Рішення

від 13.12.2023 по справі 922/4159/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/4159/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами", м.Харків (юридична адреса: 61037, м.Харків, вул.Балашовська, 29; фактична адреса (поштова): 61031, м.Харків, просп.Гагаріна, 358) до Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 28900,00 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

26.09.2023 року позивач - Комунальне підприємство "Центр поводження з тваринами" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 28900,00 грн за договором про надання постуг №11-01/18 від 11.01.2018.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

13.10.2023 року позивач надав до суду заяву (вх.№27978) про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.10.2023 року відкрито провадження у справі №922/4159/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

18.10.2023 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка була отримана останнім 01.11.2023 року, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.72).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 27.01.2016 року внесено запис про державну реєстрацію Фізичної особи підприємця Панєвіної Вікторії Олегівни.

В подальшому 18.01.2019 року до зазначеного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи підприємця Панєвіної Вікторії Олегівни (а.с.30).

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, в процесі здійснення господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця, 11.01.2018 року між Комунальним підприємством «Центр поводження з тваринами» (далі - позивач/виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Панєвіною Вікторією Олегівною (далі - відповідач/замовник) був укладений договір надання послуг №11-01/18 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати ветеринарні послуги згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, а Замовник - оплатити надані послуги.

Згідно з п.2.2. Договору представники Замовника передають відловлених тварин представникам Виконавця, згідно актів приймання передачі, в якому вказується опис та кількість тварин, а також дата та адреса їх вилову.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, здавання послуг Виконавцем та їх приймання Замовником оформлюється Актом наданих послуг, який підписується повноваженими представниками Сторін за попередній місяць протягом 5 робочих днів поточного місяця.

Відповідно до п.2.4. Договору термін надання послуг: січень-грудень 2018 року.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що вартість Договору складається з суми наданих послуг за усіма Актами наданих послуг, підписаних Сторонами протягом дії Договору.

Відповідно до п.3.2. Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів Замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі підписаних Сторонами Актів наданих послуг.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором виконав належним чином, що підтверджується наступними Актами на виконання послуг за договором:

- Акт №1 від 28.02.2018 року на суму - 23 800,00 грн.;

- Акт №2 від 02.04.2018 року на суму - 34 400,00 грн.;

- Акт №3 від 02.05.2018 року на суму - 54 600,00 грн.;

- Акт №4 від 18.06.2018 року на суму - 14 200,00 грн.;

- Акт №5 від 06.07.2018 року на суму - 45 300,00 грн.;

- Акт №6 від 06.08.2018 року на суму - 31 500,00 грн.;

- Акт №7 від 06.09.2018 року на суму - 26 000,00 грн.;

- Акт №8 від 05.10.2018 року на суму - 45 900,00 грн.;

- Акт №9 від 06.11.2018 року на суму - 21 300,00 грн.;

- Акт № 10 від 06.12.2018 року на суму - 48 900,00 грн.;

- Акт № 11 від 27.12.2018 року на суму - 29 000,00 грн.

Загальні нарахування по Актам наданих послуг за вказаний період складають - 374 900,00 грн.

Однак, відповідач свої зобов`язання за Договором виконав частково, здійснивши наступні оплати за надані послуги:

- Оплата від 13.07.2018 року на суму- 23 800,00 грн.;

- Оплата від 25.07.2018 року на суму - 34 400,00 грн.;

- Оплата від 31.08.2018 року на суму - 24 600,00 грн.;

- Оплата від 24.09.2018 року на суму - 30 000,00 грн.;

- Оплата від 29.09.2018 року на суму - 14 200,00 грн.;

- Оплата від 16.11.2018 року на суму - 45 300,00 грн.;

- Оплата від 30.11.2018 року на суму - 31 500,00 грн.;

- Оплата від 15,12.2018 року на суму - 26 000,00 грн.;

- Оплата від 24.12.2018 року на суму - 45 900,00 грн.;

- Оплата від 11.01.2019 року на суму - 21 300,00 грн.;

- Оплата від 21.02.2019 року на суму - 10 000,00 грн.;

- Оплата від 31.03.2019 року на суму - 10 000,00 грн.;

- Оплата від 03,04.2019 року на суму - 9 000,00 грн.;

- Оплата від 04.03,2019 року на суму - 10 000,00 грн.;

- Оплата від 13.11.2019 року на суму - 10 000,00 грн.;

Загальна сума оплати за надані послуги відповідно до Актів приймання передачі за період дії Договору складають - 346 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідно до умов Договору надання послуг №11-01/18 від 11.01.2018 року складає: (374900,00 - 346 000,00) = 28 900,00 грн.

09.02.2022 року позивач направив відповідачу лист-претензію №81/0/267-22 від 07.02.2022 року з вимогою сплатити заборгованість. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що в процесі здійснення господарської діяльності, як фізичної особи-підприємця, 11.01.2018 року між Комунальним підприємством «Центр поводження з тваринами» та Фізичною особою-підприємцем Панєвіною Вікторією Олегівною був укладений договір надання послуг №11-01/18.

Як зазначалось, 18.01.2019 року відповідачем припинена діяльність як фізичної особи-підприємця, про що був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Однак, відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт надання позивачем на користь відповідача послуг за договором підтверджується матеріалами справи, зокрема актами на виконання послуг за договором, які підписані сторонами та скріплені печатками.

Щодо строку оплати.

Умови договору не містять строку оплати боргу.

Згідно з п.1.1. Договору Виконавець зобов`язується надати ветеринарні послуги згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору, а Замовник - оплатити надані послуги.

Відповідно до п.3.2. Договору розрахунки проводяться шляхом перерахування коштів Замовником у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі підписаних Сторонами Актів наданих послуг.

При цьому саме строку оплати (конкретної дати чи вказівки на певну подію) договором не передбачено.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

09.02.2022 року позивач направив відповідачу на адресу, зазначену в договорі, лист-претензію №81/0/267-22 від 07.02.2022 року, у якому просив оплатити існуючу заборгованість у розмірі 28900,00грн.

Однак, з витягу з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що місцезнаходження відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 з 08.02.2021 року є інше: АДРЕСА_1 .

Поряд з цим суд зазначає, що положеннями ст.530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 910/10958/20).

За вказаних обставин, враховуючи, що позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача грошових коштів, суд розцінює поданий позов як вимогу позивача в порядку ст.530 ЦК України.

Отже, в даному випадку строк оплати визначений моментом пред`явлення вимоги відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України.

Таким чином, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо оплати наданих послуг є таким, що настав.

Станом на момент ухвалення судом рішення, відповідачем не надані суду докази на підтвердження погашення заборгованості за договором надання послуг в розмірі 28900,00 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані послуги, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 28900,00 грн.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, отже позов підлягає повному задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Комунального підприємства "Центр поводження з тваринами" (юридична адреса: 61037, м.Харків, вул.Балашовська, 29; фактична адреса (поштова): 61031, м.Харків, просп.Гагаріна, 358; код ЄДРПОУ 03354431) заборгованість за надані послуги в розмірі 28900,00 грн та 2684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" грудня 2023 р.

СуддяК.В. Аріт