Рішення

від 07.12.2023 по справі 914/2830/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023 Справа № 914/2830/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Винна Галерея», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна», с. Ставчани Львівської області,

про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 392 728,45 грн та стягнення штрафних санкцій у розмірі 46 023,18 грн

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

Представники учасників справи:

від позивача: Хрустальова Н.М. представник;

від відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Винна Галерея» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 392 728,45 грн та стягнення штрафних санкцій у розмірі 46 023,18 грн.

Ухвалою суду від 22.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.10.2023. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

В судових засіданнях представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати за відвантажений товар за договором поставки та несвоєчасну сплату за поставлений товар.

У жодне судове засідання представник відповідача не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом. Причини неявки в судове засідання не повідомив.

Копії ухвал суду Відповідачу у справі надсилались на адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань та на адресу суду не повертались.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідача, з урахуванням направлення судом на адресу відповідача копії ухвал у справі, свідчить про незацікавленість відповідача у розгляді справи.

В судовому засіданні 07.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Винна Галерея» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (Покупець) було укладено Договір поставки №90-КП/22.

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Товар поставляється Постачальником окремими партіями відповідно до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості і на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами і за свій рахунок.

При цьому, згідно з п. 2.8. Договору, зобов`язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі Товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві згідно з умовами цього Договору та чинного законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов`язання щодо поставки, якщо він здійснив поставку товарів:

- в узгоджений із Покупцем день і час;

- в асортименті і кількості, згідно Замовленню;

- за цінами, затвердженими сторонами в специфікації;

- з повним пакетом супровідної документації;

- в повній відповідності з чинним законодавством України і умовами даного Договору.

Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем в місці поставки товару в момент отримання товару від Постачальника на підставі супровідних документів.

Згідно матеріалів справи, загальна вартість поставленого позивачем Товару становить 392 728,45 грн, зокрема:

- згідно накладної №ВН-829 від 16 червня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 241 474,80 грн;

- згідно накладної №ВН-885 від 27 червня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 92 419,80 грн;

- згідно накладної №ВН-1064 від 21 липня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 15 662,10 грн;

- згідно накладної №ВН-1123 від 28 липня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 6 308,70 грн;

- згідно накладної №ВН-1163 від 03 серпня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 3 683,90 грн;

- згідно накладної №ВН-1179 від 08 серпня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 8 169,60 грн;

- згідно накладної №ВН-1261 від 18 серпня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 6 386,70 грн;

- згідно накладної №ВН-1314 від 25 серпня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 12 520,40 грн;

- згідно накладної №ВН-1363 від 31 серпня 2022 року було поставлено алкогольної продукції на загальну суму 6 102,45 грн.

Наявність заборгованості у розмірі 392 728,45 грн підтверджується також Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 26.04.2023 №ВН-81 від 27 квітня 2023 року, що підписаний між ТзОВ «Винна Галерея» та ТзОВ «Рітейл Україна».

Відповідно до п. 3.12. Договору, право власності на поставлений Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем Товаро-транспортної та Видаткової накладної.

Оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з дня реалізації товару Покупцем, але не пізніше 90 календарних днів від дати поставки товару. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата товару, що поставляється в нову торгову точку Покупця, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з дня реалізації товару Покупцем в новій торговій точці або РЦ, але не пізніше 90 календарних днів з дня першої поставки товару в нову торгову точку або РЦ (п. 6.5. Договору).

Згідно пункту 6.5.1. Договору у випадку, якщо строк оплати за Товар припадає на вихідний чи не робочий день, то такий платіж здійснюється у наступний за встановленим строком оплати робочий Розрахунковий день. При цьому така оплата не вважається порушенням Покупцем строків оплати.

Відповідно до пункту 6.5.2. Договору оплата здійснюється за вирахуванням сум, які підлягають оплаті Постачальником Покупцю згідно умов Договору поставки (з додатками та Додатковими Договорами) та вартості залишків Постачальника у Покупця згідно внутрішнього обліку Покупця.

Як стверджує позивач, у разі, якщо Товар не був реалізований, датою оплати першої партії Товару, яка була поставлена 16 червня 2022 року, зважаючи на максимальне відтермінування оплати у 90 календарних днів від дати поставки, мала би бути 15 вересня 2022 року.

Однак, як зазначає позивач, відповідач оплати за поставлений Товар не здійснив, що і стало підставою звернення з даним позовом до суду з матеріально правовою вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 392 728,45 грн та стягнення штрафних санкцій у розмірі 46 023,18 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є Договір поставки №90-КП/22 від 01.06.2022.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У пункті 6.5. Договору сторони передбачили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з дня реалізації товару Покупцем, але не пізніше 90 календарних днів від дати поставки товару. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Отже, товар поставлений Постачальником в період з 16.06.2022 по 31.08.2022 року Покупець зобов`язаний оплатити в період з 15.09.2022 по 29.11.2022 року.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відтак, на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем було отримано товар на суму 392 728,45 грн, що підтверджується видатковими накаладними за період червень - серпень 2022 року із підписами та печатками сторін.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків №ВН-81 від 27 квітня 2023 року, який підписаний зі сторони відповідача, заборгованість ТзОВ «Рітейл Україна» станом на 26 квітня 2023 становить 392 728,45 грн.

Докази оплати за поставлений позивачем товар за Договором поставки №90-КП/22 в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором поставки у розмірі 392 728,45 грн підтверджена наявними в матеріалах справи доказами та підлягає до задоволення.

Щодо вимоги в частині про стягнення 10 984,54 грн трьох процентів річних та 35 038,64 грн інфляційних втрат, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на порушення відповідачем строків поставки товару, що ним не заперечується та підтверджується матеріалами справи, виходячи з погоджених сторонами умов Договору, суд, здійснивши власний розрахунок заборгованості, дійшов висновку що до стягнення з відповідача підлягає 10 984,54 грн 3% річних та 29 049,92 грн інфляційних втрат.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 6491,44 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 321, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Україна» (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 3, офіс 6; код ЄДРПОУ: 36808029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винна Галерея» (01024, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 15/2; код ЄДРПОУ: 43045825) 392 728,45 грн основного бору, 10 984,54 грн 3% річних, 29 049,92 грн інфляційних втрат та 6491,44 грн відшкодування витрат судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.12.2023.

Суддя Березяк Н.Є.