Рішення

від 08.12.2023 по справі 242/4185/18

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 242/4185/18

Провадження № 2/242/212/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді - Черкова В.Г., при секретарі Гандзюк К.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна та поділ майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна та поділ майна.

Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що 05.01.2007 року позивач познайомився з відповідачкою. Приблизно в травні 2007 року відповідачка розірвала шлюб зі своїм колишнім чоловіком, та після чого вони стали зустрічатися. Під час їх стосунків вони разом робили ремонт в квартирі відповідачки, яку вона купила за власні кошти в травні 2007 році, а саме по АДРЕСА_1 до 28.09.2007 року. З 29.09.2007 року позивач та відповідач почали мешкати разом однією сім`єю, вести спільне господарство, спільний бюджет та планувати майбутні покупки. Під час проведення вищевказаній квартирі ними були куплені меблі, техніка та інше майно. Також, оскільки вони з відповідачкою займались підприємницькою діяльністю, витрачали сумісні кошти для купівлі товару на ринку м. Гірник, то для здійснення бізнесу та відпочинку їхньої сім`ї було придбано в кредит автомобіль Dacia Logan, колір червоний, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , дата купівлі 23.11.2007 року. Перший внесок ними було внесено за автомобіль у розмірі 25000 грн, та в подальшому вони разом сплачували кредит вказаний автомобіль. В 2008 році ними було повністю погашено заборгованість, оскільки остання сума кредиту, яка позивачем була сплачена у розмірі 32000 грн. ним знята із своєї заробітної книжки для погашення кредиту. 10.09.2009 року позивач та відповідач придбали житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку площею 0,0892 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1413870300:01:004:0039, на підставі договору купівлі-продажу. Оскільки позивач та відповідач знали, що ними буде придбано житловий будинок та земельну ділянку, тому вони придбали в м. Донецьк універсальний котел VIADRUS U 22 № 161203906246. Відразу вони не переїхали в житловий будинок, а продовжували мешкати в квартирі по АДРЕСА_1 . В вересні 2010 року вони переїхали в зазначений житловий будинок та продовжували робити ремонтні роботи та за весь час спільного проживання та ведення господарства вони придбали майно на загальну суму 210 731 грн. 55 коп. Крім того, у житловому будинку АДРЕСА_2 були зроблені поліпшення, а саме: замінені всі вікна, усі стінки поштукатурені, утеплені мінеральною ватою та обшиті гіпсокартоном, поклеєні шпалери, укладений кахель у кухні, ванній, коридорі; укладено лінолеум на підлогу та утеплено підлогу; усюди зроблена стеля із гіпсокартону з відповідним шпаклюванням, покраскою; встановлення освітлення; усюди замінено проводку; встановлено опалення з встановленням приблизно 96 секцій радіаторів опалення «Nova Florida» з відповідними кранами; трубами довжиною приблизно 100 метрів; було добудовано літню кухню з встановленням дверів, вікон, з обшиванням стін та стелі із пластику, укладено лінолеум. Вартість вищевказаних зроблених поліпшень в будинку АДРЕСА_2 , позивачем оцінено у розмірі 210 000,00 грн. Вартість зазначеного будинку відповідно до звіту № 018/05/018 становить 187 109 грн.

Позивач неодноразово надавав до суду уточнення позовних вимог, в останній редакції уточнених позовних вимогах від 26.05.2020 року позивач просить суд встановити факт проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 29.09.2007 року по січень 2017 року; в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію половини вартості транспортного засобу автомобіль Dacia Logan, колір червоний, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 відчуженого в розмірі 75 000,00 грн.; в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію за житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, зареєстрований у Селидівському БТІ 15.09.2009 року № 1002, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (зараз АДРЕСА_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 (зараз АДРЕСА_2 , в розмірі 85000,00 грн.; в порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 компенсацію на суму 105 000,00 грн., що були витрачені на істотне збільшення вартості житлового будинку АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності на майно: мікрохвильова піч з грилем і конвекцією LG MC 7844 NRC вартість на 07.03.2009рік 1715грн.; холодильник LIEBHERR 7080 029-00 FKDv4312 511 вартість на 09.09.2011 рік 10788грн., установлений в ларьку де працює відповідачка; універсальний котел VIADRUS НОМЕР_2 , 10.06.2009р, вартість на теперішній час 10000грн.; ноутубк TOSHIBA SATELLIT А300-1ЕС вартість на 28.09.2008р. 4969,55грн.; програмована електрична духовка PYRAMIDA № 3847024LL082083 вартість на 21.01.12рік 3100грн.; газова поверхність PYRAMIDA № РЗАА0022155 вартість на 21.01.2012р. 2100грн.; витяжка вентиляційна кухонна TAIFUN 1000 № 00142299,19.12.2012р, вартість на теперішній час 1000грн.; ліжко «Futura» орех вартість на 28.04.2009р. 7760грн.; матрац «Helena» 1.60 х 2.00 вартість на 28.04.2009р.2200грн.; кондиціонер LG ESUW126HDW0 вартість на теперішній час 5000грн.; фен PHILIPS НР8232/00 вартість на 03.08.2016р. 699.00грн.; планшетний комп`ютер модель АР-105 вартість на теперішній час 500грн.; фотоапарат OLYMPUS модель FE-210 № Х63078707, 06.07.2007р вартість на теперішній час 500грн.; фітнес масажер «Варло Люкс», 25.04.2008р. вартість на теперішній час 1000грн.; двері металеві протиударні вхідні «Берислав»25.05.2010р. вартість на сьогодні 10000грн.; пилосос PHILIPS FC6843 series вартість на 27.09.2007рік 1198грн.; універсальний подрібнювач «CLATRONIC» вартість на сьогодні 500грн; автомобільний CDприймач PIONEERDEH-6010MP вартість на сьогодні 500грн.; електролобзік Ferm FJS-710 вартість на сьогодні 1553грн.; морозильник ВЕКО HSA32550 вартість на 15.07.201 Ірік 4035грн.; бездротовий маршрутизатор TP-LINK вартість на сьогодні 300грн.; пральна машина BOSFI вартість на сьогодні 5000грн.; газова плита BOSHHSV745020 вартість на сьогодні 3000грн.; скутер DEFIANT4 тактний ART вартість на 26.09.2007рік 1500грн.; плоскошліфувальна машина ТАЙГА ПШМ-450 вартість на сьогодні 500грн.; тивітюнер Pepretum MobileSiera W801 # 629954523 вартість на 07.03.2014р. 499грн.; мийка кухонна композитна «Никосия» 25.10.2012р, вартість сьогодні 1500грн.; навігатор GPS автомобільний nuvi 1410 № 1Q2034810 вартість на 25.12.14р. 2900грн.; кухонна мебель відповідно до договору купівлі-продажу від 15.10.2012р. вартість на сьогодні складає 50000грн.; двері вхідні «Китай», вартість на теперішній час складає 1500грн.; насос опалення «Wilo», вартість на теперішній час 500грн; котел електричний «Тітан» 6 квт. вартість на теперішній час 2000грн.; двері міжкімнатні у кількості 4, вартість на теперішній час 12000грн.; станція водонапірна «Marina» Italyart№ 101195630, вартість на сьогодні 2500грн.; ємкість води «Polydon» 900л. вартість на сьогодні 2000грн.; мийка для посуду керамічна «Тека», вартість на сьогодні 1500грн.; станція фільтрації питної води «Espring» вартість на сьогодні 10000грн.; сушила для фруктів, овощів«Shivaki» C.H.2013SDH010873 вартість на сьогодні 500грн.; принтер «Canon» Pixmaс.н.0549-10-4124 вартість на сьогодні 1000грн.; унітаз «Cersanit» вартість на сьогодні 500грн.; бак водонагрівальний електричний «Термекс» на 100л. вартість на сьогодні 2000грн.; ванна чугунка «Goldman» MY-1296 вартість на сьогодні 3000грн.; тумба під TVвартість на сьогодні 1000грн.; часи електронні «VST» 7050 Q.C.008 вартість на сьогодні 500грн.; димоходна труба для котла «VIADBUS» вартість на сьогодні 1000грн.; антена супутникова TV «Openbox» вартість на сьогодні 1000грн.; стабілізатор напруги модульний «Vektor» вартість на сьогодні 2000грн.; ємкість для води «Polydon» горизонтальний 500л. вартість на сьогодні 1500грн.; шуруповерт «Югра» ЮШ-12 0293 вартість на сьогодні 500грн.; перфоратор «Ритм» ПЭ-1500 s. № 250000609 вартість на сьогодні 800грн.; углошліфовальна машина «ИжМаш» s.№ 000245 вартість на сьогодні 500грн.; дрель ударна «DWT» s. № 140100353 вартість на сьогодні 500грн.; фен. будівельний «Вітязь» s. № 001014 вартість на сьогодні 400грн.; бензопіла «ИЖМаш» БП-450Б D18-72-5812Р вартість на сьогодні 1000грн.; апарат для сварки інвертор «COLONO» MMA-250ARC s. № XYZX7110507501, маска, кабель вартість на сьогодні 1000грн.; радіо с USB «Кіро», магнітола «Pioneer» вартість на сьогодні 200грн.; обігрівач UFO- YU18EN вартість на сьогодні 1500грн. (2 шт.); кондиціонер «SAMSUNG», МОДЕЛЬ- AQV 12PSBN, серійний номер - Y42HDAJB100082, вартості 5 500,грн.; набір посуди «ICOOK», вартості 29620 грн.; набір сковорідок «ICOOK», вартості 7372 грн.; болон газовий із редуктором, вартості 850 грн.; шафа для одягу та речей (2 шт.), вартості 10000 грн; стіл комп`ютерний, вартості 5000грн.; тілець офісний, вартості 850 грн.; диван софа, вартості 8000грн.; крісло-гайдалка плетена, вартості 2500 грн.; акваріум із аксесуарами, вартості 2000 грн.; соковитискач «Мотор-січ» СБЧ-1, вартості 650грн.; визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, зареєстрований у Селидівському БТІ 15.09.2009 р. № 1002, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2 (зараз АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 0,0892 га, розташовану за адрнесою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер 1413870300:01:004:0039; стягнути судові витрати з відповідача на користь позивача.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій просить суд слухати справу у її відсутність, в присутності її представника.

16.06.2021 року відповідачем надано відзив на уточнену позовну заяву, в якій зазначено, що позов не визнає. З 05.10.2007 р. по 30.01.2018 вони дійсно мешкали однією сім`єю. Крім того, позивачем надано акти про проживання від 12.01.2018 року, в яких вказано, що вони мешкали з вересня 2010 року по теперішній час, тобто ним надано доказ про те, що він мешкав з нею станом на 12.01.2018 р. Однак, в позовні позивач стверджує, що вони мешкали разом до 2017 року. Спірний автомобіль ними був проданий за 133 000 грн., які вони поділили порівну. Щодо вартості поліпшення будинку у розмірі 210 000 грн. вона не згодна, оскільки була проведена оцінка житлового будинку станом на 15.05.2018 р. Окрім того, оцінка будинку станом на 11.06.2020 р., де будинок оцінений разом з усіма поліпшеннями і його вартість становить 98 610,00 грн. Крім того, вважає, що майно придбане за її особисті кошти для підприємницької діяльності (холодильник, морозильник, обігрівач) на загальну суму 16323,00 грн., майно придбане до початку сумісного проживання (пилосос, газова плита, скутер) на загальну суму 6198,00 грн., та майно, яке є невід`ємною частиною житлового будинку (універсальний котел, двері металеві, двері вхідні, насос опалення, котел електричний, двері міжкімнатні, станція водонапірна, унітаз, ванна чугунна, димоходна труба для котла) загальна вартість 43 000,0 грн., не може бути об`єктом поділу. Крім того, вважає, що майно: микрохвильова піч з грилем і конвенцією; програмована електрична духовка; кондиціонер; пральна машина; ємкість води; мийка для посуду керамічна; бак водонагрівальний електричний; стабілізатор напруги модульний, на загальну суму 22 315,00 грн., може бути визнано судом за нею. Щодо визнання іншого майна, то вважає можливим визнати його за ОСОБА_1 на загальну суму 166 022,55 грн. Таким чином, оскільки вартість майна, яка буде визнано за ОСОБА_1 становить 166 022,55 грн., а вартість майна, яке має бути визнано за мною становить 22 315 грн. 00 коп., то різниця складає 143 707,55 грн. має бути сплачена позивачем на її користь. Враховуючи вищевикладене, просить суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка і жінки без укладання шлюб між ними у період з 05.10.2007 року по 30.01.2018 року; у вимозі щодо стягнення з неї на користь позивача компенсації половини вартості транспортного засобу відмовити; визнати право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 за нею, стягнувши з неї на користь позивача компенсацію за 1/2 частину житлового будинку, розташованого за вищевказаною адресою у розмірі 49 307,00 грн.; в частині стягнення на користь позивача з неї 105 000 грн., що були витрачені на істотне збільшення вартості житлового будинку АДРЕСА_2 відмовити; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,0892 га; визнати за нею право власності на майно загальною вартістю 22 315,00 грн.; визнати за ОСОБА_1 право власності на майно на загальну суму 166 022,55 грн. та стягнути з позивача на її користь компенсацію у розмірі 143 707,55 грн., вартість майна, яке підлягає поділу.

01.07.2020 року представник позивача надав до суду відповідь на відзив на уточнену позовну заяву та зміну предмету позову, в якому зазначив, що ухвалою суду від 17.08.2018 року призначено підготовче засідання на 17.09.2018 р., та ухвалою суду від 31.10.2018 р. строк підготовчого провадження продовжено до 30.11.2018 р., підготовче судове засідання призначено на 16.11.2018 року. Тому, оскільки по зазначені справі не було постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання, позивач скористався своїм правом відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України подати заяву про зміну предмету позову (уточнення підстав позову). Необхідність внесення уточнень та зміни предмету позову обумовлена тим, що з початку відкриття справи пройшов тривалий час та змінилися обставини які стали підставою для звернення до суду. Крім того, відповідач не заперечує відносно факту сумісного проживання позивача спільно із відповідачем однією сім`єю, але строк проживання вказує до 30.01.2018 року. Причиною зазначення цього строку є мета уникнення від обов`язку сплати компенсації за частку самостійно реалізованого відповідачем сумісно нажитого автомобіля. Крім того, зазначений автомобіль використовувався за згодою та в інтересах сім`ї позивачем та відповідачем, а не виключно для підприємницької діяльності, як зазначає відповідач. Автомобіль придбався за спільні кошти позивача та відповідача, коли вони жили разом. Не передбачено і законодавчих підстав вважати майно, що знаходиться у приватній власності фізичної особи, основним фондами суб`єкта господарювання, якщо такий громадянин громадянин зареєструється підприємцем. Використання власного майна для здійснення, зокрема, підприємницької діяльності є одним з напрямків розпорядження майном фізичної особи.

29.04.2021 року відповідач надала суду заперечення по справі до розгляду по суті, в якому зазначила, що період, який зазначив позивач мешкання їх разом з 29.09.2007 року по січень 2017 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу не відповідає дійсності. Оскільки, період мешкання їх разом слід вважати з 05.12.2007 року по 30.07.2018 року. Позивачем не доведений факт та не надано жодного доказу спільного проживання з відповідачем як подружжя. На підтвердження факту спільного проживання з відповідачем, позивачем надані фотокартки. Однак, враховуючи практику ВС не можна вважати, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу, усталені відносини притаманні подружжю. За відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені ст. 74 СК вважати майно, а саме спірний автомобіль таким, що належить на праві спільної сумісної власності позивачу. Крім того, проживання чоловіка і жінки за однією адресою, що пов`язане з поділом майна після розірвання шлюбу та відсутністю іншого місця проживання, не свідчить про сімейні відносини між ними, відповідач продала свою квартиру та вклала ці гроші у будинок, іншого житла у неї не має. Позивач має місце проживання за адресою АДРЕСА_4 . Спірний автомобіль був придбаний за кошти підприємницької діяльності та для використання у підприємницькій діяльності ФОП ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) відповідно до Договору застави № 153/2-221 від 22.11.2007 року. Таким чином, позивач не мав жодного відношення до купівлі спірного автомобіля та погашення кредиту, він ніяких грошових внесків не вносив за цей автомобіль. Слід визнати, що ними разом був придбаний житловий будинок та земельну ділянку. Вони купили універсальний котел, але він був встановлений для обслуговування будинку і є його невід`ємною частиною, як і інше, що визначено у звіті про незалежну оцінку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими побудовами вищезазначеного будинку, вартість об`єкта оцінки дорівнює 98 610,00 грн. Таким чином, вартість 1/2 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами складає 49 305,00 грн. Крім того, позивач додатково проводить оцінку невід`ємної частини будинку: унітаза, опальованих котлів, ванни, кухні, дверей, вікон, вартість ремонту який проводився у 2010 році, що вже оцінено суб`єктом оціночної діяльності від 11.06.2020 року. Також позивач вносить до списку поділу майна предмети та їх вартість які не існують взагалі, тому такі вимоги є незаконними. Просить зобов`язати позивача припинити зловживати своїми правами у частині подання списку щодо розподілу не існуючого майна, надати позивачу час для звернення до відповідних органів, які у складі комісії могли б скласти список майна у присутності відповідача, що перебуває у будинку, подвір`ї за адресою будинок АДРЕСА_2 .

Заяви та клопотання сторін.

15.11.2021 року та 08.12.2023 року представник позивача надав до суд письмові пояснення щодо остаточних позовних вимог (предмету позову).

До суду 28.06.2023 року представник відповідача надав клопотання про залишення без розгляду уточнену позовну заяву (письмові пояснення щодо предмету позову) подані до Селидівського міського суду Донецької області від 15.11.2021 р. представником позивача ОСОБА_2 ; залишити заяву про уточнення підстав позову та зміни предмету позову за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна та поділ майна, пункти 6; 7; від 26.05.20 р., без змін (том № 1, А. С. 222- 226).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подане клопотання про залишення без розгляду письмові пояснення подані представником позивача. Крім того, просить суд закрити провадження по справі за процесуальними строками, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволені позову.

Щодо клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; 4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом; 6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу; 7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаного клопотання, оскільки доводи на які представник відповідача посилається, не є підставою для закриття провадження у справі на підставі вимог ст.255 ЦПК України.

Щодо клопотання представника відповідача про залишення без розгляду наданих уточнень позовної заяви (письмові пояснення щодо предмету позову), суд зазначає наступне.

Як вбачається з письмових пояснень щодо предмету позову від 15.11.2021 року та 08.12.2023 року представник позивача уточнив позовні вимоги, пославшись на те, що змінився майновий стан у сторін.

Відповідно до ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 126 ЦПК України передбачені наслідки пропущення процесуальних строків. Зокрема документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, а також ту обставину, що підготовче судове засідання закрите 16.08.2021 року, а також те, що триває розгляд справи по суті, суд приходить до висновку про залишення без розгляду зазначені письмові пояснення щодо предмету позову, тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 17.08.2018 р. суддею Владимирською І.М. було відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 14.08.2018 року суддя Владимирська І.М. заяву про забезпечення доказів повернуто заявнику.

Ухвалою від 31.08.2018 року суддею Владимирською І.М. в задоволенні заяви про забезпечення доказів відмовлено.

Ухвалою від 31.10.2018 року суддею Владимирською І.М. продовжено по цивільній справі підготовче судове засідання.

Ухвалами від 15.02.2019 року та 28.05.2020 року суддею Владимирською І.М. по справі витребувано інформацію у ТСЦ МВС № 1444.

Ухвалою від 29.04.2021 року суддею Владимирською І.М. витребувано докази у АТ «Альфа-Банк», АТ «Державний ощадний банк України» та ТСЦ МВС № 1444.

Ухвалою від 16.08.2021 року суддею Владимирською І.М. витребувано докази у АТ «Альфа-Банк».

Ухвалою від 16.08.2021 р. суддею Владимирською І.М. закрито провадження по зазначеній цивільній справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 14.11.2023 року суддя Черков В.Г. прийняв до провадження цивільну справу, призначив судове засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 10.09.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Другої селидівської державної нотаріальної контори Козирєвою Л.В., Косовчич, ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_7 , ОСОБА_1 купили (в рівних частках кожен) земельну ділянку площею - 0,0892 гектарів, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1413870300:01:004:0039.

Згідно витягу з Державного реєстр правочинів від 10.09.2009 року, земельна ділянка, біля будинку, кадастровий номер 1413870300:01:004:0039, АДРЕСА_2 , опис майна 0,0892 га, належить в рівних частках кожен ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , дата реєстрації 10.09.2009 року.

Згідно договору купівлі-продажу будинку від 10.09.2009 року посвідченого державним нотаріусом Другої селидівської державної нотаріальної контори Козирєвою Л.В., Косовчич, ОСОБА_8 продали, а ОСОБА_7 , ОСОБА_1 купили (в рівних частках кожен) житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими побудовами АДРЕСА_2 , загальною площею 96,2 кв.м., житловою 49,6 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстр правочинів від 10.09.2009 року, будинок за адресою АДРЕСА_2 , належить в рівних частках кожен ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , дата реєстрації 10,09.2009 року.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.09.2009 року, будинок за адресою АДРЕСА_2 , належить кожному по 1/2 частки ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , форма власності приватна.

Згідно довідки від 20.12.2017 року, за адресою АДРЕСА_2 мешкає дві особи ОСОБА_1 та ОСОБА_7 (цивільна дружина).

Згідно акту про проживання № 22 від 12.01.2018 року, складеного депутатом Архіненко М.В., в присутності свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за адресою АДРЕСА_2 , проживає дві особи ОСОБА_7 та ОСОБА_1 з вересня 2010 р. по теперішній час.

Згідно акту про проживання № 23 від 12.01.2018 року, складеного депутатом Деренько Г.О., в присутності свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 дійсно проживали за зазначеною адресою з вересня 2007 р. по вересень 2010 р.

Згідно звіту № 018/05/018 від 15.05.2018 року, складеного ФОП ОСОБА_13 , житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими побудовами, загальною площею 96,кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , вартість об`єкта складає 187 109,00 грн.

Згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей (перевірка дійсності довіреності) від 11.12.2017 року, ОСОБА_14 надала довіреність, дата посвідчення 30.01.2008 року, номер у реєстрі нотаріальних дій 256, ОСОБА_1 експлуатувати транспортний засіб, автомобіль легковий, серійний номер: НОМЕР_1 , номер державної реєстрації НОМЕР_3 , опис: Dacia Logan, 2007 року, строк довіреності 30.01.2013 р.

Згідно свідоцтво про реєстрації транспортного засобу № НОМЕР_4 , ОСОБА_14 є власником автомобіля марка Dacia, модель Logan, тип легковий універсальний, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , рік 2007, дата реєстрації 24.11.2007 року.

Згідно свідоцтва доставки ОСОБА_14 , АДРЕСА_5 , доставлено в м. Донецьк, тип універсальний, VIN НОМЕР_1 , рік випуску 2007 р., поставлено 23.11.2007 р.

Згідно договору застави № 153/5-221 від 26.11.2007 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_14 , відповідно до п.1.1 заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 153/2-219 від 26.11.2007 року та договором кредиту № 153/2-218 від 26.11.2007 р., укладеного з ОСОБА_14 .. Відповідно п.1.1.1 транспортний засіб марки Dacia, модель Logan, рік випуску 2007, колір червоний, кузов № НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , зареєстрований РЕВ м. Красноармійськ УДАШ ГУМВС України в Донецькій області 24.11.2007 року., загальна сума вартості становить 94 500,00 грн.

Згідно акту прийому- передачі від 26.11.2007 року, ТОВ «Компанія Алекс» продавець передав, а ОСОБА_14 покупець прийняла у продавця автомобіль Dacia, модель Logan, кузов НОМЕР_1 .

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_5 , ОСОБА_7 є фізичною особою - підприємцем, дата реєстрації 28.07.2003 р.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу, шлюб між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 розірвано 29.05.2007 року.

Згідно звітам малого підприємництва- фізичної особи - платник єдиного податку ОСОБА_7 , вид підприємницької діяльності - роздрібна промислова торгівля.

Згідно листа від 07.03.2019 року, ТСЦ № 1444 повідомив, що станом на 24.02.2019 року автомобіль Dacia Logan, VIN НОМЕР_1 , колір червоний, зареєстрований за громадянином ОСОБА_16 на підставі договору купівлі- продажу укладеного в ТСЦ № 1444/2018/786613 від 13.01.2018 року.

Згідно договору № 1444/2018/786613 від 31.01.2018 між ОСОБА_7 та ОСОБА_16 укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу марки Dacia, модель Logan МСУ, дер.номер НОМЕР_6 , номер кузову VIN НОМЕР_1 . За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 133 130 грн.

Згідно листа від 05.06.2020 року, ТСЦ № 1444 повідомив, що 20.12.2007 р. ТСЦ № 1444 було видано свідоцтво НОМЕР_7 про реєстраціє у зв1язку з втратою на транспортний засіб Dacia Logan, дер.номер НОМЕР_6 , номер кузову VIN НОМЕР_1 на ОСОБА_7 13.01.2018 року транспортний засіб було перереєстровано за договором купівлі-продажу у ТСЦ № 1444 на ОСОБА_16 , держ.номер НОМЕР_8 , вартістю 133130 грн. 21.03.2019 р. транспортний засіб було перереєстровано за договором купівлі-продажу у ТСЦ « 1444 на ОСОБА_17 , держ номер НОМЕР_9 , вартістю 133000 грн.

Згідно листа від 14.05.2021 року АТ «Ощадбанк» повідомив, що на ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_10 , який є діючим на теперішній час. Відсутня технічна можливість надати відомості по особистому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2007 р. по 01.01.2009 р.

Згідно листа від 01.06.2021 року АТ «Альфа-Банк» повідомив, що кредитні договори № 153/2-219 від 26.11.2007 р. та № 153/2-218 від 26.11.2007 р., укладені АТ «Укрсоцбанк» з ОСОБА_4 в архівах базах АТ «Укрсоцбанк» не знайдено.

Згідно листа від 25.06.2021 року, ВП № 3 Покровського РУП в Донецькій області повідомив, що 28.02.2020 року до відділу поліції заяв від ОСОБА_7 , щодо пошкодження майна ОСОБА_1 не надходило.

Згідно акту від 12.08.2021 року, виданого депутатом Курахівської міської ради Журман П.М., за адресою АДРЕСА_1 з листопада 2007 р. по травень 2010 р. проживали ОСОБА_7 , ОСОБА_1 .

Згідно листа від 31.08.2021 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомив, що ОСОБА_1 у 2007 р. перебував у трудових відносинах зі страхувальниками: ТОВ «Донбасвуглепроходка» за період з 01.2007 р. по 12.2007 р.; Спеціальне шахтобудівельне підприємство за 03.2007 р.

Згідно листа від вересня 2021 року АТ «Альфа-Банк» повідомив, що договір застави № 153/5-2-221 від 26.11.2007 р., Договір № 0153/00000190 від 26.11.2007 р. знищено, у зв`язку з виконанням зобов`язання за договором та закриттям рахунків 19.10.2015 року.

Згідно звіту про незалежну оцінку від 11.06.2020 року, складеного ФОП ОСОБА_18 , житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими побудовами, загальною площею 96,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , ринкова вартість складає 98610,00 грн., 1/2 частка майна складає 49305,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що подана позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до положень ч. 3ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з вимогами ст. 76-81 ЦПК України засобами доказування у цивільній справі є письмові, речові і електронні докази, висновки експерта, показання свідків. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 315 ЦПК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку позовного провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Отже, ознаками фактичної сім`ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Згідно з роз`ясненнями Верховного суду України від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов: має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім`єю, термін спільного проживання (не менше п`яти років); мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом); відсутній спір про право.

Згідно правових висновків, висловлених в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16 (провадження №5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі №522/25049/16-ц (провадження №61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі №712/14547/16-ц (провадження №61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі №490/10757/16-ц (провадження №61-42601св18); від 08 грудня 2021 року у справі №531/295/19 (провадження № 61-3071 св 21), для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, (депозитні договори та інші письмові докази) тощо. Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці (постанова Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №587/302/16).

Факт спільного проживання ОСОБА_1 до ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю підтверджується наявними в матеріалах цієї справи доказами, а саме: актами про проживання; договорами купівлі-продажу житлового будинку, земельної ділянки.

Щодо періоду проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу сторін, суд надаючи оцінку актам про проживання наданими сторонами, приходить до висновку, що акт наданий відповідачем щодо періоду проживання сторін з листопада 2010 року по травень 2010 року за адресою АДРЕСА_1 , суперечить наданими письмовим поясненням самого відповідача, яка зазначила, що спільне проживання почалося з грудня 2007 року, що ставить під сумнів дійсності початку періоду проживання зазначеного в вищевказаному акті.

В свою чергу наданий позивачем акт про початок спільного проживання відповідачем не спростовано, та підтверджується іншими доказами наданими позивачем, тому суд приймає як належний доказ щодо періоду спільного проживання однією сім`єю сторін.

Крім того, факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 не заперечувався самою відповідачкою ОСОБА_4 . Стосовно періоду проживання суд не приймає доводи відповідача щодо проживання однією сім`єю з грудня 2007 року, оскільки протягом розгляду справи остання постійно змінювала період мешкання з позивачем. Крім того, спростовується актом спільного проживання наданого позивачем, а також договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення в цій частині позовних вимог, а саме встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з вересня 2007 року по січень 2017 року.

Щодо позовних вимог в частині стягнення компенсації на спірний автомобіль, суд встановив наступне.

Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення Глави 8 цього Кодексу.

Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

В силу ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Судом встановлено, що автомобіль Dacia Logan, (VIN) НОМЕР_1 , придбаний відповідачем під час спільного проживання з позивачем протягом 2007-2017 років, а тому належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Посилання відповідача на те, що придбаний спірний автомобіль використовувався виключно для здійснення нею підприємницької діяльності, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Dacia Logan, 2007 року випуску, (VIN) НОМЕР_1 , бу відчужений відповідачем ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу № 1444/2018/786613 від 13.01.2018 року.

У разі відчуження чи неправомірного використання майна, суд не може застосовувати засоби для його реверсу, а може лише врахувати вартість прихованого майна при його розподілі. Якщо один із подружжя здійснив відчуження чи використав майно на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, то суд не маючи змоги застосувати поділ майна подружжя в натурі, здійснює поділ цього майна з використанням компенсаційного способу поділу.

Також не заслуговують на увагу, доводи відповідача стосовно того, що після відчуження спірного автомобіля гроші були поділені між сторона, оскільки нею не надано до суду належних та допустимих доказів.

Позивач в уточнених позовних вимогах, обґрунтовуючи вартість траспортного засобу Dacia Logan, 2007 року випуску, (VIN) НОМЕР_1 , зазначив приблизну вартість автомобіля у розмірі 150 000 грн., пославшись на інформацію з сайту RST.UA.

Разом з тим, зважаючи на норми ст.ст.77-80 ЦПК України, суд не може прийняти до уваги вказану інформацію, оскільки вона не є належним та допустимим доказом на підтвердження дійсної (ринкової) вартості, подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобіля марки Dacia Logan, 2007 року випуску, (VIN) НОМЕР_1 .

Крім того, суд звертає увагу, що сторонами не було надано до суду жодних клопотань щодо проведення експертизи стосовно спірного автомобіля.

Таким чином, при визначенні суми, яка підлягає компенсації, суд виходить із вартості автомобіля, яка була визначена в договорі купівлі-продажу транспортного засобу від 31.01.2018 року, відповідно до якого вартість спірного автомобіля на час його продажу складала 133 130 грн, тому 1/2 частина становить 66 565,00 грн.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_4 необхідно стягнути грошову компенсацію 1/2 частини вартості спірного автомобіля у розмірі 66 565,00 грн., оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, а відповідач в своїх інтересах відчужила автомобіль третій особі, без згоди або/чи домовленості з позивачем, тому останній має право на отримання грошової компенсації вартості полови належного йому автомобіля.

Щодо позовних вимог в частині визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, стягнення компенсації за житловий будинок, суд встановив наступне.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб iз визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Відповідно до частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідно матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. Відповідно до частин першої третьої статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

При розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити таке: чи дійсно є неможливим видiл належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном iншi співвласники відповідачі у справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні iншi співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 19 лютого 2014 року в справі № 6-4цс14 зроблено висновок, що при вирішенні справи слід було враховувати і загальні засади цивільного законодавства (стаття 3 ЦК України) щодо справедливості, добросовісності та розумності з врахуванням прав та інтересів усіх співвласників. При цьому суду слід було ретельно вивчити обставини справи з метою з`ясування, чи не зловживає позивач, який бажає виділу частки зі спільного майна шляхом отримання грошової компенсації вартості частки в майні та чи реалізація цього права не порушить прав інших осіб, які не мають змоги сплатити співвласнику грошову компенсацію вартості його частки.

У постанові Верховного Суду України від 13 січня 2016 року в справі № 6-2925цс15 зроблено висновок, що з врахуванням закріплених в пункті 6статті 3 ЦК України засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі по справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України; чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постанові від 19 червня 2019 року у справі № 752/10312/14-ц (провадження № 61-19505св18), у постанові від 28 січня 2021 року у справі № 333/1028/18 (провадження № 61-5105св19).

В супереч зазначених процесуальних нормам сторони належних та допустимих доказів неподільності спірного житлового будинку та земельної ділянки в натурі суду не надали, тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення компенсації за істотне збільшення вартості житлового будинку, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Аналіз положень статей 57 та 62 СК України дає підстави для висновку про те, що стаття 57 цього Кодексу визначає правила віднесення майна до об`єктів особистої приватної власності одного з подружжя, тоді як стаття 62 цього Кодексу встановлює спеціальні умови, з настанням яких визначені попередньою нормою об`єкти особистої приватної власності одного з подружжя можуть бути визнані за рішенням суду об`єктами спільної сумісної власності подружжя.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20) зазначила, що «Втручання у право власності може бути визнано обґрунтованим та здійсненим із дотриманням балансу інтересів подружжя у разі наявності у сукупності двох факторів: 1) істотність збільшення вартості майна; 2) таке збільшення вартості пов`язане зі спільними трудовими чи грошовими затратами або затратами другого з подружжя, який не є власником.

Як трудові затрати необхідно розуміти особисту чи спільну трудову діяльність подружжя. Така діяльність може бути направлена на ремонт майна, його добудову чи перебудову, тобто дії, що привели до істотного збільшення вартості такого майна. Грошові затрати передбачають внесення особистих чи спільних коштів на покращення чи збільшення майна. Наявність істотного збільшення вартості є оціночним поняттям, тому у кожній конкретній справі рішення про задоволення чи відмову у задоволенні позову приймається судом з урахуванням усіх її обставин.

Істотність має визначальне значення, оскільки необхідно враховувати не лише збільшення остаточної вартості в порівнянні з первинною оцінкою об`єкта, однак співвідносити і у співмірності з одиницями тенденцій загального удорожчання конкретного майна, інфляційними процесами, якісні зміни характеристик самого об`єкта та ту обставину, що первинна оцінка чи сам об`єкт стають малозначними в остаточній вартості об`єкта власності чи в остаточному об`єкті. Істотність збільшення вартості майна підлягає з`ясуванню шляхом порівняння вартості майна до та після поліпшень внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя. Тобто істотність збільшення вартості має відбутися така, що первинний об`єкт нерухомості, який належав одному з подружжя на праві приватної власності, розчиняється, нівелюється, втрачається чи стає настільки несуттєвим, малозначним у порівнянні із тим об`єктом нерухомого майна, який з`явився за час шлюбу у результаті спільних трудових чи грошових затрат подружжя чи іншого з подружжя, який не є власником.

За загальним правилом мають враховуватися здійснені капітальний ремонт чи переобладнання житла, тобто значне перетворення об`єкта нерухомості. Поточний ремонт житла, зміна його призначення з житлового на нежитлове без капітального переобладнання не створюватиме підстав для визнання такого об`єкта спільною сумісною власністю подружжя, оскільки значних перетворень сам об`єкт у такому разі не зазнає і не можна вважати ці перетворення такими, що істотно збільшили вартість особистого майна однієї зі сторін.

У такому випадку, якщо суд встановить наявність понесених витрат з боку іншого подружжя - не власника, однак не визнає їх істотними, то інший з подружжя може вимагати грошової компенсації понесених затрат, якщо такі затрати понесені під час перебування у шлюбі.

Другий чинник істотності такого збільшення вартості має бути пов`язаний зі спільними затратами грошових коштів або трудовими затратами. Сам факт перебування осіб у шлюбі у період, коли особисте майно чи його вартість істотно збільшилася, не є підставою для визнання його спільним майном.

Визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд має враховувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбання (набуття) майна. Якщо в придбання (будівництво) майна вкладено, крім спільних коштів, особисті приватні кошти однієї зі сторін, то частка в такому майні відповідно до розміру внеску є її власністю.

Виходячи з положень ст. 62 СК України доведенню з боку позивача підлягає той факт, що спірне майно істотно збільшилося у своїй вартості саме внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або власне його особистих затрат.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач одним із вимог ставить питання про поділ вказаного житлового будинку, який був придбаний спільно сторонами та є їх частковою власністю, частки якого є рівними, питання про збільшення частки в судовому засіданні не ставилося, а також те, що суттєве збільшення об`єкту є невід`ємною частиною будинку, питання про порядок поділу якого позивач ставить шляхом компенсації своєї частки будинку, тому дані вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання право власності на рухоме майно, що зазначене в позовних вимогах, суд зазначає наступне.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В підтвердження факту придбання переліченого майна у період спільного проживання однією сім`єю, позивачем надані гарантійні талони, чеки, квитанції та договори, однак позивачем не надано доказів того, що зазначене ним майно є в наявності на теперішній час, нічим не підтверджується ринкова вартість майна станом на день розгляду справи.

Таким чином, позивачем не доведена належними та допустимими доказами вартість вищезазначеного рухомого майна, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.4,12, 13, 15, 16, 19,81, 259,263,264,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_12 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю майна та поділ майна- задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з вересня 2007 року по січень 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошову компенсацію вартості 1/2 частки половини вартості транспортного засобу автомобіль Dacia Logan, 2007 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 в розмірі 66 565 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 809 (вісімсот дев`ять) грн. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.Г. Черков