ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/15782/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити дії щодо відшкодування не в повній мірі сплачених пенсійних виплатах та вчинити дії щодо перерахування розміру пенсійних виплат, а саме, вчинити дії щодо відшкодування не в повній мірі сплачених пенсійних виплатах та вчинити дії щодо перерахування розміру пенсійних виплат, а саме: вчинити дії щодо перерахунку пенсії за віком позивача призначивши йому пенсійні виплати використавши при обчисленні бажаний період (з 1986 по 1990 роки), що підтверджений довідкою про заробітну плату виданою Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія», код ЄДРПОУ 01431630 листом від 07.10.2015 № 1-9/12-19/521/1 (враховуючи норму абзацу першого частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв) та застосувавши показник середньої заробітної плати по Україні за три роки, що передує зверненню 9118,80 (отримано складанням середнього арифметичного числа, оскільки середня заробітна по Україні, що передувала зверненню становила: 2018 рік 7810,88 грн, 2019 9205,19 грн, 2020 10340,35 грн, так як згідно довідки, виданої відповідачем за формою ОК-5, останню заробітну плату позивач отримував у листопаді 2015, та в подальшому не працював, тому Відповідачем повинна була рахуватися заробітна плата з 2018 по 2020 роки при обчисленні витрат);
- стягнення з відповідача недоотриманих коштів з моменту звернення 04.03.2021 в зв`язку з неправильно розрахованими пенсійними виплатами (заниженим середнім коефіцієнтом заробітної плати Позивача, який необхідно враховувати при розрахунку пенсії, обрахованим за самовільно визначеним періодом всупереч вказаного (бажаного) пенсіонером (Позивачем)) всього 106495,71 грн., в тому числі помісячно: 04.2021 - 4049,20 грн; 05.2021 - 4049,20 грн; 06.2021 - 4003,42 грн; 07.2021 - 4032,24 грн; 08.2021 - 4032,24; 09.2021 - 4032,24; 10.2021 - 4032,24 грн; 11.2021 - 4032,24 грн; 12.2021 - 4030,64; 01.2022 - 4030,64; 02.2022 - 4030,64; 03.2022 - 3554,27; 04.2022 - 3554,27; 05.2022 - 3554,27; 06.2022 - 3554,27; 07.2022 - 3552,41; 08.2022 - 3552,41; 09.2022 - 3552,41; 10.2022 - 3552,41; 11.2022 - 3552,41; 12.2022 - 3551,09; 01.2023 - 3551,09; 02.2023 - 3551,09; 03.2023 - 2786,91 грн; 04.2023 - 2786,91 грн; 05.2023 - 2786,91 грн; 06.2023 - 2786,91 грн; 07.2023 - 2786,91 грн; 08.2023 - 2786,91 грн; 09.2023 - 2786,91 грн.
Ухвалою суду від 30.10.2023 позовну заяву залишено без руху.
09.11.2023 позивачем через систему "Електронний суд" надано уточнену позовну заяву.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подав.
Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не є спірним, що починаючи з 04.09.2015 позивач отримував пенсію по інвалідності. Заробітна плата була врахована за період з 01.01.1986 по 31.12.1990, згідно довідки Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія» від 22.10.2014 №1-9/12-19/642, та з 01.07.2000 по 31.05.2014 за даними системи персоніфікованого обліку.
В подальшому згідно заяви позивача від 03.11.2015 проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі звільненням 03.11.2015 та зміною періоду заробітної плати на підставі довідок Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія» від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1 за період роботи з 01.01.1980 по 31.12.1985, №1-9/12-19/522 за період з 01.01.1991 по 31.12.1995 та №1-9/12-19/523 за період з 01.07.1995 по 30.06.2000.
На підставі наданих довідок про заробітну плату та довідки від 22.10.2014 № 1-9/12-19/642, відповідачем визначено оптимальний період заробітної плати, а саме: з 01.03.1985 по 28.02.1990.
З 05.07.2016 позивачеві призначено пенсію за вислугу років, як працівника геоекспедиції, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пенсію за вислугу років обчислено із заробітної плати з 01.03.1985 по 28.02.1990 та з 01.07.2000 по 31.05.2014.
Досягнувши пенсійного віку, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою від 04.03.2021 про призначення пенсії за віком на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Пенсію за віком обчислено із заробітної плати 01.03.1985 по 28.02.1990 та з 01.07.2000 по 31.08.2015.
Листом ГУПФ України в Полтавській області від 20.04.2023 позивачу повідомлено, що період заробітної плати з 01.01.1986 по 31.12.1990 із суми заробітку, зазначеного в довідці Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія» від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, використовувався для обчислення пенсії по інвалідності з 04.09.2015 на підставі довідки про заробітну плату від 22.10.2014 №1-9/12-19/642, та замінений на більш доцільний період заробітної плати з 01.03.1985 по 28.02.1990.
Не погодившись з діями пенсійного органу щодо призначення пенсії за віком без урахування довідки про заробітну плату Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія» від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, а також з діями щодо призначення пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2016, 2017 роки), позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком, призначену згідно із Законом №1058-IV з 04.03.2021.
Розмір пенсії кожної особи є індивідуальним і залежить від тривалості набутого страхового стажу та розміру отримуваної заробітної плати, а також доплат, підвищень та надбавок до пенсії, право на встановлення яких підтверджено відповідними документами.
Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), визначено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місце знаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа.
Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ, організацій або архівними установами, які прийняли первинні документи на зберігання.
Форма довідки про заробітну плату передбачена додатком 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку про заробітну плату за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Встановлення заробітної плати для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Тобто за бажанням пенсіонера, у разі доцільності, пенсія може обчислюватися в тому числі з урахуванням заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року.
При цьому, у разі надання для призначення або перерахунку пенсій довідки про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 1 липня 2000 року, зазначена довідка може бути врахована для призначення або перерахунку пенсій тільки після обов`язкового підтвердження первинними документами, на підставі яких було видано зазначену довідку.
Водночас саме органи Пенсійного фонду України мають право щодо здійснення перевірки допустимості документів, поданих разом із заявою для призначення (перерахунку) пенсії, та обґрунтованість видачі таких з метою забезпечення не лише реалізації права особи на призначення та отримання пенсії, а й контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду.
У матеріалах справи міститься довідка про заробітну плату Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія» від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, зміст якої підтверджує її відповідність вимогам законодавства, адже вона видана роботодавцем з посиланням на первинні документи, а саме на особові рахунки за 1986-1990 роки, на підставі яких надано інформацію, та у відповідності до норм чинного законодавства. Відомості, що містяться у цій довідці, засвідчують факт нарахування заробітної плати позивачеві за період з 1986 року по 1990 рік включно та нарахування на всі виплати страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, за формою і змістом вказана довідка від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1 в повній мірі відповідає вимогам наведеного вище Порядку № 21-1.
Отже, довідка від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1 про суми заробітної плати позивача за період 1986-1990 роки включно повинна була бути врахована під час призначення позивачу пенсії з 04.03.2021.
В даному випадку дії, якими порушено право позивача були вчинені пенсійним органом при призначенні пенсії 04.03.2021, без урахування наданої довідки про заробітну плату від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, виходячи із наданих частиною другою статті 9 та частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не врахування довідки про заробітну плату за період з 1986 року по 1990 рік включно від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, виданої Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія», при призначенні пенсії за віком та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1986 року по 1990 рік від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, виданої Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія», починаючи з 04.03.2021.
Крім того, згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Разом з цим, статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (надалі - Закон №1788-ХІІ) (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії за вислугу років) було передбачено призначення трудових пенсій: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до пункту "в" статті 54 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мали категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті, зокрема, інженерно-технічний склад - за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначених посадах. У вислугу років працівникам інженерно-технічного складу зараховується також робота, зазначена у пунктах "а" і "б" цієї статті. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
У свою чергу, за змістом частини першої статті 26 Закону №1058-IV (у редакції, чинній на момент переведення позивача на пенсію за віком) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Частиною другою статті 40 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 45 Закону №1058-IV при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розділ XV Закону №1058-IV доповнено пунктом 4-3, відповідно до якого пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що Законом №1058-IV у редакції, чинній станом на 05.07.2016 (дату призначення позивачу пенсії за вислугу років), не було передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Аналіз положень частини третьої статті 45 Закону №1058-IV свідчить про те, що зазначеною нормою регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника), на інший. Показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви від 05.07.2016 позивачу з цієї дати призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону №1788-ХІІ як працівнику геоекспедиції.
За призначенням пенсії відповідно до норм Закону №1058-IV ОСОБА_1 вперше звернувся 04.03.2021.
З урахуванням наведеного, при обчисленні пенсії за віком з 04.03.2021 пенсійний орган мав урахувати показник середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15), який дійшов висновку про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Вказана правова позиція Верховного Суду України підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, а також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2019 у справі №265/7301/16-а, від 09.12.2019 у справі №265/5293/17, від 02.03.2020 у справі №№175/4084/16-а(2-а/175/86/16).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що при обчисленні позивачу пенсії за віком з 04.03.2021 на підставі норм Закону №1058-IV пенсійний орган мав врахувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням саме цього виду пенсії, тобто, за 2018-2020 роки.
Відтак, дії ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), на переконання суду, є протиправними.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд враховує, що 60 років позивач досяг 06.02.2021, при цьому, із заявою про призначення пенсії за віком останній вперше звернувся до пенсійного органу 04.03.2021.
За змістом частини першої статті 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Враховуючи викладене, призначення та виплату пенсії за віком позивачу належить здійснити саме з 04.03.2021, тобто з дня, що настав за днем досягнення ним пенсійного віку - 60 років.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи викладене, належним та ефективним способом захисту порушених у спірних відносинах прав позивача є визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), зобов`язавши пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату позивачу з 04 березня 2021 року пенсію за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), з урахуванням виплачених сум.
Водночас, при вирішенні позовних вимог у частині зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відшкодування не в повній мірі сплачених пенсійних виплат та стягнення з відповідача недоотриманих коштів з моменту звернення 04.03.2021 в зв`язку з неправильно розрахованими пенсійними виплатами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Беручи до уваги те, що перерахунок пенсії позивачу з 04.03.2021 з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1986 року по 1990 рік від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, виданої Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії «Надра України» «Полтаванафтогазгеологія», із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки) ще не проведено та жодних пенсійних виплат, виходячи з такого перерахунку не здійснено, суд доходить висновку, що на час розгляду цієї справи права позивача у цій частині позовних вимог не порушені. При цьому суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому. З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у позові в частині вказаних позовних вимог.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх дій.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про часткове задоволення позовних вимог фізичної особи, понесені позивачем судові витрати сплаченого судового збору у розмірі 536,80 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неврахування довідки про заробітну плату за період з 1986 року по 1990 рік №61 від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, виданої Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія", при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 04.03.2021 перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1986 року по 1990 рік від 07.10.2015 №1-9/12-19/521/1, виданої Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Полтаванафтогазгеологія".
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки).
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 04.03.2021 пенсію за віком у розмірі, визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018, 2019 та 2020 роки), з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва
Суд | Полтавський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115625045 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Полтавський окружний адміністративний суд
Н.Ю. Алєксєєва
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні