Рішення

від 12.12.2023 по справі 910/4476/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/4476/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія "Гранд" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" (м. Київ)

про стягнення 857 371,91 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія "Гранд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" про стягнення 857 371,91 грн, з яких: 539 945,66 грн основної заборгованості за надані позивачем послуги за Договором №10\19-ТН від 21.10.2019 про надання послуг з технічного нагляду, 166 355,88 грн пені, 120 936,00 грн інфляційних втрат та 30 134,37 грн 3 % річних, нарахованих у зв`язку з порушенням відповідачем умов цього Договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2022 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

08.07.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивачем не надавались передбачені Договором послуги, не складались акти виконаних робіт і не надавались на підпис відповідачу; позивачем невірно розраховано штрафні санкції; відповідача не може бути притягнуто до відповідальності у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин.

13.07.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій викладено заперечення проти доводів відповідача.

04.08.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, необхідність подання яких зумовлена запереченнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Наведені позивачем обґрунтування причин неподання цих доказів у встановлений ст. 80 ГПК України строк судом визнано поважними та долучено подані докази до матеріалів справи.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір №10\19-ТН про надання послуг з технічного нагляду (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується з залученням власних працівників, які мають виданий відповідно до законодавства архітектурно-будівельною атестаційною комісією кваліфікаційний сертифікат, здійснювати технічний нагляд за будівництвом першої та другої черги об`єкту: Багатоповерховий житловий комплекс з об`єктами соціальної інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-а, у Голосіївському районі м. Києва, далі по тексту - "Об`єкт" та "Послуги".

Згідно з п. 2.1. Договору загальна вартість наданих Послуг за цим Договором за згодою Сторін складається з місячних сум наданих Послуг, які зазначаються у актах здачі-приймання наданих Послуг (надалі - "Акти"), що складають невід`ємну частину цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони домовились, що щомісячна оплата за надані Послуги складає 35 000,00 грн, з яких: 17 500,00 грн - вартість Послуг по першій черзі будівництва Об`єкта та 17 500,00 грн - вартість Послуг по другій черзі будівництва Об`єкта. Після отримання Сертифіката про готовність першої черги будівництва Об`єкта до експлуатації загальний розмір щомісячної оплати вартості послуг в розмірі 35 000,00 грн стає вартістю послуг по другій черзі будівництва Об`єкта. Оплата Замовником вартості наданих послуг здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту за відповідний місяць.

У пункті 4.1. Договору сторони визначили обов`язки Виконавця, а саме:

- проводити раз в тиждень робочу нараду та готувати протокол наради з розсилкою на всіх учасників проекту.

- щомісячно складати Акт виконаних робіт;

- надавати Послуги відповідно до вимог чинного законодавства України, що висуваються до технічного нагляду за процесом будівництва об`єкта архітектури, в тому числі відповідно до Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903;

- здійснювати відповідно до будівельної необхідності технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт і приймання закінчених робіт від підрядних будівельних організацій;

- вести облік (накопичувальна відомість) закінчених будівельно-монтажних робіт і підготовку необхідних даних для складання звіту, який подає Замовнику щомісячно до 05 числа наступного місяця;

- щомісяця до 5 числа кожного місяця готувати звіт за попередній місяць по виконаним роботам з фото фіксацією та описом, який відображає фактичний хід будівництва, таблицями обсягів робіт та матеріалів, висновками та рекомендаціями

- брати участь у розгляді та надавати рекомендації стосовно питань, що виникають в ході будівництва, змін проектних рішень (без зниження якості будівельних об`єктів);

- контролювати якість усунення будівельними організаціями недоробок, дефектів, порушень проекту у встановлені комісією терміни.

Відповідно до п. 5.1. Договору приймання наданих Послуг відбувається шляхом підписання Сторонами Акту. Виконавець складає та направляє Замовнику, належним чином ним підписаний та завірений печаткою Акт. Замовник зобов`язаний в термін 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання від Виконавця Акту, розглянути цей Акт, і, в разі відсутності зауважень (заперечень), підписати Акт, і один примірник повернути Виконавцю або скласти і надіслати на адресу Виконавця мотивовану відмову від підписання Акту.

У випадку, якщо протягом строку встановленого в п. 5.1. цього Договору Акт не підписується Замовником та не надається письмова вмотивована відмова від його підписання, Сторони домовились вважати таку обставину прийняттям Замовником Послуг без будь-яких претензій та/або зауважень (заперечень), правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Акту без зауважень (заперечень) та є підставою для проведення розрахунків між Сторонами за відповідний звітний період (пункт 5.2. Договору).

Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що виконавець має право відмовитися від Договору у випадку невиконання Замовником фінансових та інших зобов`язань згідно умов цього Договору, а також у випадку, здійснення Замовником функцій Генпідрядника на Об`єкті, письмово попередивши Замовника не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів.

Згідно з п. п. 9.2., 9.3. Договору кожна із Сторін має право на розірвання Договору і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу Сторону не пізніш як за 20 (двадцять) календарних днів до розірвання. Договір вважається розірваним з дати укладення відповідної угоди або через 20 (двадцять) календарних днів з дати отримання Стороною письмового повідомлення від іншої Сторони про відмову від Договору, якщо інша більш пізня дата не зазначена в цьому повідомленні.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до дати видачі Сертифіката про готовність Об`єкта до експлуатації по кожній з черг будівництва Об`єкта, а в частині обов`язків по оплаті наданих Послуг по фінансовим та гарантійним обов`язкам - до повного виконання зобов`язань (п. 3.1. Договору).

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду (відповідно до ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності"), який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.837-886 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

За ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначає позивач, технічний нагляд за будівництвом першої та другої черги об`єкту здійснював працівник Виконавця Добриднюк Сергій Павлович, який має Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури серії AT № 002177, виданий Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Свідоцтво члена Всеукраїнської громадської організації "Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об`єктів архітектури від 18.10.2013 року та Свідоцтво № 817 про короткострокове підвищення кваліфікації за напрямом професійної атестації інженерів технічного нагляду, видане Підприємством об`єднання громадян "Центр професійної підготовки та інжинірингової діяльності".

21.10.2019 Замовник видав наказ № 21/10/19-ТН/1 про призначення відповідальних осіб, за здійснення технічного нагляду (перша черга - будівництво житлового будинку) та наказ №21/10/19-ТН/2 про призначення відповідальних осіб, за здійснення технічного нагляду (друга черга будівництва).

Позивач зазначає, що за період з 21.10.2019 по 09.02.2022 він надав Замовнику послуги технічного нагляду за будівництвом першої черги та другої черги об`єкту: Багатоповерховий житловий комплекс з об`єктами житлової інфраструктури вздовж Лисогірського узвозу, навпроти групи будівель № 26-а, у Голосіївському районі м. Києва, на загальну суму 969 945,66 грн.

28.02.2021 сторони підписали Акт звірки взаєморозрахунків за період: жовтень 2019 року - лютий 2021 року, згідно з яким станом на 28.02.2021 заборгованість Замовника перед Виконавця становила 443 695,66 грн.

Позивач зазначає, що він надавав послуги за Договором до 09.02.2022. З червня 2021 року Замовник припинив підписувати Акти здачі-приймання наданих послуг та не надсилав Виконавцю вмотивовані відмови від підписання Актів. За доводами позивача, супровідним листом вих. № 30112021-01 від 30.11.2021 він надав відповідачу для підписання акти здачі-прийняття наданих послуг, однак до матеріалів справи означений лист надано не було.

Відтак судом встановлено, що Акти здачі-прийняття наданих послуг: №ОУ-00049 від 30.06.2021; №ОУ-00050 від 31.07.2021; №ОУ-00051 від 31.08.2021; №ОУ-00052 від 30.09.2021; №ОУ-00053 від 31.10.2021; №ОУ-00054 від 30.11.2021, були надіслані відповідачу супровідним листом вих. №10122021-02 від 10.12.2021 (поштове відправлення №0306507185608), та отримані останнім 15.12.2021 відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення цього поштового відправлення.

Отже, за пунктом 5.1. Договору відповідач був зобов`язаний протягом 5 робочих днів з моменту отримання означених Актів здачі-прийняття наданих послуг (тобто до 22.12.2021 включно), розглянути їх, підписати у разі відсутності зауважень (заперечень), і один примірник повернути позивачу, або скласти і надіслати на адресу Виконавця мотивовану відмову від підписання Акту.

Позивач також вказує, що у зв`язку із невиконанням Замовником умов Договору та ігнорування законних вимог Виконавця щодо погашення заборгованості, 18.01.2022 він надіслав на адресу Замовника повідомлення про відмову від Договору вих. № 18-01/22, у якому також пропонував відповідачу протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання повідомлення погасити заборгованість у розмірі 493 695,66 грн. Додатково до повідомлення вих. № 18-01/22 від 18.01.2022 Виконавцем на адресу Замовника надіслано Акт № ОУ-00055 здачі-приймання наданих послуг від 31.12.2021 у 2 примірниках та Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2021, підписаний Виконавцем.

08.02.2022 Виконавець надіслав на адресу Замовника Акти здачі-приймання наданих послуг за період з січня 2022 року по лютий 2022 року включно на загальну суму 46 250,00 грн, що підтверджується наданими до матеріалів справи поштовими документами.

Оскільки Акти здачі-приймання наданих послуг за період з січня 2022 року по 09 лютого 2022 року на загальну суму 46 250,00 грн надсилались на адресу відповідача 08.02.2022 поштовим відправленням №0306507221817, та були отримані відповідачем 09.02.2022, останній мав їх підписати або надати мотивовану відмову від їх підписання Акту у строк до 16.02.2022 включно.

Судом встановлено, що будь-яких доказів надання відповідачем Виконавцю заперечень проти виду, обсягів, якості, вартості робіт, зазначених в таких Актах, згідно з п. 5.1. Договору, сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, згідно з п. 5.2. Договору вказані в означених Актах роботи прийняті Замовником без будь-яких претензій та/або зауважень (заперечень).

Крім того, позивачем надсилалась відповідачу претензія № 1 від 07.02.2022 щодо оплати вартості наданих послуг за Договором у сумі 493 695,66 грн, яка останнім залишена без задоволення.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує, що починаючи з квітня 2021 року Виконавець припинив виконання робіт: робочі наради не проводились, не вівся облік (накопичувальна відомість) закінчених будівельно-монтажних робіт, не надавався звіт за попередній місяць по виконаним роботам з фото фіксацією та описом; під час періоду своєї бездіяльності позивач незаконно вилучив з об`єкту будівництва весь пакет документів по здійсненому до цього технічному нагляду, Загального журналу будівельних робіт та непідписаних Виконавцем Актів прихованих робіт, які досі не повернуто. Послуги, які позивач заактував як виконані, не є виконаними, зі сторони позивача відбувався постійний саботаж його прямих обов`язків як особи, відповідальної за здійснення технічного нагляду на будівництві. Крім того, надіслані на адресу відповідача акти не були оформлені належним чином (без підпису та печатки).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, суд відхиляє наведені доводи і твердження відповідача як необґрунтовані та такі, що спростовуються наданими позивачем до матеріалів справи доказами, в тому числі з клопотанням від 04.08.2022.

Судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується виконання позивачем робіт за Договором у період з 21.10.2019 по 09.02.2022 на загальну суму 969 945,66 грн.

Відповідачем оплата цих послуг здійснена частково, на суму 430 000,00 грн, а саме:

- 30.04.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 08.05.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 15.05.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 22.05.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 05.06.2020 сплачено 20 000,00 грн;

- 30.06.2020 сплачено 20 000,00 грн;

- 03.07.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 16.07.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 27.07.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 07.08.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 31.08.2020 сплачено 10 000,00 грн;

- 22.12.2021 сплачено 300 000,00 грн.

Означене підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи банківськими виписками.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

З огляду на вказане в сукупності судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за представленими до матеріалів справи документами становить 539 945,66 грн, з огляду на що вказана сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім суми основного боргу, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача 166 355,88 грн пені, 120 936,00 грн інфляційних втрат та 30 134,37 грн 3 % річних.

Пунктом 6.1. Договору сторони домовились, що за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі та, у разі недодержання письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У той же час судом встановлено, що в укладеному між сторонами Договорі відсутнє письмове погодження щодо забезпечення здійснення оплати виконаних робіт шляхом застосування до Замовника штрафних санкцій у вигляді пені. Крім того, у матеріалах справи відсутні й інші докази, які свідчать про письмове погодження сторонами можливості притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення пені, а також докази, які свідчать про погодження сторонами розміру цієї штрафної санкції.

З наведеного слідує, що підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені за прострочення оплати виконаних позивачем робіт відсутні, у зв`язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що відповідні нарахування здійснено без врахування дат початку прострочення відповідача, які обраховуються з урахуванням дати отримання Виконавцем актів здачі-приймання наданих послуг (акти на суму 493 695,66 грн мали бути оплачені до 22.12.2021 включно, прострочення розпочалося з 23.12.2021; акти на суму 46 250,00 грн мали бути оплачені до 16.02.2022 включно, прострочення розпочалася 17.02.2022).

У зв`язку із цим судом здійснено перерахунок нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 73 451,29 грн, 3% річних - 7 242,81 грн.

Таким чином, обґрунтованим є нарахування відповідачу за визначений позивачем період прострочення 73 451,29 грн інфляційних втрат та 7 242,81 грн 3% річних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись, серед іншого, на наявність форс-мажорних обставин.

Суд зазначає, що обставини щодо збройної агресії РФ проти України є загальновідомими та не потребують доведення відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ГК України господарське зобов`язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 417 ГК України у період дії воєнного стану, введеного на території України або в окремих місцевостях, правовий режим господарської діяльності визначається на основі закону про оборону України, інших законодавчих актів щодо забезпечення обороноздатності держави та законодавства про режим воєнного стану.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому Торгово-промислова палата України з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України розміщено загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, відповідно до якого ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Відтак ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що сторони не несуть відповідальності за неналежне виконання умов цього Договору у разі настання обставин непереборної сили, яких Сторони не могли передбачити і які перешкоджають Сторонам виконувати свої обов`язки за цим Договором.

До непереборної сили за даним Договором відносяться такі явища: пожежа, землетрус, повінь, та інші стихійні лиха, а також війна, військові дії, атаки та дії органів влади, а також будь-які інші обставини, які не можуть контролюватися Сторонами і які перешкоджають виконанню зобов`язань за цим Договором (пункт 6.4.).

За умовами пункту 6.5. Договору виникнення обставин непереборної сили продовжує строки виконання зобов`язань по Договору на період, що дорівнює строку дії обставин непереборної сили, але не більше ніж 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення таких обставин. Сторона зобов`язана протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили повідомити іншу Сторону про обставини непереборної сили, що перешкоджають виконанню цього Договору.

Суд зазначає, що наявність форс-мажорних обставин у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України є загальновідомим, проте, це не звільняє сторону від обов`язку повідомлення контрагента про неможливість виконання зобов`язань в порядку, встановленому Договором.

Доказів такого повідомлення позивача матеріали справи не містять.

Крім того, при дослідженні питання звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань за Договором істотним є не сам факт наявності форс-мажорних обставин, а взаємозв`язок між такими обставинами та неможливістю виконання зобов`язань.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача, що стосуються наявності форс-мажорних обставин, у зв`язку з відсутністю доказів їх впливу на прострочення виконання зобов`язань та невиконанням відповідачем обов`язку згідно з п. 6.5. Договору щодо повідомлення позивача про такі обставини.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 539 945,66 грн заборгованості, 73 451,29 грн інфляційних втрат та 7 242,81 грн 3% річних є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог суд відмовляє з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-Укрінвест" (03022, місто Київ, вулиця Ямська, будинок 41, офіс 4; ідентифікаційний код 39534806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингова компанія "Гранд" (03065, місто Київ, бульвар Івана Лепсе, будинок 18; ідентифікаційний код 40124668) 539 945 (п`ятсот тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сорок п`ять) грн 66 коп. заборгованості, 73 451 (сімдесят три тисячі чотириста п`ятдесят одну) грн 29 коп. інфляційних втрат, 7 242 (сім тисяч двісті сорок дві) грн 81 коп. 3% річних та 9 309 (дев`ять тисяч триста дев`ять) грн 60 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко