Рішення

від 13.12.2023 по справі 320/21544/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року м.Київ№ 320/21544/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Фітнес" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Айрон Фітнес" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та просить суд визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615 про сплату податкового боргу в сумі 19 040 882,89 грн, рішення № 0000003-1303-2615 про опис майна у податкову заставу від 24.03.2023, а також податкові повідомлення рішення від 25.08.2022 № 00193070702 та № 00193000702.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 21.07.2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 об`єднано в одне провадження адміністративні справи № 320/21544/23 та № 640/236/23 з присвоєнням адміністративній справі номеру № 320/21544/23.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку за результатами якої дійшов помилкових висновків щодо порушення ТОВ "Айрон Фітнес" норм податкового законодавства з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 00,00 грн за грудень 2021 року.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просить суд відмовити у його задоволення, оскільки контролюючим органом було встановлено ряд порушень податкового законодавства, а саме занижено податок на додану вартість за грудень 2021 року в сумі 15 321 098,00 грн та завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2021 року на 1 060 496,00 грн. Крім того, вказує, що позивачем в порушення вимог податкового законодавства не було виписано та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за грудень 2021 року на загальну суму 81 907 969,67 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 16 381594,00 грн.

Ухвалою суду від 15.09.2023 закрито підготовче засідання та за клопотанням учасників справи, розгляд справи по суті продовжено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі наказу № 1344-к від 17.02.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙРОН ФІТНЕС» з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 000,00 грн за грудень 2021 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт перевірки від 20.07.2022 № 16925/26-15-07-02-03-03/39206684 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Фітнес" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2021 року.

Відповідно до висновків акту перевірки від 20.07.2022 № 16925/26-15-07-02-03-03/39206684 податковим органом встановлено порушення, а саме:

п. 187.1 ст. 187 п. 198.5 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за грудень 2021 року в сумі 15 321 098 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) рядок 21 декларації за грудень 2021 року на 1 060 496 грн;

п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за грудень 2021 року на загальну суму 81 907 969,67 грн, в тому числі ПДВ 16 381 594 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та встановлених порушень, 25.08.2022 Головним управлінням ДПС у м. Києві було прийнято спірні податкові повідомлення рішення № 00193070702, яким товариству зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 060 496,00 грн та податкове повідомлення рішення № 00193000702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 19 151 373,00 грн (з урахуванням застосованих штрафних санкцій).

Крім того, податковим органом було прийнято податкову вимогу від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615 про сплату податкового боргу в розмірі 19 040 882,89 грн та рішення № 0000003-1303-2615 про опис майна у податкову заставу.

Позивач зазначив, що не погоджується із висновками, викладеними у акті перевірки від 20.07.2022 № 16925/26-15-07-02-03-03/39206684 та податковими повідомленнями рішеннями № 00193070702 та № 00193000702, а також з податковою вимогою, рішенням про опис майна у податкову заставу від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позов.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з таких міркувань.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 16.1.2 та п.п. 16.1.12 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів та забезпечувати збереження документів, пов`язаних з виконанням податкового обов`язку, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 КАС України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк); п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПК України (п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V ПК України (п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Щодо тверджень позивача про протиправність та безпідставність проведеної перевірки та наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2. п. 75. 1 ст. 75 ПК Украйни визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, у тому числі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з наказу наказ Головного Управління ДПІС у м. Києві № 1344-к від 17.02.2022, підставою для проведення перевірки ТОВ «Айрон Фітнес» є доповідна записка управління податкового аудиту у сфері торгівлі та послуг від 17.02.2022 № 778/26-15-07-02-03-11», проте ПК України такої підстави для проведення позапланової перевірки не містить.

Так, в постанові від 19.04.2018 у справі № 813/4282/16 Верховний Суд вказав про невідповідність наказу про проведення перевірки вимогам, встановленим нормами ПК України оскільки підставою для проведення перевірки є доповідна записка заступника начальника управління аудиту, яка за своєю суттю є документом внутрішнього використання та здебільшого має за мету спонукання керівника до прийняття конкретного рішення.

Водночас, слід зазначити, що позивачем було допущено перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17, вказано на те, факт допущення перевіряючих до перевірки свідчить, що наказ про призначення перевірки, як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може привести до відновлення порушеного права.

Тому посилання позивача про незаконності проведення перевірки є безпідставними, оскільки позивачем було попущено податковий орган до перевірки.

Щодо встановлених в акті перевірки від 20.07.2022 № 16925/26-15-07-02-03-03/39206684 порушень, суд зазначає таке.

Пунктом 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

За операціями з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості застосовується касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до п.п. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених ст. 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 цього Кодексу.

Згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Пунктом 189.1. ст. 189 ПК України встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, передумовою виникнення обов`язку платника щодо реєстрації зведеної податкової накладної, як того вимагає п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України є початок використання товарів/послуг в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Статтею 200 ПК України визначено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено ст. 200 ПК України.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі - Порядок № 21).

Згідно з абзацом 2 п. 1 розділу III Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий період без наростаючого підсумку.

При заповненні розділу III декларації "Розрахунки за звітний період" здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов`язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (п.п. 1, 2 п. 5 розділу V Порядку № 21).

Також до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від`ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).

Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за грудень 2021 року, згідно поданої декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року № 9422315450 від 19.01.2022 та уточнюючої декларації № 9036165114 від 20.02.2022 сформовано наступним чином без заповнення рядку 21 декларації - мінусове значення минулого податкового періоду, що включається до складу податкового періоду грудня 2021 року.

Про відсутність впливу на показники декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року свідчить позитивний результат до сплати за жовтень 2021 року без перехідного сальдо на наступний податковий період згідно поданої податкової звітності з податку на додану вартість № 9387524762 від 20. 12.2021.

Згідно даних проміжної попередньої фінансової звітності, поданої ТОВ «Айрон фітнес» за 2021 рік № 9003310473 від 11.11.2022, наявність запасів станом на 30.09.2021 в рядку 1100 форми 1-м становить 77 044,40 грн, залишок запасів станом на 01.01.2021 становить 44 273,40 грн, що свідчить про формування складських товарних залишків на протязі всього періоду існування товариства з 2015 по 2021 рік.

Як визначено п. 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення № 879), з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства проводиться інвентаризація.

Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку, виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Інвентаризація запасів із зняттям фактичних залишків запасів, які обліковуються на субрахунку 281 «Товарі на складі», проведена на підставі наказу товариства від 23.02.2022 № IHB-2022 на вимогу контролюючого органу із складанням інвентаризаційного опису запасів № 1 від 23.02.2022, інвентаризаційного опису № 2 запасів в дорозі від 23.02.2022, інвентаризаційного опису запасів на зберіганні № 3 від 23.02.2022, інвентаризаційного опису основних засобів № 1 від 23.02.2022, інвентаризаційного опису коштів в касі № 1 від 23.02.2022, інвентаризаційного опису розрахунків з дебіторами та кредиторами № 3 від 23.02.2022.

Відповідно до п. 1, 3-5 розділу IV Положення № 879 висновки щодо виявлених розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку, які наводяться в звіряльних відомостях, та пропозиції щодо їх врегулювання відображаються інвентаризаційною комісією у протоколі, що складається після закінчення інвентаризації і передається на розгляд та затвердження керівнику підприємства. У протоколі наводяться: причини нестач, втрат, лишків, а також пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Результати інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображаються у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчена інвентаризація.

Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю активів і зобов`язань і даними бухгалтерського обліку регулюються підприємствами в такому порядку: нестача запасів у межах установлених норм природного убутку, виявлена під час інвентаризації, списується за розпорядженням керівника підприємства на витрати. Норми природного убутку можуть застосовуватися лише у разі виявлення фактичних нестач і після взаємозаліку нестач цінностей і лишків внаслілок пересортиці. За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму; нестача цінностей понад норми природного убутку, а також втрати від псування цінностей списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, у разі якщо винні особи не встановлені, вони зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття справи згідно із законодавством.

Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці, тобто надлишку допускається тільки щодо запасів однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворились за один і той самий період, що перевіряється, та в один і тієї самої матеріально відповідальної особи.

У разі взаємозаліку нестач і лишків внаслідок перестройці, коли вартість запасів, що виявились у нестачі, більше вартості запасів, що виявились у надлишку, різниця вартості повинна бути віднесена на винних осіб.

Якщо особи, винні в пересортиці, не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінносте понад норми природного убутку з віднесенням іх до складу витрат у порядку, визначеному пунктом 4 цього розділу. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії повинні бути наведені причини, з яких різниці не можуть бути віднесені на винних осіб

Перевищення вартості запасів, що виявились у лишку, порівняно з вартістю запасів, що виявились у нестачі внаслідок пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних запасів та доходів у порядку, визначеному пунктом 4 цього розділу.

Отже, з урахуванням наведених обставин при виявлені інвентаризацією нестач та лишок товарів, за умови їх виявлення, підлягали б відображенню в бухгалтерському обліку товариства у періоді проведення інвентаризації, тобто, у лютому 2022 року, аж ніяк не в грудні 2021 року.

Крім того, основна частина, а саме 94% податкового кредиту грудня місяця 2021 року, що сформовано позивачем, сформовано за рахунок сплаченого на митниці ПДВ і оформлених митних декларацій, що підтверджує його сплату.

Так, слід звернути увагу на п. 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту лізингоодержувача (орендаря) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) таким лізингоодержувачем (орендарем).

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Водночас, п. 201.12 ст. 201 ПК України встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові зобов`язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду.

Також в матеріалах справи містяться митні декларації на підставі, яких було сформовано податковий кредит, а саме від 30.12.2021 UA100310/2021/473507, від 28.12.2021 UA100330/2021/343019, від 27.12.2021 UA100330/2021/342792, від 26.12.2021 UA100330/2021/342584, від 26.12.2021 UA100330/2021/342795, від 26.12.2021 UA100330/2021/342794, від 21.12.2021 UA100330/2021/342123, від 20.12.2021 UA100330/2021/34200, від 19.12.2021 UA100330/2021/342125, від 16.12.2021 UA100330/2021/341898, 15.12.2021 UA100330/2021/341516, від 12.12.2021 UA100330/2021/341301, від 10.12.2021 UA100330/2021/341193, від 10.12.2021 UA100330/2021/341194, від 06.12.2021 UA100330/2021/340640 від 01.12.2021 UA100330/2021/340166.

Основний вид діяльності ТОВ «Айрон фітнес» - неспеціалізована оптова торгівля товарами для спорту, відпочинку та туризму, що попередньо імпортовані від низки постачальників-нерезидентів, відповідно до складу податкового кредиту податку на додану вартість з імпортованих товарів спортивного призначення за даними ЄРПН включено суми податку, сплаченого/нарахованого при здійсненні операцій, зокрема з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України за період з 2015 року по 01.12.2022 на суму 78 457 379,38 грн.

Критерії визнання запасів активами більш повно розкрито у П(С)БО 9 та п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2.

Згідно з цими документами, запаси визнаються активами, якщо:

до підприємства перейшли ризики та вигоди, пов`язані з правом власності або правом повного господарського відання (оперативного управління) на придбані (отримані) запаси;

підприємство керує цими запасами та контролює їх;

існує ймовірність того, що у майбутньому підприємство отримає економічні вигоди від використання цих запасів;

вартість запасів може бути визначена достовірно.

Датою зарахування підприємством активів (товарів) на баланс є дата, на яку до підприємства переходять усі ризики і вигоди, пов`язані з правом власності на придбані активи (товари) (тобто достатньо виконання перших двох критеріїв визнання запасів активами).

У випадку імпортера ТОВ «Айрон Фітнес» це дата передачі товарів перевізникові, підтверджена відповідними товаросупровідними документами.

На момент визнання товарів активами сам товар фізично перебуває в дорозі. Згідно облікової політики товариства його вартість (на підставі товаророзпорядчих документів) обліковують на рахунку бухгалтерського обліку 281, але на складі «Товари в дорозі».

Під час перевірки встановлено, що в загальній оборотно - сальдовій відомості по бухгалтерському рахунку 281 «Товари на складі» зазначено, що сальдо вхідне залишку товарів у товариства становить 82 935 918,52 грн, сальдо на кінець становить 81 907 969,67 грн.

Сальдо як на початок грудня, так і на кінець становить в т.ч. товари, що належать підприємству на праві власності, але на момент складання звітності знаходяться в дорозі та поставляються згідно з умовами Інкотермс зазначеними у договорах з постачальниками -нерезидентами, що підтверджено наданими до перевірки CMR, коносаментами, договорами з перевізниками, з нерезидентами-постачальниками, митними деклараціями (МД).

Станом на 31.12.2021 товарами в дорозі є товари отримані:

по митній декларації 100330/2021/342797 від 03.01.2022 від нерезидента Kenny-Joyce Co, LTD по контракту IF-KJ/2021, умови доставки згідно з яким FOB Тайвань:

по митній декларації 100330/2022/432882 від 06.02.2022 від нерезидента IFIT HEALTH FITNESS FRANCE S.A.S. по контракту IF-IHF від 05.01.22, умови поставки EXW Франція;

по митній декларації 100330/2022/431410 від 22.01.2022 від нерезидента RFE EUROPA LTD UNITED KINGDOM по контракту RA-23/02/2015 від 23.02.2015, умови доставки згідно з яким FOB Тайвань:

по митній декларації 100330/2022/432164 від 31.01.2022 від нерезидента RFE EUROPA LTD UNITED KINGDOM по контракту RA-23/02/2015 від 23.02.2015, умови доставки згідно з яким FOB Тайвань;

по митній декларації 100330/2022/432165 від 31.01.2022 від нерезидента RFE EUROPA LTD UNITED KINGDOM по контракту RA-23/02/2015 від 23.02.2015, умови доставки згідно з яким FOB Тайвань.

Таким чином станом на 31.12.2021 товари згідно вищевказаних поставок стали власністю товариства, але ще не перетнули митну територію України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

З матеріалів справи вбачається, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Айрон Фітнес», на рахунку 281 «Товари на складі» товариства станом на 31.12.2021 обліковується дебетове сальдо на суму 81 907 969,67 грн. Також, до позовної заяви позивачем додано документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові декларації з податку на додану вартість), які свідчать про здійснення реалізації товарів протягом січня-жовтня 2022 року та декларування відповідних зобов`язань з ПДВ.

Вказані обставини свідчать використання товарів позивачем саме у господарській діяльності, натомість доказів на підтвердження використання ТОВ «Айрон Фітнес» товарів в операціях, що не є господарською діяльністю, матеріали справи не містять.

При цьому слід зауважує, що відповідно до абз. 10 п. 198.5 ст. 198 ПК України, у разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Тобто підставою для визнання товарів такими, що використані платником в операціях, що не є його господарською діяльністю та, відповідно, для виникнення у платника обов`язку, визначеного пп. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України є, зокрема, виявлена нестача придбаних платником товарів за результатом вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної на вимогу контролюючого органу.

В акті від 20.07.2022 № 16925/26-15-07-02-03-03/39206684 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2021 року та у відзиві на позовну заяву відповідач посилається на ненадання позивачем інформації про поновлення проведення інвентаризації в присутності працівників Головного управління ДПС у м. Києві і результатів проведення інвентаризації фактично наявних товаро-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів ТОВ «Айрон Фітнес», що призвело до складання акту щодо ненадання результатів проведення інвентаризації фактично наявних товаро-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів ТОВ «Айрон Фітнес» від 14.07.2022 №2723/Ж6/26-15-07-02-03, які знаходяться за адресою Київська обл., м. Буча вулиця Інститутська, буд. 17б.

Як наслідок, податковим органом будо зроблено висновок, про виникнення у ТОВ «Айрон Фітнес» обов`язку щодо нарахування податкових зобов`язань та щодо складання та реєстрації в ЄРПН відповідної зведеної податкової накладної.

Суд не погоджується із таким висновком контролюючого органу з огляду на таке:

Відповідно до п. 85.4. ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Згідно п. 85.6. ст. 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

В матеріалах справи відсутня як вимога контролюючого органу про надання документів складених за результатом проведення інвентаризації, так і відмова платника про їх надання, а отже, посилання відповідача на ненадання позивачем інформації про поновлення проведення інвентаризації в присутності працівників Головного управління ДПС у м. Києві та результатів проведення інвентаризації фактично наявних товаро-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів ТОВ «Айрон Фітнес» не підтверджується належними доказами. При цьому складання Головного управління ДПС у м. Києві акту щодо ненадання результатів проведення інвентаризації фактично наявних товаро-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів ТОВ «Айрон Фітнес» від 14.07.2022 № 2723/Ж6/26-15-07-02-03 є таким, що здійснене в порушення п. 85.4 та п. 85.6 ст. 85 ПК України.

Пунктом 86.7 ст. 86 ПК України визначено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до п.п. 86.7.1. п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Абзацами 7, 8 п.п. 86.7.4. п. 86.7 ст. 86 ПК України унормовано, що при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом на подачу заперечень до акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20.07.2022 № 16925/26-15-07-02-03-03/39206684 та долучив до вказаного заперечення копії документів, складених за результатом проведення інвентаризації, а саме: копію акту інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 23.02.2022; копію акту інвентаризації грошових коштів від 23.02.2022; копію акту № 1 про результати інвентаризації наявних коштів 23.02.2022, що зберігаються у касі ТОВ «Айрон Фітнес» від 23.02.2022; копію інвентаризаційного опису № 1 запасів від 23.02.2022; копію інвентаризаційного опису № 2 запасів в дорозі від 23.02.2022; копію інвентаризаційного опису № 3 запасів на зберіганні від 23.02.2022; копію інвентаризаційного опису № 1 основних засобів від 23.02.2022; копію протоколу інвентаризаційної комісії від 24.02.2022.

Вказані документи Головним управлінням ДПС у м. Києві були розглянуті та визнані такими, що не спростовують висновків акту перевірки.

Наявні в матеріалах справи документи про результати проведення інвентаризації фактично наявних товаро-матеріальних цінностей, основних фондів та інших активів ТОВ «Айрон Фітнес» свідчать про не виявлення комісією нестачі товарів у позивача. А отже, підстави для застосування положень п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України в даному випадку відсутні.

Таким чином, висновок ГУ ДПС у м. Києві про виникнення у позивача обов`язку щодо реєстрації зведеної податкової накладної за грудень 2021 року на загальну суму 81 907 969,67 грн в тому числі ПДВ 16381594 грн є необґрунтованим.

У зв`язку з вищевикладеним, податкові повідомлення-рішення № 00193070702 та № 00193000702 від 25.08.2022, прийняті Головним управлінням ДПС у м. Києві, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615, суд зазначає таке.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153, п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг це зокрема - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Проте, як встановлено судом грошові зобов`язання визначені податковими повідомленнями рішеннями № 00193070702 та № 00193000702 від 25.08.2022, в силу абзацу 4 п. 56.18 ст. 58 ПК України не є узгодженими, оскільки під час прийняття спірної вимоги та рішення позивач оскаржив їх до Окружного адміністративного суду міста Києва, шляхом подачі 10.12.2022 позовної заяви, яка була зареєстрована та якій присвоєно унікальний номер 640/236/23.

Водночас, від не залежних від позивача обставин, провадження у справі було відкрито лише у липні 2023 року Київським окружним адміністративним судом, у зв`язку з набранням 15.12.2022 чинності Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».

Відповідно до абзаців 1-3 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного закону Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя, а до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.

Таким чином, строк сплати грошового зобов`язання, визначеного вищевказаними податковими повідомленнями - рішеннями не настав, оскільки за умови оскарження податкових повідомлень - рішень в судовому порядку, настання такого строку пов`язане із набранням законної сили рішенням суду.

Відтак, податкова вимога від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615 щодо сплати податкового боргу в сумі 19 040 882,89 грн є протиправною, як протиправним є і рішення 0000003-1303-2615 про опис майна у податкову заставу.

Крім того, у зв`язку з визнанням податкових повідомлень рішень № 00193070702 та № 00193000702 від 25.08.2022 такими, які прийнятті протиправно, суд вважає що вимоги щодо скасування податкової вимоги та рішення про опис майна є похідними, а тому також мають бути задоволенні та скасовані.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує роз`яснення, що викладені у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, відповідно до якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Цей же принцип знайшов свій вираз у низці рішень Європейського суду з прав людини, у яких ЄСПЛ неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain); рішення у справі "Серявін та інші проти України").

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії, Онер`їлдіз проти Туреччини, Megadat.com S.r.l. проти Молдови, Москаль проти Польщі).

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах Лелас проти Хорватії, Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини, Беєлер проти Італії).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення № 00193070702 та № 00193000702 від 25.08.2022, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615 скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 54 650,00 грн (платіжна інструкція від 06.12.2022 № 8601 та від 19.06.2023 № 157), суд вважає за необхідне стягнути дані кошти на користь позивача.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 25.08.2022 № 00193070702 та № 00193000702.

Визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 24.03.2023 № 0000003-1303-2615 щодо сплати податкового боргу в сумі 19 040 882,89 грн та рішення про опис майна у податкову заставу від 24.03.2023 0000003-1303-2615.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Айрон Фітнес" (код ЄДРПОУ 39206684) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011) судовий збір у розмірі 54 650 (п`ятдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.