Рішення

від 26.04.2023 по справі 361/4209/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/4209/19

провадження № 2/361/71/23

26.04.2023

РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2023 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Панек А.С., Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги про скасування наказу про дисциплінарне стягнення та відшкодування майнової шкоди,

в с т а н о в и в :

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила скасувати наказ №10-од від 12 березня 2019 року директора Комунального некомерційного підприємства Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (далі Броварський РЦПМСД) про оголошення їй догани; стягнути з відповідача на її користь неотриману нею премію в розмірі 9600 грн. та відшкодувати завдану моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

В обґрунтування позову зазначала, що з 1986 року працює у Броварському РЦПМСД на посаді сімейного лікаря. 12 березня 2019 року наказом №10-од директора Броварського РЦПМСД ОСОБА_2 за порушеннятрудової дисципліни,за неналежневиконання службовихобов`язків,покладених трудовимдоговором,а саме:за наданнянедостовірної інформаціїщодо прописноїкомпанії знаселенням,за порушенняправил видачілистків непрацездатності,за наданняписьмової інформаціїдержавним органам,що належитьдо компетенціїкерівників підприємства, до неї застосовано захід дисциплінарного стягнення у виді догани. Вважає, що цей наказ є незаконним, винесений з особистих мотивів адміністрації і директора Броварського РЦПМСД Дементьєвої І.А.,оскільки вона(позивач)жодних дисциплінарнихпроступків невчиняла,трудової дисциплінине порушувала,належним чиномта вповному обсязівиконувала обов`язки,покладені нанеї посадовоюінструкцією лікарязагальної практики сімейноголікаря,затвердженою наказомМіністерства охорониздоров`я України29березня 2002року №117.Вказувала нате,що зазначенийнаказ немістять вказівкина конкретнідопущені неюпорушення будь-якихнормативних актів.Упорушення вимог законодавства, зокрема, за порушення трудової дисципліни до працівника відповідач незаконно застосував і стягнення, і догану; замість накладання дисциплінарного стягнення не передав питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу; дисциплінарне стягнення застосовано не безпосередньо за виявленням проступку, а пізніше одного місяця з дня його виявлення; до застосування дисциплінарного стягнення не зажадав від неї письмові пояснення; при обранні виду стягнення не врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за які вчинено проступок та її попередню роботу; стягнення оголошено в наказі без зазначення мотивів його застосування та не повідомлено її під розписку у триденний термін. Будь-які дані, які б свідчили про порушення нею обов`язків працівника, визначених ст. 139 КЗпП України, у відповідача відсутні, застосування до неї стягнення у вигляді догани застосоване не на підставах та не відповідно до вимог трудового законодавства, у зв`язку з чим наказ №10-од від 12 березня 2019 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Також посилалася на те, що оскільки до дисциплінарної відповідальності у виді догани вона притягнута незаконно, відповідач повинен відшкодувати їй неотриману нею за три місяці премію в розмірі 9600 грн. із розрахунку 3200 грн. на місяць та відшкодувати їй завдану моральну шкоду в розмірі 3000 грн., пов`язану з порушенням її прав та гарантій як працівника.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у суді позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному вище, просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідачаБроварського РЦПМСДВасиленко О.О.у судіпозов невизнав,заперечував щодозадоволення позовнихвимог,подав досуду відзивна позов,у якому,посилаючись нате,що 29серпня 2018року доБроварського РЦПМСДзвернулися мешканцісела ЗоряБроварського районуКиївської областііз заявою,у якійскаржились надії лікаряГоголівської амбулаторії ОСОБА_1 ,яка особистозверталася домешканців селаЗоря табрала уних особистіданні паспортів,з метоюподальшого укладеннямедичних деклараційіз данимиособами.30серпня 2018року Броварськарайонна радаКиївської областізвернулася доБроварського РЦПМСДіз листом,к якомувимагала перевіритиінформацію,викладену улисті мешканцівсела Зоря,унаслідок чогобуло розпочатослужбову перевіркудій сімейноголікаря ОСОБА_1 ,02жовтня 2018року БроварськимРЦПМСД буловидано наказ№151про створеннядисциплінарної комісії.10жовтня 2018року назасіданні дисциплінарноїкомісії заслуханопояснення лікаря ОСОБА_1 та уповноваженогопредставника мешканцівсела ЗоряБроварського районуКиївської області.У результатічого комісіявстановила,що лікарем ОСОБА_1 порушено нормичинного законодавствата правиламедичної етики.Також згідноіз інформацією,наданою мешканцямис.Зоря,лікар ОСОБА_1 ,збираючи паспортніданні громадян, ввела їх в оману, не роз`яснивши принципи медичної реформи та наполягавши на тому, що мешканці повинні підписати медичні декларації саме із нею. 10 жовтня 2018 року вказані дії лікаря ОСОБА_1 визнані порушенням трудової дисципліни та їй надано усне попередження з умовою подальшого недопущення подібних вчинків. Також 25 січня 2019 року до Броварського РЦПМСД надійшов лист №13532 від 19 грудня 2019 року від Служби безпеки України, відповідно до якого медичний центр повинен був надати посвідчені копії листків непрацездатності, інформацію щодо знаходження на лікарняному особи, інформацію про місце роботи та посаду лікаря ОСОБА_1 , інформацію щодо видачі листків непрацездатності. Під час підготовки відповіді на вказаний лист №13532, заступником директора з медичного обслуговування населення ОСОБА_4 виявлено факт того, що працівниками Гоголівської медичної амбулаторії, у тому числі й ОСОБА_1 , також було отримано копію цього листа №13532 від 19 грудня 2019 року. Проте зазначені працівники самостійно без згоди або повідомлення про це керівництва Броварського РЦПМСД надали Службі безпеки України відповідь і копії документів, що не належить до їхніх посадових обов`язків, зокрема, сімейного лікаря ОСОБА_1 , відповідати на запити, які надходять до медичного центру, без згоди на те керівництва підприємства вони не можуть.

Крім того, 19 лютого 2019 року до Броварського РЦПМСД із Броварської районної ради Київської області надійшов лист за №100, у якому районна рада просила проінформувати щодо відповідності чинному законодавству листків непрацездатності, виданих особам, які лікуються не за місцем свого проживання. У ході проведення службової перевірки викладених у листі фактів, юрисконсультом ОСОБА_5 і заступником директора з медичного обслуговування населення ОСОБА_4 було виявлено факт порушення сімейним лікарем ОСОБА_1 порядку видачі листків непрацездатності, визначеного п. 1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року№455, а саме листок непрацездатності було видано особі, не зареєстрованій у Броварському районі Київської області, без узгодження з адміністрацією підприємства та без печатки. Також було встановлено, що листок непрацездатності видано даному пацієнту 01 лютого 2019 року, у той час як згідно із системою Електронне здоров`я декларація між сімейним лікарем ОСОБА_1 та цим пацієнтом укладено 30 січня 2019 року. Тобто, листок тимчасової непрацездатності лікарем було видано до укладення медичної декларації з пацієнтом, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Посилаючись на вчинені лікарем ОСОБА_1 порушення трудової дисципліни, зокрема: за надання недостовірної інформації щодо прописної компанії з населенням, за порушення правил видачі листків непрацездатності, за надання письмової інформації державним органам, що належить до компетенції керівників підприємства, вказував на те, що до неї правомірно було застосовано захід дисциплінарного стягнення у виді догани. Вважає, що при притягненні лікаря ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності дотримано норми трудового законодавства, тому підстави для стягнення неотриманої ОСОБА_1 премії та моральної шкоди відсутні. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 із 1986 року працює в Броварському РЦПМСД у підрозділі Гоголівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини на посаді лікаря загальної практики сімейний лікар, є депутатом Броварської районної ради Київської області VII скликання. Неодноразово за сумлінну працю та високий професіоналізм вона отримувала подяки та грамоти.

Указом Президента України від 15 червня 2017 року №162/2017 за значний особистий внесок у розвиток вітчизняної системи охорони здоров`я, надання кваліфікованої медичної допомоги та високу професійну майстерність позивачу ОСОБА_1 присвоєно почесне звання Заслужений лікар України.

10 жовтня 2018 року відбулося засідання дисциплінарної комісії Броварського РЦПМСД, на якому обговорювали колективну заяву жителів села Зоря Броварського району Київської області щодо медичного обслуговування, зареєстровану 29 серпня 2018 року за №25/1.

На даному засіданні була заслухана лікар ОСОБА_1 , яка пояснила, що перед відпусткою поїхала у село Зоря Броварського району Київської області та надавала громадянам роз`яснення щодо підписання декларацій та отримувала паспортні дані. Вказувала на те, що є правильним проводити таку агітацію як депутат Броварської районної ради Київської області.

За наслідками цього засідання комісії, оформленого протоколом №2, було постановлено вважати, що зазначені вище дії лікаря ОСОБА_1 є порушенням трудової дисципліни та їй надано усне попередження з умовою подальшого недопущення подібних дій.

30 січня 2019 року директору Броварського РЦПМСД ОСОБА_2 заступником директора з медичного обслуговування населення Скибенко Н.Г. надано службову записку.

Зі змісту цієї службової записки вбачається, що заступник директора ОСОБА_4 доводить до відома директора ОСОБА_2 інформацію, що лікарями Гоголівської медичної амбулаторії вчинено порушення трудової дисципліни. На запит, що надійшов від Служби безпеки України Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки, не маючи на те повноважень була надана відповідь на бланку з печаткою Гоголівської медичної амбулаторії про видачу листків непрацездатності. У ході службової перевірки встановлено, що листки непрацездатності дійсно були видані лікарями Гоголівської медичної амбулаторії, зокрема, лікарем ОСОБА_1 , видано листок непрацездатності АДІ №668950 з 20 по 29 вересня 2017 року, про що зроблено запис у журналі видачі листків непрацездатності, журнал амбулаторного прийому не надали (пояснили, що він знаходиться в архіві в старій амбулаторії). Враховуючи викладене, встановити достовірність видачі листка непрацездатності АДІ №668950 неможливо, у зв`язку із неповним переліком документів.

Також 26 лютого 2019 року заступником директора Скибенко Н.Г. директору медичного центру ОСОБА_2 надано службову записку.

Зі змісту цієї службової записки видно, що при здійсненні службової перевірки по фактом видачі листка непрацездатності АДТ №155004, виданого пацієнту лікарем Гоголівської медичної амбулаторії ОСОБА_1 , встановлено, що пацієнт, який отримав даний листок непрацездатності, уклав договір на медичне обслуговування з лікарем ОСОБА_1 , але проживає у місті Бровари Київської області, а зареєстрований у Вінницькій області. Виявлено порушення правил видачі листків непрацездатності (не оформлено заяву-клопотання на ім`я директора про дозвіл на видачу листка непрацездатності та він неоформлений належним чином, не має підпису директора підприємства).

Враховуючи зазначені вище порушення, заступник директора ОСОБА_4 просила призначити засідання дисциплінарної комісії для розгляду порушень, що виникли при оформленні листка непрацездатності сімейним лікарем ОСОБА_1

11 березня 2019 року наказом №25 директора Броварського РЦПМСД ОСОБА_2 Про створення дисциплінарної комісії, з метою перевірки фактів, викладених у службовій записці заступника директора ОСОБА_4 , стосовно видачі листка непрацездатності особі, яка зареєстрована за місцем проживання в населеному пункті, який територіально невіднесений до дільниці обслуговування фахівцями Гоголівської медичної амбулаторії, і надання письмової інформації органам Державної влади без узгодження з керівником підприємства, утворено дисциплінарну комісію, наказано членам комісії призначити на 12 березня 2019 року та провести засідання по розгляду даного факту, повідомити членів комісії та лікаря загальної практики сімейного лікаря ОСОБА_1 про дату та час проведення засідання комісії, останній надати на розгляд дисциплінарної комісії письмові пояснення з приводу зазначених фактів, викладених у службовій записці заступника директора ОСОБА_4

12 березня 2019 року складено акт про відмову ОСОБА_1 у наданні письмових пояснень щодо фактів, викладених у службових записках заступника директора ОСОБА_4 від 30 січня та 26 лютого 2019 року.

12 березня 2019 року на засіданні дисциплінарної комісії Броварського РЦПМСД, яке оформлене протоколом №3, члени комісії обговорювали питання щодо порушення інструкції з видачі листків непрацездатності та надання письмової інформації державним органам, а саме Службі безпеки України Головному управлінню контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки з приводу достовірності виданих листків непрацездатності сімейним лікарем Гоголівської медичної амбулаторії ОСОБА_1 .

На засіданні дисциплінарної комісії Броварського РЦПМСД слухали заступника директора ОСОБА_4 , голову дисциплінарної комісії ОСОБА_5 , які повідомили, що при службовій перевірці, а саме ознайомленні з журналом амбулаторного прийому пацієнтів, журналом видачі листків непрацездатності, з амбулаторною карткою пацієнта, якому виданий листок непрацездатності, встановлено, що пацієнт скористався своїм правом та заключив декларацію на медичне обслуговування з лікарем ОСОБА_1 , але лікар видала листок непрацездатності своєму пацієнту, який не зареєстрований за місцем проживання та не працює в населеному пункті, який територіально не віднесений до дільниці обслуговування населення фахівцями Гоголівської медичної амбулаторії, без наявності заяви-клопотання особи, без підпису директора або його заступника з медичного обслуговування населення, не засвідченої круглою печаткою медичного закладу, що є порушенням п. 1.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року №455. Посада лікаря загальної практики сімейного лікаря ОСОБА_1 належить до категорії Професіонали, а не Керівники, що не дає їй права виступати та надавати інформацію від імені підприємства, з яким у неї укладений трудовий договір, особливо якщо дану інформацію витребують органи державної влади та зміст даної інформації стосується її особистої сфери діяльності.

Також на засіданні дисциплінарної комісії Броварського РЦПМСД заслухали лікаря загальної практики сімейного лікаря Гоголівської медичної амбулаторії ОСОБА_1 , яка визнала свою провину стосовно видачі листка непрацездатності пацієнту без підписання заяви-клопотання керівником підприємства, та наданні письмової інформації Службі безпеки України без повідомлення про свої дії керівника підприємства.

За наслідками розгляду вказаних питань дисциплінарна комісія Броварського РЦПМСД постановила: вважати, що зазначені дії сімейного лікаря ОСОБА_1 є порушення трудової дисципліни. За неодноразове порушення посадових обов`язків, рекомендувати директору медичного центру притягнути лікаря ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та оголосити їй догану.

12 березня 2019 року на підставі протоколів дисциплінарної комісії №2 від 10 жовтня 2018 року і №3 від 12 березня 2019 року директором Броварського РЦПМСД Дементьєвою І.А. було видано наказ №10-од про оголошення догани.

Зі змісту цього наказу видно, що позивачу ОСОБА_1 , лікарю загальної практики сімейному лікарю Гоголівської медичної амбулаторії, за неоднократне порушення трудової дисципліни, за неналежне виконання службових обов`язків покладених трудовим договором, а саме надання недостовірної інформації щодо прописної компанії з населенням, порушення правила видачі листків непрацездатності, за надання письмової інформації державним органам, що належить до компетенції керівництва підприємства, оголошено догану.

18 березня 2019 року складено акт про відмову ОСОБА_1 поставити підпис про ознайомлення з наказом №10-од від 12 березня 2019 року про оголошення догани.

Позивач ОСОБА_1 , вважаючи, що до дисциплінарної відповідальності у виді догани вона притягнута неправомірно, звернулася до суду з цим позовом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 та у постанові від 15 червня 2021 року у справі №904/5726/19 зробила правовий висновок та зазначила, що суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia? (суд знає закон). Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Враховуючи вище наведене та вимоги законодавства, суд, при вирішенні даного спору між сторонами, керується принципом jura novit curia? (суд знає закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. ч. 1, 6, 7 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КЗпП України працівники реалізують своє право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

У ст. 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

За змістом положень ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1)догана; 2)звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника надалі належно виконувати свої трудові обов`язки. Адже працівник має усвідомлювати, що в разі порушення ним трудової дисципліни після оголошення йому догани до нього роботодавцем може застосовуватися більш суворе стягнення, передбачене законодавством, зокрема звільнення.

Догана захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника, виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Відповідно дост.149КЗпП Українидо застосуваннядисциплінарного стягненнявласник абоуповноважений ниморган повинензажадати відпорушника трудовоїдисципліни письмовіпояснення. Закожне порушеннятрудової дисципліниможе бутизастосовано лишеодне дисциплінарнестягнення. Приобранні видустягнення власникабо уповноваженийним органповинен враховуватиступінь тяжкостівчиненого проступкуі заподіянуним шкоду,обставини,за якихвчинено проступок,і попереднюроботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналіз наведених вище норм законодавства дає підстави для висновку, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати: у чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, повинен бути дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень, враховані обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника, факт такого порушення належним чином повинен бути зафіксований та підтверджений відповідними доказами, а наказ (розпорядження) про оголошення догани повинен бути належним чином оформлений.

До оформлення наказу (розпорядження) про оголошення догани законодавством встановлені певні вимоги, зокрема, при притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності у виді догани роботодавець у наказі (розпорядженні) повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього посадовою інструкцією трудових обов`язків, обов`язково має бути зазначено у чому конкретно полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути чітка вказівка на фактичні обставини, які стали підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення, вони повинні бути конкретизовані, із зазначенням дати вчинення працівником такого проступку, цей наказ (розпорядження) повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи наведе, слід дійти висновку, що лише виконання всіх зазначених вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення (наказу, розпорядження) про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у виді догани, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Аналізуючи зміст наказу директора Броварського РЦПМСД від 12 березня 2019 року №10-од про оголошення сімейному лікарю ОСОБА_1 догани, суд вважає, що у ньому викладені лише загальні формулювання вчинення ОСОБА_1 трьох проступків, проте ці формулювання є не конкретизованими, вони є узагальненими, без чітких, конкретних даних, без зазначення дати вчинення нею цих трьох проступків, без посилання на відповідні норми, без назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі яких сімейний лікар ОСОБА_1 притягується до дисциплінарної відповідальності, без конкретизації, передбаченим трудовим договором порушень або неналежним виконанням покладених на неї трудовим договором обов`язків, які саме трудові обов`язки, що передбачені трудовим договором, посадовою інструкцією порушені та яким чином ці порушення стосуються тих обов`язків, які є складовими трудового функціоналу сімейного лікаря ОСОБА_1 , наказ взагалі не містить будь-якого посилання роботодавця на вину ОСОБА_1 , причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків та шкідливими наслідками, які спричинили або могли бути спричинені цими порушеннями, як важливі ознаки порушення трудової дисципліни.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що оскаржуваний наказ про оголошення догани сімейному лікарю ОСОБА_1 оформлений з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, робота сімейного лікаря ОСОБА_1 у наказі про оголошення їй догани висвітлена у негативному змісті, незважаючи на те, що вона працює лікарем з 1986 року, є Заслуженим лікарем України, за сумлінну працю та високий професіоналізм вона неодноразово була нагороджена подяками та грамотами.

Будь-яких обґрунтувань щодо вказаних обставин при застосуванні дисциплінарного стягнення наказ №10-од від 12 березня 2019 року не містить, що свідчить про те, що ці обставини роботодавцем Броварським РЦПМСД при притягненні лікаря ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не були враховані.

У ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд у постанові від 13 травня 2022 року у справі №331/2395/20 роз`яснив, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати суду докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Виходячи із аналізу норм КЗпП України у справах, у яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести, що притягнення до дисциплінарної відповідальності відбулося без порушення законодавства про працю.

Представник відповідача Броварського РЦПМСД Василенко О.О. у відзиві на позов та письмових поясненнях посилався на конкретні норми законодавства та пункти посадової інструкції лікаря загальної практики сімейної медицини, які, на думку сторони відповідача, порушила ОСОБА_1 та якими керувався відповідач при притягненні її до дисциплінарної відповідальності у виді догани.

Однак дані доводи, суд до уваги не приймає, оскільки такі підстави при оголошенні догани ОСОБА_1 в оскаржуваному наказі №10-од від 12 березня 2019 року не зазначені та не конкретизовані, а тому не можуть свідчити, що саме за їх порушення ОСОБА_1 була притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження фактів порушеннятрудової дисциплінита винністьпозивача відповідачемсуду ненадано.Також відповідачем не доведено наявності складу дисциплінарного проступків у діях або бездіяльності лікаря ОСОБА_1 , зокрема, вини, причинно-наслідкового зв`язку між порушенням трудових обов`язків та шкідливими наслідками, які спричинило або могло спричинити ці порушення.

Крім того, суд звертає увагу, що за проступок, за який ОСОБА_1 оголошено догану, а саме за надання недостовірної інформації щодо прописної компанії з населенням, лікарю ОСОБА_1 на засіданні дисциплінарної комісії 10 жовтня 2018 року надано усне попередження з умовою подальшого недопущення подібних дій, оформлене протоколом №2, що є подвійним притягненням до дисциплінарної відповідальності та порушує права позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Відсутність у наказі №10-од від 12 березня 2019 року дати вчинення ОСОБА_1 дисциплінарних проступків позбавляє суд можливості перевірити додержання встановлених ст. 148 КЗпП України строків застосовування до працівника дисциплінарного стягнення, що свідчить про неналежне оформлення оскаржуваного позивачем наказу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені обставини відображають формальний підхід відповідача Броварського РЦПМСД до визначеної законом процедури накладання на працівника дисциплінарного стягнення. Притягнення сімейного лікаря ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді догани вчинено з порушенням вимог трудового законодавства, тому позов ОСОБА_1 у частині скасування наказу №10-од від 12 березня 2019 року Про оголошення догани є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення на користь позивача премії, суд дійшов наступних висновків.

Позивач ОСОБА_1 , заявляючи вимоги про стягнення з відповідача Броварського РЦПМСД премії за три місяці в загальному розмірі 9600 грн., виходячи із розрахунку 3200 грн. на місяць, належними і допустимими доказами факт того, що саме в такому розмірі їй належало отримувати щомісячну премію, суду не надала, тому ця вимога є необґрунтованою, належним чином у суді не доведеною, тому задоволенню вона не підлягає.

Щодо вимог ОСОБА_1 про стягнення з Броварського РЦПМСД моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до дисциплінарної відповідальності у виді догани, суд дійшов таких висновків.

У ст. 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи.

За змістом ст. 2371 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з наведеного, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; спричинення працівникові моральних страждань, або втрата ним нормальних життєвих зв`язків, або виникнення у нього необхідності докладати додаткових зусиль для організації свого життя; існування причинного зв`язку між вказаними цими двома умовами.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення прав, середня, нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина, повинна відчути страждання (моральну шкоду), а тому враховуючи, що кожна людина, у випадку застосування до неї несправедливого дисциплінарного стягнення безумовно відчуває моральні переживання, дані факти не потребують доказуванню.

Європейський суд з прав людини у справі Ромашов проти України (заява №67534/01) від 27 липня 2004 року присудив заявнику у відшкодування моральної шкоди 3000 євро, хоч заявник не представив жодного документа на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди. У процесі розгляду заяви Суд звернув увагу на те, що згідно з правилом 60 Регламенту Суду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має містити перелік претензій і може бути представлено письмово разом з відповідними підтверджуючими документами або свідченнями, без наявності яких (Суд) може відхилити вимогу повністю або частково. Проте суд врахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути відшкодована шляхом лише констатації судом факту порушення.

Право на відшкодування, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства.

Пленум Верховного Суду України у п. 9 постанови №4 від 31 березня 1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вирішуючи вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування їй моральної шкоди, завданої відповідачем Броварським РЦПМСД протиправною поведінкою незаконним притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани, суд враховує, що догана це вплив морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій особи, та враховуючи, що притягнення позивача ОСОБА_1 до такого дисциплінарного стягнення відбулося неправомірно, суд вважає, що позивачу безумовно було завдано душевних страждань та психологічних переживань.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з принципу розумності і справедливості та визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача Броварського РЦПМСД на користь позивача ОСОБА_1 , у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи ставки судового збору, визначені ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за дві задоволені позовні вимоги в розмірі 1536 грн. 80 коп., по 768 грн. 40 коп. за кожну вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги від 12 березня 2019 року №10-од про оголошення догани лікарю загальної практики сімейному лікарю Гоголівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_1 .

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (код ЄДРПОУ 39002969) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Броварський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (код ЄДРПОУ 39002969) на користь держави судовий збір у розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.