Рішення

від 22.11.2023 по справі 916/3054/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3054/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Ісаку Д.П.,

розглянувши справу № 916/3054/23

за позовом Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; код ЄДРПОУ 14305909)

до відповідачів:

1) Фермерського господарства «ТОВАРИЩ» (68420, Одеська обл., Арцизький район, с. Новомирне, вул. Федосіївська, буд. 6; код ЄДРПОУ 22493279),

2) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),

про стягнення 437 012,10 грн;

представники сторін:

від позивача не з`явився,

від відповідача-1 не з`явився,

від відповідача-2 не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК", звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства "ТОВАРИЩ" (відповідач-1) та ОСОБА_1 (відповідач-2) про солідарне стягнення 437 012,10 грн. з яких: 398 494,59 грн заборгованості за кредитом; 38 517,51 грн заборгованості за відсотками.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем-1 зобов`язань за Кредитним договором № 011/1821/00550195 від 22.04.2019, а також на укладення з відповідачем-2 Договору поруки від 22.04.2019 з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором.

Ухвалою від 25.07.2023 позовну заяву (вх. № 3550/23 від 17.07.2023) Акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3 871,18 грн.

02.08.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 07.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/3054/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.09.2023, запропоновано відповідачу-1 та відповідачу-2 у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви.

Протокольною ухвалою від 06.09.2023 підготовче судове засідання було відкладено на 23.10.2023 з метою належного повідомлення відповідачів про розгляд справи.

Протокольною ухвалою від 23.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2023.

У судове засідання, яке було призначено на 22.11.2023, сторони не з`явились.

Представник позивача подав до суду заяву (вх. № 30579/23 від 05.09.2023), в якій просить розглянути справу без його участі та зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідачі правом на подання до суду відзиву не скористались, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин, або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

22.11.2023 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

22.04.2019 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» як кредитором та Фермерським господарством «ТОВАРИЩ» як позичальником було укладено Кредитний договір № 011/1821/00550195 (далі кредитний договір, договір, а.с. 12-17), відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 500 000,00 грн, а Позичальник зобов`язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до графіку погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісії, а також виконати інші обов`язки, визначені договором. Графік складається за формою згідно з додатком 1 до договору. Під невідновлювальною кредитною лінією сторони розуміють форму видачі кредиту частинами (траншами), при якій після отримання Позичальником повної суми кредитних коштів подальша видача кредитних коштів Позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом протягом строку дії договору.

Згідно з п. 1.3 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту Позичальником - 22.04.2022 р. або інша дата, визначена відповідно до пункту 5.4. або статті 8 договору (останній день строку користування кредитом, в який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за договором).

Умовами п. 2.1 кредитного договору встановлено, що протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки, а саме:

- на період з 22.04.2019 по 22.06.2019 (включно) в розмірі 0,01% річних;

- починаючи з 23.06.2019 в розмірі 28% річних, в т.ч. за користуванням кредитом після настання кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного пунктом 1.3. Договору.

Згідно п. 2.3 кредитного договору, нарахування процентів за кредитом здійснюється, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі Кредиту (частини кредиту) та не враховується день погашення кредиту в повному обсязі.

Згідно п. 5.2. кредитного договору, позичальник зобов`язується здійснювати погашення кредиту та процентів у валюті кредиту кожного 22 числа з урахуванням Графіку.

Згідно з п. 5.4 кредитного договору якщо остання дата сплат, зазначена у графіку, наступає раніше, ніж кінцевий термін погашення кредиту Позичальником, зазначений в пункті 1.3 договору, сторони визнають, що кінцевим терміном погашення кредиту Позичальником є дата сплати останнього чергового платежу суми погашення заборгованості Позичальника відповідно до графіку, та Позичальник зобов`язаний здійснити остаточне погашення заборгованості за договором в останню дату сплати згідно з графіком.

Відповідно до п. 8.1 кредитного договору, у разі настання обставин дефолту (невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договором, а також інші обставини, які на думку кредитора, свідчать про те, що зобов`язання позичальника за договором не будуть виконані), кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів), серед іншого: вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов`язань за договором (п. 8.1.3); вимагати від Позичальника та/або Поручителів надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов`язань Позичальника за Договором (п. 8.1.4.).

Згідно п. 8.3 кредитного договору, якщо кредитор вирішив скористатись правами, визначеними в п. п. 8.1.1-8.1.3 пункту 8.1 договору, він повідомляє про це позичальника шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі, зобов`язання кредитора щодо надання кредиту є припиненими з дати прийняття Кредитором відповідного рішення.

Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні кредитора, і здійснити погашення заборгованості негайно, але не пізніше 30-го календарного дня з дня направлення кредитором позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги, кредитор має право пред`явити вимогу позичальнику/поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості, які не суперечать законодавству України.

У відповідності з п. 12.1 кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань відповідно до договору.

Додатком № 1 до кредитного договору є графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів (а.с. 18).

22.04.2019 Фермерське господарство «ТОВАРИЩ» звернулось до АТ "Райффайзен Банк" із заявою № 49 про видачу кредитних коштів за договором № 011/1821/00550195 від 22.04.2019 у розмірі 500 000,00 грн.

24.04.2019 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 500 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по рахунку № НОМЕР_2 (а.с. 11).

В подальшому, між позивачем та відповідачем-1 підписувалися додаткові угоди до кредитного договору, а саме: додаткова угода № 011/1821/00550195/1 від 22.09.2020 (а.с. 19-20), додаткова угода № 011/1821/00550195/2 від 07.06.2021 (а.с. 21), додаткова угода № 011/1821/00550195/3 від 29.11.2021 з додатком (а.с. 22-24), додаткова угода № 011/1821/00550195/4 від 01.11.2022 з додатком (а.с. 25-26).

Вказаними додатковими угодами сторони погоджували внесення змін до кредитного договору, які стосувалися, зокрема, кінцевого терміну погашення кредиту та графіку погашення кредитної заборгованості.

Так, у відповідності з п. 1 додаткової угоди № 011/1821/00550195/4 від 01.11.2022 кінцевим терміном погашення кредиту 22.10.2024, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або ст. 8 Договору.

Згідно з п.п. 2.1., 2.2. додаткової угоди № 011/1821/00550195/4 від 01.11.2022 станом на дату її укладення заборгованість позичальника за договором по сплаті суми кредиту становить 364 391,53 грн. Заборгованість позичальника, строк сплати якої настав, складає: 86 158,99 грн, у т.ч.: 52 055,93 грн заборгованість з погашення суми кредиту, 34 103,06 грн заборгованість з погашення процентів.

Відповідно до положень цієї додаткової угоди сторони виклали Графік погашення заборгованості за кредитом та сплати процентів в новій редакції (а.с. 26).

22.04.2019 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» як кредитором та ОСОБА_1 як поручителем було укладено Договір поруки № 129391/1821/328351 (далі договір поруки) відповідно до п. 1.1 якого Поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з Позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов кредитного договору № 011/1821/00550195 від 22.04.2019.

Згідно з п. 1.5 договору поруки Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання забезпечених зобов`язань правонаступниками Позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за кредитним договором та/або яка буде визначена боржником за забезпеченими зобов`язаннями.

Умовами п. 2.1 договору поруки визначено, що у випадку повного або часткового невиконання Позичальником всіх або окремих забезпечених зобов`язань, Поручитель та Позичальник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

В подальшому, між позивачем та відповідачем-2 було укладено додаткові договори до договору поруки, а саме: додатковий договір № 129391/1821/328351/1 від 22.09.2020 (а.с. 31), додатковий договір № 129391/1821/328351/3 від 29.11.2021 (а.с. 32), додатковий договір № 129391/1821/328351/4 від 01.11.2022 (а.с. 33), якими змінювалася кінцева дата повернення кредиту.

31.03.2023 позивач звернувся до відповідача-1 із вимогою № 114/5-К-296139 від 30.03.2023 про виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, згідно з якою банк вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати відправлення цієї вимоги, здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 437 012,10 грн.

Також, 31.03.2023 позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою № 114/5-К-296140 від 30.03.2023 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, згідно з якою банк вимагав терміново, але у будь-якому разі не пізніше 15 календарних днів з дати відправлення цієї вимоги, здійснити погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою процентів в сумі 437 012,10 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами зобов`язань за кредитним договором, з урахуванням взятих на себе відповідачем-2 зобов`язань за договором поруки, позивач і звернувся до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України, права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, укладений між банком та відповідачем кредитний договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором відповідних зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За статтею 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів в розмірі 500 000,00 грн на поточний рахунок позичальника, відкритий в АТ "Райффайзен Банк Аваль", з метою подальшого його використання за цільовим призначенням, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 взяті на себе зобов`язання з повернення суми позики та сплати процентів не виконав належним чином, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до положень ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 28.03.2023 заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором складає: 398 494,59 грн заборгованість за кредитом; 38 517,51 грн заборгованість за відсотками.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем-1 обов`язку щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків, позивач скористався правом вимоги дострокового повернення всієї суми заборгованості за кредитом та 31.03.2023 направив відповідачу-1 вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором в загальному розмірі 437 012,10 грн. Аналогічну вимогу було направлено і відповідачу-2 як поручителю.

Жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення заборгованості відповідачем-1 та відповідачем-2 за кредитним договором до суду не надано. Окрім цього, матеріали справи не містять жодних заперечень щодо розрахованих позивачем сум заборгованості за кредитом та відсотками, у зв`язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів 398 494,59 грн заборгованості за кредитом; 38 517,51 грн заборгованості за відсотками.

За приписами ч. 1 ст. 73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

З урахуванням висновків, наведених у постанові пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", щодо розподілення судового збору у разі заявлення солідарних вимог, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідачів у рівних частках, тобто по 3 277,59 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; код ЄДРПОУ 14305909) до Фермерського господарства «ТОВАРИЩ» (68420, Одеська обл., Арцизький район, с. Новомирне, вул. Федосіївська, буд. 6; код ЄДРПОУ 22493279), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення 437 012,10 грн задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства «ТОВАРИЩ» (68420, Одеська обл., Арцизький район, с. Новомирне, вул. Федосіївська, буд. 6; код ЄДРПОУ 22493279), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; код ЄДРПОУ 14305909) 398 494,59 грн заборгованості за кредитом; 38 517,51 грн заборгованості за відсотками.

3. Стягнути з Фермерського господарства «ТОВАРИЩ» (68420, Одеська обл., Арцизький район, с. Новомирне, вул. Федосіївська, буд. 6; код ЄДРПОУ 22493279) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; код ЄДРПОУ 14305909) 3 277,59 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4а; код ЄДРПОУ 14305909) 3 277,59 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 22 листопада 2023 р.

У зв`язку з відключенням внаслідок кібератаки комп`ютерної мережі суду та відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на серверному обладнанні з 30.11.2023 до 07.12.2023, повний текст рішення складено та підписано 11.12.2023.

Суддя Р.В. Волков