Постанова

від 12.12.2023 по справі 613/735/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 613/735/21

провадження № 22ц/818/529/23

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Маміної О.В.

суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

за участю секретарів Сізонової О.О.

учасники справи:

позивач Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат»

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Велес 2020», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велес 2020», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Навчальний виробничо-дослідний центр «Агротех» про визнання недійсними правочинів,

за апеляційною скаргою Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2022 року, постановлене суддею Сеник О.С.,

в с т а н о в и в:

У травні 2021 року Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати недійснимиугоди від24.12.2019,укладені ДП«Богодухівський СГУКК»,код ЄДРПОУ00387298про достроковерозірвання договоріворенди землі :

б/н від 24.05.2012 з ОСОБА_5 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0039;

б/н від 24.05.2012 з ОСОБА_6 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0040;

б/н від 13 липня 2013 року з ОСОБА_1 щодо 1/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0046;

б/н від 13 липня 2013 року з ОСОБА_1 щодо 3/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0046;

б/н від 15 липня 2014 року з ОСОБА_4 щодо 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:02:005:0161;

б/н від 24 грудня 2013 року з ОСОБА_9 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0071;

б/н від 15 липня 2014 року з ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0081;

б/н від 24 грудня 2013 року зі ОСОБА_8 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0087;

б/н від 24 грудня 2013 року з ОСОБА_8 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0089;

б/н від 24 травня 2012 року з ОСОБА_7 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0110;

б/н від 29 березня 2017 року з ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0125;

визнати недійсними договори оренди землі від 26 грудня 2019 року, укладені між ТОВ «ВЕЛЕС 2020» та:

б/н від 24.05.2012 з ОСОБА_5 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0039;

б/н від 24.05.2012 з ОСОБА_6 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0040;

б/н від 13 липня 2013 року з ОСОБА_1 щодо 1/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0046;

б/н від 13 липня 2013 року з ОСОБА_1 щодо 3/4 частки земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0046;

б/н від 15 липня 2014 року з ОСОБА_4 щодо 1/2 частки земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:02:005:0161;

б/н від 24 грудня 2013 року з ОСОБА_9 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0071;

б/н від 15 липня 2014 року з ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0081;

б/н від 24 грудня 2013 року зі ОСОБА_8 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0087;

б/н від 24 грудня 2013 року з ОСОБА_8 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0089;

б/н від 24 травня 2012 року з ОСОБА_7 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0110;

б/н від 29 березня 2017 року з ОСОБА_3 щодо земельної ділянки кадастровий номер 6320810100:03:003:0125;

3) судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Богодухівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим внаслідок неправильності встановлення судом обставин, які мають значення для справи та неправильного визначення обставин справи. Суд першої інстанції при дослідженні доказів вважав, що земельні ділянки не обліковуються за позивачем. Проте, в Інформаційній довідці досліджуваній судом міститься інформація стосовно саме нерухомого майна і рухомого майна, а не майнових прав. Тобто, не відбулося правонаступництво лише щодо права постійного користування землею. Висновок суду про те, що земельні ділянки не увійшли до майнового комплексу є хибним.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано неналежний (неефективний) спосіб захисту визнання недійсними правочинів, які сам позивач вважає недійсними в силу закону (нікчемними) та в позові не зазначено, які конкретно права (інтереси) позивача ТОВ «НВДЦ «Агротех» - порушені відповідачами власниками земельних ділянок.

Судова колегія не в повній мірі може погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.

Розглядом справи встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0039; ОСОБА_6 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0040; ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0046; ОСОБА_4 - 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:02:005:0161; ОСОБА_9 земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0071; ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0081; ОСОБА_8 земельної ділянки з кадастровими номерами 6320810100:03:003:0087 та 6320810100:03:003:0089; ОСОБА_7 земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0110; ОСОБА_3 земельної ділянки з кадастровим номером 6320810100:03:003:0125, які перебували в оренді у ДП «Богодухівський СГУКК», що підтверджується відповідними витягами з Державного земельного кадастру (т.1, а.с.56-73).

27.03.2018 Фондом державного майна України прийнято наказ № 447 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році», яким Державне підприємство «Богодухівський СГУКК» включено до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2018 році, згідно з додатками, а саме, згідно з Переліком єдиних майнових комплексів державних підприємств і їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду (т.1, а.с.8-21).

24.04.2018 Регіональним відділеннямФонду державного майна України по Харківській області прийнято наказ № 895 «Про прийняття рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації», яким прийнято рішення про приватизацію державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат" шляхом продажу на аукціоні (т.1, а.с.8-24).

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 19.12.2019 №01192 прийнято рішення про приватизацію об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» шляхом його викупу Товариством з обмеженою відповідальністю НВДЦ «Агротех» (т.3, а.с.129).

24.12.2019 між Державним підприємством «Богодухівський СГУКК»та відповідачами укладені оспорювані у цій справі угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок та складено акти прийому-передачі (повернення) земельної ділянки.

Угоди про розірвання договорів оренди землі та акти прийому-передачі (повернення) земельних ділянок від імені Державного підприємства «Богодухівський СГУКК» підписані директором Тризною О.М. з накладенням печатки ДП «Богодухівський СГУКК» та фізичними особами-орендодавцями.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії договорів від 26.12.2019 між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 як орендодавцями та Товариством з обмеженою відповідальністю «Велес 2020» як орендарем щодо земельних ділянок, які перебували в оренді ДП «Богодухівський СГУКК», які були передані державному реєстратору для здійснення державної реєстрації припинення права оренди землі за ДП «Богодухівський СГУКК» та виникнення такого права у ТОВ «Велес 2020».

З листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях №20-05-00124 від 11.01.2020 вбачається, що згода директору Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» на розірвання договорів оренди землі Регіональним відділенням ФДМУ не надавалась (т.1, а.с.54).

10.01.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «НВДЦ «Агротех» укладено договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат».

Згідно з п.1.1 договору Об`єкт приватизації ДП «Богодухівський СГУКК» включає в себе всі активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з матеріалами інвентаризації станом на 31.08.2019, за результатами якої складений Зведений акт інвентаризації об`єкту малої приватизації Державного підприємства "Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат", затверджений Регіональним відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях 20.09.2019. До складу об`єкта приватизації не увійшло майно, що зазначено в інвентарному описі від 31.08.2019 № 6.

Нерухоме майно, яке входить до складу Об`єкта приватизації, належить Державі Україна, що підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (наведено перелік майна).

Перелік нерухомого майна, яке передається у власність Покупцю, наведено у Додатку до договору купівлі-продажу, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.1.2 договору).

Як зазначено у п.1.3 договору, земельні ділянки не входять до складу Об`єкта приватизації, тому питання землекористування Покупець вирішує самостійно в установленому чинним законодавством порядку після переходу до Покупця права власності на Об`єкт приватизації.

Відповідно до п.5.5 договору Покупець є правонаступником майнових прав (крім права постійного користування земельною ділянкою) і обов`язків Державного підприємства «Богодухівський СГУКК», код за ЄДРПОУ 00387298, відповідно до законодавства України.

Згідно з п.5.6 договору протягом одного року з моменту підписання акту приймання-передачі державного майна слід провести державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП «СГУКК».

Згідно з Переліком нерухомого майна об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський СГУКК», код за ЄДРПОУ 00387298, розташоване за адресою: 62103, Харківська область, Богодухівський район, с. Лозова (додаток до договору купівлі-продажу від 10.01.2020), у ньому відсутні земельні ділянки, право оренди яких належало позивачеві за договорами, укладеними з орендодавцями-фізичними особами.

28.01.2020 між РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях та ТОВ «НВДЦ «Агротех» складений акт приймання-передачі державного майна, відповідно до якого продавець (РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях) передає, а покупець (ТОВ «НВДЦ «Агротех») приймає проданий 10.01.2020 на електронному аукціоні об`єкт малої приватизації Державне підприємство «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат».

Додатками до акту приймання-передачі є Перелік нерухомого майна об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський СГУКК», код за ЄДРПОУ 00387298, розташоване за адресою : 62103, Харківська область, Богодухівський район, с. Лозова, та Перелік рухомого майна, що входить до об`єкта малої приватизації - ДП «Богодухівський СГУКК», в яких відсутнє право оренди земельних ділянок, в тому числі тих, власниками яких є відповідачі по справі.

Наказом РВ ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 25.02.2020 № 00434 вирішено припинити юридичну особу ДП «Богодухівський СГУКК» шляхом приєднання до покупця ТОВ «НВДЦ «Агротех». Призначено комісію з припинення юридичної особи ДП «Богодухівський СГУКК». Визначено, що до Комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами ДП «Богодухівський СГУКК». Встановлено перелік заходів та дій, передбачених чинним законодавством, що пов`язані з припиненням ДП «Богодухівський СГУКК».

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (статті 15, 16 ЦК України).

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним.

Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У частині першій статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин (частини друга, третя статті 215 ЦК України).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом.

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Тобто нікчемними правочинами (недійсними в силу закону) є правочини, про нікчемність яких вказано у відповідних нормах закону.

Однак у разі невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв`язку з його оспоренням та невизнанням іншими особами.

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права, зокрема щодо: вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні; вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об`єкти.

Якщо дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчиняються без попереднього погодження органом приватизації та з покупцем (у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця), такий правочин є недійсним.

Отже, вказаною нормою передбачені певні обмеження щодо здійснення відповідних дій органами управління об`єктом приватизації без згоди органів приватизації здати підписання договору купівлі-продажуі до переходу права власності до покупця або припинення приватизації.

У цій справі суд встановив, що наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області від 24 квітня 2018 року № 895 прийнято рішення про приватизаціюДП «Богодухівський СУКК».

Договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський СУКК» укладений 10 січня 2020 року, а 28 січня 2020 року підписано акт приймання-передачі державного майна.

Водночас угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі, укладені між ДП «Богодухівський СУКК» та відповідачами в грудні 2019 року.

Враховуючи зазначене, суд дійшов помилкового висновку про те, що угоди про розірвання договорів оренди землі укладені з Відповідачами є нікчемним правочином згідно з частиною четвертою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», адже ці правочини укладені не у період з дати підписання договору купівлі-продажу до переходу права власності до покупця, а тому вони є оспорюваними правочинами.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

За частиною першою статті 78ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (допустимість доказів).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Згідно із статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За статтею 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зазначеними процесуальними нормами передбачено, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третяст. 89 ЦПК).

В супереч вимог ст.12, 81 ЦПК позивач не надав доказів порушення вимог ст.203 ЦК України при укладенні оспорюваних правочинів.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що орендовані земельні ділянки, в тому числі відповідачів, увійшли до єдиного майнового комплексу (предмета приватизації та продажу).

З відповіді Регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області від 30.09.2021 року №20-10-13 убачається, що до договору купівлі-продажу від 10 січня 2010 року земельні ділянки не входять до складу об`єкта приватизації. (а.с.121-122 т.3)

Відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» від 10.01.2020 земельні ділянки не входять до складу Об`єкта приватизації (т.1 а.с. 38). Відповідно до акту приймання-передачі державного майна від 28.01.2020 перелік нерухомого майна, що входить до складу об`єкта малої приватизації ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» зазначений в додатку 1 та 2 (т.1 а.с. 44), проте в зазначених додатках не міститься інформація про земельні ділянки Відповідачів.

Також із відповіді регіонального відділення фонду державного майна по Харківській, Донецькій та Луганській областях від 23.12.2020 вбачається, що земельні ділянки приватної форми власності, які орендуються державним підприємством, не є власністю підприємства та не обліковуються на балансі державного підприємства.

В матеріалах інвентаризації майна ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат», станом на 31.08.2019 відсутні інвентаризаційні описи із зазначенням земельних ділянок приватної форми власності, які орендуються ДП «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» (т.2 а.с. 122).

Таким чином позивачем не доведено порушення його прав при укладенні оспорюваних правочинів, що є підставою для відмови у задоволенні заявленого позову.

Аналогічні висновки зазначені у постанові Верховного Суд України від 18.10.2023 року у справі №613/734/21.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, проте невірно визначив підстави відмови у позові.

Колегія суддів вважає, що у задоволенні позову Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» слід відмовити з мотивів викладених у цій постанові.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. ст.367,368,376,379,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Богодухівський сільськогосподарський учбово-курсовий комбінат» задовольнити частково.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 20 грудня 2022 року змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбаченихст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова

Повне судове рішення складено 13 грудня 2023 року.