Рішення

від 12.12.2023 по справі 420/7507/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7507/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.03.2023 № 36984;

зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ», з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 28.06.2022 року позивач отримав Рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 3277, де вказано, що підприємство відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: встановлення здійснення ризикових операцій, встановлено взаємини операцій з ризиковими контрагентами-постачальниками/покупцями.

Позивач у позовній заяві вказує, що 05.09.2022 р. подав повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків № 1, проте пояснення платника були залишені поза увагою та 14.09.2022р. Позивач повторно отримав від податкового органу Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4183 з відмовою зняття з ризикових, та черговим переліком зауважень, у якому зазначалося, що відповідно до наявної інформації встановлено, що ТОВ «Азовкабель» мало взаємовідносини з покупцями, що мають ознаки ризикових платників, зокрема, з ТОВ «МБЗ РЕСУРС ЕНЕРГО», який в переліку ризикових платників з 15.02.2022 року.

Позивач вказує, що з урахуванням отриманих зауважень 18.10.2022р. ним було надано Повідомлення № 2 та копії документів підтверджуючих невідповідність ТОВ «Азовкабель» критеріям ризиковості, проте 27.10.2022р. позивач отримав від податкового органу чергове Рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4322 з відмовою зняття з ризикових, та переліком зауважень.

Позивач у позовній заяві зазначає, що з урахуванням отриманих зауважень 11.01.2023р. позивачем було надано Повідомлення № 3 та копії документів, підтверджуючих невідповідність ТОВ «Азовкабель» критеріям ризиковості, натомість, 16.01.2023р. отримав Рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7579 з відмовою в черговий раз виключення з ризикових, та переліком наступних зауважень. З урахуванням отриманих зауважень ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» 17.01.2023 року направило до ГУ ДПС в Одеській області Повідомлення № 4 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, проте незважаючи на всі доводи та подані на розгляд численні докази, за наслідками розгляду Повідомлення № 4, ГУ ДПС в Одеській області вкотре прийняло Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.03.2023 № 36984.

Позивач наполягає на тому, що оскаржуване рішення є протиправним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач здійснює свою діяльність прозоро, відкрито, без застосування схем ухилення від оподаткування, з повним та достовірним відображенням здійснених господарських операцій в реєстрах бухгалтерського обліку та в податковій звітності, сплатою всіх належних податкових та неподаткових платежів до бюджету.

Ухвалою від 11.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Витребувано у відповідача Головного управління ДПС в Одеській області належним чином завірені копії матеріалів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, матеріалів які надіслані позивачем з повідомленням про надання пояснень та документів, а також витягу з протоколу Комісії Головного управління ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації щодо внесення платників до Журналу ризикових платників в частині внесення товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 44316235, адреса: вул. Грецька, буд.44, офіс 404, м. Одеса, 65026) до переліку ризикових платників податків; інформацію та належним чином засвідчені копії документів, на її підтвердження, що стала підставою для прийняття рішення про внесення товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 44316235, адреса: вул. Грецька, буд.44, офіс 404, м. Одеса, 65026) до переліку ризикових платників податків.

Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив, у якому відповідач вказує, що ГУ ДПС в Одеській області не погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові. Оскаржуване рішення від 23.03.2023 року № 36984 прийнято з урахуванням поданих платником податку інформації та документів, оскільки подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості, та зазначено про відсутність розрахункових документів. Відповідач у відзиві також зазначає, що оскаржуване від 23.03.2023 року № 36984 відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що вивчивши доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, позивач пересвідчився в тому, що позовні вимоги є абсолютно обґрунтованими, а аргументи відповідача необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою суду від 09.05.2023 року у задоволенні заяви представника відповідачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими сторони обґрунтовують вимоги та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» зареєстровано 19.05.2021 та основним видом діяльності є 27.32 виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів.

28.06.2022 року позивач отримав рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 3277, де вказано, що ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

05.09.2022 року ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» подало повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків № 1, за результатами розгляду якого відповідачем 14.09.2022 року прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4183.

18.10.2022 року ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» подало повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків № 2, проте 27.10.2022 року позивач отримав від податкового органу рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4322.

11.01.2023 року позивачем було подано повідомлення про подання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків № 3, проте 16.01.2023 року ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» отримало від відповідача рішення про відповідність / невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 7579, яким вчергове встановлено відповідність позивача п.8 критеріїв ризиковості платника податку з підстав:

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній і розрахунку коригування (за відсутністю інформації щодо придбання таких послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку» (код ЄДРПОУ контрагента - 41063266 в період з 04.01.2022 по 08.07.2022, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 854419);

13 - придбання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (код ЄДРПОУ контрагента - 40491237 в період з 04.01.2022 по 22.06.2022, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 2833).

17.01.2023 року позивач вкотре направив до Головного управління ДПС в Одеській області повідомлення № 4 про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

До вказаного повідомлення позивачем було додано 51 додаток, зокрема заяву з поясненнями щодо невідповідності ТВО «АЗОВСТАЛЬ» критеріям ризиковості та штатним розписом.

23.03.2023 року відповідачем прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку за №36984, в якому зазначено відповідність позивача п.8 критеріїв ризиковості платника податку з підстав:

12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку» (код ЄДРПОУ контрагента - 44316235 (що є кодом ЄДРПОУ самого позивача) в період з 04.01.2022 по 08.07.2022, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 8544);

07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній і розрахунку коригування (за відсутністю інформації щодо придбання таких послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

При цьому, незважаючи на відсутність у зазначеному рішенні коду податкової інформації 13 (придбання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку), відповідачем у графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» вказано також інформацію щодо придбання позивачем у контрагента з кодом ЄДРПОУ 40491237 в період з 04.01.2022 по 22.06.2022 товару з кодом за УКТЗЕД 2833.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи дану справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій пункту 74.1).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу (абзац 4 пункту 74.1).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац 5 пункту 74.1).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпункту «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Так, з оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття було зокрема недостатня кількість у позивача трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній і розрахунку коригування (за відсутністю інформації щодо придбання таких послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Суд зазначає, що вважає необґрунтованою таку підставу, зважаючи на надання позивачем до суду штатного розкладу, відповідно до якого за період з 01.12.2021 року штат підприємства нараховував 3,5 од: директор -1, головний бухгалтер - 1, адміністратор системи (0,5) та комірник -1, а на період з 01.02.2022 року штат підприємства нараховував 8,5 одиниць: директор -1, головний бухгалтер -1, адміністратор системи (0,5), комірник - 1, головний технолог-1 , водій автотранспорту - 1, машиніст подрібнювального агрегату - 3.

Крім того суд зазначає, що ні у оскаржуваному рішенні, ні протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано пояснень щодо доказів, якими підтверджено наявність вказаних підстав - відповідачем не наведено, з урахуванням обов`язкової звітності форми 4ДФ та 1ДФ, які подаються платниками податків, пояснень щодо неможливості здійснення діяльності ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» з урахуванням кількості наявних працівників у позивача.

Також позивачем до суду надано докази купівлі ним послуг зокрема у ТОВ «ДАП-ТРАНС» та ФОП ОСОБА_1 для перевезення ними вантажів позивача,

Іншою підставою для віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість у оскаржуваному рішенні зазначено постачання позивачем товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У оскаржуваному рішенні конкретизовано, що період, за який здійснювалось таке постачання - з 04.01.2022 по 08.07.2022, код згідно УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова 8544, та вказано код ЄДРПОУ контрагента, якому здійснювалась поставка товару 44316235, що фактично є кодом ЄДРПОУ самого позивача.

Отже, з оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для його прийняття є податкова інформація щодо постачання позивачем товару згідно коду УКТЗЕД 8544 самому собі у період з 04.01.2022 по 08.07.2022.

Водночас, чинним законодавством не передбачено можливості суб`єкта господарювання продавати товар самому собі та придбавати товар у самого себе.

Отже, така підстава для прийняття оскаржуваного рішення не є законною та обґрунтованою.

Щодо зазначення відповідачем у оскаржуваному рішенні у графі «інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку» інформації щодо придбання позивачем у ТОВ «КЛАН-ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 40491237) в період з 04.01.2022 по 22.06.2022 товару з кодом за УКТЗЕД 2833, суд зазначає, що зважаючи на відсутність у оскаржуваному рішенні податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідністю платника податку критеріям ризиковості платника податку, за кодом 13 (придбання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку), така інформація не може вважаться обґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, відповідачем до суду взагалі не надано доказів відповідності ТОВ «КЛАН-ЕКСІМ» критеріям ризиковості платника податку, а саме рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення відповідача, в якому не наведені обґрунтовані мотиви його прийняття, свідчить про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, призводить до непрозорості та непередбачуваності дій відповідача, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до п.25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Відповідачем до суду надано витяг з протоколу засідання комісії від 23.03.2023 № 58/15-32 про розгляд матеріалів на виключення з переліку ризикових товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ», за результатами якого прийнято рішення №36984 від 23.03.2023.

Водночас, з витягу протоколу від 23.03.2023 не вбачається інформація щодо переліку осіб, присутніх на засіданні, порядку денного засідання, результатів голосування.

Натомість вказаний протокол містить у графі «Матеріали, що розглядалися» інформацію «Документи, отримані від платника податків та інформація з баз даних», однак які саме документи досліджувались комісією, та яка саме інформація бралась комісією до уваги у вказаному протоколі не зазначено.

Одночасно, у межах спірних правовідносин суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Предметом розгляду, у даному випадку, не є реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

В свою чергу, суд зазначає, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Варто також зазначити, що поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Натомість, в спірних правовідносинах контролюючим органом не спростовано наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення господарської діяльності.

Крім того суд приймає до уваги пояснення позивача, наведені у позовній заяві, що: ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» в 2022 році планувало запуск виробництва, першим етапом якого в лютому 2022р. був випуск полівінілхлоридного пластикату код ВЄД 20.16 та що для цього було сформовано штат та введено в експлуатацію обладнання, перелік якого відображено в Формі 20 ОПП від 09.02.2022; підприємством 23.02.2022 зроблена передплата на користь ТОВ «КЛАН-ЕКСІМ» (код ЄДРПОУ 40491200) за каталізатори для виробництва (триосновний сульфат свинцю та стеорат кальцію) в сумі 23768,00 в у т.ч. ПДВ 3961.33 грн, платіжне доручення № 221 по рахунку 15 від 23.02.2022р., на яку постачальник сформував податкову накладну № 14 від 23.02.2022 р., податкова накладна зареєстрована у ЄРПН 22.06.2022 р; подальша оплата як і поставка товару не відбулась, договірні зобов`язання між підприємствами були призупинені через форс-мажорні обставини, що викликані повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України.

Відповідачем у відзиві не наведено жодних обґрунтувань на спростування таких доводів позивача.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим спірне рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 23.03.2023 року №36984 є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Наведене узгоджується із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) та практикою Європейського Суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (ст. 32).

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 року по справі Лавентес проти Латвії та від 08.02.2011 року по справі Берктай проти Туреччини наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах Шенк проти Швейцарії від 12.07.1988 року, Тейксейра де Кастро проти Португалії від 09.06.1998 року, Яллог проти Німеччини від 11.07.2006 року, Шабельник проти України від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжної інструкції №290 від 30.03.2023 року ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що на користь ТОВ «АЗОВКАБЕЛЬ» необхідно стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 72-73, 77, 90, 242, 245, 255, 295 КАС України суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 23.03.2023 № 36984.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 44316235, адреса: вул. Грецька, буд. 44, офіс 404, м. Одеса, 65026) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) суму сплаченого судового збору в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВКАБЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 44316235, адреса: вул. Грецька, буд. 44, офіс 404, м. Одеса, 65026).

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Суддя П.П. Марин