УХВАЛА
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 521/7667/21
провадження № 61-17091ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідрозділ охорони «Централізована охорона - Легіон» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідрозділ охорони «Централізована охорона - Легіон» про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідрозділ охорони «Централізована охорона - Легіон» (далі - ТОВ «СПО «Централізована охорона - Легіон») про відшкодування шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що 29 грудня 2019 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «СПО «Централізована охорона - Легіон» договір № 29/19/199 на спостереження об`єкта за допомогою ПЦС. 21 січня 2020 року о 02 год 19 хв мав місце факт проникнення сторонніх осіб на об`єкт замовника, що зафіксовано відео з камери спостереження, встановленої на приміщенні. Працівники охорони на місце несанкціонованого проникнення прибули о 02 год 29 хв, тобто лише через 10 хвилин після отримання сигналу на пульт централізованого спостереження. В результаті проникнення на об`єкт позивача було викрадено обладнання, а саме автоматичну машину для гарячих напоїв Gaia Style 1ES-2SB MW Easy Fv (кавовий апарат), вартістю 35 677,15 грн, встановлену на об`єкті замовника відповідно до договору від 10 грудня 2019 року № О-35/19, укладеного між ТОВ «Перша чарівна скриня» та ФОП ОСОБА_2 Таїровським ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020161480000111 від 21 січня 2020 року відомості про кримінальне провадження за ознаками частини 3 статті 185 КК України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище). Відповідач підтвердив той факт, що між позивачем та відповідачем існують договірні відносини та що в результаті несанкціонованого проникнення на об`єкт позивача було викрадено кавовий апарат, проте відмовляється від відшкодування матеріальних збитків, що настали через неналежне виконання зобов`язань за Договором. Позивач ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача ТОВ «СПО «Централізована охорона - Легіон» на відшкодування завданих майну позивача третіми особами внаслідок крадіжки в результаті несанкціонованого проникнення на об`єкт позивача матеріальних збитків у розмірі 30 000,00 грн та судові витрати в розмірі 908,00 грн.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, позов задоволено. Стягнуто з ТОВ «СПО «Централізована охорона - Легіон» майнову шкоду у розмірі 30 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У листопаді 2023 року ТОВ «СПО «Централізована охорона - Легіон» звернулося засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Верховним Судом враховано, що рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 у справі щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах: визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України; визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Оскільки предметом позову у цій справі є відшкодування майнової шкоди у розмірі 30 000,00 грн, що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (671 000,00 грн), Верховний Суд дійшов висновку, що рішення у цій справі не підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд враховує рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року № R (95) 5, згідно яких державам-членам необхідно вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібпідлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.
Посилання заявника на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження не заслуговують на увагу, оскільки з указаних підстав підлягають оскарженню рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто такі доводи є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики, та не свідчить про наявність інших випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню.
Верховний Суд зауважує, що обґрунтування касаційної скарги підставами, передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України, не звільняє заявника від обов`язку, у відповідності до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтувати підстави перегляду в касаційному порядку судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, та судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що є меншим, ніж двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню, тому відсутні підстави для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідрозділ охорони «Централізована охорона - Легіон» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 листопада 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпідрозділ охорони «Централізована охорона - Легіон» про відшкодування шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2023 |
Оприлюднено | 14.12.2023 |
Номер документу | 115617582 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні