Рішення

від 12.12.2023 по справі 420/26089/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26089/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Скай-Парфум» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай-Парфум» (далі - позивач, ТОВ «Скай-Парфум»), в інтересах якого діє адвокат Голосов Юрій Валерійович, звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000251 від 23.09.2023 року;

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000039/2 від 23.09.2023 року.

В обґрунтування своїх вимог ТОВ «Скай-Парфум» вказує, що 18.04.2017 року між Dober Import-Export S.L. та TOB «Скай-Парфум» укладено договір № 02, в порядку та на умов якого Dober Import-Export S.L. зобов`язалось поставляти TOB «Скай-Парфум» парфумерні вироби під торговою маркою Byphasse, а ТОВ «Скай-Парфум» зобов`язалось прийняти та оплатити вказані вироби. Згідно додаткової угоди № 6 до договору від 18.04.2017 № 02 строк дії договору продовжено до 31.12.2023. 01.09.2023 ТОВ «Скай-Парфум» подало до Одеської митниці митну декларацію 23UA500490005685U5. Разом із митною декларацією ТОВ «Скай-Парфум» подало повний і необхідний перелік, належним чином оформлених документів, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України. Листом від 13.09.2023, який надійшов на електронну поштову адресу митного брокера, Одеська митниця повідомила, що під час перевірки документів, наданих разом із декларацією відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України вказано про виявлення розбіжності. 17.08.2023 митний брокер, а 18.09.2023 ТОВ «Скай-Парфум» подало до канцелярії Одеської митниці заяву від 15.09.2023 про виконання вимог митного органу, у якій просили зазначити та конкретизувати, яка сама інформація або документи викликають сумніви або припущення про розбіжності. Також ТОВ «Скай-Парфум» вказало, що готово надати додаткову інформацію та документи у обсязі потрібному для усунення виявлених припущень про розбіжності. Однак, 23.09.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2023/000039/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000251.

Позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з порушенням вимог МК України, так як воно не містить передбачених законодавством відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, обґрунтованих підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості. При цьому, позивач не погоджується з обставинами, на які вказує в оскаржуваному рішенні відповідач, оскільки вони жодним чином не спростовують митної вартості, яка визначена позивачем у поданій митній декларації, і не є підставою для здійснення коригування її вартості. З огляду на викладене вважає, що висновок митного органу щодо не підтвердження ТОВ «Скай-Парфум» числового значення складових митної вартості товарів, заявлених за основним методом її визначення, є безпідставним, так як позивачем надано всі обов`язкові документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Ухвалою від 02.10.2023 провадження у справі відкрито та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 23UА500490005685U5 від 01.09.2023 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UА500490/2023/000039/2 від 23.09.2023, а саме:

1) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2ст.53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на мит. територію України та по мит. території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Але у наданих до мит. оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення мит. вартості самого товару;

2) відповідно до ч.10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, окремо, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного контролю документах (інвойсі, транспортних (перевізних) документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митних вартості самих товарів;

3) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, відсутні відомості щодо вартості упаковки, яка входить до ціни товарів, що унеможливлює здійснення контролю з обґрунтування числового значення митної вартості товарів;

4) банківському платіжному документі від 14.07.2023 № 199JBKLN7 вказано інший номер інвойсу, що унеможливлює перевірку достовірності інформації про оплату товару; 5) згідно п. 2.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.04.2017 № 02 оплата товару повинна бути здійснена в повному обсязі. Авансовий платіж протягом 30 днів з дня виставлення Рахунку-проформи. Рахунок-проформа була виставлена 01.06.2023р. Проте оплата була здійснена 14.07.2023 за документом inv. 2.023/F/705 d, який до митного оформлення не надавався;

6) згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.04.2017 №02 та доповнень до контракту термін дії контакту був продовжений до 31.2.2022р. Інших документів щодо продовження термінів дії контакту до митного оформлення не надавалось;

7) у наданому до митного оформленню рахунку-фактурі (invoice) неміститься посилання на зовнішньоекономічний договір (контракт) від 18.04.2017 № 02.

Надані позивачем документи містили розбіжності, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч. 3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, мит. вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 №599;

5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

9) копію митної декларації країни відправлення та її переклад відповідно ст.254 МКУ.

14.09.2023 електронним повідомленням декларантом ТОВ «Еліта компані» було надіслано додаткові документи: відповідь в банк по сенсу госп операції 18 від 13.07.2023, виписку з бухгалтерської документації від 14.07.2023, лист б/н, виписку з бухгалтерської документації від 13.07.2023, відповідь в банк по бенефіціарам № 17 от 13.07.2023-1, копію митної декларації країни відправлення від 09.08.2023 №23ES0008551AFPГVB0, банківську виписку від 13.09.2023, лист № Г-31.0.0.0/1-66692 від 20.06.2023, довідку про страхування від 21.08.2023, Додаткову угоду №1 про транспортне обслуговування від 09.09.2022, банківський платіжний документ щодо передоплати товару від 14.07.2023 № 199JBKLN7, договір про транспортне перевезення від 01.08.2022 №1-01/08/2022, виписку з бухгалтерської документації щодо господарської діяльності товариства та ведення розрахунків з постачальником від 05.09.2023, лист №22, банківський платіж щодо транспортно-експедиційних послуг від 08.09.2023 № 213JBKLN9, додаткова угода до контракту від 28.12.2022 № 6 і прайс виробника від 01.01.2023 б/н.

Додатково 15.09.2023 електронним повідомленням декларантом ТОВ «Еліта компані» було надіслано банківський платіжний документ від 14.07.2023 № (MUR)199 та лист б/н від 15.09.2023, в якому зазначено про часткові усунення розбіжностей. Пояснень та додаткових документів про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням декларантом ТОВ «Еліта компані» не було надано. Надана декларантом копія мит. декларації країни відправлення від 09.08.2023 №23ES0008551AFPIVB0 без перекладу відповідно до ст.254 МКУ й має в собі відомості щодо кількості, кодування та вартості вантажу, які відмінні в поданій МД до мит. оформлення від 01.09.2023 №UА500490/2023/005685.Також декларантом ТОВ «Еліта компані» додатково було надано прайс на виробника товару від 01.01.2023 б/н без перекладу і в скан-копії якого відсутні відомості щодо дати його випуску. Таким чином, вказані вище розбіжності в повному обсязі усунені не були.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Ухвалою суду від 12.12.2023 клопотання Одеської митниці про розгляд справи № 420/26089/23 за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, 18.04.2017 року між Dober Import-Export S.L. (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Скай-Парфум» (Покупець) укладено договір № 02, відповідно до якого Продавець зобов`язується поставляти Покупцю, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити парфумерні вироби під торговою маркою Byphasse.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 28.12.2022 до договору від 18.04.2017 № 02 строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

З метою митного оформлення товару позивач подав до відповідача митну декларацію № 23UA500490005685U5 від 01.09.2023 та документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме:

пакувальний лист (Packing list) №1 від 31.08.2023;

пакувальний лист (Packing list) № 2023/F/705 від 27.07.2023;

рахунок-проформа (Proforma invoice) № 2.023/F/705 від 01.06.2023;

рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) № 2.023/F/874 від 31.07.2023;

автотранспортна накладна (Road consignmentnote) № 000246 від 24.08.2023;

банківський платіжний документ, що стосується товару № 199JBKLN7 від 14.07.2023;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № S.P016 від 21.08.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 29.12.2017;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 28.12.2018;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 3 від 19.12.2019;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 29.01.2021;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 5 від 20.12.2021;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 02 від 18.04.2017;

договір про надання послуг митного брокера № 01/04 від 01.04.2016;

договір (контракт) про перевезення № 1-01/08/2022 від 01.08.2022;

декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером № 2.023/F/874 від 31.07.2023.

Митним органом відповідно до частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, мит. вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) банківські та платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 №599;

5) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

9) копію митної декларації країни відправлення та її переклад відповідно ст.254 МКУ.

14.09.2023 електронним повідомленням декларантом ТОВ «Еліта компані» було надіслано додаткові документи: відповідь в банк по сенсу господарських операції 18 від 13.07.2023, виписку з бухгалтерської документації від 14.07.2023, лист б/н, виписку з бухгалтерської документації від 13.07.2023, відповідь в банк по бенефіціарам №17 від 13.07.2023-1, копію митної декларації країни відправлення від 09.08.2023 №23ES0008551AFPIVB0,банківську виписку від 13.09.2023, лист № Г-31.0.0.0/1-66692 від 20.06.2023, довідку про страхування від 21.08.2023, додаткову угоду №1 про транспортне обслуговування від 09.09.2022, банківський платіжний документ щодо передоплати товару від 14.07.2023 № 199JBKLN7, договір про транспортне перевезення від 01.08.2022 №1-01/08/2022, виписку з бухгалтерської документації щодо господарської діяльності товариства та ведення розрахунків з постачальником від 05.09.2023, лист №22, банківський платіж щодо транспортно-експедиційних послуг від 08.09.2023 №213JBКLN9, додаткову угоду до контракту від 28.12.2022 № 6 й прайс виробника від 01.01.2023 б/н. Додатково 15.09.2023 електронним повідомленням декларантом ТОВ «Еліта компані» було надіслано банківський платіжний документ від 14.07.2023 №(MUR)199 та лист б/н від 15.09.2023, в якому зазначено про часткові усунення розбіжностей. Пояснень та додаткових документів про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням декларантом ТОВ «Еліта компані» не було надано. Надана декларантом копія митної декларації країни відправлення від 09.08.2023 №23ES0008551AFPIVB0 без перекладу відповідно до ст.254 МКУ й має в собі відомості щодо кількості, кодування та вартості вантажу, які відмінні в поданій МД до митного оформлення від 01.09.2023 №UА500490/2023/005685.Також декларантом ТОВ «Еліта компані» додатково було надано прайс на виробника товару від 01.01.2023 б/н без перекладу і в скан-копії якого відсутні відомості щодо дати його випуску.

Розглянувши подані документи, Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000039/2 від 23.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000251 від 23.09.2023.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою..

За приписами частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 4 статті 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

У відповідності з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено тощо.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція наведена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 31.03.2015р. у справах № 21-127а15 та № 21-53а15 та у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 803/407/16.

Опрацювавши надані позивачем документи, митний орган прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, застосувавши резервний метод визначення митної вартості.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, поданих документів було достатньо для прийняття рішення на їх підставі, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом визначення митної вартості та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2019 у справі № 803/3649/15.

Щодо посилання митного органу про відсутність у наданих до митного оформлення документах витрат на транспортування суд зазначає наступне.

01.08.2022 між компанією «MADIS SP Z o o» (Експедитор) та ТОВ «Скай-Парфум» (Замовник) укладено договір № 1-01/08/2022 про транспортне обслуговування та міжнародні перевезення вантажів, відповідно до п.1.1 якого предметом цього договору є порядок взаємовідносин, що виникає між сторонами при плануванні, здійсненні та розрахунках за перевезення вантажів у міжнародному транспортному сполученні.

Згідно п.2.3 договору конкретні умови щодо кожного перевезення обумовлюються в разовому транспортному замовленні (заявці), яку Замовник надсилає Експедитору після погодження з Експедитором.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Замовник відправляє Експедитору електронною поштою заявку, яка містить таку інформацію: пункт навантаження та місця митного оформлення; пункт розвантаження та місця митного очищення; назва вантажу; вага та кількість місць/палет; дата та час завантаження; ставка фрахту за перевезення; додаткові умови перевезення (за наявності таких). Замовник несе відповідальність за викладену в заявці інформацію згідно з конвенцією СМR.

Листом компанія «MADIS SP Z o o» підтвердила, що вартість послуг доставки вантажу косметика в кількості 24 палетів вагою 16689 кг по маршруту C/Garraf-Parcei la 2, Naus 2A s 2 B 08792, La Granada del Penedes Barcelona (Spain) пп пп Шегині Медика в складає 2050 євро. У вартість послуг входять послуги по завантаженню/перевантаженню, транспортуванню вантажу, а також послуги транзитних складів. Вантаж не страхувався.

Тобто, доводи відповідача щодо вищевказаних розбіжностей спростовуються листом перевізника. При цьому, послуги по завантаженню/перевантаженню, перевезенню та послуги складу включені у загальну вартість послуг, а страхування вантажу не здійснювалося.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи митниці про не підтвердження витрат на перевезення, оскільки позивачем надано всі документи, які підтверджують дану складову митної вартості товарів та не містять розбіжностей.

Щодо доводів відповідача про те, що документи про наявність або відсутність витрат на страхування товарів не надано суд зазначає наступне.

Умови перевезення EXW Інкотермс передбачають, що покупець несе всі види ризику і всі витрати по переміщенню товару з території продавця до зазначеного місця призначення.

Водночас, такі умови не передбачають безумовний обов`язок покупця здійснити страхування товару.

Щодо включення до митної вартості такої складової, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Згідно з пп. d п. 2 ст. 35 Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року крім випадків, коли сторони домовилися про інше, товар не відповідає договору, якщо він не затарований чи не упакований звичайним для таких товарів способом, а за відсутності такого - способом, який є належним для збереження й захисту даного товару.

Згідно п. 6.1 договору № 02 від 18.04.2017 Продавець зобов`язується забезпечити Товар безпечною упаковкою, залежно від характеру Товару, умов їх зберігання, виду транспорту і способу транспортування.

Відповідно до п. 3.1 договору № 02 від 18.04.2017 поставка товару здійснюється на умовах (Інкотермс 2010) ЕХW склад Продавця, м. Гранада Пенеди (08792), Іспанія або інший склад у цьому регіоні, про який Продавець повідомляє заздалегідь у письмовій формі.

Відповідне зазначення щодо умов поставки у вигляді ЕХW (Правил Інкотермс-2010) наявне й у митній декларації, що була надана позивачем.

Розділом ЕХW Правил Інкотермс передбачено, що продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування та маркування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

З викладеного слідує, що як за умовами контракту, так і за умовами поставки ЕХW обов`язок пакування покладається на продавця товару та при поставці товару витрати з пакування включено до вартості товару.

Окрім того, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37 «Процедура митної декларації» має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації, поданої декларантом, зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару, та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару, оскільки вони вже включені продавцем до вартості товару.

Твердження відповідача про те, що у банківському платіжному документі від 14.07.2023 № 199JBKLN7 вказаний інший номер інвойсу є необґрунтованими з огляду на таке.

ТОВ «Скай-Парфум» здійснило оплату інвойсу inv. 2.023/F/705 на підставі платіжної інструкції від 14.07.2023 № 199JBKLN7 та платіжної інструкції в іноземній валюті від 14.07.2023 N: (MUR) 199.

Призначенням платежу у платіжної інструкції від 14.07.2023 № 199JBKLN7 зазначено: For 1/DOBER IMPORT-EXPORT S.L.2/Avenida Portal De Г Angel 42, Pla2/nta 5,3/ES/Barselona, 08002ES2200810217130001137319 for PRPMNT FOR the perfumery BYPHASSE products ACC CNTR N 02 DD18.04.2017,inv.2.023/F/705 d.

Призначенням платежу у платіжній інструкції в іноземній валюті від 14.07.2023 N: (MUR) 199 вказано: PRPMNT FOR the perfumery BYPHASSE oducts ACC CNTRN 02 DD18.04.2017, inv.2.023/F/705 dd 01-06-2023,POL:E S, POD:UA.

Абревіатура «d» у платіжній інструкції або абревіатура «dd» у платіжній інструкції в іноземні валюті, які вказуються після номеру інвойсу, означають слово «від», тобто від відповідної дати, яка написана після номеру інвойсу.

Посилання Одеської митниці у оскаржуваному рішенні на те, що згідно пункту 2.4 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.04.2017 № 02 оплата товару повинна бути здійснена в повному обсязі шляхом авансового платежу протягом 30 днів з дня виставлення рахунку-проформи, проте рахунок-проформа була виставлена 01.06.2023 року, але оплата була здійснена 14.07.2023 за документом inv.2.023/F/705d, не впливає на визначення митної вартості та пояснюється тим, що збільшення 30-денного інтервалу між виставленням рахунку-проформи від 01.06.2023 та оплатою інвойсу inv.2.023/F/705d на підставі платіжного банківського документу від 14.07.2023 викликано проведенням банком тривалих заходів фінансового моніторингу в умовах воєнного стану, що підтверджується документами, які надавались до Одеської митниці додатково: вимогою АТ КБ «ПриватБанк» вих. №Г-31.0.0.0/1-66692 від 20.06.2023 про надання інформації та документів стосовно оплати за контрактом № 025 від 18.04.2017 з нерезидентом DOBER IMPORT-EXPORT S.L., відповіддю ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» вих. № 17 від 13.07.2023 про надання структури власності DOBER IMPORT-EXPORT S.L.,нотаріально посвідченим перекладом структури власності DOBER IMPORT-EXPORT S.L., розшифровкою кодів УКТЗЕД від 14.07.2023 на адресу відділу валютного контролю АТ КБ «ПриватБанк», поясненнями ТОВ «СКАЙ-ПАРФУМ» вих. № 18 від 13.07.2023 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» щодо наявності економічної доцільності (сенсу) фінансової операції.

Стосовно не надання документів щодо продовження термінів дії контракту суд зазначає наступне.

18.04.2017 між Dober Import-Export S.L. (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Скай-Парфум» (Покупець) укладено договір № 02.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 28.12.2022 до договору від 18.04.2017 № 02 строк дії договору продовжено до 31.12.2023.

Разом із заявою від 15.09.2023 позивачем до Одеської митниці було надано додаткову угоду № 6 від 28.12.2022 до договору від 18.04.2017 № 02.

Таким чином, твердження відповідача не відповідає дійсності.

Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності посилання на зовнішньоекономічний договір від 18.04.2017 № 02 у рахунку-фактурі, оскільки в рахунку-проформі № 2.023/F/705 від 01.06.2023 зазначено: «Contract No 02 from 18/04/2017».

Таким чином, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи містили розбіжності є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої митної вартості товару судом не встановлено.

Суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що висновки відповідача є протиправними та не відповідають наявним в матеріалах справи доказам та умовам поставки, визначеними сторонами зовнішньоекономічного контракту, оскільки подані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжностей в частині визначення загальної вартості товару з урахуванням транспортних витрат, а наявні розбіжності не впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо обраного відповідачем методу митної вартості, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За змістом статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 55 МКУ прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію, у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При коригуванні митної вартості товарів за другорядними методами, передбаченими статями 59, 60 та 64 цього Кодексу, у рішенні обов`язково зазначаються помер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів (пункту 2.1 розділу II Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

При цьому в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Оскільки раніше суд дійшов висновку про відсутність у спірному випадку підстав для коригування митної вартості, то і обрання відповідачем резервного методу замість обраного позивачем є необґрунтованим.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) Держмитслужби України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості довести задекларовану митну вартість. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС Держмитслужби України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 21.02.2018 року у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17.

Отже, вказані позивачем при декларуванні товару відомості та подані документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Суб`єктом владних повноважень не доведено, що подані декларантом документи для визначення митної вартості товару свідчать, що митна вартість товару занижена, як і не доведено неможливість визначення митної вартості за ціною договору, та необхідність застосування додаткового методу визначення митної вартості товару.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення, прийняті Одеською митницею, є необґрунтованими, а відтак позовні вимоги ТОВ «Скай-Парфум» є такими, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 5368,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Скай-Парфум» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500490/2023/000039/2 від 23.09.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення № UA500490/2023/000251 від 23.09.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, будинок №21А, код ЄДРПОУ 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Скай-Парфум» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Хантадзе, буд. 7 А, код ЄДРПОУ 40305586) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний