Ухвала

від 13.12.2023 по справі 420/34758/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34758/23

УХВАЛА

13 грудня 2023 рокум. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову

Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ ВП:44069166, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

до: Селянського (фермерського) господарства «Белік» (адреса: 67943, Одеська обл., Подільський р-н, с. Маяки, вул. (відсутня), ЄДРПОУ 31554935)

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 (відсутня), РНОКПП НОМЕР_1 )

про: встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області до Селянського (фермерського) господарства «Белік» та ОСОБА_1 в якому позивач просить:

- Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 (відсутня) керівника СФГ «Белік» (Код ЄДРПОУ: 31554935), що має податковий борг на загальну суму 3 513 778,54 гривень.

Пред`явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно з частиною 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом. ( пункт 5 частини 1 статі 19 КАС України).

Відповідно до підпункту 20.1.35-2 пункту 20.1. статті 20 ПК України, в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 р., контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.

Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 87.13. ст.. 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

З огляду на вказане, контролюючому органу надано право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України.

Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів встановлені статтею 283 КАС України.

Так, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України. ( пункт 7 частини першої статті 283 КАС України в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 р.)

За положеннями абзацу 1 частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 289-2 «Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України», в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021 р. передбачено, зокрема, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.( частина 1 статті 289-2 КАС України).

Отже умовами для застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України є:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Отже, вищевказані норми чинного законодавства дають підстави суду вважати, що приписами п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України визначено обставини, з настанням яких у контролюючого органу протягом 24 годин виникає право на звернення до суду із відповідною заявою в порядку ст.ст. 283, 289-2 КАС України.

Відповідно до матеріалів, що подані до заяви, податкова вимога №0000806-1308-1532 від 31.03.2023 року направлена засобами поштового зв`язку (трек-номер: 6554200014798) та вручена Селянському (фермерському) господарству «Белік» 15.04.2023 року.

Так як податкову вимогу було отримано 15 квітня 2023 року (про що свідчить відмітка на конверті про отримання податкової вимоги, що надана до суду), то двісті сорок днів припадає на 10 грудня 2023 року.

Отже, 24-годинний строк встановлений приписами ст. 283 КАСУ, для подання відповідної заяви сплинув 11.12.2023 року.

Адміністративний позов зареєстрований 13.12.2023 р. за вхід. №35863/23.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у цій статті містяться терміни дізналася та повинна була дізнатися, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач на протязі більше 3 років не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі Пономарьов проти України", та "Трух проти України").

У рішенні в справі "Каракуця проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

В свою чергу суд звертає увагу позивача на обов`язок визначений приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме:

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Оскільки судом встановлено, що податковим органом пропущено строк звернення до суду з вказаною заявою, то відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України суд надає заявнику строк для усунення недоліків, але не більше ніж 24 години, а саме, для надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. ( абзац 2 ч. 3 ст. 283 КАС України)

За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 283 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 283, 289-2, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС в Одеській області до Селянського (фермерського) господарства «Белік» та ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків заяви до 16 години 00 хвилин 14.12.2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяПотоцька Н.В.