Справа № 525/1201/23
Провадження № 1-кп/525/182/2023
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.12.2023 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2023 за №12023170550001033 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ладиженка Атбасарського району Цілиноградської області Республіки Казахстан, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, раніше не судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 290 КК України,
у с т а н о в и в:
На початку квітня 2023 року у вечірній час (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося за можливе) ОСОБА_5 , з метою вчинення крадіжки чужого майна, прибув до гаража розташованого на території колишньої Білоцерківської дільничної лікарні ветеринарної медицини Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 4, с. Білоцерківка Миргородського району Полтавської області та перебуває на балансі Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини, де в умовах воєнного стану, що введений у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом ПрезидентаУкраїни від24лютого 2022року №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та продовжений по теперішній час, реалізуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, діючи таємно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, шляхом зриву навісного замка на дверях, відкрив вхідні двері та проник до приміщення гаража, звідки, шляхом часткового розбирання за три рази протягом трьох днів, розібрав та в подальшому вчинив крадіжку автомобільного двигуна першої комплектації від транспортного засобу марки "УАЗ" моделі "31512", 1985 року випуску, вартість якого відповідно до висновку експерта №3916/23 від 04.09.2023 становить 10000 грн. та власником якого є Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини.
У подальшому, ОСОБА_5 викраденим двигуном розпорядився на власний розсуд, тим самим повністю довів свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, до кінця, чим спричинив Полтавській обласній державній лікарні ветеринарної медицини матеріальної шкоди на зазначену суму.
Продовжуючи свою злочинну діяльність,на початку квітня 2023 року у вечірній час (точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося за можливе) ОСОБА_5 , маючи умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, самостійно прибув до гаража на території колишньої Білоцерківської дільничної лікарні ветеринарної медицини Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 4, с. Білоцерківка Миргородського району Полтавської області та перебуває на балансі Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини.
Прибувши до зазначеного гаража, ОСОБА_5 , умисно, таємно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, скориставшись відсутністю власника та інших сторонніх осіб, шляхом злому навісного замка вхідних воріт, проник до гаража, в якому знаходився автомобіль марки "УАЗ" моделі "31512" номер шасі НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини.
Після чого, ОСОБА_5 , виштовхав вищезазначений автомобіль з гаражного приміщення за територію колишньої Білоцерківської дільничної лікарні ветеринарної медицини Великобагачанської РДЛВМ, чим незаконно заволодів бувшим у використанні автомобілем марки "УАЗ" моделі "31512" номер шасі НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , вартість якого, згідно висновку експерта №3916/23 від 04.09.2022 становить 43088,80 грн., таким чином спричинив матеріальної шкоди Полтавській обласній державній лікарні ветеринарної медицини на зазначену суму.
Крім цього, на початку квітня 2023 року в обідній час (більш точної дати та часу в ході проведення досудового розслідування встановити не представилося за можливе) ОСОБА_5 , прибув до території домогосподарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де попередньо залишив автомобіль марки "УАЗ" моделі "31512" номер шасі НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , 1985 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є Полтавська обласна державна лікарня ветеринарної медицини, яким він незаконно заволодів із гаража на території колишньої Білоцерківської дільничної лікарні ветеринарної медицини Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини, що знаходиться за адресою: вул. Першотравнева, 4, с. Білоцерківка Миргородського району Полтавської області. З метою приховання слідів кримінального правопорушення, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 за допомогою кутової шліфувальної машинки, повністю знищив ідентифікаційний номер кузова зазначеного автомобіля № НОМЕР_2 та перефарбував автомобіль у темно-зелений колір з метою подальшого користування зазначеним транспортним засобом, чим довів свій злочинний умисел, направлений на знищення вузлів транспортного засобу, до кінця.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 290 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в скоєному визнав повністю, підтвердив всі обставини скоєння кримінальних правопорушень, пояснення дав аналогічні до фабули обвинувачення. Суду пояснив, що у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем, вирішив пошукати металобрухт, який можна було б здати та отримати кошти для життя. З цією метою, він на початку квітня 2023 року проник до гаража, що розташований на території колишньої Білоцерківської дільничної лікарні ветеринарної медицини Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини. У приміщенні гаража він виявив автомобіль марки "УАЗ" моделі "31512", 1985 року випуску, і вирішив розібрати двигун та здати його в розібраному стані на металобрухт. З цією метою, він ключами, які приносив з собою з дому, протягом трьох днів у вечірній час, підсвічуючи ліхтариком, розбирав двигун, метал сортував та складав у мішки. Коли все було розібрано, він за допомогою возика перевіз його у лісопосадку неподалік та здав невідомим чоловікам, які збирали металобрухт по селу, за що отримав 1800 гривень, які витратив на власні потреби. Через декілька днів, точної дати не пам`ятає, він вирішив витягнути автомобіль з гаража та продати його своєму знайомому ОСОБА_6 , як запчастини, оскільки останній має такий самий автомобіль. Він знову прийшов до приміщення гаража, зірвавши замок, зайшов до приміщення, де за допомогою балонного ключа, викотив автомобіль з приміщення гаража та спустив по дорозі з гірки. ОСОБА_6 повідомив, що допомагав військовим ремонтувати автомобіль і вони, як плату, лишили йому вказаний автомобіль та запропонував його придбати його за 2000 грн. ОСОБА_6 погодився придбати автомобіль та вони домовилися, що ОСОБА_5 допоможе з ремонтом. Вони за допомогою буксирування перемістили вказаний автомобіль за місцем проживання ОСОБА_6 . Через деякий час, точної дати він не пам`ятає, обвинувачений прийшов до ОСОБА_6 для виконання робіт по ремонту автомобіля, під час відкручування мостів, виявив, що на кузові наявний заводський номер, знаючи, що за вказаним номером можна ідентифікувати автомобіль, він за допомогою болгарки стер номер кузова та перефарбував автомобіль у зелений колір. Усі заплановані роботи не виконав, оскільки приїхала поліція, він відразу усе розповів працівникам поліції. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо його не карати, обіцяв, що більше такого не повториться.
Представник потерпілого ОСОБА_4 у судовомузасіданні надав пояснення, що у серпні 2023 року він виявив, що у приміщенні гаража, що розташований на території колишньої Білоцерківської дільничної лікарні ветеринарної медицини Великобагачанської районної державної лікарні ветеринарної медицини відсутній автомобіль марки "УАЗ" моделі "31512", 1985 року випуску, який там зберігався та належить Полтавській обласній державній лікарні ветеринарної медицини. Про виявлене він повідомив керівника, а останній викликав працівників поліції. У серпні 2023 року, коли виявив крадіжку, слідів вчинення кримінального правопорушення він не виявив, тому припустив, що це трапилося давно. Станом на день виявлення крадіжки автомобіль не експлуатувався 5 років, оскільки це було економічно не доцільним, до того був у робочому стані. Просив суворо обвинуваченого не карати, вважав, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Оскільки фактичні обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачений ОСОБА_5 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності позицій учасників судового розгляду немає, їм роз`яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за доцільне не досліджувати доказів стосовно цих обставин справи.
Відповідно дост. 370 КПК України,судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу.
Отже, допитавши обвинуваченого, покази якого повністю підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті, представника потерпілого, вивчивши характеризуючі дані на особу обвинуваченого, судом достовірно встановлено наступне.
Своїми умисними та протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаними із проникненням до сховища, вчиненими в умовах воєнного стану, що є кваліфікуючими ознаками скоєного, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, його дії вірно кваліфіковані за цією статтею Кримінального кодексу України.
Своїми умисними та протиправними діями, що виразились в незаконному заволодінні транспортним засобом (угон), з проникненням у сховище, що є кваліфікуючою ознакою скоєного, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, його дії вірно кваліфіковані за цією статтею Кримінального кодексу України.
Своїми умисними діями, які виразились в знищенні ідентифікаційного номеру кузова транспортного засобу, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 290 КК України, його дії вірно кваліфіковані за цією статтею Кримінального кодексу України.
Призначаючи покаранняобвинуваченому ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. 290 КК України, суд, керуючисьст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно дост. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно дост. 67 КК України,судом не встановлено.
Суд враховує,щообвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальнийпроступок тадва тяжкізлочини,за місцемпроживання характеризуєтьсяпосередньо,щиро розкаявсяв скоєному,активно сприяврозкриттю кримінальнихправопорушень,раніше несудимий.Прицьомувирішуючи питаннящодопризначенняобвинуваченому ОСОБА_5 покарання,судвраховуєвік обвинуваченого,його майновийстан,мету тамотививчиненнякримінальних правопорушень,позиціюпредставника потерпілого,якийпросивсуворо ОСОБА_5 не карати,матеріали досудовоїдоповіді,згідно якоїорган пробаціївважав,що виправленняобвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, те, щоб покарання не було для обвинуваченого «непосильним тягарем» у розумінні практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ст. 69 ч. 1 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.
Також, при призначенні обвинуваченому покарання слід зважити на висновки з приводу пропорційності покарання тяжкості правопорушення, висловлені ЄСПЛ в своїх рішеннях, зокрема, у рішеннях по справах Shvydka v. Ukraine, Tammer v. Estonia, - за змістом яких захід, що застосовується до порушника має бути пропорційним переслідуваній меті.
Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини, 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права, 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.
З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд, при призначенні покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, вважає за можливе застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити покарання нижче він найнижчої межі, встановленої у санкції статті.
З урахуванням того, що ОСОБА_5 вчинив ряд кримінальних правопорушень, остаточне покарання йому слід призначити відповідно до положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до положень ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Тому беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , слід призначитийомупокарання у виді позбавлення волі, з урахуванням ч. 1 ст. 70 КК України, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.
Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.10.2023 відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з терміном дії до 22.11.2023. Термін дії запобіжного заходу, станом на день прийняття рішення судом, закінчився, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили судом не встановлено, відповідних клопотань стороною обвинувачення заявлено не було.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлено.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно вимог ст. 100 КПК України. Одночасно із вирішенням питання про долю речових доказів, суд вирішує питання про скасування арештів накладених під час досудового розслідування, у порядку ч. 4 ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України,
у х в а л и в:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,та призначитийому покаранняіз застосуваннямч.1ст.69КК Україниувиді4(чотирьох)років позбавлення волі.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,та призначитийому покаранняу виді5(п`яти)років позбавлення волі без конфіскації майна.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,та призначитийому покаранняу виді2(двох)років обмеження волі.
На підставіч.1ст.70КК України,за сукупністюкримінальних правопорушень,шляхом поглиненняменш суворогопокарання більшсуворим,призначити ОСОБА_5 остаточне покаранняувиді5(п`яти)років позбавлення волі.
Згідно ст. 75КК Українизвільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 (три) роки.
У відповідностідо ст.76КК Українизобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_5 не застосовувати.
Скасувати арешт,накладений напідставі ухвалислідчого суддіМиргородського міськрайонногосуду Полтавськоїобластівід21.08.2023на кузов до автомобіля марки "УАЗ-469"; автомобільні диски R-15 в кількості 3 шт.; автомобільне колесо R-15; передній міст до автомобіля марки "УАЗ-469"; задній міст до автомобіля марки "УАЗ-469", після набрання вироком законної сили.
Речові докази по справі:
- кузов до автомобіля марки "УАЗ-469"; автомобільні диски R-15 в кількості 3 шт.; автомобільне колесо R-15; передній міст до автомобіля марки "УАЗ-469"; задній міст до автомобіля марки "УАЗ-469", які передані для зберігання до спеціального майданчика тимчасового тримання транспортних засобів за адресою: вул. Мінзаводська, 1а, м. Миргород, Полтавської області після набрання вироком законної сили повернути власнику;
- обкладинку з-під шкільного зошита, яка зберігається у матеріалах кримінального провадження №12023170550001033 від 17.08.2023 - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Згідно зі ч. ч. 6, 7ст. 376 КПК Україникопію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Великобагачанський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115619165 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Незаконне заволодіння транпортним засобом |
Кримінальне
Великобагачанський районний суд Полтавської області
Прасол Я. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні