Рішення

від 28.11.2023 по справі 917/668/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2023 Справа № 917/668/23

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд", вул. Ярославська, 58, м. Київ, 04071

до Фермерського господарства "Солард Агрокультура", вул. Шкільна, 37, с. Висока Вакулівка, Козельщинський район, Полтавська область, 39130

про стягнення 877 165,44 грн.

Суддя Погрібна С.В.

Секретар судового засідання Сорока Є.С.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Суть справи. До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд" до Фермерського господарства "Солард Агрокультура" про стягнення заборгованості за Договором складського зберігання зерна № Л/1121/92 від 17.11.2021 в сумі 877 165,44 грн, з яких 594 692,08 грн сума основного боргу, 85 488,28 грн пеня, 173 091,65 грн інфляційні втрати, 23 893,43 грн 3% річних за користування коштами.

Ухвалою суду від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 30.05.2023, 10:30; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог статті 165 ГПК України до 15 днів з дня отримання ухвали.

Відзив від відповідача у встановлений судом строк не надходив.

Ухвалою суду від 30.05.2023 відкладено підготовче засідання на 29.06.2023.

У зв`язку з перебуванням судді Погрібної С.В. у відпустці, судове засідання призначене на 29.06.2023 не відбулось. Наступне підготовче засідання призначено на 08.08.2023.

В судовому засіданні 08.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

Ухвали суду від 01.05.2023; 04.07.2023; 08.08.2023, що направлялись на адресу відповідача зазначену у позові (відповідає відомостям з ЄДР), повернулись без вручення адресату з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою, адресат відмовився.

Ухвала суду від 30.05.2023 отримана відповідачем, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с. 102).

Представник відповідача в судове засідання 19.10.2023 не з`явився, причин щодо неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 19.10.2023 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 28.11.2023.

27.11.2023 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 15180), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 28.11.2023 також не з`явився, причин щодо неявки суду не повідомив. Будь-які клопотання, зокрема, про відкладення судового засідання в матеріалах справи відсутні.

Ухвала суду від 19.10.2023, яка направлялась на адресу відповідача зазначену у позові (відповідає відомостям з ЄДР), повернулась без вручення адресату з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.

Юридична адреса відповідача, що вказана у позові відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом було публіковано оголошення в порядку статті 122 ГПК України на офіційному вебсайті судової влади України з повідомленням учасників справи про дату, час та місце всіх судових засідань.

Ухвали по даній справі були розміщені в Єдиному Державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом були з`ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.

Встановивши всі обставини справи та дослідивши надані документальні докази, суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Зерно-Агротрейд» (позивач) та Фермерським господарством «Солард Агрокультура» (відповідач) укладено Договір складського зберігання зерна Л/1121/92 від 17.11.2021 (Договір зберігання, а.с. 24-36).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов`язується передати, а позивач зобов`язується прийняти на зберігання сільськогосподарські культури врожаю 2021 р. (Зерно), які визначені в п. 1.2. цього Договору та у визначений в Договорі строк повернути зерно Поклажодавцеві, або уповноваженій ним особі у стані передбаченому цим Договором та нормами чинного законодавства України.

Відповідно до умов Договору, складське зберігання зерна здійснюється на зерновому складі (елеваторі) позивача, розташований за адресою: Полтавська обл., Козельщинський р-н, с. Лутовинівка, вул. Короленка, 74-А.

17.11.2021 між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору складського зберігання № Л/1121/92 від 17.11.2021 на застосування Програми лояльності при зберіганні зерна (а.с. 48).

Пунктом 2.1 Додаткової угоди № 1 передбачено, що надання додаткових пільг та знижок на послуги елеватора, зокрема якщо на зберігання надійшло 500 і більше тон зерна то на всі послуги елеватора надається знижка 5%. Знижки починають застосовувати з наступного дня в якому відбулося досягнення обсягу співробітництва.

Приймання зерна від відповідача за Договором відбувалось на зерновому складі позивача та супроводжувалось складанням під час здійснення операцій первинних та інших документів, а саме:

- товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось транспортування кукурудзи до території зернового складу (елеватора);

- актів приймання-передачі зерна на зберігання;

- реєстрів накладних на прийняте зерно (форма ЗХС-З);

- карток аналізу зерна про проведений аналіз зерна, який є обов`язковим при прийнятті зерна на зберігання зерновими складами відповідно до частини 3 статті 24 Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні»;

- складських квитанцій, які відповідно до статті 37 Закону України «Про зерно і ринок зерна в Україні» є підтвердженням прийняття зерна зерновим складом.

За період з 17 по 26 листопада 2021 року, відповідач передав на зберігання позивачу 862 780 кг кукурудзи 3 класу, водночас після проведення доробки зерна до базових показників, які визначені умовами Договору зберігання (по реєстрах ЗХС) кількість зерна на зберіганні склала 797 798 кг.

03.12.2021 відповідач доставив на зерновий склад позивача ще 50 900 кг зерна кукурудзи 3-го класу.

На підтвердження вказаного, позивачем надано для долучення до матеріалів справи копії товаро-транспортних накладних.

За результатами приймання зерна позивачем складено акти приймання-передачі зерна на зберігання, реєстр накладних на прийняте зерно, видано складські квитанції (копії відповідних документів містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1.1 Договору зберігання відповідач за цим Договором доручає позивачу довести якість зерна за рахунок відповідача до базисних показників вологості та смітної домішки, встановлених у п. 4.1. цього Договору за тарифами позивача, визначеними в Додатках № 3 та 4, які є не від`ємною частиною даного Договору зберігання. Необхідність доведення якості зерна до інших показників, визначається Сторонами Додатковою угодою до цього Договору, в якій визначається вартість таких послуг.

З метою визначення якості зерна, атестованою лабораторією позивача було проведено аналіз та складено відповідні картки аназілу зерна (копії карток містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 5.2.2 Договору відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати надані позивачем послуги та надсилати на адресу позивача погоджені та підписані оригінали Актів-розрахунків, Актів виконаних робіт (наданих послуг), Додаткових угод до цього Договору, чи інших документів, передбачених умовами цього Договору та чинним законодавством України.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що документом, який підтверджує обсяг та вартість наданих послуг позивачем - є Акт здачі-приймання робіт (надання послуг).

На виконання умов Договору зберігання № Л/1121/92, позивач надав відповідачу наступні Рахунки та Акти наданих послуг:

- Акт № 1320 від 30.11.2021 на суму 591 434,28 грн, рахунок № ЗАТ19000285 від 30.11.2021;

- Акт № 1476 від 30.11.2021 на суму 96,94 грн, рахунок № ЗАТ19000297 від 30.11.2021;

- Акт № 1477 від 03.12.2021 на суму 156,82 грн, рахунок № ЗАТ19000298 від 03.12.2021;

- Акт № 1639 від 07.12.2021 на суму 3 004,04 грн, рахунок № ЗАТ 19000364 від 07.12.2021 (а.с. 55-63).

У наданих позивачем додаткових поясненнях позивачем детально розписано та надано підтверджуючи документи, щодо конкретно наданих послуг.

Судом досліджено надані позивачем акти приймання-передачі зерна на зберігання, реєстри накладних на прийняте зерно, складські квитанції, картки аналізу зерна.

Так, позивачем було надано послуги зі складського зберігання зерна на загальну суму 594 692,08 грн, а відповідачем такі послуги були прийняті без жодних претензій та зауваження про що свідчить затверджені та підписані акти наданих послуг.

Відповідно до умов п. 6.3.2 Договору відповідач сплачує вартість послуг позивача на підставі наданих позивачем рахунків до 7 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем в якому були надані послуги.

Відповідно до умов п. 6.4. Договору Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) відправляються відповідачу поштою на адресу зазначену в розділі 11 цього Договору або передаються представнику відповідача під підпис. Відповідач зобов`язується протягом 5-ти календарних днів з моменту відправлення (чи передачі його представнику) Акту, підписати цей Акт та один примірник повернути позивачу, або у вказаний строк, в цьому пункті Договору, надати позивачу письмову мотивовану відмову від підписання Акту. Якщо позивач протягом 5-ти календарних днів з моменту відправлення відповідачу (чи передачі його представнику) Акту, не отримає від відповідача підписаного з його сторони Акту або не отримає письмової мотивованої відмови від підписання Акту, умови такого Акту вважаються прийнятими Сторонами і такий Акт вважається узгодженим Поклажодавцем і є безумовною підставою для здійснення взаєморозрахунків між Сторонами. Один екземпляр Акту (з підписами та печаткою відповідача) відповідач обов`язково повертає позивачу.

З огляду на вказані пункти Договору відповідач мав сплатити вартість наданих послуг позивачу за Актами:

- Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1320 від 30.11.2021 до 07.12.2021,

- Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1476 від 30.11.2021 до 07.12.2021,

- Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1477 від 03.12.2021 до 07.01.2022,

- Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1639 від 07.12.2021 до 07.01.2022.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання визначені п. 5.2.2. та п. 6.3.2. Договору та не оплатив надані послуги у встановлений строк.

Не належне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, стало приводом для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 594 692,08 грн сума основного боргу, 85 488,28 грн пеня, 173 091,65 грн інфляційні втрати, 23 893,43 грн 3% річних за користування коштами.

18.10.2022 на адресу відповідача була направлена претензія-вимога № 22/10-30 про сплату заборгованості з урахуванням пені (а.с. 64), яка була залишена без задоволення.

Відповідач доказів протилежного суду не надав

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські Договори.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Відповідно статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Згідно статті 957 ЦК України за договором складського зберігання товарний склад зобов`язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Статтею 26 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» визначено, що за договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факт порушення зобов`язання щодо оплати отриманих послуг.

Таким чином, розмір заявленої до стягнення заборгованості в сумі 594 692,08 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством та цим Договором.

Відповідно до п. 7.2 Договору у разі невиконання та/або неналежного виконання Боржником грошових зобов`язань по цьому Договору, відповідач виплачує позивачу, в разі його письмової вимоги, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період за який нараховується пеня, від суми прострочення платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Поклажодавця від виконання своїх зобов`язань по цьому Договору.

Відповідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаного пункту Договору та статті 625 ЦК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача 85 488,28 грн пені, 173 091,65 грн інфляційних втрат, 23 893,43 грн 3% річних.

Суд перевіривши методику розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних наведену позивачем (наведений у позовній заяві, а.с. 4-7), дійшов висновку про його правомірність.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення 85 488,28 грн пені, 173 091,65 грн інфляційних втрат, 23 893,43 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Солард Агрокультура" (вул. Шкільна, 37, с. Висока Вакулівка, Козельщинський район, Полтавська область, 39130, код ЄДРПОУ 43002488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно-Агротрейд" (вул. Ярославська, 58, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38234181) 594 692,08 грн основної заборгованості, 85 488,28 грн пені, 173 091,65 грн інфляційних втрат, 23 893,43 грн 3% річних та 13 157,48 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення підписано 12.12.2023.

СуддяПогрібна С.В.