Рішення

від 11.12.2023 по справі 907/370/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/370/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

№907/370/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП, м. Київ

до відповідача відокремленого структурного підрозділу Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету, м. Ужгород

про стягнення суми 12 690,60 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 12 690,60 грн. заборгованості за договором №ЗАК-Е/2021/097 від 31.12.2021 року про постачання електричної енергії споживачу, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2023 р. для розгляду позовної заяви в електронній формі визначено суддю Ремецькі О.Ф.

Ухвалою суду від 03.05.2023 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.05.2023 до суду подано відзив на позовну заяву в якому міститься заперечення представника відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 15.08.2023 року судом у задоволенні клопотання представника відокремленого структурного підрозділу Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету, м. Ужгород про розгляд справи № 907/370/23 у порядку загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою суду від 15.08.2023 року судом у задоволенні клопотання представника відокремленого структурного підрозділу «Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету», м. Ужгород про витребування доказів - відмовлено.

Ухвалою суду від 15.08.2023 року судом залишено позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП», м. Київ - без руху.

22.08.2023 р. на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків № вих./1184 від 16.08.2023 року.

Ухвалою суду від 23.08.2023 р. продовжено розгляд справи №907/370/23 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем відокремленим структурним підрозділом Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету, м. Ужгород на виконання вимог ухвали подано до суду відзив на позовну заяву позивача.

В поданому відзиві відповідач вказує на не згоду з позовними вимогами та просить суд відмовити у їх задоволенні .

В обґрунтування своєї позиції зазначає, що починаючи з 05.03.2022 року відповідачем послуги позивача за адресою розташування навчального корпусу №2 м. Ужгород, Набережна Православна, 20, (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7929512534082) - не споживав, передбачений Договором товар (електричну енергію (ДК 021:2015 - 09310000-5) - не отримував. Внаслідок дії рішення Ради оборони Закарпатської області №7 від 28.02.2022 р. із 05.03.2022 р. припинилась можливість фактичного користування ВСП «УТФК ДТЕУ» навчальним корпусом №2 за адресою: м. Ужгород, Набережна Православна, 20, (ЕІС-код точкою комерційного обліку 62Z7929512534082) та можливість споживання передбаченого Договором товару (електричної енергії (ДК 021:2015 - 09310000-5). Вищезазначена подія та її наслідки є форс-мажорними обставинами.

При цьому, за доводами відповідача, новим споживачем електроенергії відповідного договору з постачальником таких послуг укладено не було, хоча такі послуги за вищевказаною адресою ним споживалися і такий обов`язок по укладенню договору новим споживачем - було покладено саме на такого нового споживача згідно Правил роздрібного ринку електричної енергії Затверджених Постановою НКРЕК від 14.03.2018 р. № 312.

Факт сплати відповідачем позивачеві вартості товару у грудні 2022 року згідно перерахованих у позові Актів та платіжного доручення № 656 від 15.12.2022 р. - не свідчить про визнання факту власного споживання передбаченої договором електричної енергії за адресою: м. Ужгород, набережна Православна, 20, оскільки така оплата була вимушеною, як обов`язкова умова для укладення з постачальниками договорів закупівлі електричної енергії на наступний, 2023 рік для забезпечення організації навчального процесу. Таким чином, невиконання відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем в частині оплати за постачання товару / надання послуг за адресою розташування навчального корпусу №2: м. Ужгород, набережна Православна, 20, ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7929512534082 - було зумовлено вищенаведеними форс-мажорними обставинами, що є погодженою сторонами договірною підставою для звільнення відповідача від відповідальності передбаченої ст.ст. 549, 625 ЦК України.

Разом, з тим представник відповідача зауважує, що отримання сертифікату ТПП виявилось неможливим з огляду на відсутність документу, що засвідчує настання конкретної форс-мажорної обставини. Оскільки такий, за змістом відповіді Закарпатської ОВА № 7744/06-16 від 15.05.2023 р. наданої на адвокатський запит №16 від 09.05.2023 р. містить гриф «Для службового користування» та не може бути наданий.

Щодо спірних обставин, які визнаються, відповідач повідомляє, що ним визнається лише факт укладення між сторонами Договору про постачання споживачу електричної енергії № ЗАК-Е/2021/097 від 31.12.2021 р., факт надання позивачем і отримання відповідачем електричної енергії (ДК 021:2015 - 09310000-5) за адресою розташування навчального корпусу №2: м. Ужгород, Набережна Православна, 20, (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7929512534082) - виключно з 01.01.2022 р. до дати вилучення об`єкту нерухомого майна, тобто до 05.03.2022 р. (у обсягах, спожитих до вказаної дати).

Таким що не узгоджується із наявними доказами і фактичними обставинами є і наведені позивачем розрахунки щодо оплати «за поставлений газ», оскільки такий товар не являвся предметом укладеного між сторонами Договору. Відповідно, правові підстави для стягнення суми, зазначеної у позові - відсутні. Відповідач також не визнає наявність у позивача права на звернення до суду, оскільки ним не застосовано передбачений Договором досудовий порядок врегулювання спору, передбачений п. 11.1., п. 11.2., п. 11.3. Договору.

Відповідач також не визнає правильність розрахунків, наведених позивачем з огляду на невідповідність вихідних сум нарахування, невідповідності встановлених індексів інфляції у періоди, за які проводились нарахування, обсягів споживання товару споживачем повідомлених позивачем - фактичним обсягам.

У поданій позивачем відповіді на відзив, представник позивача вказує, на те, що учасник господарських відносин має право, а не обов`язок звернутися до порушника господарських відносин із претензією, а тому не використання цього права не позбавляє Позивача права на звернення до господарського суду, яке гарантується державою.

Крім того, твердження відповідача, за змістом яких «починаючи з 05.03.2022 року відповідачем послуги позивача за адресою розташування навчального корпусу №2 м.Ужгород, Набережна Православна, 20 (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z792951 2534082) - не споживались», вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам, адже відповідно до складеного сторонами Акту приймання-передачі електричної енергії № 00000007334 від 31.03.2022, що підписаний уповноваженим представником Відповідача обсяги фактичного споживання електричної енергії Відповідачем у березні 2022 року становили 12 022 кВт год. В тому числі за ТКО 62Z1153335413584 становили 2 552 кВт год, та за ТКО 62Z7929512534082 в обсязі 9 470 кВт год. Відповідач прийняв поставлену електричну енергію та 21.05.2022 частково оплатив її вартість, вказавши в призначенні платежу номер відповідного Акту приймання-передачі електричної енергії та місяць поставки товару. 15.12.2022 Відповідач остаточно розрахувався з Постачальником за спожиту у березні 2022 року електричну енергію, що підтверджується платіжною інструкцією № 656 від 15.12.2022.

Таким чином, Відповідач підтвердив фактичне споживання електричної енергії та розрахувався за спожитий товар за договором. Проте, Відповідач системно проводив оплати з недотриманням строків та не в повному обсязі, що і змусило Позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (далі Постачальник, Позивач) та Київським національним торговельно-економічним університетом, Відокремленим структурним підрозділом «Ужгородський торговельно-економічного фаховий коледж Київського національного торговельно-економічного університету» (далі - Споживач), що в подальшому отримав найменування відокремленого структурного підрозділу Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету, м. Ужгород укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № ЗАК-Е/2021/097 від 31.12.2021 (далі - Договір).

За умовами п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу у 2022 році ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія на 2022 рік) (далі - електрична енергія) по 2-у класу напруги в обсязі - 51 000 кВт*год., а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів або надання послуг: з 01 січня 2022 року (з моменту закріплення Споживача в реєстрі Постачальника) по 31 грудня 2022 року (включно) (п. 3.1 Договору).

Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та оплати її вартості в повному обсязі. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії. При цьому Споживач залишає за собою право здійснювати авансові платежі до настання кінцевого строку розрахунку. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу (п.п. 5.5, 5.4, 5.5 Договору).

Пунктом 6.1 Договору, зокрема, передбачено право споживача розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку;

Водночас, за умовами п. 6.2 Договору споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

За невиконання або ненaлежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п.9.1 Договору).

Постачальник має право вимагати від Споживача сплати пені виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі 0,01 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення (п. 9.2 Договору).

Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та скріплення їх підписів печатками та діє в частині постачання електроенергії з 01 січня 2022 року (з моменту закріплення Споживача в реєстрі Постачальника) до 31 грудня 2022 року (включно), а в частині проведення розрахунків та виконання інших зобов`язань - до повного їх викоиання. (п. 13.1 Договору).

18.02.2022 Сторони уклали Додаткову Угоду № 2 до Договору № ЗАК-Е/2021/097 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021, якою узгодили, що ціна на електричну енергію, яка буде постачатися з 01 лютого 2022 року за 1 кВт год 2-й клас напруги становить 2,98843183 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 0,597686366 грн, разом з ПДВ - 3,586118196 грн.

Так, на виконання Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв електричну енергію: у березні 2022 року в обсязі 12 022,00000 кВт год на загальну суму 43 112,32 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000007334 від 31.03.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у квітні 2022 року в обсязі 8 281,00000 кВт год на загальну суму 29 696,64 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 0000000011300 від 30.04.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у травні 2022 року в обсязі 12 657,00000 кВт год на загальну суму 45 389,50 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000013681 від 31.05.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у червні 2022 року в обсязі 1 155,00000 кВт год на загальну суму 4 141,97 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000016042 від 30.06.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у липні 2022 року в обсязі 750,00000 кВт год на загальну суму 2 689,58 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000018822 від 31.07.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у серпні 2022 року в обсязі 255,00000 кВт год на загальну суму 914,46 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000022485 від 31.08.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача).

За доводами позивача, які підтверджуються матеріалами справи на виконання умов договору відповідачем проведено оплати: 21.05.2022 у сумі 9 151,78 грн - платіжне доручення № 247 від 21.05.2022; 21.05.2022 у сумі 11 203,03 грн - платіжне доручення № 248 від 21.05.2022; 16.06.2022 у сумі 6 835,14 грн - платіжне доручення № 302_6G016/745 від 16.06.2022; 14.07.2022 у сумі 4 141,97 грн - платіжне доручення № 341 від 14.07.2022; 09.08.2022 у сумі 2 689,58 грн - платіжне доручення № 396 від 09.08.2022; 28.09.2022 у сумі 914,46 грн - платіжне доручення № 463 від 28.09.2022; 15.12.2022 у сумі 91 008,51 грн - платіжне доручення № 656 від 15.12.2022.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою за отриманий товар позивачем нараховано відповідачу суму 9 348,59 грн., інфляційних втрат, 1 564, 47 грн., 3 % річних та 1 777, 54 грн. пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб`єктами господарювання товарів не господарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Спір у даній справі виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині вчасного проведення оплати.

Так, згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Споживач бере зобов`язання з отримання електричної енергії та оплати її вартості в повному обсязі. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виключно в грошовій формі. Розрахунок за фактично передану електричну енергію здійснюється до 20-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки електричної енергії. При цьому Споживач залишає за собою право здійснювати авансові платежі до настання кінцевого строку розрахунку. Загальна сума вартості Договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу (п.п. 5.5, 5.4, 5.5 Договору).

Матеріалами справи встановлено, що на виконання Договору Постачальник поставив, а Споживач прийняв електричну енергію: у березні 2022 року в обсязі 12 022,00000 кВт год на загальну суму 43 112,32 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000007334 від 31.03.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у квітні 2022 року в обсязі 8 281,00000 кВт год на загальну суму 29 696,64 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 0000000011300 від 30.04.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у травні 2022 року в обсязі 12 657,00000 кВт год на загальну суму 45 389,50 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000013681 від 31.05.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у червні 2022 року в обсязі 1 155,00000 кВт год на загальну суму 4 141,97 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000016042 від 30.06.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у липні 2022 року в обсязі 750,00000 кВт год на загальну суму 2 689,58 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000018822 від 31.07.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача); у серпні 2022 року в обсязі 255,00000 кВт год на загальну суму 914,46 грн з ПДВ (Акт приймання-передачі електричної енергії № 00000022485 від 31.08.2022 - підписаний уповноваженим представником Відповідача).

Разом з тим, на виконання умов договору відповідачем проведено оплати: 21.05.2022 у сумі 9 151,78 грн - платіжне доручення № 247 від 21.05.2022; 21.05.2022 у сумі 11 203,03 грн - платіжне доручення № 248 від 21.05.2022; 16.06.2022 у сумі 6 835,14 грн - платіжне доручення № 302_6G016/745 від 16.06.2022; 14.07.2022 у сумі 4 141,97 грн - платіжне доручення № 341 від 14.07.2022; 09.08.2022 у сумі 2 689,58 грн - платіжне доручення № 396 від 09.08.2022; 28.09.2022 у сумі 914,46 грн - платіжне доручення № 463 від 28.09.2022; 15.12.2022 у сумі 91 008,51 грн - платіжне доручення № 656 від 15.12.2022.

Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ч.1 статті 630 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач взяті на себе зобов`язання зі своєчасної сплати вартості отриманої електричної енергії встановлений в п. 5.4 Договору, тобто до 20 числа місяця, наступного за звітним, належним чином не виконав, допустивши прострочення оплати вартості товару у зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування пені, відсотків річних та втрат від інфляції.

Вказані обставини відповідачем не спростовано та не заперечено, натомість відповідачем зазначено, що починаючи з 05.03.2022 року відповідачем послуги позивача за адресою розташування навчального корпусу №2 м. Ужгород, Набережна Православна, 20, (ЕІС-код точки комерційного обліку 62Z7929512534082) - не споживалися. Натомість факт сплати відповідачем позивачеві вартості товару у грудні 2022 року згідно перерахованих у позові Актів та платіжного доручення № 656 від 15.12.2022 р. - не свідчить про визнання факту власного споживання передбаченої договором електричної енергії за вказаною адресою.

Вказані доводи відповідача, які фактично зводяться до тверджень про відсутність споживання електроенергії - відокремленим структурним підрозділом Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету, м. Ужгород за адресою: м. Ужгород, набережна Православна, 20, судом до уваги не беруться, оскільки, спростовуються матеріалами справи та не відносяться до предмету доказування по даній справі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договорами. Порушення відповідачем свого зобов`язання, надає позивачеві право на нарахування відповідачеві інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та законодавством.

З огляду за порушення відповідачем термінів оплати за Договором, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення 9 348,59 грн., інфляційних втрат, 1 564, 47 грн., 3 % річних та 1 777, 54 грн. пені.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (надалі також ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Водночас, за умовами п. 6.2 Договору споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

За невиконання або ненaлежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п.9.1 Договору).

Постачальник має право вимагати від Споживача сплати пені виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі 0,01 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення (п. 9.2 Договору).

Вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення суми пені прийшов до висновку, що розрахунок проведено без врахування ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України та вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим, суд здійснивши власний розрахунок пені, прийшов до висновку про її часткове задоволення в розмірі 1 361,78 грн. У задоволенні решти вимог в цій частині позовних вимог відмовити.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних, суд вважає правомірним та обґрунтованим нарахування в сумі 1 518,46 грн - 3% річних.

Даючи оцінку вимогам про стягнення з відповідача 9 348,59 грн втрат від інфляції, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відтак, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 ЦК України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 ЦК України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.

Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

У зв`язку з наведеним, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Таким чином, Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 зроблено висновок, що якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

При цьому, методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

За встановленими у даній справі обставинами, при здійснені позивачем розрахунку інфляційних втрат вищенаведеного не враховано.

Суд здійснивши власний розрахунок втрат від інфляції прийшов до висновку про задоволення цієї позовної вимоги частково, в сумі 8 859,82 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП, м. Київ до відповідача відокремленого структурного підрозділу Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Державного торговельно-економічного університету, м. Ужгород про стягнення суми 12 690,60 грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 11 740,06 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відокремленого структурного підрозділу «УЖГОРОДСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ ДЕРЖАВНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ» (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Капітульна, будинок 1/3, код ЄДРПОУ 38343800) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю «ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП» (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6, код ЄДРПОУ 36716332) суму 11 740,06 грн. (одинадцять тисяч сімсот сорок гривень 06 коп.), яких 1 361,78 грн. пені, 1 518,46 грн. три відсотка річних та 8 859,82 грн. втрат від інфляції, а також суму 2 482,96 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят дві гривні 96 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 13.12.2023.

Суддя О. Ф. Ремецькі