Справа № 373/1649/23
Номер провадження 2/373/628/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Керекези Я.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 373/1649/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків,
представник позивача Петренко П.І.,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом та просить стягнути із ОСОБА_1 на користь позивача матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 24996 грн 71 коп., в тому числі втрата товарної цінності 19364 грн 71 коп., витрати, пов`язані з визначенням вартості матеріального збитку, - 4000 грн 00 коп., витрати, пов`язані з дефектуванням транспортного засобу, - 1632 грн 00 коп. Крім того, просить стягнути із відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2684 грн 00 коп.
Посилається на те, що 04 липня 2023 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення із автомобілем марки «эRenault», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п.12.1, 13.1 ПДР України. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Транспортний засіб марки «эRenault», д.н.з. НОМЕР_2 , належить КНП «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської міської ради. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована Акціонерним товариством «Страхова компанія «ТАС», яка виплатила страхове відшкодування на користь товариства, що здійснювало ремонт пошкодженого транспортного засобу позивача. Шкода, пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу, позивачу відшкодована не була. Оскільки законодавством не передбачено стягнення даних витрат із страхової компанії, представник позивача звернувся до суду із даним позовом до ОСОБА_1 . Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 67/07.07.23 від 26 липня 2023 року втрата товарної якості становить 19364 грн 71 коп. До збитків представник позивача також відносить витрати, понесені позивачем на проведення оцінки матеріального збитку, в розмірі 4000 грн 00 коп. та витрати з дефектування транспортного засобу в розмірі 1632 грн 00 коп.
Ухвалою від 04 вересня 2023 року було відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.
27 вересня 2023 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, відповідно до якого він просить визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позов, посилаючись на те, що 08 вересня 2023 року за місцем свого проживання він отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі, в зв`язку з чим 12 вересня 2023 року ознайомився з матеріалами справи. Копію позовної заяв з доданими до неї документами відповідач отримав за місцем своєї реєстрації 16 вересня 2023 року.
У відзиві на позов відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необгрунтованості та недоведеності. Зазначає, що ним були вчинені всі необхідні дії при настанні страхового випадку. Страховиком (АТ «СГ «ТАС») було відшкодовано в повному обсязі шкоду, заподіяну внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди., в розмірі 96000 грн 00 коп. Автомобіль марки «эRenault», д.н.з. НОМЕР_2 , було відремонтовано. Вважає, що не зобов`язаний оплачувати витрати, пов`язані з визначенням вартості збитку, в розмірі 4000 грн 00 коп. та витрати з дефектування транспортного засобу в розмірі 1632 грн 00 коп., оскільки це суперечить вимогам п.34.2 ст.34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до вимог Закону визначення розміру збитків покладається на страховика. Звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 6707.07.23 від 27 липня 2023 року не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому не може бути належним та допустимим доказом по справі. Оцінка вартості проведена без надання додаткової або відповідної технічної документації (довідки про отримання механічних пошкоджень), не містить дані про термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ. Крім того, звіт був проведений лише в присутності замовника КНП «Переяславський ЦПМСД». Його про дату, час та місце проведення обстеження не було повідомлено в установленому законом порядку. Вважає, що до даного звіту могли бути включені пошкодження, не пов`язані з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 04 липня 2023 року. Під час даної ДТП автомобіль марки «эRenault», д.н.з. НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження: задній бампер, багажник і фари. Дані пошкодження зазначені в схемі ДТП, яка підписана учасника події без зауважень В порушення вимог Методики під час обрахування розміру втрати товарної вартості було враховано пошкодження фари та бампера. Згідно п.8.6.2 Методики величина втрати товарної якості не нараховується у разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд транспортного засобу (скло, фари, бампери, декоративні накладки тощо).
У відзиві на позов просить витребувати для огляду з архіву суду справу про адміністративне правопорушення № 373/1314/23 відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП та з регіонального центру Київської регіональної дирекції ПАТ «Страхова група «ТАС» матеріали страхової справи, заведено внасділок ДТП, що сталася 04 липня 2023 року, за участю водія ОСОБА_4
06 жовтня 2023 року до суду від представника позивача адвоката Петренка П.І. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на те, що відшкодування збитків є однією з форм та заходів цивільно-правової відповідальності. Порушення, яке потягнуло за собою заподіяння особі майнових збитків, є основною підставою для їх відшкодування. Вважає, що збитками є не лише витрати, пов`язані з відновленням свого порушеного права. Оскільки витрати, пов`язані з визначенням вартості збитку, та витрати з дефектування транспортного засобу є необхідними для відновлення порушеного права позивача та перебувають в причинно-наслідковому зв`язку із правопорушенням, вчиненим ОСОБА_1 , вони підлягають стягненню із відповідача. Що стосується твердження відповідача про неповноту даних про особу, яка проводила оцінку транспортного засобу, то воно не відповідає дійсності, тому що звіт містить дані про особу оцінювача. Також законодавством не передбачено обов`язку надання позивачем довідки про дорожньо-транспортну пригоду. Участь заінтересованих осіб під час проведення огляду транспортного засобу не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі потреби. Твердження відповідача про включення до звіту інших пошкоджень транспортного засобу, отриманих не 04 липня 2023 року, не підтверджено будь-якими доказами. Відповідачем не було вжито будь-яких дій щодо визначення розміру матеріального збитку: не спростовано суму завданого збитку, не заявлено клопотання про призначення судово-технічної експертизи. Оскільки відповідач не є оцінювачем, він не має права проводити рецензування проведеного звіту.
12 жовтня 2023 року від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с.59-61), відповідно до якого він просить відмовити в задоволенні позовних вимог. У поданому запереченні відповідач зазначає обставини, які були ним наведені у відзиві на позов.
Ухвалою від 08 листопада 2023 року було задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів (а.с.62)..
22 листопада 2023 року до суду на виконання вищезазначеної ухвали було направлено копію страхової справи № 12670/58/2023/53.
Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено наступне.
04 липня 2023 року о 13 год. 15 хв. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул.Шкільній, 10 в м.Переяслав Київської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого допустив зіткнення із автомобілем марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2023 року (а.с.7) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ № 3585299 від 31 січня 2023 року цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована АТ «Страхова група «ТАС» (а.с.8).
Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку (а.с. 9-30), вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 96689 грн 69 коп., вартість матеріального збитку 116054 грн 40 коп.
Згідно акту наданих послуг № 67/07.07.23 від 26 липня 2023 року (а.с.24) ФОП « ОСОБА_5 » надало позивачу послуги по складенню звіту про оцінку вартості матеріального збитку, вартість яких складає 4000 грн 00 коп. (а.с.24).
Дані кошти були перераховані КНП «Переяславський центр медико-санітарної допомоги» на рахунок ФОП « ОСОБА_5 » згідно платіжного доручення № 2502 від 08 серпня 2023 року (а.с.25).
14 липня 2023 року між КНП «Переяславський центр медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради та ТОВ «НІКО МЕГАПОЛІС» був укладений договір на розрахунок вартості та проведення ремонту транспортних засобів № 14/07/2023 (а.с.26-27).
Відповідно до рахунку № НОМЕР_3 від 14 липня 2023 року та наряду-замовлення № ТМ 004569 від 19 липня 2023 (а.с.29-30) вартість дефектування транспортного засобу марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 1632 грн 00 коп. (а.с.28-29).
Як вбачається з копії платіжного доручення № 2462 від 19 липня 2023 року, дані кошти були перераховані відповідачем на рахунок ТОВ «НІКО МЕГАПОЛІС» (а.с.30).
На підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог відповідачем ОСОБА_1 , як доказ, була подана копія схема дорожньо-транспортної пригоди від 04 липня 2023 року (а.с.52), відповідно до якого під час даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , зазнав механічних пошкоджень: задній бампер, бокові задні фари.
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 08 листопада 2023 року до суду надійшла копія страхової справи № 12670/2023/53 (а.с.65-79) Відповідно до розрахунку, який є додатком до Страхового акту № 14753/58/923 від 02 серпня 2023 року, сума страхового відшкодування (без врахування коефіцієнта зносу замінених складових) становить 95890 грн 87 коп., з них франшиза 3200 грн 00 коп.
Із справи про адміністративне правопорушення № 373/1314/23 (3/373/635/23) про адмінправопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, зокрема схеми місця ДТП від 04 липня 2023 року, вбачається, що автомобіль марки «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 04 липня 2023 року о 13 год. 15 хв., отримав наступні механічні пошкодження: задній бампер, багажник, задні фари.
Суд приймає до уваги подані сторонами докази, на підставі яких встановлені обставини справи, та вважає їх належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність достатньою для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.
Таким чином, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зокрема, правила відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, встановлені у статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з пунктом 22.1. якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує лише шкоду, яка визначена та оцінена в порядку, встановленому цим законом.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі статтями 29, 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану з утратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.
Згідно з пунктом 2.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Отже, за змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).
Пунктом 1.6. Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Пунктом 8.6. Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.
Отже, показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.
Відповідно до пункту 8.6.1. Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника (ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Складова частина КТЗ (складник) - деталь, складова одиниця чи комплектувальний виріб, які відповідають вимогам конструкторської документації (пункт 1.6 Методики).
Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення ремонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни пошкодженої: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації, усіх типів КТЗ.
Пунктом 8.6.2. Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт "е").
Таким чином, нарахування втрати товарної вартості передбачено, коли проводиться ремонт окремих деталей, вузлів і агрегатів, а також у разі заміни деталей, якщо це впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості транспортного засобу. Втрата товарної вартості не нараховується у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів, що не потребують фарбування, за умови, що це не впливає на зовнішній вигляд й експлуатаційні якості автомобіля (заміна двигуна на новий, заміна фар, ліхтарів, скла, шин тощо). Якщо ж у разі заміни деталей, вузлів і агрегатів буде потрібне фарбування, то за умови, що це впливає на зовнішній вигляд транспортного засобу, втрата товарної вартості нараховується.
Системний аналіз пункту 32.7. частини першої статті 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди.
При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Подібні правові висновки висловлено у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 420/998/18 (провадження № 61-11714св19).
Відповідно до звіту № 67/07.0723 від 26 липня 2023 року, зробленого ФОП « ОСОБА_5 », підтверджено, що для відновлення попереднього стану автомобіля проведені ремонтно-фарбувальні роботи, роботи із заміни запчастин, деталей, агрегатів, втрата матеріальної цінності становить 19364 грн 71 коп.
Стосовно заперечення відповідача про невідповідність законодавчим вимогам звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 67/07.07.23 від 26 липня 2023 року, складеного ФОП « ОСОБА_5 », слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч.3 ст.105 ЦПК України).
Згідно ч.ч.6, 7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду (ч.ч. 5,6 ст.106 ЦПК України).
Поданий звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 67/07.07.23 від 26 липня 2023 року, виконаний ФОП « ОСОБА_5 » з дотриманням вищезазначених вимог законодавства, містить всю необхідну інформацію, тому може бути прийнятий до розгляду, як доказ по справі. Відповідачем у встановленому законом порядку даний звіт оскаржений не був, клопотання про призначення експертизи відповідачем заявлене не було. Будь-яких належних та допустимих доказів на його спростування відповідачем надано не було. Не доведено належними та допустимими доказами наявність такої суперечності між пошкодженнями, що зафіксовані у схемі ДТП, та пошкодженнями, що були виявлені та оцінені суб`єктом оціночної діяльності у звіті про оцінку матеріального збитку, яка б ставила під сумнів належність поданих позивачем доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.
Згідно з ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За приписами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Слід відмітити, що відповідач, заперечуючи проти заявленого позивачем розміру матеріальної шкоди, не навів свого розрахунку завданих збитків, та не скористався правом ініціювати проведення судової експертизи для визначення фактичної вартості збитків, завданих автомобілю «эRenault», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 04 липня 2023 року.
Крім того, відповідач не був позбавлений можливості провести власне дослідження вартості збитку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення із відповідача коштів за втрату товарної цінності транспортного засобу в розмірі 19364 грн 71 коп., та витрат, пов`язаних з дефектуванням транспортного засобу в розмірі 1632 грн 00 коп.
Що стосується вимоги про стягнення із відповідача витрат, пов`язаних з визначенням вартості матеріального збитку, в розмірі 4000 грн 00 коп., суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до ч.ч.6, 7, 8 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява N 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява N 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява N 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).
Висновок експерта може бути наданий на замовлення сторони по справі або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Сторонами по справі є позивач та відповідач (ч.1 ст.48 ЦПК України).
Чинним ЦПК України встановлено порядок проведення експертизи на замовлення сторони по справі та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Тобто для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи, як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою КНП «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради до звернення до суду із даним позовом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат, пов`язаних з визначенням вартості матеріального збитку.
Крім того, дослідження експертом питань, зафіксованих в акті перевірки, які покладені в основу прийняття спірних актів індивідуальної дії, зазначення експертом про те, що висновок підготовлено для подання до суду, як і надання судом оцінки цьому висновку, не доводять того, що понесені позивачем витрати були необхідними (неминучими).
Такий висновок зроблено ВС у справі № 824/647/19 (постанова від 16 грудня 2020 року). І хоча висновок виснувався у справі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, Суд бере до уваги саме поняття та види судових витрат у справі та процедури їх відшкодування, яка є однакової згідно норм КАС України та ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення із відповідача витрат, пов`язаних з визначенням вартості матеріального збитку, в розмірі 4000 грн 00 коп.
В силу ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, згідно ст.ст. 10, 12, 13, 19, 80, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274, 277, 279, 354 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування збитків - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 накористь Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради грошові кошти за втрату товарної цінності в розмірі 19364 (дев`ятнадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 71 копійок, витрати, пов`язані з дефектуванням транспортного засобу, в розмірі 1632 (одна тисяча шістсот тридцять дві) гривні 00 копійок, всього 20996 (двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 71 копійок.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради судовий збір в розмірі 2254 (дві тисячі двісті п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач Комунальне некомерційне підприємство «Переяславський центр первинної медико-санітарної допомоги» Переяславської міської ради та Циблівської сільської ради; адреса місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, 137, м. Переяслав, Київська область; код ЄДРПОУ 38424617;
відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 ; проживаючий по АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: Я. І. Керекеза
Суд | Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115619004 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них завданої внаслідок ДТП |
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Цивільне
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
Керекеза Я. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні