Постанова

від 13.12.2023 по справі 3-41588/2008

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/2389/23

Номер справи місцевого суду: 3-41588/2008

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Артеменко І.А., вирішуючи питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2008 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП України,

ВСТАНОВИВ:

10.08.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на постанову Київського районного суду м.Одеси від 02.12.2008, якою її визнано винною за ст.124 КУпАП (а.с.2-6).

За інформацією Київського районного суду м.Одеси, в провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала справа про адміністративне правопорушення №3-41588/2009 за ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Відповідно до акта «Про вилучення для знищення справ (документів), що не підлягають зберіганню, за 2008 рік» від 15.03.2012, матеріали справи про адміністративне правопорушення №3-41588/2008 знищено за закінченням встановленого терміну зберігання. Оригінал зазначеної постанови суду не зберігся (а.с.1).

З апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 , серед іншого, ставила питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 02.12.2008, обґрунтовуючи тим, що про існування даної справи і оскаржуваної постанови суду їй не було відомо, копія постанови не була їй направлена та вона не була повідомлена взагалі про існування протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно неї. Про прийняття постанови та її зміст дізналась лише у травні 2023 під час звернення до сервісного центру МВС в м.Одесі із наміром отримати водійське посвідчення міжнародного зразка (а.с.2-5).

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала (а.с.8).

24.11.2023 ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з апеляційною скаргою на постанову Київського районного суду м.Одеси від 02.12.2008 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с.12-19).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначила , що:

- про притягнення до адміністративної відповідальності вона не була проінформована, копія протоколу їй не вручалась та не направлена поштою, повідомлень про розгляд справи від суду їй не надходило;

- копія оскаржуваної постанови не була їй вручена та направлена;

- про прийняття постанови та про її зміст вона дізналась лише в травні 2023 під час звернення до сервісного центру МВС в м.Одесі із наміром отримання водійського посвідчення міжнародного зразка.

Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на оскарження постанови суду першої інстанції, вивчивши наявні матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, з таких підстав.

Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 та «Трух проти України» від 14.10.2003).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи. Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та N 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

За положеннями ч.2 ст.7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.2 ст.287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена в порядку, визначеному КУпАП.

Так, за ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, за положеннями ст.294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду. Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки за відповідним клопотанням у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.

З листа Київського районного суду м.Одеси від 31.08.2023 вбачається, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (№3-41588/2008) знищені за закінченням терміну зберігання, оригінал постанови суду не зберігся (а.с.1).

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2023 викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі від 10.08.2023 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 02.12.2008 визнані неповажними. У вказаній постанові зазначено, що суду не було надано належних та достатніх доказів про наявність у ОСОБА_1 перешкод у реалізації права на оскарження постанови суду у встановлений КУпАП строк, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП повернуто апелянту.

Постанова апеляційного суду набрала законної сили і не може бути оцінена апеляційним судом під час повторного звернення з апеляційною скаргою.

Повторне звернення до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, що вже оцінювались судом, не передбачено положеннями чинного КУпАП.

Слід зазначити, що повторна оцінка вказаних доводів буде порушенням принципу остаточності рішення «res judicata» (п.1 ст.44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

Враховуючи, що постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2023 відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження та визнано не поважними причини пропуску зазначеного строку, які є тотожними з викладеними у клопотанні про поновлення строку від 24.11.2023, то у суду відсутні повноваження повторно надавати оцінку обставинам, з якими апелянт пов`язує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та яким вже була надана оцінка судом апеляційної інстанції. В іншому випадку, зазначене призвело б до переоцінки обставин, щодо яких апеляційний суд вже висловив свою позицію.

Враховуючи вказані обставини і вимоги ст.294 КУпАП, в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, оскільки скаржником не наведено інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, ніж ті, які вже були предметом апеляційного розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 02 грудня 2008 року залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу з доданими до неї документами повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Артеменко