Рішення

від 12.12.2023 по справі 340/4480/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/4480/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області до Відділу освіти Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальний заклад Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду в інтересах держави, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Новгородківської селищної ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Петрокорбівською філією Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної ради Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3;

- зобов`язати відділ освіти Новгородківської селищної ради вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Петрокорбівською філією Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що органом управління Комунального закладу "Верблюзький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІП ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області є відділ освіти Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, а земельна ділянка, яку займає Комунальний заклад "Верблюзький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ-ЦПО" використовується без оформлення та реєстрації права власності. Враховуючи, що відділом освіти Новгородківської селищної ради із часу прийняття до комунальної власності КЗ "Верблюзький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ-ЦПО" не вжито дій, направлених на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні вказаного закладу освіти, тому позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність та зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під Петрокорбівською філією Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3.

Ухвалою судді від 28.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали (а.с.47). Крім того, даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальний заклад Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області (28223, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Верблюжка, вул.Беляєва, 95, ЄДРПОУ 33329116).

Вказану ухвалу направлено відповідачу на його офіційну електронну адресу та отримано 28.06.2023 (а.с.50). Проте, правом подати до суду відзив на позовну заяву відповідач не скористався, та будь-яких заперечень проти позову не надано.

Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Також ухвалу направлено третій особі та отримано останньою 04.07.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.50). Проте, правом подати до суду пояснення на позовну заяву третя особа не скористалася, та будь-яких заперечень проти позову чи визнання не надано.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3, розташований заклад освіти - Петрокорбівська філія Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області.

19 серпня 2022 року рішенням сесії Новгородківської селищної ради №2041 затверджено статут Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області (а.с.22-33).

Відповідно до Статуту КЗ "Верблюзький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ-ЦПО" належить до власності Новгородківської територіальної громади. Засновником закладу освіти є Новгородківська селищна рада.

Статутом передбачено, що уповноваженим органом управління Комунального закладу "Верблюзький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області є відділ освіти Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Відповідно до Статуту Комунального закладу "Верблюзький навчально- виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області є юридичною особою, яка має печатку, штампи, код ЄРДПОУ та може мати самостійний баланс, банківський рахунок, має у своєму складі філію (структурний підрозділ): Петрокорбівська філія комунального закладу "Верблюзький навчально-виховний комплекс "Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти" Новгородківської селищної ради Кіровоградської області (адреса: Кропивницький район с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3).

Статутом визначено, що матеріально-технічна база закладу освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі.

Майно закладу освіти перебуває у комунальній власності Новгородківської селищної ради і закріплено за ним на правах оперативного управління.

Заклад освіти відповідно до чинного законодавства користується землею, іншими природними ресурсами і несе відповідальність за дотримання вимог та норм з їх охорони.

Для здійснення статутної діяльності школа має земельну ділянку, де розміщуються спортивні та географічний майданчики, зона відпочинку, господарські будівлі, тощо.

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: с. Перокорбівка, по вул. Миру, 3, Кропивницький район, Кіровоградська область, встановлено, що майно, а саме будівлі і споруди КЗ "Верблюзький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ-ЦПО", належать до комунальної власності Новгородківської селищної ради, відомості щодо оформлення речових прав на земельну ділянку під вказаним учбовим закладом відсутні (а.с.20).

Відповідно до інформації Новгородківської селищної ради від 27.04.2023 №03-27/1018/1, встановлено, що КЗ "Верблюзький НВК "ЗОШ І-ІІІ ст.-ДНЗ-ЦПО" користується земельною ділянкою орієнтовною площею 1,3112 га по вул. Миру, 3, в с. Петрокорбівка, Кропивницький район Кіровоградської області, яка не оформлена (а.с.17-19).

Тобто на даний час питання щодо розробки технічної документації на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3, Кропивницький район, Кіровоградська область, залишається не вирішеним, правовстановлюючі документи, на земельну ділянку не розроблено та не видано.

Надаючи оцінку повноваженням керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області на звернення до суду з відповідним позовом, суд враховує наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У рішенні Конституційного Суду України від 05.06.2019 р. №4-р(II)/2019 вказано, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

У Законі України Про прокуратуру від 14.10.2014 р. №1697-VII (далі за текстом Закон №1697) закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону №1697 Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд враховує, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

З огляду на п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99, інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Висловлене Конституційним Судом України розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 р. у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 р. у справі №815/724/15, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 28.01.2021 р. у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 р. у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 р. у справі №320/10736/20, від 23.12.2021 р. у справі №0440/6596/18.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі №806/602/18, від 13.03.2019 р. у справі №815/1139/18, від 15.10.2019 р. у справі №810/3894/17, від 17.10.2019 р. у справі №569/4123/16-а, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 03.12.2019 р. у справі №810/3164/18 та від 01.06.2022 р. у справі №260/1815/21.

У даній справі, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей шляхом зобов`язання оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться навчальний заклад. Крім того, захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти, які порушено протиправною бездіяльністю відповідачів.

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням інтересів держави, у зв`язку з наступним.

Так, у преамбулі Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 р. №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

З огляду на ст.1 Закону України Про охорону дитинства від 26.04.2001 р. №2402-ІІІ забезпечення найкращих інтересів дитини дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Забезпечення якнайкращих інтересів дитини є одним із базових міжнародних принципів, який закріплений, зокрема, у статті 24 Хартії основних прав Європейського Союзу. Зміст цього принципу полягає у тому, що при здійсненні будь-яких дій по відношенню до дітей, як з боку органів державної влади, так і з боку приватних установ, вищі інтереси дитини повинні розглядатися як пріоритетні.

Згідно з положеннями ч.2 ст.4 Закону України Про освіту від 05.09.2017 р. №2145-VIII право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Таким чином, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, що викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 р. у справі №822/3692/17, від 05.11.2019 р. у справі №804/4585/18, від 01.06.2021 р. у справі №0440/6514/18.

З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі подання прокурором позову мало на меті захист інтересів держави.

Стосовно наявності підстав, визначених ч.3 ст.23 Закону 1697 для представництва інтересів держави у суді у даній справі, суд враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 р. у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 р. у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Суд також враховує, що у постанові від 26.05.2020 р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Крім того, суд враховує, що у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформулював висновки про те, що положення статті 53 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з метою захисту інтересів держави в особі територіальної громади необхідно розуміти так:

- прокурор, звертаючись до суду з метою захисту інтересів держави, що охоплюють собою й інтереси певної територіальної громади, фактично діє в інтересах держави; оскільки відсутні чіткі критерії визначення поняття інтереси держави, яке є оціночним, суди під час розгляду кожної конкретної справи повинні встановлювати наявність/відсутність інтересів держави та необхідність їх захисту у судовому порядку;

- прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом; передбачене законами загальне повноваження державного органу на звернення до суду або можливість бути позивачем чи відповідачем у справі, не свідчить про право такого органу на звернення з адміністративним позовом в конкретних правовідносинах, оскільки Законом має бути прямо визначено, у яких випадках та який орган може/повинен звернутися до суду;

- у разі, якщо адміністративні суди доходять висновку про відсутність у прокурора права на звернення з позовом до суду в інтересах держави з підстави наявності органу, що має повноваження на звернення з таким позовом до суду, суди повинні чітко вказати, до компетенції якого саме органу належить повноваження на звернення до суду та яким Законом це право передбачено.

За наведених вище обставин, суд вважає обґрунтованим звернення прокурора з цим позовом. Даний висновок також узгоджується з постановою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року (справа № 160/5890/19, адміністративне провадження №К/9901/18998/20).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.80 Закону України Про освіту до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо; майнові права, включаючи майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права інтелектуальної власності, зокрема інформаційні системи, об`єкти авторського права та/або суміжних прав; інші активи, передбачені законодавством.

Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом «ґ» частини другої статті 92 Земельного кодексу України передбачено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають заклади освіти незалежно від форм власності.

Так, статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності чи право постійного користування на земельну ділянку виникає після отримання власником або користувачем земельної ділянки документа, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 р. №1952-VII (далі за текстом Закон №1952) загальними засадами державної реєстрації прав є: обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

З огляду на абз.7 п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952 державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Отже, обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів, оформлених відповідно до чинного законодавства.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що прокурором пред`явлено позов, зокрема, до відділу освіти Новгородківської селищної ради з огляду на те, що, відділ, як уповноважений орган, є представником власника (розділ 4 Статуту) (а.с.22-33).

Відповідно до Положення про відділ освіти Новгородківської селищної ради, що є додатком до рішення Новгородківської селищної ради від 02.12.2020 року №16 (а.с.34-41), до мети, основних завдань та функцій відділу входить: створення умов для здобуття громадянами дошкільної, повної загальної середньої та позашкільної освіти; здійснення управління підпорядкованими закладами освіти, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; здійснення їх інспектування та підготовки пропозицій до проекту міського бюджету щодо фінансування програм розвитку освіти. Згідно із пунктом 3.10.3 Положення до компетенції відділу належать повноваження щодо внесення органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування пропозицій щодо фінансування закладів освіти, участь у формуванні бюджету освітньої галузі.

Положенням відділу освіти Новгородківської селищної ради, що є додатком до рішення Новгородківської селищної ради від 02.12.2020 року №16, а саме - пунктом 1.1 зазначено, що відділ освіти є виконавчим органом Новгородківської селищної ради.

Згідно ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядженнями землями територіальних громад.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно норм ст.29 вказаного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані, серед них - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно ч.1, ч.2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З наведеного видно, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки та будівель закладів освіти, є наявність правовстановлюючих документів на таку земельну ділянку і будівлі, оформлені у відповідності до вимог закону. При цьому, відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористуванням.

Аналіз встановлених судом обставин беззаперечно свідчить про те, що на земельну ділянку, якою користується навчальний заклад, відсутні правовстановлюючі документи.

Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідачем не проведено оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3, на якій розташована Петрокорбівська філія Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної ради Кіровоградської області та необґрунтовано підстав, які зумовили таку бездіяльність відповідача.

Відтак, бездіяльність відповідача, у вигляді невиконання вимог норм матеріального права може призвести до зловживань щодо розпорядження зазначеною ділянкою, нецільового використання земельних ділянок закладу освіти, створює ризики для нормального функціонування третіх осіб. У зв`язку із цим, діяльність навчальних закладів підлягає приведенню у відповідність до чинного законодавства України.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.

Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі прокурор є суб`єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, Кропивницький район, м. Знам`янка, вул. Братів Лисенків, 5, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави до Відділу освіти Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт.Новгородка, вул. Криворізька, буд. 11, ЄДРПОУ 43978946), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальний заклад Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної зади Кіровоградської області (28223, Кіровоградська область, Кропивницький район, с.Верблюжка, вул.Беляєва, 95, ЄДРПОУ 33329116) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3, на якій розташована Петрокорбівська філія Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної ради Кіровоградської області.

Зобов`язати відділ освіти Новгородківської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Петрокорбівка, вул. Миру, 3, на якій розташована Петрокорбівська філія Комунального закладу Верблюзький навчально-виховний комплекс Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад - центр позашкільної освіти Новгородківської селищної ради Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА