печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53976/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання директора ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
В С Т А Н О В И В :
Директор ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просить скасувати арешт з нерухомого майна.
В обґрунтування вимог клопотання заявник зазначає, що арешт накладений необґрунтовано.
У судовому засіданні представник заявника, підтримала клопотання, просила задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників судового розсгляду, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.369 КК України.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 листопада 2023 року клопотання задоволено та накладено арешт на об`єкти нерухомого майна.
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно ч.1 ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляду клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна може бути скасований повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Також, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Окрім цього, хоча на даний час і триває досудове розслідування, однак орган досудового розслідування не надав суду належних, допустимих та достатніх в розумінні положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України доказів, що арештоване майно якимось чином пов`язано із протиправною діяльністю, дані щодо якої внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а тим більше, що ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» не має жодного відношення до кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ісмаїлов проти Росії" від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".
Зазначена правова позиція сформульована ЄСПЛ у справі "Броньовський проти Польщі" від 22.06.2004 року. У рішеннях ЄСПЛ у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції", "Малама проти Греції", "Україна-Тюмень проти України", "Спорронг та Льонрот проти Швеції" констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію "законів". Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також Європейський суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі "Іатрідіс проти Греції" від 25.03.1999 року). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі "Антріш проти Франції" від 22.09.1994 року, "Кушоглу проти Болгарії" від 10.05.2007 року).
Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).
Крім того, п. 38 рішення по справі "Ісмайлов проти Росії" (від 16.10.2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".
Аналогічна правова позиція відображена у справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09.06.2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24.03.2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар" для особи (справа "Ізмайлов проти Росії", п. 38 рішення від 16.10.2008 р.).
Виходячи з даних, що здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною ту обставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» не має жодного відношення до посадовихї осіб Федерації професійних спілок України, ПрАТ «Укрпрофздоровниця», ПрАТ «Укрпрофтур» та Брюховицької селищної ради. Окрім цього, об`єкти нерухомого майна набуті у власність не від ПрАТ «Укрпрофздоровниця» та ПрАТ «Укрпрофтур».
Крім того, саме по собі винесення слідчим постанови про визнання речовим доказом у провадженні не є достатньою підставою для накладення арешту.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 п.1 ст. 174 КПК України,
У Х В А Л И В :
Клопотання директора ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» ОСОБА_4 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року у справі №757/30553/23-к в рамках кримінального провадження №62019100000001170 від 20.08.2019р. в частині арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування на нерухоме майно, власником якого є ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» (код ЄДРПОУ 44758445), а саме об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1428250046101, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортна, будинок 8.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року у справі №757/30553/23-к в рамках кримінального провадження №62019100000001170 від 20.08.2019р. в частині передання майна, власником якого є ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» (код ЄДРПОУ 44758445), а саме об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1428250046101, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортна, будинок 8, Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901), для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 липня 2023 року у справі № 757/30553/23-к в рамках кримінального провадження №62019100000001170 від 20.08.2019р. в частині заборони державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (зокремаі, але не виключно, Міністерству юстиції України і його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, власником якого є ТОВ «РОЯЛ ХАУС ЛЬВІВ» (код ЄДРПОУ 44758445), а саме об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1428250046101, який розташований за адресою: Львівська обл., м. Львів, смт. Брюховичі, вулиця Курортна, будинок 8
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115621311 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Білоцерківець О. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні