Ухвала

від 07.12.2023 по справі 757/55955/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/55955/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №62023000000000549 від 26.06.2023,

В С Т А Н О В И В :

06.12.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчогослідчого вособливо важливихсправах другоговідділу Управлінняз досудовогорозслідування кримінальнихправопорушень,вчинених працівникамиправоохоронних органівта суддями,Головного слідчогоуправління Державногобюро розслідувань ОСОБА_3 ,за погодженняміз прокурором,згідно вимогякого,останній проситьнакласти арешт у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023 із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 511531112101;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0145, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2166792212250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0135, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2154636812250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2151400512250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2126525712250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0093, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2126507112250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0096, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2125193712250.

Також слідчий просить, заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, виконавчим органам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо зазначеного майна окрім тих, що пов`язані з передачею його до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним.

Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що 30.11.2023 о 13 годині 28 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.

30.11.2023 о 20 годині 56 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.

Таким чином, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна, наявні підстави для застосування забезпечення заходу кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна підозрюваного, що і послугувало підставою для звернення до слідчого судді.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання прокурор/слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Представник сторони обвинувачення через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує та просить задовольнити і накласти арешт на майно підозрюваного з метою можливої конфіскації майна.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації особою, яка подала клопотання, її процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання явки сторони обвинувачення обов`язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у його відсутність.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчими другого відділу Управління з досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62023000000000549, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 26.06.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України.

30.11.2023 о 13 годині 28 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку статті 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368 КК України.

30.11.2023 о 20 годині 56 хвилин ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368 КК України.

Згідно з частиною 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно частини 5 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Санкція ч. 4 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відтак, наявні підстави з якими законодавець пов`язує вирішення питання щодо арешту майна підозрюваної особи.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що відповідно інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, 02.03.2013 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уклали шлюб, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є подружжям та їх майно є спільної сумісної власністю.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Статтею 63 Сімейного кодексу України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею 63 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , мають у своєму користуванні спільну сумісну власність, частки якої є рівними.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 до своєї злочинної діяльності фактично залучив ОСОБА_6 . Освіченість останньої у його злочинних діях на даний час перевіряється органом досудового розслідування.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: дружині підозрюваного ОСОБА_4 ОСОБА_6 належить:

- квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 511531112101, набуте 27.11.2015;

- земельна ділянка із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0145, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2166792212250, набуте 25.02.2021;

- земельна ділянка із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0135, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2154636812250, набуте 26.02.2021;

- земельна ділянка із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2151400512250, набуте 26.02.2021;

- земельна ділянка із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2126525712250, набуте 15.07.2020;

- земельна ділянка із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0093, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2126507112250, набуте 25.02.2021;

- земельна ділянкаіз кадастровимномером:1225086000:02:001:0096,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна 2125193712250,набуте 26.02.2021.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на вищевказане майно підозрюваного зазначене у клопотанні слідчого, дозволивши його використання та заборонивши відчуження, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 62023000000000549 від 26.06.2023 із забороною відчуження, розпорядження, на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- квартири, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 511531112101;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0145, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2166792212250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0135, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2154636812250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0108, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2151400512250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0101, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2126525712250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0093, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2126507112250;

- земельної ділянки із кадастровим номером: 1225086000:02:001:0096, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2125193712250.

Заборонити органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, виконавчим органам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, а також іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо зазначеного майна окрім тих, що пов`язані з передачею його до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ним.

В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1