Рішення

від 12.12.2023 по справі 400/11223/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 р. № 400/11223/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Фермерського господарства Скляр Сергія Вадимовича, вул. Промислова, 11, смт. Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Скляр Сергія Вадимовича (далі Господарство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправною (неправомірною) відмову Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі Управління або відповідач) у прийнятті Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2021 року, поданого Господарством 07.03.2023;

зобов`язати Управління прийняти Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2021 року, поданий Господарством 07.03.2023, днем його фактичного отримання Управлінням.

На обґрунтування позовних вимог Господарство, зокрема, зазначило, що подання уточнюючого розрахунку було його обов`язком, оскільки суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за вересень 2021 року було зменшено розрахунками коригування до податкових накладних. Розрахунки коригування контролюючий орган, на виконання рішення суду, зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних лише у лютому 2023 року, тому позивач подав уточнюючий розрахунок у березні 2023 року. Відмова відповідача у прийнятті уточнюючого розрахунку, на думку позивача, не ґрунтується на нормах Податкового кодексу України та унеможливлює внесення відповідних змін до податкового обліку Господарства, при тому, що рішенням суду було підтверджено його право на зменшення показника податкових зобов`язань. Ця обставина, в свою чергу, негативно впливає на право позивача реєструвати податкові накладні, оскільки згідно з формулою, наведеною у пункті 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України, сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні (Сума Накл) зменшується на показник Сума Перевищ загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуваннями поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Управління позов заперечило, у відзиві (арк. 34-35) послалося на те, що коригування податкових зобов`язань у бік зменшення заборонено до припинення або скасування воєнного стану.

Позивач подав відповідь на відзив (арк. 41-43). Правом подати заперечення на відповідь на відзив Управління не скористалося.

В судовому засіданні представник Господарства вимоги адміністративного позову підтримала, представник Управління просив у його задоволенні відмовити.

Як встановлено судом (в тому числі з рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2022 та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 400/11698/21), у лютому-березні 2020 року Господарство отримало від ПрАТ «Ольшанське АТП-14865» як попередню оплату за пшеницю, що мав поставити позивач за договором купівлі-продажу № 1 від 03.02.2020, грошові кошти у загальній сумі 8 080 000 грн, у тому числі ПДВ 1 346 666,65 грн.

За фактом отримання коштів Господарство склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних 23 податкових накладних.

Суму ПДВ позивач відобразив у складі податкових зобов`язань.

19.08.2020 договір купівлі-продажу було розірвано, згідно з умовами додаткової угоди № 1 Господарство мало повернути отримані кошти не пізніше 15.09.2021.

З 19.08.2020 по 09.09.2021 позивач перерахував на користь ПрАТ «Ольшанське АТП-14865» суму раніше отриманої попередньої оплати.

За фактом повернення коштів Господарство склало у 2020-2021 роках 23 розрахунки коригування до податкових накладних.

Частину розрахунків коригування було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, але у реєстрації розрахунків коригування від 08.09.2021 №№ 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90 (загальна сума, на яку мали бути зменшені податкові зобов`язання Господарства, - 550 000 грн) контролюючий орган відмовив, що стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Рішенням від 19.08.2022 у справі № 400/11698/21, що було залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2023, позов Господарства був задоволений, рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації 9 розрахунків коригування були визнані протиправними та скасовані, а Державна податкова служба України була зобов`язана зареєструвати розрахунки коригування від 08.09.2021 №№ 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90 (далі РК) датою їх подання.

У відповіді на відзив Господарство вказало, що Державна податкова служба України зареєструвала РК в Єдиному реєстрі податкових накладних (виконала рішення суду) у лютому 2023 року. До позовної заяви доданий «Витяг з Єдиного реєстру податкових накладних» від 14.02.2023 № 333891 (арк. 10), який свідчить про те, що станом на 14.02.2023 РК були зареєстровані.

07.03.2023 Господарство подало до Управління засобами електронного зв`язку «Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок» за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2021 року (далі Уточнюючий розрахунок, арк. 13-14), в якому задекларувало показник коригування податкових зобов`язань «- 550 000».

Відповідач Уточнюючий розрахунок не прийняв, у квитанції № 2 зазначив: «… документ не відповідає всім вимогам електронного документа, оскільки виявлено недостовірність значення обов`язкового реквізиту щодо звітного податкового періоду, що уточнюється. Перевірено на підставі п.48.3 ст.48, п.49.3, п.49.8 ст.49 та п.п. 69.1 п. 69 підр. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України …» (арк. 15).

04.05.2023 Господарство звернулося до Управління з приводу надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування пункту 192.1 статі 192 Податкового кодексу України (лист № 13, арк. 16-17).

Листом від 31.05.2023 № 15197/6/14-29-04-03-04 (арк. 18-19) Управління повідомило позивача про неможливість надання індивідуальної податкової консультації та в межах норм Закону України «Про звернення громадян» пояснило, що відповідно до абзацу п`ятнадцятого підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, Господарство тимчасово обмежено у праві подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У пункті 49.3 статті 49 Податкового кодексу України вказано, що єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

При цьому, відповідно до чинної станом на день подання позивачем Уточнюючого розрахунку редакції підпункту 69.1 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов`язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Відсутність у платника податку на додану вартість права подати відповідний уточнюючий розрахунок тягне за собою відсутність у контролюючого органу такий уточнюючий розрахунок прийняти.

Господарство подало Уточнюючий розрахунок до податкової декларації за звітний (податковий) період вересень 2021 року, тобто «до лютого 2022 року», показники Уточнюючого розрахунку зменшують податкові зобов`язання, тому, на думку суду, відмова Управління у прийнятті Уточнюючого розрахунку відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Одночасно суд вважає за необхідне зазначити таке.

Підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України містить обмеження в частині уточнюючих розрахунків, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

В абзацах першому та другому пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України вказано, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У справі відсутні докази того, що у податковій декларації з ПДВ за вересень 2021 року Господарство допустило помилку, до того ж, позивач у відповіді на відзив зазначив, що подання у березні 2023 року Уточнюючого розрахунку «… було обумовлено необхідністю усунення наслідків протиправних дій Відповідача та здійснюється на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.08.2022р. по справі №400/11698/21 …», тому суд встановив, що подання у березні 2023 року уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за вересень 2021 року не відповідало пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобовязань та податкового кредиту) встановлені статтею 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 192.1, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 192.3 статті 192 Податкового кодексу України).

Отже, згідно з наведеними нормами, Господарство (постачальник), з урахуванням факту зменшення суми компенсації вартості товарів (РК), мало право на зменшення суми податкових зобов`язань, але не у податковому періоді, протягом якого був проведений такий перерахунок (вересень 2021 року), а у податковому періоді, коли РК були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, - у лютому 2023 року. Передбачене статтею 192 Податкового кодексу України коригування суми податкових зобов`язань мало здійснюватися шляхом внесення відповідного значення до рядку 7 декларації «Коригування податкових зобов`язань».

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фермерського господарства Скляр Сергія Вадимовича (вул. Промислова, 11, смт. Ольшанське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57113, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна