Постанова

від 17.10.2023 по справі 910/154/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2023 р. Справа№ 910/154/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання: Горді В.В.

за участі представників сторін:

від прокуратури:Биховцова О.А.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: не з`явився

від позивача-3: не з`явився

від позивача-4: не з`явився

від позивача-5: не з`явився

від відповідача: Миргородова О.Ю. (в режимі відеоконференції).

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 (повний текст рішення складено та підписано: 01.05.2023)

у справі №910/154/22 (суддя - Підченко Ю.О.)

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Державної екологічної інспекції Центрального округу

2) Смілянської міської ради

3) Городищенської міської ради

4) Тернівської сільської ради

5) Балаклеївської сільської ради

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 328 619,49 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1.1. короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 328 619,49 грн.

Позов мотивовано тим, відповідачем допущено порушення вимог природоохоронного законодавства, внаслідок незабезпечення яким належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев різних порід, без відповідного на те дозволу - лісорубного квитка, у зв`язку з чим заподіяна шкода підлягає відшкодуванню.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/154/22 позов Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради задоволено.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Балаклеївської сільської ради 22 354,09 грн шкоди.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Смілянської міської ради 3 350,50 грн шкоди.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Тернівської сільської ради 4 727,83 грн шкоди.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Городищенської міської ради 298 187,07 грн шкоди.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Смілянської окружної прокуратури судовий збір в розмірі 4 929,30 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що прокурор довів порушення відповідачем природоохоронного законодавства, в результаті якого було незабезпечено збереження дерев та заподіяно збитків, які мають бути відшкодовані відповідачем до відповідних бюджетів.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі № 910/154/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/154/22.

05.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 поновлено Акціонерному товариству «Українська залізниця» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 та відкрито апеляційне провадження у справі №910/154/22 за вказаною апеляційною скаргою, розгляд якої призначено на 12.07.2023.

28.06.2023 від позивача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу.

30.06.2023 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від представника Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.07.2023 до канцелярії Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява про участь у судовому засіданні 12.07.2023 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.07.2023 у зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/154/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/154/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б. Розгляд справи призначено на 09.08.2023.

01.08.2023 від Тернівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без участі її представника.

Розпорядженням керівника апарату суду від 01.08.2023 у зв`язку з перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/154/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/154/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю. Розгляд справи ухвалено здійснювати 09.08.2023.

09.08.2023 у судове засідання з`явилися прокурор та представник відповідача (в режимі відеоконференції).

Ухвалою від 09.08.2023 розгляд справи відкладено на 17.10.2023.

17.10.2023 від прокуратури надійшли письмові пояснення по справі.

У судове засідання 17.10.2023 з`явився представник прокуратури та представник відповідача (в режимі відеоконференції), представники позивачів у судове засідання не з`явились.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права без дослідження всіх обставин справи та доводів сторін.

Відповідач зазначає, що сума, яка є предметом позову, не доведена належними та допустимими доказами, а також не було доведено вину відповідача у завданні збитків.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Прокурор та позивач-1 у своїх письмових поясненнях заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі

Представники позивачів у судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи, заяву позивача-4 про розгляд справи за відсутності його представника, а також з огляду на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для перегляду оскаржуваного рішення в апеляційному порядку, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами за відсутності представників позивачів.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник прокуратури заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення просив залишити без змін.

Мотивувальна частина.

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини

Смілянською окружною прокуратурою в ході реалізації повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Інспекцією відповідно до наказу від 13.11.2020 № 06-27/696 та направлення від 13.11.2020 № 06-28/677, у період з 25.11.2020 по 02.12.2020, проведено позапланову перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання вимог припису від 03.06.2019 № 2/1-1/19 виробничим підрозділом Служби колії «Шевченківська дистанція захисних лісонасаджень» (далі - Дистанція) Регіональної філії «Одеська залізниця» (далі - Філія) Акціонерного товариства «Українська залізниця», про що складено акт від 02.12.2020 № 116/3/5/2020/ПЗ.

Перевіркою встановлено, що згідно з державними актами на право постійного користування землею, а саме І-ЧР № 000360, ЧР-1-92, І-ЧР № 000363 постійним лісокористувачем земельних ділянок, на яких допущено порушення вимог природоохоронного законодавства є АТ «Українська залізниця», внаслідок незабезпечення яким належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев різних порід, без відповідного на те дозволу - лісорубного квитка.

У зв`язку з цим, Державною екологічною інспекцією Центрального округу направлено ряд претензій до Філії АТ «Українська залізниця».

Так, відповідно до претензії 15/07-17/2021 Філією - структурним підрозділом АТ «Українська залізниця», яка є постійним лісокористувачем, не забезпечено належну організацію охорони та збереження лісів від незаконних рубок, внаслідок чого невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев на 206 км + 730 - 206 км + 800 перегону Перегонівка - Шевченко з лівої сторони колії у виділі 295 в кількості 4 дерева породи дуб.

Керуючись «Таксами для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеню припинення росту» додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (з урахуванням індексації) «Про затвердження такс для обчислення розрахунку шкоди, заподіяної лісу» (далі - Додаток № 1 до постанови КМУ № 665) розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев на 206 км + 730 - 206 км + 800 перегону Перегонівка - Шевченко з лівої сторони колії у відділі 295 Підрозділу в адміністративних межах Балаклеївської територіальної громади Черкаського району, яка згідно довідки становить 22 354,09 грн, що додатково підтверджується актом, матеріально-грошовою та польово-переліковою відомостями.

За вказаним фактом Смілянським відділом поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250230001776 від 03.11.2019 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 Кримінального кодексу України, яке 03.11.2020 закрито на підставі абз. 14 ч. 1 ст. 284 Кримінального кодексу України (далі також - КК України).

Відповідно до претензії 17/07-17/2021 Філією - структурним підрозділом АТ «Українська залізниця», яка як постійним лісокористувачем, не забезпечено належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок внаслідок чого невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев на 925 км ПК 5-6 перегону Шевченко - Софіївка з лівої та правої сторони колії у виділі 17 в кількості 1 дерева породи гледичії три колючкової та у виділі 16 в кількості 2 дерев породи ясена.

Керуючись Додатком № 1 до постанови КМУ № 665 розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев на 925 км ПК 5-6 перегону Шевченко - Софіївка з лівої та правої сторони колії у виділі 17 та 16 Підрозділу в адміністративних межах Смілянської територіальної громади Черкаського району, яка згідно довідки становить 6 171,50 грн, що додатково підтверджується актом та польово-переліковою відомістю.

За вказаним фактом Смілянським відділом поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250230000014 від 03.01.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, яке 27.01.2020 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

Водночас, за матеріалами Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області Афанасьеву Л.П. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП та пред`явлено претензію про добровільне відшкодування шкоди, завданої внаслідок незаконного знесення дерев на загальну суму 2 821,00 грн, яка сплачена в повному обсязі, що підтверджується листом Державної екологічної інспекції Центральною округу від 08.06.2021 № 03.5- 18/3077.

Як стверджено у позовній заяві, не відшкодована шкода, заподіяна державі внаслідок незаконної порубки дерев на 925 км ПК 5-6 перегону Шевченко - Софіївка з лівої та правої сторони колії у виділі 17 та 16 Підрозділу в адміністративних межах Смілянської територіальної громади Черкаського району, становить 3 350,50 грн (6 171,50 грн - 2 821,00 грн).

Відповідно до претензії 18/07-17/2021 Філією - структурним підрозділом АТ «Українська залізниця», яка є постійним лісокористувачем, не забезпечено належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, внаслідок чого невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев на 938 км ПК 8-939 км ПК 6 перегону Шевченко - Сердюківка з правої сторони колії у виділі 64 в кількості 14 дерев (11 породи ясен та 3 породи берест).

Керуючись Додатком № 1 до постанови КМУ № 665 розрахунку шкоди, заподіяної лісу» розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев на 938 км ПК 8 - 939 км ПК 6 перегону Шевченко - Сердюківка з правої сторони колії у виділі 64 Підрозділу в адміністративних межах Сердюківської сільської ради, яка згідно довідки становить 4 727,83 грн, що додатково підтверджується актом, матеріально-грошовою та польово-переліковою відомостями.

За вказаним фактом Смілянським відділом поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250230001184 від 11.09.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, яке 25.02.2021 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КК України.

Відповідно до претензії 19/07-17/2021 Філією - структурним підрозділом AT «Українська залізниця», яка є постійним лісокористувачем, не забезпечено належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, внаслідок чого невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев на 177 ) 300 - 178 + 000 перегону Хлистунівка - Цвіткове з лівої сторони колії у виділі 225 в кількості 7 дерев (3 породи ясен та 4 породи дуб).

Керуючись Додатком № 1 до постанови КМУ № 665 розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев на 177 + 300 - 178 + 000 перегону Хлистунівка - Цвіткове з лівої сторони колії у виділі 225 Підрозділу в адміністративних межах Ксаверівської сільської ради Городищенського району, яка згідно довідки становить 71 127,30 грн, що додатково підтверджується актом, матеріально-грошовою та польово-переліковою відомостями.

За вказаним фактом ВП № 2 Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020255110000046 від 11.09.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення на сьогоднішній день не встановлено.

Відповідно до претензії 22/07-17/2021 Філією -- структурним підрозділом AT «Українська залізниця», яка є постійним лісокористувачем, не забезпечено належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, внаслідок чого невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев на 176 + 100 - 176 + 400 перегону Христинівка - Цвіткове з правої сторони колії у виділі 176 в кількості 14 дерева (1 породи клен, 1 породи ясен та 12 породи дуб).

Керуючись Додатком № 1 до постанови КМУ № 665 розраховано шкоду, заподіяну державі внаслідок незаконної порубки дерев на 176 + 100 - 1 76 + 400 перегону Христинівка - Цвіткове з правої сторони колії у виділі 176 Підрозділу в адміністративних межах Ксаверівської сільської ради Городищенського району, яка згідно довідки становить 227 059,77 грн, що додатково підтверджується актом матеріально-грошовою та польово-переліковою відомостями.

За вказаним фактом ВП № 2 Черкаським районним управлінням поліції ГУНП в Черкаській області внесено відомості до Єдиного реєстру судових рішень за № 12020255110000046 від 11.09.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення на сьогоднішній день не встановлено.

Згідно із загальним розрахунком прокуратури розміру завданої державі шкоди, внаслідок незаконної порубки дерев, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 дод. 1 (з урахуванням індексації), визначено шкоду, яка становить 328 619, 49 грн.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Спір у справі виник у зв`язку з тим, як стверджує прокурор, що вина та протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні передбаченого законодавством обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду, що призвело до незаконної рубки дерев та спричинило шкоду державі.

Щодо підстав для звернення з позовом саме прокурором, аналіз положень частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

«Нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

«Неналежність захисту» може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 02.10.2018 у справі № 4/166»б», від 23.10.2018 у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 30.01.2019 року у справі № 47/66-08, у справі № 923/35/19 від 31.10.2019, у справі № 925/383/18 від 23.07.2020.

Крім того, необхідно враховувати рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 1311 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва. Доведення цих підстав здійснюється відповідно до вимог статей 74, 76, 77, 79 ГПК України шляхом подання належних, допустимих та достатніх доказів.

Зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку звернення визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як значущість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради.

Прокурор у позовній заяві наголошує, що оскільки ліси є невід`ємним елементом екосистеми, то незаконне вирубування лісового фонду призводить до порушення прав всіх громадян на безпечне довкілля.

Порушення вимог природоохоронного законодавства було виявлено на земельних ділянках, що перебувають в користуванні АТ «Українська залізниця» (незаконна вирубка та пошкодження дерев до ступеня припинення росту) і хоча не встановлено осіб, які безпосередньо здійснювали нанесення шкоди лісовим насадженням, проте цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Згідно з інформацією від 19.04.202.1 вих. № ПЧЛ - 07/340 відповідачем факт незаконної порубки дерев не заперечується.

Факт незабезпечення постійним лісокористувачем (відповідачем по справі) охорони і збереження закріплених за ним лісів встановлено актом перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства від 02.12.2020 № 116/3/5/2020/113.

У розрахунку, складеному за результатами перевірки, встановлено розмір заподіяної шкоди внаслідок незаконної порубки дерев у сумі 328 619, 49 грн.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінсгіекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінсгіекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Крім того, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 59, Державна екологічна інспекція Центрального округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Центрального округу поширюється на територію Полтавської та Черкаської областей,

Саме на Державну екологічну інспекцію Центрального округу покладаються функції контролю за додержанням законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища, а тому остання в даному випадку становитиме собою орган, уповноважений на виконання функцій захисту інтересів держави в розумінні Закону України «Про прокуратуру».

Однак, Державна екологічна інспекція Центрального округу, будучи наділена повноваженнями щодо контролю за ефективним та цільовим використанням природних ресурсів, заходів щодо стягнення в судовому порядку з відповідача шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища не вжила.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Отже, збитки, завдані навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню до фонду охорони навколишнього природного середовища та подальшому розподілу органами казначейства.

З огляду на положення діючого законодавства та беручи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони та збереження лісу вчинено на території Смілянської та Городищенської міських рад, Балаклеївської та Тернівської сільських рад, саме вони є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Смілянською окружною прокуратурою 18.05.2021 та 17.11.2021 надіслано листи до Смілянської та Городищенської міських рад, Балаклеївської та Тернівської, сільських рад, а також до Державної екологічної інспекції Центрального округу з проханням надати інформацію про те, чи зверталися вони до суду із позовними заявами про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Відповідно до отриманої інформації, Смілянська міська рада не зверталися до суду з позовними заявами про відшкодування зазначеної шкоди та просить прокуратуру вжити заходів представницького характеру (листи від 27.05.2021 № 553/03-52 та від 26.11.2021 № 1647/03-52).

Аналогічну інформацію повідомила Городищенська міська рада (листи від 19.05.2021 № 40 та від 03.12.2021 № 1342/01-02-29).

Тернівська сільська рада листами від 26.05.2021 № 558 та від 02.12.2021 № 1363 зазначила, що представницькі заходи сільською радою не вживалися та не будуть вживатися, вказала на необхідності окружної прокуратури в даному випадку вжити заходів представницького характеру.

Балаклеївська сільська рада також зазначила про необхідність вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру (листи від 19.05.2021 № 504 та від 24.1 1.2021 № 1260).

Державна екологічна інспекція Центрального округу листами від 08.06.2021 № 03.5-18/3077 та від 03.5-18/6549 від 15.12.2021 повідомила прокуратуру про обмеженість фінансування та відсутність коштів на сплату судового збору, у зв`язку з цим з позовом до суду не зверталися та звертатися не планують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при зверненні до суду з вказаним позовом Заступником керівника Смілянської окружної прокуратури було дотримано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у зв`язку з невжиттям компетентним органом (органами) заходів, спрямованих на захист інтересів держави у спірних відносинах протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про порушення інтересів держави.

Крім того, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18.

Земельні ділянки, на яких здійснено незаконну порубку, перебувають у постійному користуванні АТ «Укрзалізниця». Вказаних обставин під час розгляду справи спростовано не було.

Обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев, тому цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 № 909/976/17 та Верховним Судом у постановах від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17 зроблено висновок про те, що неважливо, хто саме здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, саме на АТ «Укрзалізниця» покладено обов`язок із забезпечення охорони, захисту та відтворення лісових насаджень і яким чином Товариство здійснюватиме виконання покладених на нього обов`язків.

Суд вважає, що наведені вище обставини є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягала у незабезпеченні достатньої, необхідної, належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території.

Доводи відповідача про те, що прокурором не доведено вини залізниці у вчиненні незаконної рубки дерев судом першої інстанції правомірно відхилено, оскільки за змістом наведених норм природоохоронного законодавства за порушення лісового законодавства цивільно-правову відповідальність несуть не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а й постійні лісокористувачі, які допустили протиправну бездіяльність щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних порубок. Вказана позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17.

За наведених обставин, з огляду на встановлення факту протиправної бездіяльності відповідача яка призвела до заподіяння збитків, а також з огляду на доведення розміру заподіяних збитків, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення шкоди в розмірі 328 619,49 грн підлягають задоволенню, а вказані кошти підлягають розподілу між місцевими бюджетами відповідно до норм чинного законодавства.

3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор належними та допустимими доказами довів наявність порушеного права держави у зв`язку з незабезпеченням збереження дерев на земельній ділянці яка перебуває у користуванні відповідача, і вказане право підлягає відновленню шляхом стягнення збитків у визначеному судом розмірі.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

За результатами розгляду справи колегією суддів встановлено, що прокурор довів обґрунтованість заявленого позову, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Відповідно до ст. 1 Лісового кодексу України, ліси є національним багатством. Усі ліси на території України, незалежно від форми власності становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Основним завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, згідно ст.ст. 1, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є збереження природних ресурсів у тому числі лісів.

Статтею 15 вказаного Закону також визначено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінсгіекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Держекоінсгіекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 8 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Крім того, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Центрального округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 59, Державна екологічна інспекція Центрального округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Державної екологічної інспекції Центрального округу поширюється на територію Полтавської та Черкаської областей,

Пунктами 9, 10 вказаного Положення передбачено, що Державна екологічна інспекція Центрального округу пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належить до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами. Вживає в установленому порядку заходів щодо досудового врегулювання спору та виступає позивачем та відповідачем в судах.

Крім того, згідно з ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради на їх території здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. ст. 1, 2, 6, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і з здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Разом з тим, згідно з ст. 29 Бюджетного кодексу України, до складу доходів Державного бюджету України належать 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 69 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, АРК, та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, до яких, серед іншого, зараховуються кошти за шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності.

За ст. 29 Бюджетного кодексу України до складу доходів Державного бюджету України належать 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок господарської та іншої діяльності.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до ч. 2 статті 40 Закону України «Про рослинний світ» відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність. Згідно з частиною 3, 4 статті 68 наведеного закону законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Такими завданнями, зокрема, є забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; забезпечення додержання лісового законодавства органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами; забезпечення додержання лісового законодавства власниками лісів, постійними і тимчасовими лісокористувачами; запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

Статтею 69 зазначеного Кодексу встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Дослідивши доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що ним не спростовано належними та допустимими доказами обставин, що його протиправна бездіяльність призвела до незаконної вирубки дерев, чим завдано збитків у визначеному судом розмірі, і такі збитки мають бути відшкодовані відповідачем.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2023 у справі №910/154/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст складено та підписано після виходу судді Шаптали Є.Ю. з відпустки 11.12.2023.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

Є.Ю. Шаптала