Рішення

від 29.11.2023 по справі 757/26566/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26566/23-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу у порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Технолоджіс» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В :

26.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, згідно вимог якого просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ТЕХНОЛОДЖІС» (ЄДРПОУ 40860342) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором позики (безвідсоткової) №1620 від 16.05.2020 року в розмірі 1 193 339,79 грн. (один мільйон сто дев`яносто три тисячі триста тридцять дев`ять гривень 79 копійок) та судовий збір у розмірі 11 933,40 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 40 копійок).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що 16.05.2020 року між сторонами було укладено договір позики. Позивач свої зобов`язався за договором виконав в повному обсязі, тобто передав відповідачу безпроцентну позику та останній зобов`язувався повернути кошти у строк до 16.08.2022, натомість, на теперішній час вказані кошти не повернуті, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2023 року справу прийнято до свого провадження та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце судового засідання у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань до суду не подано.

Згідно з частиною першою статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною четвертою статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Так, у Постанові від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у заяві та просить провести розгляд у його відсутність.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства, а саме ст. ст. 2, 12, 13 ЦК України.

За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Судовим розглядом встановлено, що 16 травня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ТЕХНОЛОДЖІС» було укладено Договір позики (безвідсоткової) №1620, за умовами якого позичкодавець передав позичальникові безпроцентну позику на суму 1097800, 00 грн. (один мільйон дев`яносто сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок), а позичальник зобов`язується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.

Так, на виконання умов Договору, позивач передав, а відповідач прийняв грошові кошти у сумі 1097800, 00 грн. (один мільйон дев`яносто сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок), що підтверджується наступними квитанціями до прибуткових касових ордерів:

- квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 16.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №2 від 17.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №3 від 18.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №4 від 19.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №5 від 20.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №6 від 21.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №7 від 22.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №8 від 23.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №9 від 23.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №10 від 24.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №11 від 26.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №12 від 25.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №13 від 27.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №14 від 28.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №15 від 29.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №16 від 30.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №17 від 31.05.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №18 від 01.06.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №18 від 01.06.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №19 від 02.06.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №20 від 03.06.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №21 від 04.06.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

- квитанція до прибуткового касового ордеру №22 від 05.06.2020 року на суму 49 900, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот гривень);

Відповідно до п.2.2 Договору, повернення зазначеної в даному договорі суми позики може відбуватися за бажанням позичальника по частинам (в розстрочку), але не пізніше 16.08.2020 року. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута позичальником достроково.

16 серпня 2020 року між сторонами була укладена додаткова угода №1, за умовами якої термін повернення коштів по договору пролонгується до 16.08.2022 року.

Тобто, позичкодавець належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання перед позичальником, в той час як позичальник повернув кошти позичкодавцю лише частково, а саме 18.05.2021 у розмірі 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 копійок) (копія довідки з банку додається).

Таким чином, розмір основної заборгованості позичальника перед позичкодавцем, станом на день пред`явлення даної претензії становить 1067800,00 грн. (один мільйон шістдесят сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1047 Цивільного кодексу України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У відповідності до частини другої статті 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до частини першої статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

До того ж, як зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року по справі №464/3790/16-ц «якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. … Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавствую Таким чином, суди зробили правильний висновок про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача боргу у валюті, визначеній договором».

Разом з тим, згідно правового висновку, що викладений в Постанові Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року по справі №537/5098/15-ц відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За встановлених обставин, оскільки відповідач не виконує умови договору у добровільному порядку, сума отриманої позики підлягає примусовому стягненню.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до умов Договору, при неповерненні суми позики своєчасно (тобто до 16.08.2022 року) позичкодавець вправі буде пред`явити цю угоду до стягнення в строки і у порядку, передбачені чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, що залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням з встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи інфляційні втрати, а також 3% річних, загальна сума заборгованості ТОВ «ГЛОБАЛ ГРІН ТЕХНОЛОДЖІС» перед Позивачем становить 1 193 339,79 грн. (один мільйон сто дев`яносто три тисячі триста тридцять дев`ять тисяч 79 копійок), з яких:

- 1 067 800,00 грн. (один мільйон шістдесят сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок) - основна заборгованість;

- 99 737,06 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч сімсот тридцять сім гривень 06 копійок) - інфляційне збільшення за період з 17.08.2022 по 06.06.2023 року;

- 25 802,73 грн. (двадцять п`ять тисяч вісімсот дві гривні 73 копійки) - розмір трьох процентів річних за період з 17.08.2022 по 06.06.2023 року.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов`язань за договором позики. Розмір суми заборгованості, наданий позивачем, відповідачем у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України не спростований.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку про задоволення позовних, враховуючи, що стороною відповідача доводи спростовані не були.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 11933,40 грн.

Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Грін Технолоджіс» про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ТЕХНОЛОДЖІС» (ЄДРПОУ 40860342) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість за Договором позики (безвідсоткової) №1620 від 16.05.2020 року в розмірі 1 193 339,79 грн. (один мільйон сто дев`яносто три тисячі триста тридцять дев`ять гривень 79 копійок).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ ГРІН ТЕХНОЛОДЖІС» (ЄДРПОУ 40860342) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 11 933,40 (одинадцять тисяч дев`ятсот тридцять три гривні 40 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 29 листопада 2023 року.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА