Ухвала

від 06.12.2023 по справі 761/26006/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/26006/23

Провадження № 2/761/8728/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

розглянувши в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» про стягнення коштів, відповідно до якої позивач просив суд: стягнути на користь ОСОБА_1 з виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» що діє під брендом «Ростовщик» суму залучених коштів по договору ВКДВ 000499 у розмірі 160 000,00 грн. та 191 736,99 грн. невиплачених відсотків в період з 28.01.2021 по 28.01.2023.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31.07.2023 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за зазначеним позовом. Розгляд вказаної цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, від представника позивача адвоката Лабік Г.І. надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі наполягає, не заперечує проти заочного рішення суду. Відповідач причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.

У тексті позовної заяви зазначено, що позивач 28.01.2021, як асоційований член Виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» шляхом подання заяви про приєднання №ВК0000499 приєдналася до Договору про умови участі асоційованого члена Кооперативу в програмі розвитку мережі ломбардів «Ростовщик», а відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, загальні суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з вимогами ст. 186 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 4 ГПК України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право звертатися фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої юридичної особи, правами та обов`язками учасників (засновників, акціонерів, членів) такої особи, крім трудових спорів; а також справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач є асоційованим членом кооперативу та має право на отримання виплати на пай, що підтверджується пайовим свідоцтвом № ВКДВК-0001466 від 19.08.2021.

За змістом положень статті 167 ГК України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи, має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами. Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

За змістом положень статті 4, частини першої статті 20 та статті 167 ГК України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №916/2791/16 (провадження № 12-141гс18) зроблено висновки про те, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 509/577/18 (провадження № 14-170цс19), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/7554/18 (провадження № 12-8гс19), від 17 грудня 2019 року у справі № 904/4887/18 (провадження № 12-92гс19) зроблено висновки про те, що «обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту. Члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними».

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справах № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), № 695/2665/16-ц (провадження № 14-105цс20) зазначено, що «поняття «внутрішньо статутна діяльність» не використовується законодавством про кооперацію, при цьому йдеться про статутну мету або статутну діяльність. Така діяльність може стосуватися суб`єктивних прав та обов`язків особи (сплата членських внесків, управління юридичною особою тощо) і, загалом, такі відносини є корпоративними. Більш того, у правовій доктрині залежно від мети створення юридичної особи вже виділяють корпоративні спори, що виникають між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку (саморегулівні організації, споживчі, обслуговуючі кооперативи, кредитні союзи)».

Відповідно до положень ст. 93, 94 Господарського кодексу України підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом. Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів.

Наведене свідчить про те, що спірні правовідносини стосуються прав учасників справи, пов`язаних із діяльністю юридичної особи. Тобто спір між ОСОБА_1 та Виробничим кооперативом «Олексія Лук`янова» як її членом пов`язаний з корпоративними відносинами. Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 13 жовтня 2020 року у справах №683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), № 695/2665/16-ц (провадження № 14-105цс20) та у постанові від 13.07.2022 у справі під № 761/2739/20 (провадження № 61-16613св21), а також правовим висновком про те, що відносини зі сплати членських внесків між учасниками юридичної особи та юридичною особою, створеною без мети отримання прибутку, є корпоративними. Таким чином, враховуючи що спір у цій справі виник у зв`язку з порушенням прав кооперативу як юридичної особи його членом у формі невиконання корпоративних обов`язків щодо пайових виплат позивачу, даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Враховуючи викладене вище, вказаний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу його право звернення до господарського суду за правилами положень ГПК України в порядку господарського судочинства.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.266 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 255-256, 258- 261 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Олексія Лук`янова» про стягнення коштів, - закрити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено: 06.12.2023.

Суддя: