Ухвала

від 13.12.2023 по справі 210/1715/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/1715/23

Провадження № 1-кс/210/2945/23

13 грудня 2023 року

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваної: ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваної, - адвоката: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Управлінням нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , винесене в рамках кримінального провадження №12023041710000379 від 29.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.4 ст.190 ч.4, ст.209 ч.3, ст.255 ч.ч.1, 2, ст.358 ч.ч.2, 4 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Донецьк, громадянки України, маючої повну середню освіту, розлученої, приватний підприємець, не маючої на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, та інших непрацездатних осіб, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, -

В С Т А Н О В И В:

13.12.2023 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Управлінням нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що СВ Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12023041710000379 від 29.03.2023 року, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.4 ст.190 ч.4, ст.209 ч.3, ст.255 ч.ч.1, 2, ст.358 ч.ч.2, 4 КК України.

Процесуальне керівництво кримінального провадження забезпечується Дніпропетровською обласною прокуратурою.

Досудовим розслідуванням установлено, що у ОСОБА_6 , не пізніше 17.09.2018 року, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння шахрайським шляхом майном ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433), що виразилося у складанні та подальшим використанням підроблених рішень власника ТОВ «ЕКСПРЕС» ОСОБА_7 , з прийняттям у подальшому юридично значущих правочинів, здійснення незаконних реєстраційних дій по внесенню змін до уставного фонду підприємства та подальшому заволодінню його майном та корпоративним правами.

Так, ОСОБА_6 маючи якості лідера та організатора, з метою реалізації злочинного умислу щодо заволодіння майном ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433), залучив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як співорганізатора вчинення злочину, адвоката ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як співорганізатора вчинення злочину, адвоката-арбітражного керуючого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як виконавця, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 як виконавця, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як виконавця, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 як виконавця, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 як виконавця, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 як виконавця, якими узгоджено між собою, із розподілом ролей та функцій, з централізованою ієрархією під керуванням ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 здійснені організовані злочинні дії направлені на заволодіння шахрайським шляхом майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433), що виразилося у складанні та подальшим використанням договорів відступлення права вимог, використання фіктивних довіреностей з прийняттям у подальшому юридично значущих правочинів, здійснення у подальшому незаконних реєстраційних дій по внесенню змін до уставного фонду підприємства та подальшому заволодінню його корпоративними правами.

Для досягнення злочинного умислу ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 затвердили єдиний, поетапний та конфіденційний злочинний план, що вимагає ретельної довготривалої підготовки з розподілом функцій кожного учасника злочинної організації, спрямуванню їх дій на вчинення злочину з визначенням способів його виконання, координації поведінки цих осіб, залучення співучасників усіх видів (виконавців, пособників, підбурювачів, інших організаторів) та визначенням строків виконання злочинного плану, який полягав в наступних діях: підшукати осіб, які повністю визнаватимуть їх організаційну роль і якості лідерів, погодяться залучати інших осіб для заняття злочинною діяльністю; керування і координацію дій співучасників злочинів при їх вчиненні та інших осіб, яким не було відомо про злочинні наміри злочинної організації; укладання фіктивного договору оренди обладнання на загальну суму 9 811 523грн. 62коп.; організація укладання між двома фізичними особами (позичальником та позикодавцем) договору позики, строк повернення позики за яким вже настав, при цьому договором позики має бути передбачено вирішення спірних питань в конкретному третейському суді (угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду); фінансування оперативного одержання рішення третейського суду про стягнення суми заборгованості з фізичної особи; організація звернення позикодавця до апеляційного суду за місцем проведення третейського розгляду із заявою про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду; оформлення фіктивних паспортів на ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; відчуження корпоративних прав ТОВ «ЕКСПРЕС» на компанію нерезидента з подальшим фіктивним продажем корпоративних прав ТОВ «ЕКСПРЕС» на підконтрольних осіб; звернення підконтрольної особи до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ЕКСПРЕС», з метою отримання оперативного контролю над процедурою банкрутства ТОВ «ЕКСПРЕС»; призначення розпорядником майна ТОВ «ЕКСПРЕС» арбітражного керуючого, що має лояльну позицію до кредитора, а саме ОСОБА_10 ; розпорядження незаконно отриманим майном ТОВ «ЕКСПРЕС на власний розсуд.

Так, у ОСОБА_6 , не пізніше 17.09.2018 року, виник злочинний умисел спрямований на заволодіння шахрайським шляхом майном ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433), що виразилося у складанні та подальшим використанням підроблених рішень власника ТОВ «ЕКСПРЕС» ОСОБА_7 з прийняттям у подальшому юридично значущих правочинів, здійснення незаконних реєстраційних дій по внесенню змін до уставного фонду підприємства та подальшому заволодінню його майном та корпоративними правами.

У подальшому ОСОБА_6 маючи якості лідера та організатора, з метою реалізації злочинного умислу щодо заволодіння майном ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433) залучив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як співорганізатора вчинення злочину, адвоката ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 як співорганізатора вчинення злочину, адвоката-арбітражного керуючого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 як виконавця, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 як виконавця, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 як виконавця, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 як виконавця, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 як виконавця, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 як виконавця, якими узгоджено між собою, із розподілом ролей та функцій, з централізованою ієрархією під керуванням ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 здійсненні організовані злочинні дії направлені на заволодіння шахрайським шляхом майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС» (код 24608433), що виразилося у складанні та подальшому використанні договорів відступлення права вимог, використання фіктивних довіреностей з прийняттям у подальшому юридично значущих правочинів, здійснення у подальшому незаконних реєстраційних дій по внесенню змін до уставного фонду підприємства та подальшому заволодінню його корпоративними правами.

Так, не пізніше 17.09.2018 року ОСОБА_6 розуміючи, що самостійно не зможе реалізувати свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ТОВ «ЕКСПРЕС» звернувся до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як до осіб, які мають широке коло зв`язків та досвід у здійсненні шахрайських дій у сфері господарських відносин, для усунення перешкод у вчиненні злочину, на що останні надали свою згоду та прийняли активну участь в реалізації поетапного плану по заволодінню майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС».

Реалізуючи поетапний план по заволодінню майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС», ОСОБА_6 через підроблене рішення засновника ТОВ «Експрес», а саме: Рішення власника ТОВ «Експрес» від 17.09.2018 року призначає на посаду директора ТОВ «Експрес» свою довірену та підконтрольну особу ОСОБА_11 , увільнивши від посади директора непідконтрольну особу ОСОБА_17 .

Так, на виконання злочинного плану ОСОБА_6 як генеральним директором ТОВ «Експрес» та фізичною особою ОСОБА_11 складено фіктивний договір №8 оренди обладнання від 01.02.2016 року, який фактично був складений після розроблення ОСОБА_9 злочинного плану, але не пізніше 16.01.2020 року, що містив у собі неправдиві відомості про дату його складання та факт володіння ОСОБА_11 обладнанням, яке з 2010 року перебувало у володінні ТОВ «Експрес».

Так, згідно вищевказаного договору ОСОБА_11 передає, а ТОВ «Експрес» в особі генерального директора ОСОБА_6 приймає у строкове платне використання обладнання з визначеною орендною платою у розмірі 175 000грн. (сто сімдесят п`ять тисяч грн.) за місяць. Вказаний договір укладено на один календарний рік з можливістю його автоматичного продовження.

У подальшому, відповідно до плану ОСОБА_9 16.01.2020 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_11 , як фізична особа, звернулась із позовною до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» (49074, м. Дніпро, вул. Воронезька, буд.№4, код ЄДРПОУ: 24608433), на якому ОСОБА_11 перебувала на посаді директора, про стягнення боргу за договором оренди, річних та інфляційних збитків за договором оренди обладнання №8 від 01.02.2016 року.

Водночас, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 для приховування свого умислу щодо заволодіння майном ТОВ «Експрес» залучили до своєї злочинної діяльності підконтрольну особу ОСОБА_12 .

Так, 23.03.2020 року позивачем ОСОБА_11 через канцелярію Індустріального районного суду м. Дніпропетровська подано заяву про залучення до участі у справі правонаступника позивача - ОСОБА_12 (підконтрольна особа ОСОБА_6 ).

Відповідно до вищевказаної заяви встановлено, що 03.03.2020 року між позивачем (первісним кредитором ОСОБА_11 ) та ОСОБА_12 укладено Договір про відступлення права вимоги, згідно якого новий кредитор прийняв право вимоги, що належить ОСОБА_11 за договором оренди обладнання №8 від 01.02.2016 року до ТОВ «ЕКСПРЕС», щодо сплати суми основного боргу у розмірі 8 225 000,00 гривень, 3% річних та інфляційних збитків. У зв`язку з чим, 24.03.2020 року ухвалою суду залучено, як правонаступника позивача ОСОБА_12

30.03.2020 року рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська позовні вимоги ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про стягнення боргу за договором оренди, річних та інфляційних збитків задоволено та стягнуто з ТОВ «Експрес» заборгованість за Договором оренди обладнання №8 від 01 лютого 2016 року в загальному розмірі 9 811 523,62 гривень, яка складається із: суми основного боргу у розмірі 8 225 000,00грн., 3% річних за користування грошовими коштами в розмірі 423 666,12грн., та інфляційних збитків в розмірі 1 162 857,50грн.

У подальшому 24.09.2020 року головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_18 відкрито виконавче провадження №63131350 на виконання виконавчого листа №202/334/20, виданого 12.08.2020 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, за яким з ТОВ «Експрес» на користь ОСОБА_12 підлягають стягненню грошові кошти у розмірі 9 811 523грн. 62коп. (дев`ять мільйонів вісімсот одинадцять тисяч п`ятсот двадцять три гривні 62 копійки).

Крім того, встановлено, що 12.11.2020 року Індустріальним районним судом розглянуто заяву головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовом ОСОБА_12 до ТОВ «Експрес» про стягнення боргу за договором оренди, річних та інфляційних збитків.

У подальшому, ОСОБА_8 як активний учасник злочинної організації на виконання злочинного плану щодо заволодіння корпоративними правами ТОВ «Експерс» залучає ОСОБА_4 , яка узгоджено з ОСОБА_9 підбирає підконтрольних осіб, а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 та створює фіктивні паспорти з фотографіями інших осіб на ім`я ОСОБА_15 та ОСОБА_16 для оформлення фіктивних договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Експерс» та актів приймання-передачі до них.

Так, на виконання злочинного плану невстановлена підконтрольна ОСОБА_8 особа використовуючи підроблені документи що посвідчують особу, а саме паспорт від імені ОСОБА_15 разом з ОСОБА_14 складають акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» від 08.09.2020 року, який начебто посвідчується приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_22 за яким відбувся перехід прав на 50% частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС», яка належала ОСОБА_15 до громадянина ОСОБА_14 . Все це начебто відбувалось у м. Тернопіль. При цьому ОСОБА_23 весь цей день, 08.09.2020 року знаходилась у Києві за своїм основним місцем роботи, до м. Тернополя не їздила, ні з яким ОСОБА_14 не зустрічалась, ніяких угод та договорів не укладала та ніколи не зверталась до нотаріуса ОСОБА_22 за посвідченням свого підпису на акті приймання-передачі на підтвердження передачі права власності на свою частку у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» до ОСОБА_14 , свій паспорт, який мав би бути пред`явлений нотаріусу для посвідчення особи, не втрачала та нікому не передавала.

Окрім того, 27.01.2022 року невстановлена особа підконтрольна ОСОБА_8 використовуючи підроблені документи що посвідчують особу, а саме паспорт від імені ОСОБА_16 разом з ОСОБА_14 , який діяв як директор «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД» складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» і в цей же день нотаріусом ОСОБА_24 , яка діяла і як реєстратор, проведено державну реєстрацію зміни власників ТОВ «ЕКСПРЕС».

Таким чином, зі складу учасників ТОВ «ЕКСПРЕС» протиправно, на підставі підроблених документів було виведено ОСОБА_15 (власника 50% частки статутного капіталу) та ОСОБА_16 (власника інших 50% частки у статутному капіталі).

Водночас, ОСОБА_16 не перебував у м. Дніпро 27.01.2022 року, ніколи не підписував ніяких документів з відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» та не вчиняв будь-яких інших дій, направлених на відчуження своєї частки.

У подальшому 28.01.2022 року ОСОБА_14 уповноважує ОСОБА_19 бути його представником як засновника ТОВ «ЕКСПРЕС» укладати та підписувати від імені ОСОБА_14 правочини щодо розпорядження часткою 50% у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС».

Так, 31.01.2022 року між ОСОБА_19 який діяв від імені ОСОБА_14 та «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД» в особі директора ОСОБА_14 складено акт приймання передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» відповідно до якого статутний капітал ТОВ «ЕКСПРЕС» у розмірі 50% перейшов до «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД».

У подальшому 01.02.2022 року між «ЗААЛА ПРОДЖЕКТ ЛТД» в особі директора ОСОБА_14 та громадян України ОСОБА_20 та ОСОБА_21 складено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ЕКСПРЕС» відповідно до якого ОСОБА_14 передав 50% статутного капіталу ТОВ «ЕКСПРЕС» ОСОБА_20 та 50% статутного капіталу ТОВ «ЕКСПРЕС» ОСОБА_21 .

Таким чином, злочинна організація під керівництвом ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у складі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , заволоділи майном та корпоративними правами ТОВ «ЕКСПРЕС».

Таким чином, членами злочинної організації під керівництвом ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 досягнуто етап злочинного плану щодо утворення фіктивної та підконтрольної заборгованості у ТОВ «ЕКСПРЕС» з призначенням контрольованого арбітражного керуючого ОСОБА_10 , який у повному обсязі визнає фіктивні борги ОСОБА_13 так та спрямовує всі свої дії на банкрутство ТОВ «ЕКСПРЕС» з метою ліквідації ТОВ «ЕКСПРЕС» (з застосовуванням в разі успішної реалізації виведення майна підприємства на третіх осіб), що передбачено узгодженим планом злочинної організації.

22.03.2023 року ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.ч.2, ч.4 ст.358 КК України. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_4 за місцем проживання, відповідно до вимог ст.ст.111, 136, 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру із застосуванням відеофіксації, вручено під підпис її сину ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 для подальшого вручення ОСОБА_4

29.03.2023 року з кримінального провадження №42022042000000081 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 виділені в окреме провадження №12023041710000379.

29.03.2023 року підозрювана ОСОБА_4 оголошена в державний розшук, та досудове розслідування №12023041710000378 зупинене у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Водночас, 10.07.2023 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду скасовано повідомлення про підозру від 22.03.2023 року стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.ч.2, 4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні.

У подальшому 18.07.2023 року на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.07.2023 року у справі №210/3925/22 (провадження №11-сс/803/1546/23) у кримінальному провадженні №12023041710000319 скасовано повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 та відновлено досудове розслідування кримінального провадження.

13.12.2023 року ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28 ч.4 ст.190, ч.2 ст.27 ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.ч.2, 4 ст.358 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні вказаних кримінальних правопорушень на переконання слідства підтверджується зібраними відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколами допитів потерпілих; протоколами допитів свідків; матеріалами висновку судової оціночно-будівельної експертизи; проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями відносно фігурантів; протоколами тимчасових доступів до речей і документів; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

В ході досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у слідства виникла необхідність у обранні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п.1, 2, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Так, слідство вважає, що знаходячись на свободі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, враховуючи отримання повідомлення про підозру та усвідомлюючи невідворотність призначення відносно нього покарання у вигляді реального позбавлення волі ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, так як вчинив особливо тяжкий злочин, у складі злочинної організації, та може покинути територію Дніпропетровської області та України;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідство вважає, що підозрювана ОСОБА_4 , використовуючи свої зв`язки, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні;

3) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , на переконання слідства обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, які мали місце на протязі тривалого часу у період з 2019 року по теперішній час, можна зробити висновок, що протиправна діяльність підозрюваного є систематичною, умисною та пов`язаною із погрозою заволодіння майном. Вказані факти також дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , є схильною до вчинення кримінальних правопорушень та перебуваючи на свободі може повторно вчиняти нові умисні злочини.

Прокурор зазначає, що обрання такого запобіжного заходу є вимушеною необхідністю, яка зумовлена забезпеченням виконання покладених на підозрювану процесуальних обов`язків, а також з метою запобігання спробам останньої переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, приховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та інших осіб, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Водночас, орган досудового розслідування вважає, що застосувати інші, більш м`які запобіжні заходи (особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт) ніж взяття під варту, не можливо з наступних причин: особисте зобов`язання - не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної ОСОБА_4 , і попередити ненастання вищевказаних ризиків, так як дії останнього потребують постійного контролю; особиста порука - на адресу прокуратури області не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_4 , окрім того такий запобіжний захід не забезпечить її належну процесуальну поведінку; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від підозрюваної ОСОБА_4 , її рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу; домашній арешт - не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної, так як місцеперебування останньої, особи з якими вона спілкується, а також інші її дії потребують постійного контролю з метою запобігання вищевказаних ризиків.

Водночас прокурор зазначає, що досудове розслідування вищевказаних злочинів ще триває, продовжують встановлюватися всі обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також особи, причетні до їх вчинення, що може суттєво вплинути на подальшу поведінку підозрюваної. Дані обставини вказують на необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи викладене, у слідства є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до обвинуваченої інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, прокурор просить клопотання задовольнити, та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Управлінням нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 надав пояснення по суті справи, клопотання підтримав у повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у ньому, зазначивши, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, котрі відносяться до категорії нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, знаходячись на волі, може впливати на свідків, потерпілих та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, переховуватися від органу досудового розслідування, а в подальшому і від суду. Зазначив про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, котрі перешкоджатимуть проведенню слідства у випадку перебування підозрюваної на волі. Також зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, і відповідає меті такого заходу.

Підозрювана ОСОБА_4 , та її захисник, адвокат ОСОБА_5 , кожен окремо проти клопотання прокурора заперечували, посилались на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, необґрунтованість підозри, просили врахувати характеризуючі дані щодо підозрюваної, її стан здоров`я, у зв`язку із чим просили застосувати запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особисте зобов`язання, або нічний домашній арешт, про що надали відповідні докази.

Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення підозрюваної та її захисника, дослідивши матеріали провадження додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 КПК України).

Відповідно до ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.194 ч.1 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25 квітня 2003 року №4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Згідно зі ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципів правової визначеності та презумпції невинуватості, особа вважається невинуватою, поки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку; кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Слідчий суддя враховує ст.9 ч.5 КПК України, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Відповідно до статті 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод №ETS 005 від 04 листопада 1950 року, ратифікована 17 липня 1997 року, набрала чинності 11 вересня 1997 року кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до принципів Конвенції, - пропорційності та забезпечення рівності інтересів - коли мова йде про обмеження тих чи інших прав і свобод, суд завжди звертає увагу на кілька параметрів, встановлених Конвенцією, яким мають відповідати застосовані державою заходи щодо цих прав, а саме: 1) наявність правових підстав для обмеження прав і свобод; 2) наявність легітимної мети для застосування обмежень; 3) пропорційність вжитих державою заходів щодо обмеження прав і свобод з огляду на легітимну мету, якої держава намагалася досягти.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Лабіта проти Італії», тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

По справі «Мамедова проти Росії», ЄСПЛ зазначив, що посилання на тяжкість обвинувачення як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа буде переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Вирішуючи дане питання суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:

- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення підозрюваного на свободі;

- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Згідно витягу з кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023041710000379, розпочате досудове розслідування по кримінальним правопорушенням, передбаченими ст.28 ч.4 ст.190 ч.4, ст.209 ч.3, ст.255 ч.ч.1, 2, ст.358 ч.ч.2, 4 КК України.

22.03.2023 року ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.ч.2, ч.4 ст.358 КК України. У зв`язку з відсутністю ОСОБА_4 за місцем проживання, відповідно до вимог ст.ст.111, 136, 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру із застосуванням відеофіксації, вручено під підпис її сину ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_10 для подальшого вручення ОСОБА_4 .

29.03.2023 року з кримінального провадження №42022042000000081 матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_4 виділені в окреме провадження №12023041710000379.

29.03.2023 року підозрювана ОСОБА_4 оголошена в державний розшук, та досудове розслідування №12023041710000378 зупинене у зв`язку з розшуком підозрюваного.

Водночас, 10.07.2023 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду скасовано повідомлення про підозру від 22.03.2023 року стосовно ОСОБА_4 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.2 ст.255, ч.2 ст.27 ч.ч.2, 4 ст.358 КК України у кримінальному провадженні.

У подальшому 18.07.2023 року на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 10.07.2023 року у справі №210/3925/22 (провадження №11-сс/803/1546/23) у кримінальному провадженні №12023041710000319 скасовано повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 та відновлено досудове розслідування кримінального провадження.

13.12.2023 року ОСОБА_4 повідомлена про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.27, ч.4 ст.28 ч.4 ст.190, ч.2 ст.27 ч.2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.ч.2, 4 ст.358 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 даних кримінальних правопорушень підтверджується наданими до клопотання доказами.

У клопотанні прокурора наведені дані, що вказують на причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено лише наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи прокурора про наявність такого ризику, як переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання та реєстрації, працює, розлучена, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має міцні соціальні зв`язки. Також у разі застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, відповідний ризик буде повністю нівельовано.

Крім того, прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено, ризик незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних, а саме яким чином підозрювана може впливати на них, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику, котрий полягає у знищенні, схові або спотворенні будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити, що на підставі ухвал слідчого судді було проведено ряд обшуків, під час проведення котрих було вилучено та долучено до справи необхідні слідству документи. Крім того, прокурором не наведено обставин, яким саме способом ОСОБА_4 може знищити вказані речі та документи.

Крім того, слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Отже, у слідчого судді відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов`язків, що випливають із ст.194 ч.5 КПК України, зокрема, прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час, не спілкуватися зі свідками, експертами та іншими підозрюваними.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваній, не пов`язаний з триманням під вартою, - нічний домашній арешт.

Положеннями ст.181 ч.ч.1, 2 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п.3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно яким обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної ОСОБА_4 , яка хоча і підозрюється у вчиненні в тому числі особливо тяжких злочинів, однак раніше не судима, працює, розлучена, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв`язки, враховуючи роль ОСОБА_4 у кримінальних правопорушеннях, в котрих вона підозрюється, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, недоведеність прокурором необхідності застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Тому, підозрюваній ОСОБА_11 слід обрати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту з покладенням на неї обов`язків: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби, з 22:00 години до 06:00 години, строком до 10 лютого 2024 року включно, без дозволу слідчого, прокурора або суду; не спілкуватися зі свідками, експертами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Суд вважає, що прокурор не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, а лише посилання на тяжкість злочинів не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою особи, яка перебуває під домашнім арештом згідно ухвали суду, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Також при розгляді клопотання слідчий суддя враховує стан здоров`я підозрюваної.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Управлінням нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , винесене в рамках кримінального провадження №12023041710000379 від 29.03.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.28 ч.4 ст.190 ч.4, ст.209 ч.3, ст.255 ч.ч.1, 2, ст.358 ч.ч.2, 4 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

У застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Обрати відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_2 , до 10 лютого 2024 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора або суду на визначений ними час;

- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час доби, з 22:00 години до 06:00 години, строком до 10 лютого 2024 року включно, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не спілкуватися зі свідками, експертами та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до ст.181 ч.5 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

З метою перевірки та контролю за поведінкою підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваної, обов`язки щодо проведення перевірок за місцем мешкання останньої.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в провадженні котрого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали до 10 лютого 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 13 грудня 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1