Рішення

від 01.12.2023 по справі 911/329/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2023 р. м. Київ Справа № 911/329/23

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод», Білоцерківської районної державної адміністрації, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Київські області про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії, за участі представників від:

позивача не з`явився;

відповідача 1 не з`явилися;

відповідача 2 не з`явилися;

третьої особи ОСОБА_2 (витяг з реєстру)

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» (далі відповідач 1, ТОВ «Красилівський ливарний завод»), Білоцерківської районної державної адміністрації (далі відповідач 2, Білоцерківська РДА) та просить:

- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «Красилівський ливарний завод» у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора на підставі ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) з 05.07.2022;

- зобов`язати уповноважених осіб (державних реєстраторів) Білоцерківської РДА внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «Красилівський ливарний завод» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме у графі: «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» запис «Кушнір Василь Михайлович керівник» вилучити та внести інший запис: «трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «Красилівський ливарний завод» припинені шляхом звільнення з посади директора за власним бажанням з 05.07.2022 на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, рішення Господарського суду Київської області у справі №___ від ____202 р.».

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 02.05.2022 ним подана заява про звільнення за власним бажанням з 20.05.2022 та, у зв`язку із бездіяльністю учасників, ініційовано загальні збори учасників для вирішення відповідного питання на 05.07.2022, однак, відповідне питання учасниками товариства на загальних зборах 05.07.2022 не вирішено (т.1 а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.02.2023: відкрито провадження у справі за поданим позовом; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого засідання на 27.03.2023 о 15:30; встановлено відповідачам строк для подання відзиву (т.2 а.с.69-71).

Ухвала доставлена до електронного кабінету представника позивача 24.02.2023 (а.с.73); копія ухвали відповідачу 2 Білоцерківській РДА вручена 10.03.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103283103980 (а.с.73); поштове відправлення №0103283103998, у якому копію відповідної ухвали направлено відповідачу 1 ТОВ «Красилівський ливарний завод», повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку від 16.03.2023, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (т.1 а.с.76-78).

27.03.2023 відповідачем 1, від імені якого діяв ОСОБА_3 подано заяву про проведення підготовчого засідання за відсутності представника відповідача, у якій фактично позов визнано (т.1 а.с.84).

10.04.2023 до суду надійшла заява відповідача 2 Білоцерківської РДА про розгляд справи без участі представника такої особи, за наявними у ній матеріалами (т.1 а.с.94,101).

Ухвалою від 27.03.2023 підготовче засідання відкладено на 24.04.2023 о 14:30 (т.1 а.с.89-91).

Ухвалою від 24.04.2023 судом провадження у даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №127/27466/20 (т.1 а.с.126-131), а ухвалою від 19.09.2023 поновлено та призначено підготовче засідання у справі на 16.10.2023 о 15:30 (т.1 а.с. 141-142).

Ухвала від 19.09.2023 доставлена до електронного кабінету представника позивача адвоката Керницької І.Р. 19.09.2023 о 22:26 і вважається врученою позивачу наступного робочого дня в силу ч.ч.6,7 ст.242 Господарського процесуального України (далі ГПК України) (т.1 а.с.144); відповідач 2 Білоцерківська РДА отримала копію ухвали від 19.09.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600047201575 25.09.2023 (т.1 а.с.145); поштове відправлення №0600047201273, яким відповідачу 1 ТОВ «Красилівський ливарний завод» направлено копію ухвали від 19.09.2023, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою (т.1 а.с.146-148).

12.10.2023 на електронну адресу суду, а 16.10.2023 поштою у письмовій формі Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (далі ГУ ПФУ у Київській області) подана заява про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Білоцерківської РДА (а.с.150-151, 159-160).

16.10.2023 позивачем направлено до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить здійснювати розгляд справи за такими вимогами:

- визнати припиненими правовідносини з управління та трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «Красилівський ливарний завод» у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора ТОВ «Красилівський ливарний завод» на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України;

- зобов`язати уповноважених осіб (державних реєстраторів) Білоцерківської РДА внести зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «Красилівський ливарний завод» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме у графі: «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» запис «Кушнір Василь Михайлович керівник» вилучити та внести інший запис: «трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «Красилівський ливарний завод» припинені шляхом звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, рішення Господарського суду Київської області у справі №___ від ____202 р.» (т.1 а.с.165-167).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023: прийнято заяву про зміну предмету позову; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляює самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Головне ГУ ПФУ у Київській області; встановлено строки для подання пояснень третьою особою; оголошено перерву в підготовчу засіданні до 12:00 03.11.2023 (т.1 а.с.177-181).

01.11.2023, з порушенням вимог встановлених ухвалою суду від 16.10.2023 (не направлені пояснення з додатками іншим сторонам по справі), ГУ ПФУ у Київській області подані пояснення, в яких третя особа зазначає, що позивач, який є керівником юридичної особи, намагається, шляхом звільнення, уникнути відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та не вчиняє дій щодо повідомлення засновників про ознаки банкрутства позивача. Окрім того, третя особа просить суд не брати до уваги визнання відповідачем 1 в особі представника ОСОБА_3 позовних вимог, оскільки представник діє в інтересах позивача, а не відповідача 1 (т.1 а.с.200-201).

Ухвалою від 03.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання судом: відмовлено у прийнятті визнання відповідачем 1 позову; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.11.2023 о 15:00 (т.1 а.с.222-223).

Судом не прийнято відмову відповідача 1 від позову, оскільки відповідна заява від імені такого відповідача подана представником, який діє від імені відповідача 1 на підставі договору №35 від 21.04.2022 про надання правової допомоги, що укладено від імені відповідача 1 позивачем як керівником товариства, тому суд не виключає того, що представник, виконуючи доручення, діє за вказівкою позивача, а не в інтересах самого товариства відповідача 1.

Підготовче провадження судом закрито у відповідності з п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження.

09.11.2023 третьою особою - ГУ ПФУ у Київській області надані докази направлення пояснень від 01.11.2023 іншим учасникам справи (т.1 а.с.227-228).

15.11.2023 ГУ ПФУ у Київській області подано заяву про залучення ОСОБА_4 (далі ОСОБА_4 ) та ОСОБА_5 (далі ОСОБА_5 ) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 (т.1 а.с.240).

Подане клопотання мотивовано третьою особою тим, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки засновників та статутний капітал ТОВ «Красилівський ливарний завод».

20.11.2023 ОСОБА_4 подано клопотання про залучення її в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 (т.1 а.с.243).

ОСОБА_4 , у поданому клопотанні вказує, що рішення суду може вплинути на її права та обов`язки як учасника ТОВ «Красилівський ливарний завод».

Ухвалою від 20.11.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, судом: відмовлено у задоволені заяви ГУ ПФУ у Київській області та клопотання ОСОБА_4 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача; оголошено перерву в судовому засіданні до 12:00 01.12.2023 (а.с.247-251).

Відмовляючи у задоволенні заяви ГУ ПФУ у Київській області щодо залучення третіх осіб, суд виходив з того, що у відповідності з ст.ст.50,51 ГПК України підставою залучення третіх осіб є обґрунтоване припущення про те, що рішення у справі може вплинути на права або обов`язки таких осіб щодо сторін у справі. При цьому, посилання третьої особи на те, що рішення може вплинути на розмір статутного капіталу товариства, права та обов`язки учасників товариства помилкові. Окрім того, слід зазначити, що учасники товариства здійснюють управління товариством у складі вищого органу товариства загальних зборів, а не безпосередньо, а які саме права або обов`язку у засновників такого товариства як у фізичних осіб можуть виникати безпосередньо перед відповідачем 1 внаслідок прийняття рішення у даному спорі у поданих заяви або клопотанні не вказано і судом не встановлено.

Перерва в судовому засіданні оголошена судом на підставі ч.2 ст.216 ГПК України.

У судове засідання 01.12.2023 позивач та відповідачі не з`явилися. При цьому, позивач та відповідач 1 01.12.2023 подали заяви про розгляд справу за відсутності їх представників.

Враховуючи подані сторонами заяви, зважаючи на те, що їх неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті, оскільки такі особи надали пояснення по суті спору в судовому засіданні 20.11.2023, судом розглянуто справи за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 20.11.2023 представник позивача заявлені вимоги підтримав та уточнив, що просить саме припинити, а не визнати припиненим трудові відносини позивача з відповідачем 1, представник відповідача 2 зазначив про обгрунтваність заявлених вимог.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Красилівський ливарний завод», що оформлено протоколом № 1 від 05.01.2021 позивача ОСОБА_1 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора (т.1 а.с.11).

У відповідності до наказу № 0501-01 від 05.01.2021 позивач приступив до виконання обов`язків директора ТОВ «Красилівський ливарний завод» з 05.01.2021 (т.1 а.с.12).

Відомості щодо призначення позивача на посаду в.о. директора відповідача 1 занесенні до трудової книжки позивача № НОМЕР_1 (т.1 а.с.13).

У травні 2022 року ТОВ «Красилівський ливарний завод» діяло на підставі статуту, затвердженого протоколом загальних зборів учасників від 02.04.2012 № 11, до якого вносились зміни та доповнення відповідними рішеннями (далі статут; т.1 а.с.14-22, 23-24).

У відповідності до п. 7.10 статуту ТОВ «Красилівський ливарний завод» (далі статут) директор товариства є виконавчим органом товариства.

За положеннями даного пункту статуту директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства крім тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників.

Вищим органом товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників (п. 7.1 статуту). До компетенції загальних зборів віднесено, зокрема питання обрання виконавчого органу директора (п. «г» п.7.4 статуту).

Згідно п. 7.8 статуту товариства: збори учасників збираються не рідше 2 разів на рік; про проведення зборів учасники повідомляються персонально рекомендованим листом у якому зазначається, час, місце та порядок денний зборів за 30 днів до початку зборів; голова товариства має право скликати позачергові збори, якщо це необхідно в інтересах товариства в цілому; на вимогу учасників товариства, які володіють більше ніж 10% голосів, голова товариства скликає позачергові збори з будь-якого приводу; якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників; збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу.

02.05.2022 позивачем підписано заяву про його звільнення з посади в.о. директора ТОВ «Красилівський ливарний завод» з 20.05.2022 за власним бажанням у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та необхідністю профілактичного лікування на підставі ст.38 КЗпП України, адресовану учасникам товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , (т.1 а.с.27).

Так, на момент подання відповідної заяви учасниками товариства, як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також п.п.1.2.1, 1.2.2, 3.6.1 статуту ТОВ «Красилівський ливарний завод» (т.1 а.с.14, 18) є фізичні особи громадяни України: ОСОБА_6 (50% статутного капіталу) та ОСОБА_4 (50% статутного капіталу).

Позивач 10.06.2022 рекомендованими листами з описами вкладень №3100001382140, №3100001382158 направив на адресу вказаних учасників товариства повідомлення від 06.06.2022 про скликання позачергових загальних зборів товариства 05.07.2022 о 12:00 за адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні Київської обласної ТПП в конференц залі (т.1 а.с.29-32).

До порядку денного загальних зборів згідно вказаного повідомлення включено питання щодо розгляду заяви директора товариства - ОСОБА_1 про звільнення з посади директора товариства за власним бажанням та обрання нового директора товариства.

05.07.2022 відбулися позачергові загальні збори ТОВ «Красилівський ливарний завод», за участю усіх учасників товариства, на яких прийняті рішення, які зафіксовані у протоколі № 1/07 (т.1 а.с.33-35).

До порядку денного відповідних зборів учасників включено питання про звільнення позивача з посади в.о. директора ТОВ «Красилівський ливарний завод» та обрання нового директора товариства. Однак, у зв`язку із не набранням необхідної кількості голосів рішення про звільнення позивача із займаної посади відповідно до його заяви не прийнято. При цьому. учасниками не прийнято і рішення про звільнення директора товариства з інших підстав.

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач просить визнати припиненими його трудові відносини та відносини з управління з відповідачем ТОВ «Красилівський ливарний завод» у зв`язку із звільненням за власним бажанням, оскільки товариством в особі його вищого органу загальних зборів відповідне питання не вирішено.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (аб.1 ч.1 ст. 19 ЦПК України).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому п. 3.2 рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч.1 ст. 98 та ч.1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч.1 ст. 23, п. «г» ч.5 ст. 41, ч.1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч.5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України у відповідному рішенні наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 14.06.2023 у справі №443/362/22, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади генерального директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. У п.55 відповідної постанови зауважено, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої; належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення п.12 ч.1 ст.20 ГПК України, яка відносить до повноважень господарського суду розгляд справи у спорах між юридичною особою та посадовою особою, розгляд переданого спору належить до компетенції саме господарського суду.

Стаття 16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) містять перелік способів захисту суб`єктивного матеріального права та охоронюваних законом інтересів, які не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Як визначено ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації (відповідні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).

Свобода праці невід`ємно пов`язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини.

Судом у даній справі встановлено виникнення між позивачем та відповідачем 1 ТОВ «Красилівський ливарний завод» трудових відносин, про що свідчить наказ ТОВ «Красилівський ливарний завод» № 0501-01 від 05.01.2021 відповідно до чинного у відповідний період законодавства.

Так, ч. 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Письмова форма трудового договору обов`язкова лише у випадках, визначених ч.1 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Окрім того, у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 98 ЦК України визначено, що: загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства; учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України: загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч.2 ст. 98 цього Кодексу; повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, ч.1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого є спеціальними у відповідних відносинах, оскільки відповідач створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ч. 1 ст. 30 вказаного Закону).

В силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. При цьому, ч.4 такої статті установлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

У постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч.2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини, як вказала Велика Палата Верховного Суду у відповідній постанові також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 32 Закону: виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч.3 ст.32 Закону, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, що установлено ч.4 статті. При цьому, вказаною нормою передбачено, що статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення учасників. Згідно ч.5 ст.32 Закону, у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Судом встановлено, що позивач як виконавчий орган товариства у порядку, визначеному п.7.8 статуту товариства та ст.32 вказаного Закону, з урахуванням компетенції вищого органу такого товариства загальних зборів, яким в силу п. «г» п.7.4. статуту належить повноваження обирати виконавчий орган товариства, скликав загальні збори товариства, направивши повідомлення про їх проведення у встановленому статутом порядку, який відмінний від положень ч.4 ст.32 Закону, із включенням до порядку денного зборів питання про своє звільнення з посади генерального директора товариства.

При цьому, фактично відповідне повідомлення направлено з пропущенням встановленого статутом строку лише 10.06.2022, однак, враховуючи, що у відповідних зборах прийняли участь всі учасники товариства, у суду відсутні підстави вважати, що відповідні особи не могли реалізувати своє право на управління товариством на таких зборах.

Як визначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21, для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення. При цьому, у п.8.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що до порядку денного має бути включено питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

Як визначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22, у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач вжив необхідних заходів для повідомлення учасників ТОВ «Красилівський ливарний завод» про своє волевиявлення звільнитись з посади в.о. директора за власним бажанням та ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість відповідач 1 в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув таку заяву позивача про звільнення по суті, а також не звільнив позивача з інших підстав.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи, що у відповідності з п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, заявлені вимоги в частині припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Красилівський ливарний завод» у зв`язку зі звільненням його з посади директора за власним бажанням з дати набрання цим судовим рішенням законної сили є такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача 2 внести зміни до відомостей про керівника ТОВ «Красилівський ливарний завод», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, шляхом вилучення запису про керівника товариства та внесення іншого запису про припинення трудових відносин ОСОБА_1 у зв`язку зі звільненням з посади директора ТОВ «Красилівський ливарний завод» за власним бажанням.

Відповідна вимога є такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

В силу п. 4. ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі Закон № 755-IV) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з п.13 ч.2 ст. 9 Закону № 755-IVдо Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості, зокрема про керівника юридичної особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону №755-IV, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов`язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, суд вважає, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який підтверджує припинення відносин з управління товариством у зв`язку з цим.

Однак, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині вилучення відомостей про керівника товариства, адже особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей, може вимагати їх захисту шляхом корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображення в ньому відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема шляхом їх вилучення. Однак, у даному випадку відомості про позивача як керівника ТОВ «Красилівський ливарний завод» внесені правомірно у зв`язку із призначенням ОСОБА_1 на посаду директора товариства та управлінням товариством за посадою.

Таким чином, враховуючи, що відомості про керівника ТОВ «Красилівський ливарний завод» достовірні, суд вважає, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, шляхом зобов`язання відповідача 2 внести зміни до відомостей про керівника юридичної особи шляхом внесення запису про припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «Красилівський ливарний завод» на підставі рішення у даній справі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1 ТОВ «Красилівський ливарний завод» як особу з вини якої виник спір у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити відносини з управління та трудові відносини ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) з Товариством з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» (ідентифікаційний код 36500140; 09630, Київська область, Рокитнянський район, с. Бирюки, вул. Садова, 75) у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» на підставі ч.1 ст.38 Кодексу законів про працю України.

3. Зобов`язати Білоцерківську районну державну адміністрацію (ідентифікаційний код 19425498; 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 2) внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» (ідентифікаційний код 36500140) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме до графи: «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» внести запис про припинення трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» шляхом звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України на підставі рішення Господарського суду Київської області у справі №911/329/23 від 01.12.2023».

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Красилівський ливарний завод» (ідентифікаційний код 36500140; 09630, Київська область, Рокитнянський район, с. Бирюки, вул. Садова, 75) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) 5 368,00 грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.12.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова