Ухвала

від 11.12.2023 по справі 140/35231/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/35231/23 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Костюкевич С.Ф., одержавши позовну заяву Державного підприємства «Волиньторф» до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Волиньторф» звернулося з позовом до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій заступника начальника Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумчук О. В. від 20.10.2023 згідно виконавчого провадження №73096894 по списанню коштів ДП «Волиньторф» у сумі 497 622,85 грн та зобов`язання повернути протиправно списані кошти; визнання протиправними дій заступника начальника Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумчук О. В. від 20.10.2023 згідно виконавчого провадження №73097123 по списанню коштів ДП «Волиньторф» у сумі 19 470,94 грн та зобов`язання повернути протиправно списані кошти; про скасування постанови про накладення арешту від 20.10.2023 згідно виконавчого провадження №72850792 в частині накладення арешту на всі грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ДП «Волиньторф» та зобов`язання зняти арешт.

Дослідивши письмові докази та зміст позовної заяви, суд дійшов висновку, що її було подано без додержання вимог, встановлених у статті 161 КАС України, а тому її належить залишити без руху з огляду на таке.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 160, 161 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.

Згідно з частин першої, п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами першою, другою статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з адміністративного позову, позивачем, в тому числі, заявлено позовну вимогу про визнання протиправною та скасування постанови від 20.10.2023 про накладення арешту у ВП №72850792.

Позивач у позовній заяві зазначає, що оскаржувану постанову отримав 20.10.2023, проте доказів на підтвердження даної обставини до матеріалів позовної заяви не додано.

Вказане позбавляє суд можливості перевірити, чи подано позов у строк, установлений статтею 287 КАС України.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачу необхідно подати докази на підтвердження тієї обставини коли йому стало відомо про порушення його прав, свобод або інтересів, а в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду - заяву про його поновлення, із наведенням підстав поважності пропуску такого строку, а також надати докази на підтвердження таких обставин.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач заявляє позовні вимоги майнового та немайнового характеру, а саме: 1. про визнання протиправними дій заступника начальника Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумчук О. В. від 20.10.2023 згідно виконавчого провадження №73096894 по списанню коштів ДП «Волиньторф» у сумі 497 622,85 грн та зобов`язання повернути протиправно списані кошти; визнання протиправними дій заступника начальника Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумчук О. В. від 20.10.2023 згідно виконавчого провадження №73097123 по списанню коштів ДП «Волиньторф» у сумі 19 470,94 грн та зобов`язання повернути протиправно списані кошти (майнові); 2. про скасування постанови про накладення арешту від 20.10.2023 згідно виконавчого провадження №72850792 в частині накладення арешту на всі грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках ДП «Волиньторф» та зобов`язання зняти арешт.

Оскільки позивач подав 2 позовні вимоги майнового характеру, тому такі повинні бути оплачені судовим збором у розмірі 7 756,41 грн ((497 622,85 грн + 19 470,94 грн) х 1,5%), а немайнова вимога судовим збором у розмірі 2 684,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Отже, оскільки позивачем подано позовну заяву із майнового та немайнового характеру, тому позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 10 440,41 грн (7 756,41 грн + 2 684,00 грн).

З долученої до позовної заяви квитанції від 28.11.2023 вбачається, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 073,60 грн.

Відтак, позивачу слід усунути недоліки позовної заяви, а саме: доплатити судовий збір майнового характеру у розмірі 9 366,81 грн (10 440,41 грн - 1 073,60 грн).

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про повну сплату судового збору.

Також, частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною першою статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії заступника начальника Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумчук О. В. щодо списання коштів ДП «Волиньторф» у сумі 497 622,85 грн у ВП №73096894, у сумі 19 470,94 грн у ВП №73097123 та скасувати постанову про накладення арешту від 20.10.2023 згідно ВП №72850792, на підставі судових наказів № 903/659/23-1 від 02.10.2023, № 903/659/23-2 від 02.10.2023, № 903/276/23-1 від 12.09.2023, виданих Господарським судом Волинської області.

Наказом Господарського суду Волинської області від 02.10.2023 в справі №903/659/23 стягнуто з Державного підприємства «Волиньторф» на користь Відділу освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради 452 202 грн. 59 коп. (чотириста п`ятдесят дві тисячі двісті дві грн. 59 коп.) та стягнуто з Державного підприємства «Волиньторф» на користь Волинської обласної прокуратури 17 519 грн. 04 коп. (сімнадцять тисяч п`ятсот дев`ятнадцять грн. 04 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказом Господарсього суду Волинської області від 12.09.2023 в справі №903/276/23 стягнуто із Державного підприємства «Волиньторф» на користь Відділу освіти, культури, молоді, спорту та туризму Олицької селищної ради кошти у розмірі 94 141 грн. 58 коп..

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень по справах № 903/659/23, № 903/276/23 та відповідно до змісту рішень від 12.09.2023, від 02.10.2023 по цих справах, форма судочинства - господарське провадження.

До позовної заяви позивачем додано копії постанов про відкриття виконавчого провадження №72850792 від 22.09.2023, №73097123 від 20.10.2023, №73096894 від 20.10.2023, якими заступником начальника Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наумчук О. В. відкрито виконавчі провадження з виконання судових наказів № 903/659/23-1 від 02.10.2023, № 903/659/23-2 від 02.10.2023, № 903/276/23-1 від 12.09.2023 Господарського суду Волинської області на підставі рішень у господарських справах № 903/659/23, № 903/276/23, боржник - Державне підприємство «Волиньторф», стягувач Відділ освіти, молоді та спорту Маневицької селищної ради, Відділ освіти, культури, молоді, спорту та туризму Олицької селищної ради .

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 340 ГПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Відтак, позивачу слід розмежувати складові суми, які були списані з рахунків ДП «Волиньторф» з метою правильного визначення підсудності.

Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позивачу у зазначений строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: 1) заяви про поновлення строку звернення до суду з вимогою про скасування постанови про накладення арешту, вказавши підстави для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску; 2) сплати судового збору у розмірі 9 366,81 грн та подання до суду доказів його сплати (квитанції, платіжного доручення тощо); 3) позовної заяви у новій редакції та її копій для інших учасників справи, де належним чином зазначити зміст позовних вимог.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства «Волиньторф» до Маневицького відділу державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя С.Ф. Костюкевич