Рішення

від 29.11.2023 по справі 908/2546/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/170/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 Справа № 908/2546/23

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В; адреса адвоката Головатюка В.О.: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 14, офіс 2)

до відповідача: Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО», код ЄДРПОУ 30694282 (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-А, офіс 4; електронні адреси: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com, ІНФОРМАЦІЯ_1)

про стягнення суми 279 924,62 грн та витребування об`єкта лізингу

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Головатюк В.О.;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» до відповідача: Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» про:

- стягнення суми 279 924,62 грн, яка складається з: суми 82 582,97 грн заборгованості по лізинговим платежам, суми 7 703,70 грн пені (п. 8.2 договору), суми 2311,11 грн 3% річних, суми 8 655,06 грн інфляційних втрат та суми 178 671,78 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування об`єктом лізингу (ч. 2 ст. 785 ЦК України);

- витребування у Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» код ЄДРПОУ 30694282 транспортного засобу: Напівпричіп - самоскид WIELTON, тип NW-3, рік виробництва 2016, Новий, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та передачу транспортного засобу представникам Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА».

Ухвалою суду від 11.08.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2546/23, присвоєний номер провадження 9/170/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 05.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.11.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, зазначивши про невиконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної сплати лізингових платежів за договором про фінансовий лізинг № 00012708 від 19.07.2016 у період з березня 2022 по грудень 2022 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 82 582,97 грн. У зв`язку з порушенням строків внесення лізингових платежів позивач 07.12.2022 направив на адресу відповідача вимогу № 00012708 з повідомленням про відмову від договору та необхідність повернути об`єкт лізингу. Таким чином, на думку позивача, договір фінансового лізингу № 00012708 від 19.07.2016 є розірваним в односторонньому порядку з 22.12.2022, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема, щодо повернення предмета лізингу. У зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, позивач також нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 7703,70 грн за період прострочення з 16.03.2022 по 24.07.2023, 3% річних в розмірі 2311,11 грн за період з 16.03.2022 по 24.07.2023 та суму інфляційних втрат в розмірі 8655,06 грн за період з квітня 2022 по червень 2023 включно. Посилаючись на положення ст. 785 ЦК України, позивач нарахував до стягнення неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення за період з 22.12.2022 по 24.07.2023, яка складає 178 671,78 грн. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 785, 806 ЦК України, ст.ст. 2, 7, 11, 16 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Відповідач в судові засідання не з`являвся, про причини неявки суду не повідомляв; своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином відповідно до приписів ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення судом текстів усіх ухвал, в т.ч. ухвали про відкриття провадження у справі від 10.08.2023, на офіційному веб-порталі Судової влади України. Додатково ухвали суду надсилались на повідомлені позивачем адреси електронної пошти відповідача: ok1@azovagri.com; info@azovagri.com; ai@azovagri.com.

Із змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

19 липня 2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» (лізингодавець, позивач у справі) та Приватним підприємством «ВОЙНІКОВ І КО» (лізингоодержувач, відповідач у справі) укладено Договір про фінансовий лізинг № 00012708 (з додатками), за умовами якого лізингодавець зобов`язався передати лізингоодержувачу Об`єкт лізингу - транспортний засіб: WIELTON NW-3, шасі НОМЕР_1 .

В розділі договору «Об`єкт лізингу» зазначено:

- Вартість Об`єкта лізингу: 1 042 656,24 грн;

- Авансовий платіж: еквівалент 8397,01 доларів США;

- Обсяг фінансування: еквівалент 33588,02 доларів США;

- Кількість лізингових платежів: 60;

- Строк лізингу (місяців): 60;

- Лізинговий платіж: сплатити до 15 числа відповідно до Графіку в розмірі: еквівалент 744,22 доларів США;

- Процентна ставка: зміна 8,90%;

- Адміністративний платіж: еквівалент 629,77 доларів США.

Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях відповідно до пунктів 6.3 та 6.4.1 або 6.4.2 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Сторони Договору лізингу погодили між собою Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), який є додатком до Договору лізингу.

Також сторонами підписано Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, які є додатком до Договору лізингу (далі - «Загальні умови»).

У розділі 1 Загальних умов сторони погодили, що ці Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як «Контракт» та/або «Договір лізингу»), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) як додаток до Контракту, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між Сторонами щодо придбання об`єкта лізингу ТОВ «Порше Лізинг Україна» та його передання Лізингоодержувачу (відповідно до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Відповідно до п. 3.2 Загальних умов Порше Лізинг Україна придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності на Об`єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу Об`єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього Контракту.

В пункті 4.1. Загальних умов встановлено, що Порше Лізинг Україна зберігатиме за собою право власності на Об`єкт лізингу, в той час як Лізингоодержувач матиме право на експлуатацію Об`єкту лізингу впродовж усього строку дії Контракту (окрім випадків, коли Порше Лізинг Україна матиме право припинити Контракт/відмовитись від Контракту та вимагати повернення Об`єкту лізингу, як зазначено в цьому Контракті).

За змістом п. 6.1 Загальних умов для експлуатації Об`єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь Порше Лізинг Україна Лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту. Кожний Лізинговий платіж включає: частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості Об`єкту лізингу); проценти (винагорода Лізингодавця за отримання та використання Об`єкту лізингу Лізингоодержувачем); комісії; покриття витрат, пов`язаних з оплатою послуг та відшкодування, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених Контрактом.

Сторони погоджуються, що Лізингові платежі та інші Платежі, що підлягають виплаті за цим Контрактом на користь Порше Лізинг Україна, відображають справедливу вартість Об`єкта лізингу (п. 6.3 Загальних умов).

Відповідно до п. 6.4 Загальних умов, у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються Лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання Об`єкта лізингу, розмір яких(якої) узгоджений Сторонами в Контракті.

В пункті 6.5 Загальних умов встановлено, що Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Лізингові платежі не підлягають поверненню Лізингоодержувачу, за винятком випадків, визначених Контрактом.

Якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому, якщо прострочення Лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг»), Порше Лізинг Україна має право розірвати/відмовитись від Контракту і витребувати Об`єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса (п. 8.3.2 Загальних умов).

Відповідно до п. 8.4 Загальних умов, лізингоодержувач погоджується, що всі строки, зазначені в цьому контракті, є прийнятними для виконання лізингоодержувачем своїх зобов`язань.

З п. 12.3 Загальних умов слідує, що контракт набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Порше Лізинг Україна має право у односторонньому порядку припинити цей Контракт/відмовитися від Контракту та, також серед іншого, право на повернення Об`єкта лізингу, зокрема, у випадку, якщо Лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний Лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання перевищує 30 (тридцять) календарних днів (підпункт 12.6.1 пункту 12.6 Загальних умов).

На виконання умов договору лізингу, позивачем за договором купівлі-продажу № 16161-1 від 21.07.2016 був придбаний напівпричіп - самоскид WIELTON, тип NW-3, рік виробництва 2016, новий, шасі НОМЕР_1.

23.07.2016 напівпричіп зареєстровано за ТОВ «Порше Лізинг Україна», про що видано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

26.07.2016 об`єкт лізингу (напівпричіп - самоскид WIELTON, тип NW-3, рік виробництва 2016, новий, шасі НОМЕР_1, д.р.н. НОМЕР_2 ) був переданий позивачем лізингоодержувачу на підставі Акту прийому-передачі.

До Договору про фінансовий лізинг №00012708 від 19.07.2016 укладались Додаткові угоди. Так, зокрема, 28.12.2020 було укладено Додаткову угоду відповідно до умов якої сторони домовились змінити строк дії лізингу та внести відповідні зміни до граф Контракту та викласти їх у новій редакції: кількість лізингових платежів - 84, строк Лізингу (місяців) - 84, лізинговий платіж - еквівалент 336,90 доларів США.

У зв`язку із змінами внесеними додатковою угодою від 28.12.2020, сторони погодили новий Графік покриття витрат та виплат у редакції від 28.12.2020.

Позивач у позові посилається на те, що починаючи з березня 2022 відповідач припинив сплачувати лізингові платежі, внаслідок чого у період з березня 2022 по грудень 2022 року відповідачу були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 82582,97 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасного внесення лізингових платежів, позивач на електронні адреси відповідача, які зазначені у Договорі та повідомлені відповідачем при його укладенні в Анкеті: ok1@azovagri.com; info@azovagri.com; ai@azovagri.com, 07.12.2022 надіслав вимогу №00012708 від 10.11.2022 про погашення суми боргу протягом десяти днів з дня відправлення вимоги. Також відповідача було повідомлено про відмову позивача від договору про фінансовий лізинг та викладено вимогу про повернення об`єкта лізингу. Вимога з додатками підписана кваліфікованим електронним підписом та скріплена кваліфікованою електронною печаткою.

Вимога залишена відповідачем без відповіді, заборгованість та додаткові витрати в добровільному порядку не сплачені, об`єкт лізингу не повернуто.

Порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором про фінансовий лізинг №00012708 від 19.07.2016 стало підставою для звернення лізингодавця з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2546/23.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 7 статті 292 ГК України визначено, що лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції чинній на час укладення договору) встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором (ч.1 ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

За змістом п. 6.5 Загальних умов, лізингові платежі перераховуються не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) в редакції Додаткової угоди від 28.12.2020 до Договору про фінансовий лізинг, перший лізинговий платіж підлягав сплаті 24.07.2019, останній - 15.07.2026). Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування). Дата сплати чергового лізингову платежу - 15 числа відповідного місяця.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору виставляв відповідачу рахунки на сплату лізингових платежів відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача зі сплати чергових лізингових платежів становить 82 582, 97 грн.

Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати лізингових платежів суду не надав, позовні вимоги не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості з лізингових платежів у розмірі 82 582, 97 грн законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За порушення відповідачем грошового зобов`язання зі сплати лізингових платежів позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача суму 7703,70 грн пені за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 24.07.2023, суму 2311,11 грн 3% річних за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 24.07.2023 та суму 8655,06 грн інфляційних втрат за загальний період прострочення з квітня 2022 по червень 2023.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання передбачені, зокрема, ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже визначальним для строку (періоду) нарахування штрафних санкцій є наявність в умовах договору іншого порядку, ніж той, що встановлений у вказаній вище нормі.

Позивачем вимога про стягнення суми 7703,70 грн. пені заявлена за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 24.07.2023 на підставі підпункту 8.2.1 пункту 8.2 Загальних умов, відповідно до якого у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Оскільки підпунктом 8.2.1 пункту 8.2 Загальних умов сторонами передбачено період нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань - до повної виплати платежу, норми п. 6 ст. 232 ГК України застосуванню не підлягають.

Перевіривши розрахунок пені за заявлений позивачем загальний період прострочення з 16.03.2022 по 24.07.2023, суд встановив, що розрахунок позивача є правильним, тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, заявляючи вимогу про стягнення інфляційних втрат та 3%, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Факт порушення виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасного та повного внесення лізингових платежів підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Розрахунки інфляційних втрат та 3% річних перевірені судом та визнані правильними, а тому позовні вимоги в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в заявлених позивачем розмірах.

Позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3% річних на розмір заборгованості до моменту виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

На підставі вказаної норми Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє клопотання позивача та зазначає про нарахування 3% річних до моменту виконання відповідачем рішення щодо сплати суми основного боргу з урахуванням приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України за наступною формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у справі № 908/2546/23, існуючого на час здійснення розрахунку; 3- розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.

При цьому, суд визнав за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за несплаченими лізинговими платежами, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Також позивачем заявлено вимогу про витребування у відповідача об`єкта лізингу та стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, яка складає 178 671, 78 грн.

Підпунктом 12.6.1 пункту 12.6 Загальних умов встановлено, що Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, зокрема, у разі якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Відповідно до п. 8.3.2 Загальних умов, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг»), Порше Лізинг Україна має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п. 12.13 Загальних умов, у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, Контракт вважається припиненим на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Стороною на адресу іншої Сторони.

У направленій 07.12.2022 на електронні адреси відповідача вимозі від 10.11.2022 вих. № 00012708, позивач просив відповідача сплатити борг, на підставі п. п. 8.3.2, 12.6.1, 12.7, 12.9 Загальних умов повідомив про відмову від договору про фінансовий лізинг № 00012708 від 19.07.2016 та вимагав у Лізингоодержувача повернути напівпричіп. Вимога з додатками підписана кваліфікованим електронним підписом та скріплена кваліфікованою електронною печаткою.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Вимога позивача підписана КЕП та надіслана на адреси електронної пошти відповідача, зазначені у договорі лізингу та повідомлені відповідачем при його укладанні в анкеті (Опитувальнику) ПП «ВОЙНІКОВ І КО»: okl@azovagri.com, info@azovagri.com, ai@azovagri.com.

Таким чином, зважаючи, що вимогу позивач направив відповідачу 07.12.2022, то останнім днем дії договору лізингу є 21 грудня 2022 року (10-й робочий день з дати надсилання вимоги згідно п. 12.13 Загальних умов).

Виходячи з наявних доказів, слідує про обізнаність відповідача про розірвання лізингодавцем контракту в односторонньому порядку та необхідність повернення об`єкта лізингу в установлені строки.

Статтею 2 Закону України «Про фінансовий лізинг» (в редакції чинній на час укладення договору) визначено, що відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Аналогічні положення щодо застосування до договору лізингу загальних положень про найм (оренду) містяться у статті 806 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За змістом п. 12.9 Загальних умов, у разі достроково закінчення строку лізингу/припинення контракту, Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу впродовж 10-ти робочих днів від дати одержання відповідного запиту.

Відповідач Об`єкт лізингу у визначений договором строк позивачу не повернув.

Тобто з 22.12.2022 відповідач без належних для цього підстав продовжував володіти та користуватися транспортним засобом, що є Об`єктом лізингу та власністю Лізингодавця, порушуючи свій обов`язок повернути його позивачу (Лізингодавцю) у зв`язку з припиненням Договору лізингу.

З урахуванням викладеного, користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється неправомірно. Отже, як було встановлено судом вище, з 22.12.2022 відповідач є таким, що прострочив повернення об`єкта лізингу.

Станом на час вирішення даного спору, матеріали справи не містять доказів добровільного повернення відповідачем об`єкта лізингу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача в частині витребування у ПП «ВОЙНІКОВ І КО» транспортного засобу: Напівпричіпу - самоскид WIELTON, тип NW-3, рік виробництва 2016, Новий, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , та його передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА».

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

За умовами абз. 2 п. 6.18 Загальних умов сторони погодились, що у випадку розірвання Контракту/відмови від Контракту за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до пункту 12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

Отже розмір лізингового платежу є основою для розрахунку неустойки за невиконання обов`язку повернути об`єкт лізингу у зв`язку із достроковим припиненням договору.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення Договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

Зважаючи на той факт, що відповідач об`єкт лізингу у встановлений позивачем строк не повернув, позивач на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та з урахуванням ч. 2 ст. 806 ЦК України має право на стягнення із відповідача неустойки у розмірі подвійної суми лізингового платежу.

Станом на дату розрахунку (24.07.2023) неустойка за порушення обов`язку з повернення об`єкту лізингу складає 178 671, 78 грн та розрахована виходячи із розміру плати за фактичне користування об`єктом лізингу після припинення договору, яка визначається відповідно до п. 6.18 Загальних умов.

Розрахунок позивача суд визнав правильним, а тому вимоги позивача про стягнення 178 671, 78 грн неустойки підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору у відповідності до положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Крім того позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 23500,00 грн. В позові було наведено, що витрати на професійну правничу допомогу складають 23 500,00 грн.

28.11.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.11.2023) про долучення доказів понесення ТОВ «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА» витрат на професійну правну допомогу у розмірі 23500,00 грн.

За змістом ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

З положень ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України слідує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 4, ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, відповідно до приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

На підтвердження витрат на послуги адвоката в сумі 23500,00 грн, позивачем до матеріалів справи надано завірені належним чином копії: договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 24.05.2021, заявки на надання професійної правничої допомоги № 36 від 17.07.2023, рахунку на оплату № 36-1 від 17.07.2023, платіжної інструкції № 0051014134 від 27.07.2023, рахунку на оплату №36-2 від 13.11.2023, платіжної інструкції №0051014722 від 16.11.2023, Ордеру на надання правової допомоги серії АІ № 1432432 від 27.07.2023.

Так, правову допомогу позивачу надавало Адвокатське об`єднання «Есквайрс» згідно Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, укладеного Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (Замовник).

З п. 1.1 цього договору слідує, що сторони уклали даний договір про надання професійної правничої допомоги стосовно питань, пов`язаних із поточною господарською діяльністю Замовника, в тому числі, щодо представництва інтересів Замовника у всіх судах України. Види, зміст, обсяг, строки та умови надання конкретних послуг визначаються умовами договору та погоджуються Сторонами в кожному випадку письмово шляхом підписання заявок, які становлять невід`ємну частину цього договору. Підписання сторонами заявки є підтвердженням замовлення визначеної в такій угоді послуги Замовником.

В п. 2.2 договору встановлено, що за представництво інтересів Замовника в судах першої інстанції винагорода становить 23500,00 грн.

Таким чином умовами вказаного договору узгоджений фіксований розмір винагороди за надання правової допомоги в суді першої інстанції.

Оплата винагороди здійснюється в два етапи рівними частинами по 50% кожна (п. 3.1 договору).

За визначенням п. 5.1 договору, Виконавець зобов`язується підготувати проект позовної заяви протягом п`яти або двадцяти робочих днів, після підписання заявки з наступного робочого дня після отримання всіх необхідних документів від Замовника. Замовник передає заявку і документи шляхом направлення їх на електронну адресу визначених Виконавцем працівників, або шляхом надання доступу до таких документів через відповідне програмне забезпечення, онлайн-доступ до місця збереження документів. Строк підготовки позову визначатиметься у заявці по кожній справі окремо.

З урахуванням умов Договору про надання професійної правничої допомоги від 24.05.2021, ТОВ «Порше Лізинг Україна» та Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» підписано Заявку на надання професійної правничої допомоги № 36 від 17.07.2023, відповідно до п. 1 якої Замовник передає, а Виконавець приймає на супроводження справу щодо стягнення заборгованості з Приватного підприємства "ВОЙНІКОВ І КО" за договором про фінансовий лізинг № 00012708 від 19.07.2016 та повернення автомобіля.

17.07.2023 та 13.11.2023 Адвокатським об`єднанням «Есквайрс» сформовано та направлено Замовнику рахунки на оплату № 36-1 на суму 11750,00 грн та № 36-2 на суму 11750,00 грн., які оплачені Замовником (ТОВ «Порше Лізинг Україна») 27.07.2023 (платіжна інструкція № 0051014134 від 27.07.2023) та 16.11.2023 (платіжна інструкція №0051014722 від 16.11.2023).

Отже позивачем в повному обсязі сплачено обумовлену договором суму витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 23500,00 грн, чим фактично визнані та прийняті надані Адвокатським об`єднанням послуги.

При цьому, суд зазначає, що у разі погодження адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21, від 02 лютого 2023 року у справі № 915/606/21.

Про намір покладення на відповідача витрат на професійну правничу професійну допомогу в сумі 23500,00 грн позивач зазначав в позовній заяві. Також суд в ухвалі про відкриття провадження у справі від 11.08.2023 вказував, що в позові позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 23500,00 грн.

Відповідач клопотань щодо зменшення розміру заявленої до стягнення суми витрат на правничу допомогу відповідно до приписів ч. 5 ст. 126 ГПК України не надав, будь-яких заперечень із викладенням своєї правової позиції не навів.

При цьому, судом взято до уваги, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат; складності справи № 908/2546/23, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження; витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях; ціни позову.

З огляду на викладене та відповідно до положень ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23500,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО», код ЄДРПОУ 30694282 (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-А, офіс 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В) суму 82 582 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят дві) грн. 97 коп. заборгованості зі сплати лізингових платежів, суму 8655 (вісім тисяч шістсот п`ятдесят п`ять) грн. 06 коп. інфляційних втрат, суму 2311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 11 коп. 3% річних, суму 7703 (сім тисяч сімсот три) грн. 70 коп. пені за прострочення сплати лізингових платежів, суму 178 671 (сто сімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят одну) грн. 78 коп. неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта лізингу.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 82 582, 97 грн до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у даній справі №908/2546/23, існуючого на час здійснення розрахунку; 3 - розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.

Витребувати від Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО» код ЄДРПОУ 30694282 (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-А, офіс 4) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В) транспортний засіб: Напівпричіп - самоскид WIELTON, тип NW-3, рік виробництва 2016, Новий, шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Стягнути з Приватного підприємства «ВОЙНІКОВ І КО», код ЄДРПОУ 30694282 (71102, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 75-А, офіс 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРШЕ ЛІЗИНГ УКРАЇНА», код ЄДРПОУ 35571472 (02152, м. Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В) суму 6882 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 87 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 23500 (двадцять три тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 13.12.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва