Рішення

від 20.11.2023 по справі 916/3174/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3174/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Ісаку Д.П.,

розглянувши справу № 916/3174/23

за позовом Приватного підприємства фірма «МРІЯ-94» (61010, Харківська обл., м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 63; код ЄДРПОУ 22650371)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДЕС-ГРУПП» (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 127/3; код ЄДРПОУ 40054622)

про стягнення 269 388,16 грн;

представники сторін:

від позивача Гребенюк О.О. (в режимі відеоконференції),

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне підприємство фірма «МРІЯ-94», звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДЕС-ГРУПП» про стягнення 269 388,16 грн заборгованості за Договором поставки № 3 від 28.07.2021 (далі Договір).

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором в частині повної та своєчасної сплати заборгованості за поставлений товар.

Вказує, що на виконання умов Договору поставив відповідачу товар за видатковою накладною № 153 від 20.01.2022 на суму 358 161,59 грн, в той час як відповідач розрахувався за поставлений товар лише частково на суму 88 773,43 грн.

Зазначає, що звертався до відповідача із вимогою про повну сплату заборгованості, на яку відповідач не відреагував, що і стало підставою для звернення до господарського суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 25.07.2023 відкрито провадження у справі № 916/3174/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 23.08.2023, запропоновано відповідачу подати відзив у 15-денний строк з дня отримання ухали про відкриття провадження у справі.

21.08.2023 до суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою від 22.08.2023 була задоволена.

Протокольною ухвалою від 23.08.2023 відкладено підготовче судове засідання на 09.10.2023 з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

02.10.2023 до суду надійшла заява представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яка ухвалою від 04.10.2023 була задоволена.

Протокольною ухвалою від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2023.

Судове засідання, призначене на 30.10.2023, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою від 31.10.2023 повідомлено сторін про те, що судове засідання відкладено на 20.11.2023.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.11.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, явку представника у судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

20.11.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

28.07.2021 між Приватним підприємством фірма «МРІЯ-94» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича група «Альбатрос» (назву юридичної особи змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛДЕС-ГРУПП») як покупцем було укладено Договір поставки № 3, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити і передати в обумовлені терміни у власність покупцю вироби з поліетилену: плівка, пакети, надалі товар, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2022. У випадку, якщо жодна зі сторін не вимагає розірвання договору, він вважається пролонгованим на наступний календарний рік, що не потребує укладання сторонами будь-яких інших письмових документів. Така пролонгація відбувається щоразу по закінченні чергового строку дії Договору, без обмежень кількості повторень (п. п. 7.1., 7.2. Договору).

У відповідності з п. 3.3. Договору датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної на отримання товару.

Згідно з п. 4.1. Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, погодженою і зазначеною в рахунках-фактурах, видаткових накладних.

20.01.2022 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 358 161,59 грн, що підтверджується видатковою накладною № 153 від 20.01.2022.

За результатом вказаної господарської операції позивачем зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 173 від 20.01.2022 (квитанція про реєстрацію від 27.01.2022, реєстр.№9010309800).

Як пояснив позивач, за укладеним між ним та відповідачем Договором Приватним підприємством фірма «МРІЯ-94» здійснювалися інші поставки товару на загальну суму 709 232,86 грн, заборгованість за якими було сплачено відповідачем у повному обсязі згідно з меморіальним ордером № 791 від 18.04.2022 на суму 377 951,52 грн, платіжними дорученнями № 1003 від 17.05.2022 на суму 50 000,00 грн, № 1104 від 26.05.2022 на суму 25 000,00 грн, № 1189 від 09.06.2022 на суму 25 000,00 грн, № 1358 від 04.07.2022 на суму 5 000,00 грн, № 1428 від 08.07.2022 на суму 215 145,77 грн, № 1435 від 11.07.2022 (в частині) на суму 11 226,57 грн.

Водночас, як зауважив позивач, за поставлений згідно з видатковою накладною № 153 від 20.01.2022 товар відповідач розрахувався лише частково. Так, відповідачем було сплачено 13 773,43 грн (інша частина грошових коштів, перерахованих відповідачем згідно з платіжним дорученням № 1435 від 11.07.2022), а також 75 000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 1499 від 21.07.2022.

21.12.2022 позивач направив відповідачу листа із грошовою вимогою про сплату 269 388,16 грн заборгованості.

Відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДЕС-ГРУПП» на вказану вимогу матеріали справи не містять.

Здійснюючи аналіз обґрунтованості позовних вимог у даній справі, господарський суд виходить з наступного.

У статті 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено судом, між сторонами у даній справі виникли правовідносини, притаманні для договорів поставки.

Згідно зі ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями частини ч. 1 ст. 655 Цивільного Кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як за договором купівлі-продажу, так і за договором поставки, обов`язок покупця полягає у оплаті та прийнятті товару, а кореспондуючий обов`язок продавця (постачальника) у передачі товару.

Статтею 662 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного Кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Суд констатує той факт, що видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку, який засвідчує факт поставки товару.

Відповідно до положень ст. 44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положеннями ст. 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, з огляду на ст. 44.1 Податкового кодексу України та ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" саме первинний документ, який містить особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відомості про господарську операцію і може підтвердити її реальне (фактичне) здійснення, - є належним та допустимим доказом здійснення господарської операції.

Таким чином, підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і яка згідно названого Закону (ст. 1, ч. ч. 2-3 ст. 9) і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного Кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного Кодексу України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або зміну його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар за видатковою накладною № 153 від 20.01.2022 на загальну суму 358 161,59 грн. З аналізу матеріалів справи, а також із врахуванням пояснень позивача суд з`ясував, що відповідач здійснив оплату за поставлений товар лише частково на загальну суму 88 773,43 грн, з яких: 13 773,43 грн (частина грошових коштів, перерахованих відповідачем згідно з платіжним дорученням № 1435 від 11.07.2022), а також 75 000,00 грн згідно з платіжним дорученням № 1499 від 21.07.2022. Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 269 388,16 грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, доказів її сплати на користь позивача до матеріалів справи не надав.

Враховуючи вказані обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача 269 388,16 грн заборгованості за Договором поставки № 3 від 28.07.2021 підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства фірма «МРІЯ-94» (61010, Харківська обл., м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 63; код ЄДРПОУ 22650371) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДЕС-ГРУПП» (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 127/3; код ЄДРПОУ 40054622) про стягнення 269 388,16 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛДЕС-ГРУПП» (65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Палія Семена, буд. 127/3; код ЄДРПОУ 40054622) на користь Приватного підприємства фірма «МРІЯ-94» (61010, Харківська обл., м. Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 63; код ЄДРПОУ 22650371) 269 388,16 грн заборгованості, 4 040,82 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20 листопада 2023 р.

У зв`язку з відключенням внаслідок кібератаки комп`ютерної мережі суду та відновленням бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на серверному обладнанні з 30.11.2023 до 07.12.2023, повний текст рішення складено та підписано 11.12.2023.

Суддя Р.В. Волков