Ухвала

від 07.12.2023 по справі 910/2973/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/2973/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

скаржник - Дударенко А.М.,

боржник - не з`явився,

керуючий реструктуризацією - Белінська Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 (колегія суддів у складі: Копитова О.С. - головуючий, Остапенко О.М., Сотніков С.В.)

та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 (суддя Омельченко Л.В.)

у справі №910/2973/22

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2022, серед іншого, було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну та ін.

Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" (далі - ТОВ "Гелексі Фінанс") про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відсторонення арбітражної керуючої Белінської Н.О. від виконання повноважень та призначення арбітражного керуючого Носенко Т.С. - відхилено. Затверджено план реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , запропонований керуючою реструктуризацією арбітражною керуючою Белінською Н.О. від 10.03.2023. Припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 арбітражної керуючої Белінської Н.О. Зобов`язано боржника - фізичну особу ОСОБА_1 не пізніше п`яти днів після закінчення строку виконання плану реструктуризації боргів боржника, а також за наявності підстав для дострокового припинення процедури реструктуризації боргів надати суду та кредиторам, включеним до плану реструктуризації боргів, звіт про виконання плану реструктуризації боргів. Зобов`язано Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк") та ТОВ "Гелексі Фінанс" направити на адресу боржника реквізити банківського рахунку в національній валюті для виконання умов плану реструктуризації з погашення заборгованості.

4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 ухвала Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 залишена без змін.

5. Судові рішення в частині затвердження плану реструктуризації боргів боржника мотивовані тим, що борги ОСОБА_1 не можуть бути погашені за рахунок належного йому майна, план реструктуризації, запропонований арбітражною керуючою Белінською Н.О. відповідає вимогам ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) та підтриманий конкурсним кредитором АТ "Таскомбанк", в зв`язку з чим підлягає затвердженню судом.

6. Відхиляючи клопотання ТОВ "Гелексі фінанс" про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, визнання ОСОБА_1 банкрутом та введення процедури погашення боргів, господарські суди виходили з того, що реалізація майна боржника, в даному випаду передбачатиме виселення боржника та його родини з квартири, яка є єдиним місцем їх проживання і не призведе до відновлення його платоспроможності та звільнення від боргів.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

7. ТОВ "Гелексі фінанс" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалити нове рішення, яким припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , визнати банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 , ввести процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 , припинити повноваження керуючого реструктуризацією арбітражної керуючої Белінської Н.О. та призначити керуючим реалізації фізичної особи ОСОБА_1 арбітражну керуючу Носенко Тетяну Сергіївну.

8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

9. Так, ТОВ "Гелексі Фінанс" вказує на те, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах 21.09.2022 у справі №911/1862/21, від 01.11.2022 у справі №904/6042/20, від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2022 у справі №916/2372/20 щодо застосування ст.ст. 48, 122, 123, 124, 126, 130 КУзПБ.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. Арбітражна керуюча Белінська Н.О. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Хід справи у суді касаційної інстанції

11. Ухвалою Верхового Суду від 03.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гелексі Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/2973/22 та зупинено касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою до закінчення перегляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/4460/21.

12. Ухвалою Верхового Суду від 10.11.2023 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гелексі Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/2973/22.

Позиція Верховного Суду

13. Предметом касаційного перегляду у цій справі є судові рішення місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність, відхилення клопотання ТОВ "Гелексі Фінанс" про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відсторонення арбітражної керуючої Белінської Н.О. від виконання повноважень та призначення арбітражного керуючого Носенко Т.С.

14. Проте першочергово слід відповісти на питання стосовно можливості перегляду у касаційному порядку ухвали господарського суду першої інстанції про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність, відхилення клопотання ТОВ "Гелексі Фінанс" про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відсторонення арбітражної керуючої Белінської Н.О. від виконання повноважень та призначення арбітражного керуючого Носенко Т.С., яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції.

15. Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

16. Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

17. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

18. При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

19. У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №925/308/18 зазначено, що здійснюючи тлумачення положень Конвенції Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28.05.1985 у справі "Ашингдейн проти Великої Британії" (Ashingdane v. the. UnitedKingdom). Щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання в її права (рішення від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції" (Bellet v. France).

21. У рішенні Конституційного Суду України від 21.07.2021 №5-р(ІІ)/2021 (справа №3-173/2018 (1186/18, 77/19) Конституційний Суд України зауважив, що "Із набранням чинності Законом №1401 до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України). Тобто за чинним конституційним правопорядком апеляційний перегляд має здійснюватися щодо кожної справи, яку оскаржено в апеляційному порядку, а в частині касаційного оскарження рішення суду обсяг права на таке оскарження змінено з права касаційного оскарження всіх рішень, крім випадків, встановлених законом, на право касаційного оскарження судового рішення лише у визначених законом випадках. Обґрунтування саме такого підходу в частині касаційного оскарження судового рішення міститься в пояснювальній записці до проєкту Закону України про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) (реєстр. №3524), ухваленого як Закон №1401, де зазначено, що "встановлення законом виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, дасть змогу побудувати ефективну судову систему, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення".

22. Конституційний Суд України у вказаному рішенні також дійшов висновку, що з урахуванням міжнародних актів (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року), які є частиною національного законодавства, а отже, обов`язковими до виконання, та практики їх застосування заснування касаційних судів та встановлення в національному праві права на касаційне оскарження рішення суду не визнаються обов`язковими. Вирішення цих питань належить до сфери внутрішнього регулювання кожної держави, яка має право це унормувати на власний розсуд, керуючись доктриною "простору обдумування" [a margin of appreciation]."

23. Отже, вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

24. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

25. Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

26. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (ч. 1 ст. 2 КУзПБ).

27. Частинами 1, 3 ст. 9 КУзПБ (в редакції з 15.04.2023) передбачено, що ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

28. В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури/процедури погашення боргів, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Кодексом.

29. Відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

30. Наведений в ч. 3 ст. 9 КУзПБ перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).

31. Водночас, в зазначеному переліку судових рішень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають касаційному оскарженню, відсутнє судове рішення про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи у справі про неплатоспроможність, а також про відхилення клопотання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого.

32. Такого ж висновку щодо застосування ч. 3 ст. 9 КУзПБ дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 28.04.2023 у справі №908/3067/21, від 08.05.2023 у справі №908/2840/21, від 09.05.2023 у справі №908/20/22, від 10.05.2023 у справі №908/41/22, від 15.08.2023 у справі №917/110/22.

33. Отже, положеннями КУзПБ не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи та відхилення клопотання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відмови у відстороненні арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого.

34. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.03.2023 №2971-ІХ ч. 3 ст. 9 КУзПБ, зокрема, змінено щодо касаційного оскарження рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

35. Суд зазначає, що приписи ч. 3 ст. 9 КУзПБ (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 20.03.2023 №2971-ІХ) щодо касаційного оскарження судових рішень, що були прийняті за результатом розгляду заяв поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кореспондуються з положеннями ст. 7 КУзПБ, якими, зокрема передбачено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

36. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 виснувала, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

1) перша група стосується розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо.

2) друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

37. Визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції ст.ст. 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/97/20).

38. Наведене свідчить, що законодавцем з метою встановлення порядку оскарження постанов апеляційних господарських судів, прийнятих за результатами перегляду рішень місцевих господарських судів, ухвалених відповідно до приписів ст. 7 КУзПБ у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) при розгляді спорів, стороною в яких є боржник, у касаційному порядку, ч. 3 ст. 9 КУзПБ доповнено (згідно з Законом від 20.03.2023 №2971-ІХ) положеннями щодо можливості касаційного оскарження судових рішень, що були прийняті за результатом розгляду заяв поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність). Подібний висновок наведено в ухвалах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №910/18376/20, від 10.08.2023 у справі №917/202/21(917/1433/22).

39. Отже, зазначена норма також не поширює можливість касаційного перегляду судових рішень про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи, прийнятих у межах основного провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, та відхилення клопотання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відмови у відстороненні арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого.

40. Відповідна правова позиція викладена в ухвалі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.10.2023 у справі №922/4460/21.

41. Отже, у цій справі касаційна подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

42. Положення ст.ст. 287 та 296 ГПК України не передбачають закриття касаційного провадження з наведених підстав, але в разі здійснення касаційного перегляду зазначених постанови та ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів фізичної особи, відхилення клопотання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, відмови у відстороненні арбітражного керуючого від виконання повноважень та призначення іншого арбітражного керуючого, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду неодноразово, зокрема в ухвалі від 27.11.2018 у справі №910/4647/18 та постанові від 10.12.2018 у справі №910/9883/17, викладав висновки щодо необхідності закриття касаційного провадження у випадку відкриття касаційного провадження за скаргою на рішення, яке не підлягає перегляду в касаційному порядку.

43. З огляду на викладене, з метою забезпечення єдності та стабільності судової практики, забезпечення передбачуваності застосування правових норм Верховний Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гелексі Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023, оскільки оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ.

Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.08.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.05.2023 у справі №910/2973/22.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков