Рішення

від 28.11.2023 по справі 179/1118/23

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/1118/23

2/179/380/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2023 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення,

В С Т А Н О В И В :

До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договорів оренди земельних ділянок та їх повернення.

Позивач посилається на те, що їй на праві приватної власності належать земельні ділянки:

-площею 5.00 га кадастровий номер 1222385300:01:001:0204 (земельна ділянка 1);

-площею 1.415 га кадастровий номер 1222385300:01:001:0452 (земельна ділянка 2);

-площею 1.415 га кадастровий номер 1222385300:01:001:0453 (земельна ділянка 3).

У 2015 році між позивачкою та ОСОБА_2 , укладено три договори оренди землі б/н усі від 14.09.2015. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень по вказаних земельних ділянках приймалось 29.10.2015 року Магдалинівським районним управлінням юстиції Дніпропетровської області.

За вказаними договорами оренди передано орендареві, ОСОБА_2 , у строкове платне користування три земельні ділянки загальною площею 7,830 га строком на 49 років.

Позивачка зазначає, що з моменту укладання договору до дати подання цього позову ОСОБА_2 не сплачував жодного разу орендної плати за вказаними договорами оренди.

Також позивачка зазначає, що власний примірник договору вона втратила, а без договору не могла наполягати на вимозі орендарю щодо сплати орендної плати. Вона не знала який саме розмір належної їй орендної плати повинен сплачувати орендар. Декілька разів у 2015 році позивачка в усній розмові з відповідачем вимагала від нього сплатити кошти за оренду земельних ділянок, проте відповідач постійно говорив, що виплати будуть трохи пізніше, треба чекати. Коли ж ОСОБА_2 дізнався, що позивачка не має свого примірника договору, він взагалі припинив виходити з нею на контакт та спілкуватись.

У зв`язку з порушенням умов договору, несплатою орендної плати, позивач звернулася до суду з даним позовом, просить суд розірвати договори оренди земельних ділянок та зобов`язати відповідача повернути їх власнику.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позову, зазначивши, що позивачеві в повному обсязі сплачено орендну плату за користування земельними ділянками, а саме 24.09.2015 року сплачено в рахунок оренди плати за договорами грошову суму 500000 грн., за 49 років терміну дії договорів. Вказані кошти позивач особисто отримала та написала відповідну розписку.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Позивачеві належить на праві приватної власності земельні ділянки на території Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області:

-площею 5.00 га кадастровий номер 1222385300:01:001:0204;

-площею 1.415 га кадастровий номер 1222385300:01:001:0452;

-площею 1.415 га кадастровий номер 1222385300:01:001:0453 (а. с. 13-19).

14 вересня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договори оренди вказаних земельних ділянок, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.10.2015 року, строком на 49 років (а. с. 78-106).

Відповідно до п. 9 договорів оренди земельних ділянок визначено, що за користування земельною ділянкою Орендар щорічно протягом строку дії договору сплачує орендну плату у розмірі 3,0 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації за кожен календарний рік терміну дії Договору.

Згідно розписки від 24 вересня 2015 року (а. с. 70), позивач цього ж дня отримала від відповідача кошти в загальному розмірі 500000 грн. в рахунок орендної плати за 49 років терміну дії договорів оренди (а. с. 70).

В судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_3 , який пояснив, що він є чоловіком позивача та 24.09.2015 року був присутній під час написання розписки позивачем, однак передання коштів за вказаною розпискою він не бачив та про передання коштів за договорами оренди позивач його не повідомляла.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі» зі змінами станом на моменту укладення договору, який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних правовідносин, а також нормами Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України.

Згідно до ст. 90 Земельного Кодексу України, яка регламентує права власників земельних ділянок власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 531ЦК Українивизначено,що боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності до ст. 545 ЦК України прийнявши виконаннязобов`язання,кредитор повиненна вимогуборжника видатийому розпискупро одержаннявиконання частковоабо вповному обсязі. Якщоборжник видавкредиторові борговийдокумент,кредитор,приймаючи виконаннязобов`язання,повинен повернутийого боржникові.У разінеможливості поверненняборгового документакредитор повиненвказати проце урозписці,яку вінвидає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до п. 35 оспорюваних договорів, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Виходячи з наведених положень та обставин справи вбачається, що відповідач достроково виконав зобов`язання за договорами оренди в частині виплати орендної плати, шляхом особистого надання коштів позивачеві, що підтверджується відповідною розпискою. Натомість, позивач як сторона договору оренди прийняла виконання зобов`язання від відповідача, що свідчить про погодження сторонами вказаного порядку та умов отримання орендної плати за договорами.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Так, відповідно до тлумачень ст. 651 ЦК України однією із підстав зміни або розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, при цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

При цьому суд також враховує і те, що пункт оспорюваного договору стосовно порядку розірвання договору оренди узгоджується із вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, де вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні щодо даних спірних правовідносин, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суду не надано об`єктивних доказів, що відповідачем істотно та систематично порушуються умови договору, а також не доведено той факт, що позивачеві не надавалися кошти в рахунок орендної плати, чим істотно порушено умови договорів, виходячи з обставин того, що позивач особисто підписала документи про отримання грошових коштів.

Судом в судовому засіданні не встановлено істотних та систематичних порушень відповідачем умов договору оренди земельної ділянки, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в розірванні договорів оренди земельних ділянок та поверненні їх власнику.

Керуючись ст. ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірваннядоговорів орендиземельних ділянокта їхповернення відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 грудня 2023 року.

Суддя Т.А.Ковальчук