.2023 на 12 год. 00 хв., про що учасник справи, який з`явився у підготовче засідання, повідомлений під розписку (а.с. 79).

1.24.У судове засідання 28.11.2023 з`явилась представник позивача Гаврилюк В.В. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.25.Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.26.Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.27.Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.28.Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).

1.29.Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.30.Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.31.Явка учасників судового провадження в судове засідання судом обов`язковою не визнавалась.

1.32.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

1.33.Суд ухвалив розглядати справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

1.34. Представник позивача Гаврилюк В.В. у судовому засіданні позов підтримала з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

1.35.28.11.2023 суд завершив розгляд справи по суті та видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

1.36.Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1044/23.

Вислухавши пояснення учасника справи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2.Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1.Предметом позову позивача до відповідача з урахуванням заяви про зміну предмета позову є немайнова вимога про внесення з моменту набрання рішенням суду законної сили зміни до договору оренди землі від 14.04.2014.

2.2.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує відмову відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі про внесення змін до договору щодо сторін (зміни орендаря та орендодавця) та розміру орендної плати.

2.3.Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4.Враховуючи предмет та підстави позову, предметом доказування справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору оренди земельної ділянки; дотримання сторонами встановленого договором оренди землі та законодавством України порядку внесення змін до договору оренди землі; підстави внесення зміни до договору оренди землі; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3.Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1.На підтвердження обставин, які є предметом доказування у справі, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1.14.04.2014 Головне управління Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та Русіна Людмила Петрівна (орендар) уклали договір оренди землі (а.с. 8-10), згідно з пунктом 2 якого в оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7120310100:02:001:0775, площею 9,6201 га та сільськогосподарські угіддя - рілля, розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Городищенської міської ради Городищенського району Черкаської області.

У договорі оренди землі сторони домовилися про наступне:

п. 8 договір оренди укладено терміном на 40 (сорок) років та діє до 14 квітня 2054 року;

п. 9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у грошовій формі в розмірі 11498,81 грн (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 81 коп.) на рік, що становить 4,5 (чотири цілих п`ять десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

п. 12 розмір орендної плати переглядається 1 раз на два роки у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів,у тому числі внаслідок інфляції; затвердження зміни коефіцієнта індексації, орендар зобов`язується внести орендну плату з врахуванням затвердженого коефіцієнта; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом;

п. 34 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору спір розв`язується у судовому порядку.

3.1.2.Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.04.2023 №330011962 (а.с. 19-20) Городищенська міська рада Черкаської області є власником земельної ділянки кадастровий номер 7120310100:02:001:0775 площею 9,6201 га цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Черкаська область, Городищенський район, м. Городище.

18.01.2023 у зв`язку із внесенням змін до договору оренди землі від 14.04.2014 до державного реєстру внесено зміни до відомостей про суб`єкта іншого речового права: Орендар: Фермерське господарство АГРО ДІМ ДЕМЕТРА. Орендодавець: Городищенська міська рада.

3.1.1Городищенська міська рада прийняла рішенням №8-1/VIII від 25.06.2021 (а.с. 11-14), яким затвердила з 01.01.2022 ставки земельного податку за земельні ділянки, які надані у користування на умовах оренди фізичним та юридичним особам на території Городищенської міської ради. Встановила, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем та орендарем але річна сума платежу обчислюється у відсотку від нормативної грошової оцінки для земель, розташованих за межами населеного пункту. При розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель. Визначила з 01.01.2022 розмір орендної плати у розмір 12 % для земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населеного пункту.

3.1.2Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.09.2021 №1606/376-21 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 7120310100:02:001:0775, площею 9,6201 га з цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства становить 231459,51 грн (а.с. 18, 33).

3.1.302.05.2023 позивач надіслав відповідачу лист №243/01-02-08 (а.с. 15, 31), у якому повідомив про зміну розміру орендної плати 12% на підставі рішення Городищенської міської ради №8-1/VIII від 25.06.2021 та назви орендаря та орендодавця, просив підписати додаткові угоди від 18.01.2023 про внесення змін до договору оренди землі від 14.04.2014 (а.с. 15, 32), один примірник повернути Городищенській міській раді. Відповідач лист позивача отримав 12.05.2022 (а.с. 16, 34).

3.2.Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3.Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

3.4.Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5.На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6.Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7.На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8.Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9.Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10.Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11.Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12.Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4.Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1.Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2.Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3.З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.4.Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5.Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих позивачем, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1.Між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі договору оренди землі.

4.5.2.14.04.2014 Головне управління Держземагентства у Черкаській області (орендодавець) та ОСОБА_1 уклали договір оренди землі (орендар). Об`єктом оренди є земельна ділянки кадастровий номер 7120310100:02:001:0775 площею 9,6201 га, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, розташована за адресою: Черкаська область, Городищенський район, м. Городище, є Городищенська міська рада Черкаської області.

4.5.3.Земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

4.5.4.Власником земельної ділянки (орендодавцем) є Городищенська міська рада Черкаської області.

4.5.5.З 18.01.2023 Фермерське господарство АГРО ДІМ ДЕМЕТРА є орендарем земельної ділянки.

4.5.6.Рішення Городищенської міської ради №8-1/VIII від 25.06.2021 для земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих за межами населеного пункту, встановлено розмір орендної плати у розмір 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.5.7.Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки становить 231459,51 грн.

4.5.8.02.05.2023 позивача звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди землі та укласти додаткову угоду від 18.01.2023 про внесення змін до договору оренди землі від 14.04.2014 щодо розміру орендної плати та назви орендаря і орендодавця.

4.5.9.Проект додаткової угоди зі змінами до договору оренди, які позивач просить внести у судовому порядку, позивач відповідачу не надсилав.

5.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1.Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2.Згідно з частиною першої статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.3.Наведеними вище нормами господарського законодавства врегульовано правові підстави виникнення господарських зобов`язань, до яких, зокрема, належить господарський договір.

5.4.Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі господарського договору оренди землі.

5.5.Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

5.6.Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев`ята статті 93 Земельного кодексу України).

5.7.Відповідно до частини першої статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частини другої статті 792 Цивільного кодексу України).

5.8.Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

5.9.Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частини 3 статті 179 Господарського кодексу України).

5.10.Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

5.11.Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.12.Згідно із статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

5.13.Відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

5.14.Відповідно до статті 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.15.Згідно із частинами 1, 2, 3 та 5 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства

5.16.Відповідно до частини 1 статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

5.17.У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору (частина 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України).

5.18.Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

5.19.Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

5.20.Відповідно до частини 9 статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

5.21.Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

5.22.У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

5.23.Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України - Свобода договору).

5.24.Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.25.Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

5.26.За змістом частин 1, 2 та 4 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

6.Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1.Передумовою виникнення спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору оренди землі.

6.2.Причиною виникнення спору є відмова відповідача укласти додаткову угоду до договору оренди землі про внесення змін до договору оренди та змінити розмір орендної плати.

6.3.Звертаючись з позовом позивач прагне захистити своє право на внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку та просить суд внести зміни до договору оренди землі.

6.4.Змінивши під час розгляду справи предмет позову, позивач просить суд внести зміни до договору оренди землі, доповнивши пункту 12 договору новою самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати, зокрема у випадку затвердження міською радою нових ставок місцевих податків і зборів.

6.5.Проекту додаткової угоди з урахуванням заяви про зміну предмета позову позивач відповідачу не надсилав та відмови від її укладення не отримав.

6.6.Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права.

6.7.Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі господарського договору оренди землі.

6.8.Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

6.9.Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

6.10.Договори оренди землі укладаються сторонами на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

6.11.Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

6.12.Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

6.13.Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

6.14.У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

6.15.Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

6.16.Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

6.17.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

6.18.Невід`ємним елементом свободи договору є право сторін укласти договір чи відмовитися від його укладення.

6.19.Обов`язок сторін укласти договір виникає лише у тому випадку, якщо договір заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (частини 3 статті 179 Господарського кодексу України).

6.20.Суд, розглядає спори, що виникають при укладанні господарських договорів лише у тому випадку, коли договір укладається за державним замовленням, або щодо договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

6.21.Суд дійшов, висновку, що укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі та доповнення договору новою самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати у разі затвердження міською радою ставок місцевих податків і зборів не є передбаченим законом обов`язком сторін. Відсутня також пряма вказівка у законі щодо обов`язковості укладення додаткової угоди між сторонами. Договір укладений між сторонами не укладений на виконання державного замовлення.

6.22.Позивач також не довів обставин істотного порушення договору відповідачем, що зумовлювало б підставу для внесення змін до договору оренди землі.

6.23.Позивач не довів істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, й зокрема, що обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

6.24.Позивач не довів винятковості випадку у зв`язку з істотною зміною обставин, коли розірвання договору суперечитиме суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

6.25.Отже, позивач не довів передбачених законом підстав для внесення змін до договору оренди землі у судовому порядку.

6.26.Визнання судом у спірних правовідносинах укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі порушуватиме принцип свободи договору та спонукатиме відповідача до вчинення дій, які не є обов`язковими для нього відповідно до закону.

6.27.Укладаючи договір оренди землі сторони погодили підстави для перегляду розміру орендної плати (пункт 12 договору), зокрема: зміна умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

6.28.Внесення змін до договору оренди землі та доповнення пункту 12 додатковою самостійною підставою для перегляду розміру орендної плати за відсутності взаємної згоди сторін суперечитиме принципу свободи договору.

6.29.Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.30.Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

6.31.Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.32.Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

6.33.Відповідно до частин першої та другої статті 15 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

6.34.Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.35.Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

6.36.Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

6.37.Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

6.38.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

6.39.Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

6.40.Внесення змін до договору вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави для врегулювання взаємних прав і обов`язків. Внесення змін до договору в судовому порядку вимагає визнання судом додаткової угоди між сторонами укладеною з викладенням її змісту у резолютивній частині рішення суду.

6.41.Належним та ефективним способом захисту порушеного права у спорі про внесення змін до договору є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту. За наслідками розгляду вимоги про внесення змін до договору в резолютивній частині рішення суду суд, керуючись частиною дев`ятою статті 238 ГПК України, має зробити висновки про визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеною додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції.

6.42.Позивач звернувся до відповідача з вимогою про внесення змін до договору, а не про визнання додаткової угоди укладеною, від укладення якої відповідач відмовився. Проекту додаткової угоди позивач відповідачу не надсилав.

6.43.Одним з основних принципів (засад) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

6.44.Предметом позовом у процесуальному сенсі є звернення позивача до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

6.45.Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

6.46.Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Такі висновки наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (пункт 54), від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (пункт 76), від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (пункт 155), від 06 липня 2022 року у справі №914/2618/16 (пункт 28) обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

6.47.Звертаючись з позовом у цій справі позивач не довів порушення свого суб`єктивного юридичного права, яке підлягало б судовому захисту, та обрав неналежний спосіб захисту, який не здатний ефективно захистити порушене право позивача, що зумовлює самостійну підставу для відмови у позові.

6.48.Вимогу позивача про внесення змін до договору оренди землі від 14.04.2014 суд визнає необґрунтованою, спосіб захисту, обраний позивачем, суд визнає неналежним та неефективним та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

7.Розподіл судових витрат.

7.1.Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2.За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн на підставі платіжної інструкції від 11.07.2023 №796 (а. с. 5).

7.3.Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.4.Оскільки у позові позивачу відмовлено, судовий збір у розмірі 2684,00 грн суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 11.12.2023.

СуддяА.І. Гладун