Рішення

від 12.12.2023 по справі 400/9577/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 р. № 400/9577/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ- ВАК", пров. Транспортний, 9, м. Миколаїв, 54008, про: надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 323074,99 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 18.06.2020 № 104/14-29-50-07-30,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 323 074,99 грн за рахунок майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕЦ-ВАК» (далі Товариство або відповідач), що перебуває у податковій заставі, згідно з актом опису майна від 18.06.2020 № 104/14-29-50-07-30.

На обґрунтування позовних вимог Управління, зокрема, вказало на наявність у Товариства податкового боргу та недостатність у відповідача коштів для його погашення.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві (арк. 106-107), що описане податковим керуючим майно не є власністю Товариства.

Управління подало відповідь на відзив (арк. 119-121). Правом подати заперечення на відповідь на відзив Товариство не скористалося.

На підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Як встановлено судом, рішенням від 14.07.2021 (дата набрання законної сили 25.10.2021) у справі № 400/5764/20 Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Управління до Товариства стягнув з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство, в дохід держави податковий борг в сумі 145 962,16 грн (арк. 90-91).

Рішенням від 22.05.2023 (дата набрання законної сили 22.06.2023) у справі № 400/5791/22 Миколаївський окружний адміністративний задовольнив позов Управління до Товариства стягнув з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Товариство, в дохід держави податковий борг в сумі 177 112,83 грн (арк. 92).

У позові Управління вказало, що за Товариством рахується непогашений податковий борг на загальну суму 323 074,99 грн (145 962,16+177 112,83).

Платіжні інструкції від 05.06.2023 на примусове списання (стягнення) суми податкового боргу були повернуті банком без виконання на підставі пунктів 12, 27 розділу І, пункту 80 розділу V затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 «Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг» (далі Інструкція), із зазначенням «ця платіжна інструкція стягувача надійшла до Банку за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і кошти на рахунку відсутні» (арк. 56-57).

Відповідно до пункту 12 розділу І Інструкції, надавач платіжних послуг має право відмовити в прийнятті до виконання платіжної інструкції, якщо:

1) обов`язкові реквізити заповнено з порушенням вимог розділів II, IV цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції або обов`язкові реквізити, які встановлені правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг, заповнено з порушенням вимог щодо їх заповнення, установлених правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг;

2) немає супровідних документів, надання яких разом із платіжною інструкцією передбачено законодавством України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

3) платіжну інструкцію подано до надавача платіжних послуг з порушенням законодавства України або не може бути виконано відповідно до законодавства України.

Згідно з пунктом 80 розділу V Інструкції, кошти, арештовані на рахунку платника, забороняється використовувати до надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством України документів про зняття арешту з коштів.

Надавач платіжних послуг платника в разі надходження платіжної інструкції стягувача за іншим документом про арешт коштів, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів відмовляє в прийнятті її до виконання відповідно до пунктів 12, 27 розділу I цієї Інструкції.

Надавач платіжних послуг платника в разі надходження платіжної інструкції стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення виконання якого на кошти платника накладено арешт, виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Надавач платіжних послуг платника виконує часткову оплату платіжної інструкції стягувача відповідно до пункту 71 розділу IV цієї Інструкції.

Надавач платіжних послуг платника до арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок платника, та виконує платіжні інструкції стягувача з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних інструкцій стягувача за тим документом про арешт коштів, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку платника.

18.06.2020 майно відповідача (нежитлові приміщення) було описано податковим керуючим у податкову заставу, що підтверджується актом № 104/14-29-50-07-30 опису майна (арк. 44).

Факт реєстрації 03.07.2020 податкової застави підтверджений «Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» (арк. 5-14).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справ.

Абзацом першим пункту 87.1, пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Системний аналіз наведених норм законодавства діє підстави для висновку про те, що звернення контролюючим органом до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 821/1907/14 в адміністративному провадженні №К/9901/26782/18.

У постанові від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21 в адміністративному провадженні №К/990/31999/22 Верховний Суд зазначив, що «… обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків …».

Доданими до позову доказами підтверджується наявність зазначених вище умов, тому суд встановив, що позивач дотримався послідовності виконання вимог статті 95 Податкового кодексу України щодо застосування контролюючим органом до платника податків, який має податковий борг, заходів з його погашення.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Товариство доказів погашення податкового боргу не подало.

Заперечення Товариства, що викладені у позові, суд відхилив.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 12 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав), вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Єдиним власником нерухомого майна, вказаного в акті від 18.06.2020 № 104/14-29-50-07-30, відповідно до відомостей Державного реєстру прав, з 2013 року є Товариство.

Оцінку правомірності набуття відповідачем права власності та законності державної реєстрації цього права не віднесено до компетенції контролюючого органу.

Спірні питання щодо того, хто є власником нерухомого майна, не можуть вирішуватися в межах розгляду адміністративної справи.

У справі відсутні докази того, що дії контролюючого органу з опису майна у податкову заставу були визнані протиправними.

Нерухоме майно, власником якого є Товариство, не входить до переліку майна, наведеного у пункті 87.3 статті 87 Податкового кодексу України (майно, що не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків).

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем судовий збір в сумі 2 684 грн (платіжне доручення від 23.12.2021 № 3084 на суму 2 481 грн та платіжна інструкція від 23.06.2023 № 1636 на суму 203 грн) не належить стягувати з позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код: 44104027) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕЦ-ВАК" (пров. Транспортний, 9, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 31707056) задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Миколаївській області дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕЦ-ВАК» в сумі 323 074,99 грн за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до «Акта № 104/14-29-50-07-30 опису майна» від 18.06.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна