ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2023Справа № 910/14003/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Формаг Груп»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПХ-Дейрі»
про стягнення 260 591,55 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Формаг Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПХ-Дейрі» про стягнення 260 591,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору транспортного експедирування №1101/22-01 від 11.01.2022 у частині своєчасної оплати наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 260 591,55 грн, з яких: 171 063,82 грн заборгованості, 8 485,43 грн 3% річних та 81 042,30 грн інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 позовну заяву залишено без руху.
21.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Формаг Груп» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТПХ-Дейрі» (Клієнт) укладено Договір транспортного експедирування №1101/22-01 від 11.01.2022 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг.
Відповідно до п.п.3.1., 3.2. та 3.3. Договору послуги Експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом на підставі виставленого Експедитором рахунку в термін, передбачений п.3.2. цього Договору. У разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, оплати штрафів та проведення інших платежів в інтересах Клієнта і пов`язаних з виконанням цього Договору, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок, який підлягає оплаті Клієнтом в термін, передбачений п.3.2. цього Договору (п.3.1. Договору).
Рахунок за послуги, надані за межами митної території України, а також інші витрати, що виплачуються Експедитором нерезидентам України та/або їх українським агентам на користь таких нерезидентів, виставляються Експедитором в гривнях по курсу продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України на дату оформлення рахунку, збільшений на 2,5 %. Рахунок за послуги, надані на території України та за інші можливі додаткові витрати на території України, виставляється Експедитором в гривнях по курсу НБУ на дату оформлення рахунку. Клієнт оплачує рахунки Експедитора не пізніше 40 календарних днів з дати їх виставлення з переводом вказаних в рахунку сум на поточний рахунок Експедитора. Клієнт погоджується, що Експедитор має право направити Клієнту рахунок з використанням засобів факсимільного та електронного зв`язку. В разі несплати Клієнтом рахунків у вищевказаний строк, Експедитор виставляє Клієнту для сплати додатковий рахунок на суму компенсації, пов`язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара США за період з дати виставлення первісного рахунку до дати фактичної його сплати. Додатковий рахунок Експедитора має бути оплачений Клієнтом протягом одного банківського дня з дати його оформлення (п.3.2. Договору).
Вартість послуг Експедитора узгоджується Сторонами в Додатках/Заявках/Рахунках, які є невід`ємною частиною Договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів, які необхідно зробити Експедитору для виконання своїх обов`язків за договором в інтересах Клієнта, узгоджуються Сторонами в Додатках/Заявках/Рахунках до Договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними і електронними повідомленнями (п.3.3. Договору).
Згідно з п.п. 3.5. та 3.6. Договору після завершення надання послуг Експедитор оформлює в 2-х екземплярах акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт), далі по тексту „Акт". Сторони погодились, що Акт, підписаний уповноваженими представниками Сторін та засвідчений печатками Сторін, є документом, що підтверджує факт належного надання послуг (виконання робіт) Експедитором (п.3.5. Договору).
Експедитор направляє рахунок та проект Акту на електронну адресу Клієнта, яка вказана у розділі 8 Договору (п.3.6. Договору).
У п. 3.8. Договору сторони дійшли згоди, що до підписання Сторонами Акту в оригінальних екземплярах, Акт, підписаний та переданий Сторонами одна одній за допомогою засобів електронної передачі даних, має силу оригіналу.
У п. 3.10. Договору визначено, що якщо Експедитор протягом 3 робочих днів з дати направлення по електронній пошті проекту Акта, не отримує від Клієнта по електронній пошті від сканованого Акту, підписаного та завіреного печаткою Клієнта Акту або вмотивованої відмови Клієнта від підписання Акту, Акт вважається прийнятим Клієнтом без заперечень та має силу документа, підписаного вповноваженими представниками Сторін та засвідченого печатками Сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Судом встановлено, що відповідно до заявок №03/01/22 від 20.01.2022, №04/01/22 від 26.01.2022, №06/01/22 від 27.01.2022, №53/01/22 від 27.01.2022, №07/02/22 від 07.02.2022, та №08/02/22 від 15.02.2022 між Експедитором та Клієнтом було погоджено перевезення вантажу за маршрутом: м. Баранівка -м. Шувейх (Кувейт); м. Баранівка - м. Бейрут (Ліван) та м. Баранівка - м. Хамад (Доха Катар) та що варість послуг складає 5 200 дол. США, 3 700 дол. США, 5 550 дол. США, 5 550 дол. США та 4 220 дол. США, відповідно.
Експедитором були надані, а Клієнтом прийняті послуги загальною вартістю 1 413 765,73 грн, що підтверджується Актами прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) №2201050 від 20.01.2022 на суму 163 085,88 грн, №2201086 від 28.01.2022 на суму 166 673,86 грн, №2201117 від 31.01.2022 на суму 156 439,97 грн, №2201121 від 31.01.2022 на суму 167 194,37 грн, №2202044 від 07.02.2022 на суму 163 269,15 грн, №2202054 від 14.02.2022 на суму 125 791,92 грн, №2202060 від 15.02.2023 на суму 132 292,87 грн, №2202061 від 15.02.2022 на суму 165 861,00 грн, №2202103 від 24.02.2022 на суму 173 156,71 грн.
Як зазначено в позовній заяві, Експедитором Клієнту було виставлено рахунки №2201050 від 20.01.2022 на суму 163 085,88 грн, №2201086 від 28.01.2022 на суму 166 673,86 грн, №2201117 від 31.01.2022 на суму 156 439,97 грн, №2201121 від 31.01.2022 на суму 167 194,37 грн, №2202044 від 07.02.2022 на суму 163 269,15 грн, №2202054 від 14.02.2022 на суму 125 791,92 грн, №2202060 від 15.02.2023 на суму 132 292,87 грн, №2202061 від 15.02.2022 на суму 165 861,00 грн, №2202103 від 24.02.2022 на суму 173 156,71 грн.
Судом встановлено, що Клієнт сплатив Експедитору 1 413 765,73 грн, що підтверджується випискою ПАТ «МТБ Банк» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, при цьому платежі здійснені наступним чином: 1) 28.02.2022 на суму 329 759,71 грн з призначенням платежу: «Оплата за послуги з-но рах.22001050 від 20.01.22, 220186 від 28.01.22»; 2) 15.03.2022 на суму 100 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за послуги з-но рах.2201131 від 31.01.22»; 3) 18.03.2022 на суму 110 000,00 грн з призначенням платежу: «Оплата за послуги з-но рах. 2201117 від 31.01.22» ; 4) 29.03.2022 на суму 250 000,00 грн; 5) 23.05.2022 на суму 46 000,00 грн; 6) 10.06.2022 на суму 50 000,00 грн; 7) 17.06.2022 на суму 70 000,00 грн; 8) 22.08.2022 на суму 100 000,00 грн; 9) 29.09.2022 на суму 20 000,00 грн; 10) 03.10.2022 на суму 238 006,02 грн; 11) 20.10.2022 на суму 20 000,00 грн; 12) 02.11.2022 на суму 40 000,00 грн; 13) 09.12.2022 на суму 40 000,00 грн. Платежі 4 - 13 мали наступне призначення платежу: «Оплата за послуги з-но дог.1101/22-01 від 11.01.22».
У матеріалах справи міститься Гарантійний лист №29/03-1 від 29.03.2022, за змістом якого Клієнт гарантував оплату заборгованості у розмірі 624 006,02 грн рівними частинами протягом квітня - червня та у липні 2022 у розмірі 156 006,02 грн.
У позовній заяві зазначено, що у зв`язку з порушенням строків оплати наданих послуг експедитором було складено Акт прийому-здачі наданих послуг (виконаних робіт) (сума компенсації, пов`язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара США (рах №2202060, 2205061, 2202103) №2207069 від 26.07.2022 на суму 171 063,82 грн та виставлено рахунок №2207069 від 26.07.2022 на суму 171 063,82 грн, які були надіслані клієнту засобами електронного зв`язку, що підтверджується витягом з електронного журналу реєстрації вихідних документів ТОВ «Формаг Груп».
Експедитор звернувся до Клієнта з Претензією на суму 171 063,82 грн Вих. №VS-0202.01 від 02.02.2023, в якій вимагав в строк до 10.02.2023 сплатити зазначені кошти (докази направлення містяться в матеріалах справи), однак, як зазначає позивач, відповідач відповіді на претензію не надав та відповідну суму коштів не сплатив.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору транспортного експедирування №1101/22-01 від 11.01.2022 у частині своєчасної оплати наданих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути 260 591,55 грн, з яких: 171 063,82 грн заборгованості, 8 485,43 грн 3% річних та 81 042,30 грн інфляційних втрат.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, між ТОВ «Формаг Груп» та ТОВ «ТПХ-Дейрі» укладено Договір транспортного експедирування №1101/22-01 від 11.01.2022, відповідно до п.1.1. якого Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в тому числі надання митно-брокерських послуг.
Судом було встановлено, що Експедитор надав Клієнту послуги загальною вартістю 1 413 765,73 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг, які, як вбачається з матеріалів справи, були повністю сплачені відповідачем, однак, з порушенням строку.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Так, пунктом 3.2 Договору передбачено, що у разі несплати Клієнтом рахунків у передбачений Договором строк, Експедитор виставляє Клієнту для сплати додатковий рахунок на суму компенсації, пов`язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара США за період з дати виставлення первісного рахунку до дати фактичної його сплати. Додатковий рахунок Експедитора має бути оплачений Клієнтом протягом одного банківського дня з дати його оформлення.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Відповідно до частини 1 стаття 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина друга цієї норми допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі №910/763/13, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/706/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі №910/10191/17.
Таким чином, курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю послуг у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.
Судом встановлено, що позивачем було виставлено відповідачу рахунок № 2207069 від 26.07.2022 щодо компенсації, пов`язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара США по рахункам №№ 2202060, 2205061, 2202103 на загальну суму 171 063,82 грн.
Однак, суд не погоджується з визначеною позивачем сумою компенсації, пов`язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара США, оскільки, така компенсація відповідно до умов Договору має визначатися як різниця між грошовим еквівалентом зобов`язань в іноземній валюті станом на дату фактичної сплати та датою виставлення рахунку.
Суд зазначає, що станом на момент виставлення рахунків №№ 2202060 від 15.02.2022 та № 2205061 від 15.02.2022 офіційний курс долара США становив 28,2424 грн, тоді-як, станом на дату здійснення часткових оплат за вказаними рахунками: 17.06.2022 та 22.08.2022 - 36,9861 грн, 29.09.2022 та 03.10.2022 - 36,5686 грн. Станом на момент виставлення рахунку № 2202103 від 24.02.2022 офіційний курс долара США становив 29,2549 грн, а станом на дату здійснення часткових оплат за вказаним рахунком: 03.10.2022 - 36,5686 грн, 20.10.2022 - 36,9861 грн, 02.11.2022 та 09.02.2022 - 36,9861 грн.
Відтак, зробивши перерахунок, суд приходить до висновку, що обґрунтованою сумою заборгованості за рахунками №№ 2202060, 2205061, 2202103, пов`язаною з девальвацією гривні по відношенню до долара США є сума у розмірі 134 290,45 грн.
Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 134 290,45 грн, не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності його обов`язку зі сплати вказаної суми заборгованості, у зв`язку з чим суд доходить висновку, що вимоги про стягнення 171 063,82 грн підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 134 290,45 грн.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8 485,43 грн 3% річних та 81 042,30 грн інфляційних втрат.
Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.
Разом з тим, перевіривши розрахунок 3% річних суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивачем, зокрема, здійснено нарахування 3% річних на суму боргу 156 439,97 грн за період з 12.03.2022 по 14.03.2022, однак, враховуючи умови п. 3.2 Договору, строк оплати вказаної суми коштів до 14.03.2022 включно (враховуючи, що 12.03.2022 та 13.03.2022 вихідні дні), відтак, період прострочення починається з 15.03.2022. Аналогічна ситуація з нарахуванням 3% річних на суму боргу 167 194,37 грн.
Також, позивачем здійснено нарахування 3% річних на суму боргу 163 269,15 грн за період з 18.03.2022, тоді-як, період прострочення за вказаним рахунком починається з 22.03.2022.
По рахунку на суму 125 791,92 грн позивачем здійснено нарахування за період з 25.03.2022, тоді-як, період прострочення за вказаним рахунком починається з 29.03.2022. Аналогічна ситуація з нарахуванням 3% річних на суми боргу 132 292,87 грн та 165 861,00 грн.
По рахунку на суму 173 156,71 грн позивачем здійснено нарахування за період з 04.04.2022, тоді-як, період прострочення за вказаним рахунком починається з 06.04.2022.
Відтак, зробивши перерахунок з урахування викладеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 8 485,43 грн 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 8 194,89 грн.
Щодо вимоги про стягнення 81 042,30 грн інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, відтак норма ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України щодо сплати заборгованості з урахуванням установленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов`язання, яке визначене договором у національній валюті - гривні, а не в іноземній або в еквіваленті до іноземної валюти.
У випадку порушення грошового зобов`язання, предметом якого є грошові кошти, виражені в гривнях з визначенням еквівалента в іноземній валюті, інфляційні нарахування, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не стягуються. У такому випадку втрати від знецінення національної валюти внаслідок інфляції відновлюються еквівалентом іноземної валюти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №296/10217/15-ц.
Так, сторонами у Договорі було погоджено, що вартість послуг коригується в залежності від курсу продажу долара США до гривні, крім того, приписами п. 3.2 Договору передбачено сплату відповідачем компенсації, пов`язаної з девальвацією гривні по відношенню до долара США у випадку порушення строку сплати вартості послуг, а відтак жодних інфляційних ризиків у зв`язку з простроченням Клієнтом оплати за надані послуги Експедитор не несе.
З огляду на наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 81 042,30 грн, а відтак, відмовляє у стягненні інфляційних втрат повністю.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПХ-Дейрі» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139; ідентифікаційний код: 39909599) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Формаг Груп» (65026, Одеська обл., місто Одеса, Польський узвіз, будинок 11; ідентифікаційний код: 33386834) 134 290 (сто тридцять чотири тисячі двісті дев`яносто) грн 45 коп. заборгованості, 8 194 (вісім тисяч сто дев`яносто чотири) грн 89 коп. 3% річних та 2 137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 28 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115616056 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань перевезення, транспортного експедирування |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні