Рішення

від 04.12.2023 по справі 914/3149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Справа № 914/3149/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дім», місто Одеса

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд», місто Львів

про стягнення 165 742,74 грн.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дім» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» про стягнення 165 742,74 грн, з яких 62 807,83 грн основний борг, 65 120,92 грн пеня, 31 352,26 грн інфляційні втрати, 6 461,73 грн три проценти річних.

Ухвалою від 24.10.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання з розгляду справи по суті на 13.11.2023.

Ухвала суду від 24.10.2023 надсилалась відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 25.10.2023 року за номером 0600055414308 та 07.11.2023 вручене особисто адресату/відповідачу.

Судове засідання 13.11.2023 відкладено на 04.12.2023, явка представників сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Ухвалу - виклик у судове засідання 04.12.2023 відповідачем також отримано, що підтверджується інформацією, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення за номером 0600061425451.

Позивач та відповідач явки повноважних представників у судове засідання 04.12.2023 не забезпечили.

Представник позивача подав до суду 04.12.2023 заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача причин неявки у судове засідання не повідомив, відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду не подавав.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд враховує позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.05.2019 року у справі № 0870/8014/12, щодо того, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про рух позовної заяви. Слід врахувати, що відповідач має демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Таким чином, відсутність заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копій ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у її розгляді.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, враховуючи, що явка представника відповідача в засідання обов`язковою не визнавалась, суд не вважає відсутність представника відповідача у судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті в даному судовому засіданні.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Відзив у встановлений судом строк відповідачем не подано.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 04.12.2023 року прийнято рішення у справі. Вступну та резолютивну частини рішення долучено до матеріалів справи.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший Дім» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» було досягнуто усних домовленостей щодо поставки товару, на виконання яких позивач поставив відповідачу товар, матеріали будівельного призначення, на загальну суму 137807,83 грн.

Відповідач здійснив оплату вартості одержаного від позивача товару на загальну суму 75000, 00 грн.

Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 62807,83 грн основного боргу, та нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати 65120, 92 грн пені, 31352, 26 грн інфляційних втрат, 6461, 73 грн три проценти річних. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який позивач просить стягнути з відповідача становить 165 742,74 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.

Обставини встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Дім» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» товар (матеріали будівельного призначення) на загальну суму 137807, 83 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи складеними, підписаними та завіреними печатками сторін видатковими накладними: № Л-ПД- 002507/01 від 28.12.2020 на суму 103666,49 грн, №Л-ПД-000499/01 від 18.03.2021 на суму 892,51 грн, №Л-ПД- 000538/01 від 25.03.2021 на суму 18874,80 грн, №Л-ПД-000631/01 від 30.03.2021 на суму 892,03 грн та №Л-ПД- 000644/01 від 31.03.2021 на суму 13482,00 грн.

Поставці товару передувало виставлення постачальником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Перший Дім», рахунків-фактур на ім`я покупця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд», зокрема: № Л-ПД-002507 від 24.12.2020 на суму 103666,49 грн, № Л-ПД- 000499 від 18.03.2021 на суму 892,51 грн, №Л-ПД- 000538 від 22.03.2021 на суму 18874,80 грн, №Л-ПД-000631 від 30.03.2021 на суму 892,03 грн та №Л-ПД- 000644 від 31.03.2021 на суму 13482,00 грн.

Рахунки-фактури містять положення: 1. у разі сплати рахунку-фактури з казначейських рахунків покупець повинен попередити продавця за три банківські дня до настання першої події по цьому рахунку (оплати чи відпуску товару), при порушенні цієї умови покупець сплачує штраф у розмірі 20% від суми рахунку-фактури, протягом 7 календарних днів після отримання вимоги, 2. рахунок дійсний до …».

Відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на загальну суму 65000,00 грн, підтвердженням чого є долучені до матеріалів позовної заяви платіжні інструкції: №1257 від 25.03.2021 на суму 20000,00 грн, № 1389 від 31.05.2021 на суму 45000,00 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією №1 про сплату протягом п`яти банківських днів з дня отримання претензії заборгованості за поставлений товар на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дім» у розмірі 72807, 83 грн.

Позивачем долучено докази направлення згаданої претензії на адресу відповідача: 79066, Львівська область, місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66, що є офіційною юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист та поштову накладну (штрих-кодовий ідентифікатор поштового відправлення 6502034573678).

З долученого до позовної заяви рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що відповідачем отримано претензію позивача 26.08.2021, що підтверджується підписом адресата.

Після цього позивач оплатив 10000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № @2РL626295 від 14.03.2023.

В матеріалах справи відсутні докази задоволення відповідачем вимоги позивача, що містилась у претензії, про сплату 62 807,83 грн заборгованості.

Отже позивач просить стягнути з відповідача 62807,83 грн основного боргу, а також 65120,92 грн пені, 31352,26 грн інфляційних втрат, 6461,73 грн три проценти річних.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Враховуючи положення статті 205 Цивільного кодексу України, статті 181 Господарського кодексу України, між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб шляхом прийняття поставлених товарів та підписання товаророзпорядчих документів.

До спірних правовідносин застосовуються положення чинного законодавства про поставку та купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поставка товару була здійснена без попередньої оплати, отже застосуванню підлягає порядок оплати визначений частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Факт продажу та поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 137807,83 грн у період 28.12.2020 - 31.03.2021 підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № Л-ПД- 002507/01 від 28.12.2020 на суму 103666,49 грн, №Л-ПД-000499/01 від 18.03.2021 на суму 892,51 грн, №Л-ПД- 000538/01 від 25.03.2021 на суму 18874, 80 грн, №Л-ПД-000631/01 від 30.03.2021 на суму 892,03 грн та №Л-ПД- 000644/01 від 31.03.2021 на суму 13482, 00 грн.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому, строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 ЦК України.

Вказане відповідає правовій позиції викладеній в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №922/1467/19.

Натомість відповідач здійснив часткову оплату вартості поставленого товару у сумі 75000,00 грн, підтвердженням чого є долучені до матеріалів позовної заяви платіжні інструкції: №1257 від 25.03.2021 на суму 20000,00 грн, № 1389 від 31.05.2021 на суму 45000,00 грн та № @2РL626295 від 14.03.2023 на суму 10000,00 грн.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач звертався до відповідача із претензією №1 про сплату протягом п`яти банківських днів з дня отримання претензії заборгованості за поставлений товар у розмірі 72807,83 грн, яку надсилав на юридичну адресу відповідача: 79066, Львівська обл., місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66. Проте, відповідач повністю борг не сплатив.

Надані позивачем докази в сукупності підтверджують факт поставки та наявність заборгованості у відповідача.

Отже відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за поставлений йому товар у повному обсязі не провів. Відтак станом на дату прийняття судом рішення у відповідача існує борг за поставлений товар на загальну суму 62807,83 грн.

Крім суми основного боргу, що визнана судом обґрунтованою, позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані у зв`язку з порушенням строків оплати 65120,92 грн пені, 31352,26 грн інфляційних втрат, 6461, 73 грн три проценти річних.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до позиції Великої палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З огляду на те, що між сторонами у справі відсутній письмово укладений договір з визначеною умовою про порядок та розмір нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов`язання, зокрема пені за порушення покупцем строків оплати вартості одержаного товару, обов`язок та умови сплати пені не визначено, вимога позивача про стягнення з відповідача 65 120,92 грн пені задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що позивачем не правильно визначено періоди існування заборгованості.

Позивач, у розрахунку заборгованості посилається на положення п. 2 рахунку та трактує положення зазначеного пункту так, що строк оплати - 1 день (зазначена конкретна дата в кожному рахунку), однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки умова про строк оплати має бути чітко сформульована, для уникнення неоднозначного трактування істотної умови поставки товару покупцем. Формулювання «рахунок дійсний до …», не є тотожним «строк оплати до …», тощо.

Крім цього, як вже було зазначено судом, поставка товару була здійснена без попередньої оплати, отже застосуванню підлягає порядок оплати визначений частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, оскільки договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, з урахуванням часткових оплат відповідачем вартості поставленого товару, правильним є визначення наступних періодів існування заборгованості:

№Період існування заборгованості Сума боргу, грн1.29.12.2020-18.03.2021103666,492.19.03.2021-24.03.2021104559,003.25.03.2021103433,804.26.03.2021-30.03.202184559,00 5.31.03.2021103433,80 6.01.04.2021-30.05.2021117807,837.31.05.2021-13.03.202372807,838.14.03.2023-10.10.202362807,83

За наслідками здійснено судом перерахунку 3% річних та інфляційних втрат у визначені періоди існування заборгованості, суд встановив, що розмір інфляційних втрат становить 31669, 36 грн, 3 % річних - 6363, 07 грн.

Не виходячи за розмір заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 62807,83 грн основного боргу, 31352, 26 грн інфляційних втрат (як було заявлено позивачем) та 6363, 07 грн 3 % річних (згідно розрахунку суду).

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу у сумі 268, 40 грн відповідно до платіжної інструкції №33008215 від 10.10.2023, а також за наслідками скасування судового наказу при зверненні до суду з позовною заявою у справі, що розглядається у сумі 2415, 60 грн відповідно до платіжної інструкції №33008841 від 19.10.2023.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60, 65 %).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецавтономбуд» (79066, Львівська область, місто Львів, вулиця Кавалерідзе, будинок 16, кімната 66; ідентифікаційний код юридичної особи 40520152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Дім» (65048, Одеська область, місто Одеса, вул.Осипова, будинок 10; ідентифікаційний код юридичної особи 35116943) 62807,83 грн основного боргу, 31352,26 грн інфляційних втрат, 6363,07 грн 3 % річних та судовий збір в сумі 1627,84 грн.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 11.12.2023

Суддя Сухович Ю.О.