Рішення

від 13.12.2023 по справі 910/15638/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2023Справа № 910/15638/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОЛЬТ"

про стягнення 223855,14 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОЛЬТ" про стягнення заборгованості в розмірі 223855,14 грн, з яких: 197862,74 грн - основний борг, 3717,94 грн інфляційні втрати, 2488,19 грн - 3% річних, 19786,27 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 96J44g від 02.09.2022.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.10.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15638/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

17.10.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 06.10.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача: 03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7А, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 06.10.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, отримана останнім 16.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №060051816878.

Отже, згідно із п.3 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору поставки № 96J44g від 02.09.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 1806108,50 грн, що підтверджується видатковими накладними №17 від 07.03.2023, №19 від 10.03.2023, №20 від 13.03.2023 та товарно-транспортними накладними №1 від 07.03.2023, №6 від 07.03.2023, №4 від 10.03.2023, №5 від 10.03.2023, №1 від 13.03.2023, №3 від 13.03.2023.

Однак, відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, лише частково розрахувався за поставлений товар, а саме на суму 1608435,76 грн, у зв`язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 197862,74 грн (1806108,50 грн - 1608435,76 грн = 197862,74 грн).

20.09.2023 позивач направив відповідачу претензію №73 від 13.03.2023 з вимогою оплатити заборгованість. Однак, відповідач оплату заборгованості не здійснив.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати, позивач нарахував штраф у розмірі 19786,27 грн, 3% річних у сумі 2488,19 грн та інфляційні втрати у сумі 3717,94 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.09.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РЕКОЛЬТ" (покупець, відповідач) укладений договір поставки № 96J44g (надалі - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця товар в кількості та асортименті, передбаченому договором (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника і оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно п.1.2. договору асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки товару обумовлюються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного договору. Сторони допускають узгодження зазначених в даному пункті договору умов без складання Специфікації.

02.09.2022 між сторонами підписана Специфікація №1 (додаток до договору), відповідно до умов якої сторонами погоджено, що товаром згідно умов договору поставки була Соя врожаю 2022 року, у кількості 150 тонн, загальною вартістю 1770000,00 грн, в тому числі ПДВ; строк поставки до 30 березня 2023 року окремими партіями.

У пп.1.3.1. п.1.3. договору сторони погодили, що підпис в товарно-транспортних та/або видаткових документах особи, уповноваженої покупцем на здійснення приймання товару, так само як і дії покупця, спрямовані на прийняття товару (оформлення довіреності, здійснення перевірки кількості і якості товару, прийняття товару, тощо) підтверджують факт акцепту покупцем пропозиції постачальнику вчинити господарську операцію поставки товару в межах даного договору. Датою акцепту (прийняття умов поставки) покупцем пропозиції постачальника є дата оформлення відповідного товарно-транспортного або видаткового документа. З моменту акцепту покупцем пропозиції постачальника сторони є такими, що в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов відповідної господарської операції і умов поставки індивідуально визначеного товару (асортимент, ціна, кількість, умови і термін поставки), зазначеного в товарно-транспортних або видаткових документах.

У відповідності до 3.1. договору поставка товару здійснюється на умовах цього договору та відповідної Специфікації, в разі її оформлення сторонами.

Згідно із п.5.1. договору порядок та терміни оплати вказуються в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. У разі, якщо поставка товару здійснюється без складання Специфікації (п.1.3 договору), вартість поставленого товару підлягає оплаті протягом 5-ти календарних днів з дня поставки.

У відповідності до п.8 Специфікація №1 оплата за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом 100% оплати, в термін до 10 березня 2023 року.

Датою оплати товару є дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника в повному обсязі вартості відповідної партії товару (п.5.3. договору).

Відповідно до п.6.1. договору передача (здача-приймання) товару відбувається відповідно до умов поставки, зазначених в Специфікації на поставку індивідуально-визначеної партії товару, в разі її складання.

Товар вважається переданим покупцеві за кількістю - згідно з видатковою накладною або актом приймання-передачі (п.6.2. договору).

Постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок, накладну (товарно-транспортну, видаткову) або акт приймання-передачі або інший документ, який засвідчує факт поставки товару (п.6.3. договору).

У відповідності до п.9.3. договору у разі порушення покупцем строків оплати вартості товару на тридцять календарних днів, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості не оплаченого товару. Зобов`язання по оплаті вказаного в даному пункті договору штрафу виникає у покупця на 31-й календарний день від дня виникнення зобов`язання по оплаті вартості товару.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п.13.1. договору).

Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки № 96J44g від 02.09.2022 позивач поставив відповідачу товар на суму 1806108,50 грн, що підтверджується видатковими накладними №17 від 07.03.2023 на суму 603924,17 грн, №19 від 10.03.2023 на суму 593068,16 грн, №20 від 13.03.2023 на суму 609116,17 грн та товарно-транспортними накладними №1 від 07.03.2023, №6 від 07.03.2023, №4 від 10.03.2023, №5 від 10.03.2023, №1 від 13.03.2023, №3 від 13.03.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Також позивачем до матеріалів позовної заяви надано акт звірки, згідно із яким станом на 15.03.2023 становить 247862,74 грн.

За розрахунок позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 197862,74 грн (1806108,50 грн (сума поставленого товару) - 1608435,76 грн (сума часткових оплат) = 197862,74 грн).

У зв`язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у 19786,27 грн, 3% річних у сумі 2488,19 грн та інфляційні втрати у сумі 3717,94 грн.

Позиція відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними: №17 від 07.03.2023 на суму 603924,17 грн, №19 від 10.03.2023 на суму 593068,16 грн, №20 від 13.03.2023 на суму 609116,17 грн позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1806108,50 грн. Факт передачі позивачем відповідачу товару також підтверджується підписаними між сторонами товарно-транспортними накладними: №1 від 07.03.2023, №6 від 07.03.2023, №4 від 10.03.2023, №5 від 10.03.2023, №1 від 13.03.2023, №3 від 13.03.2023

Підписання відповідачем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами, фіксують факт здійснення господарської операції та за умовами договору підтверджують передачу товару є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).

Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами погоджено, що порядок та терміни оплати вказуються в Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору. У разі, якщо поставка товару здійснюється без складання Специфікації, вартість поставленого товару підлягає оплаті протягом 5-ти календарних днів з дня поставки (п.5.1.). У Специфікації №1 сторони встановили, що оплата за товар здійснюється в безготівковій формі шляхом 100% оплати, в термін до 10 березня 2023 року.

Відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару у сумі 1608435,76 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 197862,74 грн (1806108,50 грн (сума поставленого товару) - 1608435,76 грн (сума часткових оплат) = 197862,74 грн).

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Невиконане зобов`язання у сумі 197862,74 грн підтверджується матеріалами справи. У свою чергу, обставин наведених позивачем у позові відповідач належними доказами не спростував, доказів оплати заборгованості не надав.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ураховуючи викладене вище, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 197862,74 грн належним чином доведена, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 197862,74 грн.

Позивач нарахував та заявив до стягнення штраф у 19786,27 грн (10% від заборгованості у сумі 197862,74 грн), 3% річних у сумі 2488,19 грн (нараховані за період з 14.04.2023 по 13.09.2023 на суму боргу у розмірі 197862,74 грн) та інфляційні втрати у сумі 3717,94 грн (нараховані за період з 13.03.2023 по 14.04.2023 на суму боргу у розмірі 247862,74 грн).

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є обґрунтованими, арифметично правильними та здійснені відповідно до вимог законодавства та умов договору.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 2488,19 грн та інфляційних втрат у сумі 3717,94 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки прострочення з оплати поставленого перевищує 30 календарних днів, то позивач правомірно здійснив нарахування штрафу у розмірі 10% від суми заборгованості згідно п.9.3. договору.

Розрахунок штрафу у сумі 19786,27 грн є арифметично правильним, здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, а тому позовні вимоги у частині стягнення є обґрунтованими.

Враховуючи наведене, приписи ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України та за встановлених вище обставин, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 197862,74 грн, штрафу у сумі 19786,27 грн, 3% річних у сумі 2488,19 грн та інфляційних втрат у сумі 3717,94 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОЛЬТ" заборгованості у сумі 197862,74 грн, штрафу у 19786,27 грн, 3% річних у сумі 2488,19 грн та інфляційних втрат у сумі 3717,94 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕКОЛЬТ" (03124, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-А, ідентифікаційний код 40488973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІТТЕР БІО АГРО" (32424, Рівненська область, Рівненський район, село Красносілля, вулиця Шевченка, будинок 13-Б, ідентифікаційний код 38637064) заборгованість у сумі 197862,74 грн, штраф у сумі 19786,27 грн, 3% річних у сумі 2488,19 грн, інфляційні втрати у сумі 3717,94 грн та судовий збір у сумі 3357,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 13.12.2023.

Суддя С.О. Турчин