Справа № 560/10301/23
РІШЕННЯ
іменем України
13 грудня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нейл" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нейл» (далі - позивач, ТОВ «Нейл») звернулось в суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 08.05.2023 №00/5134/0703 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2022 року в розмірі 82643,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що порушення, виявлені під час проведення документальної планової перевірки ТОВ "Нейл", є надуманими, висновки викладені в акті перевірки є безпідставними і такими, що суперечать вимогам діючого законодавства України, прийняті на підставі суб`єктивних висновків та тверджень перевіряючих, спростовуються наданими первинними документами та фактичними обставинами справи.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що перевіркою встановлено заниження бази оподаткування ПДВ за загальну суму 413215 грн по операціях з постачання самостійно виготовлених товарів (цвяхів в асортименті) нижче звичайної ціни, в результаті чого позивач занизив податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 82643 грн. Податковий орган вважає, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України, у зв`язку з цим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
До суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що викладені в відзиві заперечення не спростовують наведених у позовній заяві обставин. Звертає увагу, що контролюючий орган не довів факту здійснення ТОВ "Нейл" продажу продукції власного виробництва за цінами, що нижчі за звичайні (ринкові). Вказане питання вже було предметом розгляду судом по справі №560/6770/23 та встановлено безпідставність тверджень контролюючого органу щодо здійснення продажу позивачем продукції власного виробництва за цінами, що нижчі за звичайні (ринкові).
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.06.2023 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Нейл» залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.06.2023 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нейл" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване 15.07.1994 Хмельницькою райдержадміністрацією, номер запису про державну реєстрацію - 16731050002000671, код ЄДРПОУ - 21336490; зареєстроване платником податку на додану вартість з 08.07.1997 року, індивідуальний податковий номер платника податків 213364922259.
Посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області на виконання наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області від 18.11.2022 №2904-П, виданого на підставі 19-1.1.6 пункту 19-1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, підпункту 69.2, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, на підставі направлень виданих ГУ ДПС у Хмельницькій області від 02.01.2023 №3, №4, №2, №5 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нейл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
За результатами перевірки складено акт від 18.01.2023 №680/22-01-07-03/21336490, яким встановлений ряд порушень товариством вимог податкового законодавства, зокрема:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 188.1 статті 188, абзацу г) пункту 198.5 статті 198, абзацу в) підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ «Нейл» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) за вересень 2022 в сумі 246536 грн;
- в порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ «Нейл» невірно заповнено додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за вересень 2022;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 ТОВ «Нейл» не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні:
- від 19.09.2022 на суму постачання 999,79 грн, ПДВ на суму 0 грн;
- від 31.08.2022 на суму постачання без ПДВ 215045 грн, ПДВ 43009 грн;
- від 30.09.2022 на суму постачання без ПДВ 198170 грн, ПДВ 39634 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 ТОВ «Нейл» не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні:
- від 31.08.2022 на суму постачання 425362,314 грн, ПДВ на суму 85072 грн;
- від 30.09.2022 на суму постачання 394105,851 грн, ПДВ на суму 78821 грн.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ "Нейл" подало до ГУ ДПС у Хмельницькій області заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Нейл", щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету вих.№680/22-01-07-03/21336490 від 18.01.2023 року за вих. № 121 від 07.02.2023.
За результатами розгляду заперечень, з врахуванням доданих документів, комісія Головного управління ДПС у Хмельницькій області, прийшла до висновків про підтвердження порушень, виявлених під час проведення перевірки, зокрема:
- пункту 44.1 статті 44, підпункту 188.1 статті 188, абзацу г) пункту 198.5 статті 198, абзацу в) підпункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ «Нейл» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) за вересень 2022 в сумі 246536 грн;
- в порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289 із змінами і доповненнями, ТОВ «Нейл» невірно заповнено додаток 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за вересень 2022;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 ТОВ «Нейл» не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні:
- від 31.08.2022 на суму постачання без ПДВ 215045 грн, ПДВ 43009 грн;
- від 30.09.2022 на суму постачання без ПДВ 198170 грн, ПДВ 39634 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 ТОВ «Нейл» не складено та не зареєстровано в ЄРПН зведені податкові накладні:
- від 31.08.2022 на суму постачання 425362,314 грн, ПДВ на суму 85072 грн;
- від 30.09.2022 на суму постачання 394105,851 грн, ПДВ на суму 78821 грн.
На підстві висновків перевірки Головне управління ДПС в Хмельницькій області із врахуванням заперечень ТОВ "Нейл" винесено податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 24.02.2023 за №00/2065/0703, яким зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 246536.
Не погоджуючись з прийнятим ГУ ДПС у Хмельницькій області податковим повідомленням-рішенням позивач подав до ДПС України скаргу №255 від 14.03.2023.
За результатами розгляду скарги рішенням ДПС України від 03.05.2023 №10843/6/99-0006-01-05-06, керуючись главою 4 розділу ІІ ПК України, Державна податкова служба України залишає без змін ППР ГУ ДПС у Хмельницькій області від 24.02.2023 №00/2065/0703 в частині постачання самостійно виготовленої готової продукції (цвяхів в асортименті) нижче звичайної ціни, а в іншій частині зазначене ППР скасовує, а скаргу - частково задовольняє. А саме, скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 24.02.2023 за №00/2065/0703 в частині нарахування податкових зобов`язань в загальній сумі 163893 грн на обсяг технологічних втрат, а в іншій вказане податкове повідомлення-рішення без змін.
За наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 08.05.2023 №00/5134/0703 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 82643 грн.
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення форми "В4" від 08.05.2023 №00/5134/0703 протиправним, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс Українивід 02.12.2010 №2755-VІ(зі змінами та доповненнями) (далі по тексту -ПК України).
Відповідно до пункту 200.1статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Положеннями підпункту 200.2статті 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.
Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 цієї статті ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України закріплено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку
Також, відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України з метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Тобто, до складу податкового кредиту можуть відноситись суми податку на додану вартість за товари (роботи, послуги), призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У разі якщо придбані товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу.
Положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Нейл» здійснює виробництво та реалізацію металевих виробів, зокрема цвяхів в асортименті, що відповідає його основному виду діяльності згідно КВЕД 25.93 "виробництво виробів із дроту, ланцюгів, пружин".
Викладені висновки в акті перевірки щодо порушення позивачем пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Нейл» занижено базу оподаткування ПДВ на загальну суму 212569 грн по операціях з постачання самостійно виготовлених товарів (цвяхів в асортименті) нижче звичайної ціни, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 42513 грн в тому числі: за лютий 2022 в сумі 6505 грн, за березень 2022 в сумі 1944 грн, за квітень 2022 в сумі 5700 грн, за травень 2022 в сумі 10806 грн, за червень 2022 в сумі 7253 грн, липень 2022 в сумі 10305 грн, суд вважає безпідставними з врахуванням наступного.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Згідно підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
За підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України, ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України Про ціни і ціноутворення суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціпи; державні регульовані ціпи.
Вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Оскільки законодавством не встановлено державне регулювання на продукцію, що виготовляється та реалізується ТОВ "Нейл", відповідно товариство вільне встановлювати ціни на реалізовану продукції за згодою сторін договору.
Отже, системний аналіз наведених норм вказує, що суб`єкти господарювання реалізують продукцію за цінами, самостійно визначеними сторонами.
Така ціна, відповідно до підпункту 14.1.71 статті 14 Податкового кодексу України, якщо не доведено зворотне, вважається такою, що відповідає рівню ринкових цін.
Як вбачається із матеріалів справи, в матеріалах перевірки контролюючий орган не навів обґрунтування, про те, яким чином контролюючим органом при визначенні звичайної (ринкової) ціни було проведено співставлення економічні (комерційні) умови постачання продукції ТОВ Нейл, відсутній в матеріалах перевірки аналіз та співставлення умов поставки, обсягів поставок, строків оплати поставленого товару.
Статтею 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до п.5-6 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів від 20.08.2015 №727 (далі-Порядок №727), в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно з пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:
викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;
викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;
зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;
у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;
у разі відмови посадових осіб платника податків (керівника платника податків або уповноважених ним осіб) надати документи та/або копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії, та переліку документів (копій документів), які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;
у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.
Отже, проведення податкової перевірки, у тому числі, документальної планової виїзної перевірки, суб`єкта господарювання передбачає дослідження посадовими особами контролюючого органу саме первинних документів, які стосуються його господарської діяльності.
Відповідно до абзацу 10 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі-Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За приписами статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі-Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Отже, з наведених положень чинного законодавства вбачається, що до переліку первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання, належать договори, видаткові і податкові накладні, рахунки та ін.
В ході судового розгляду справи, суд встановив, що ТОВ «Нейл» при здійсненні операцій з постачання власновиробленої продукції визначило податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої продукції, та складало за такою операцією податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН, що підтверджується також відомостями акта перевірки.
При цьому, необхідно зауважити, що контролюючий орган без будь-якого обґрунтування та доведення того факту, що ціни по операціях з постачання самостійно виготовлених товарів не відповідають звичайним цінам, не надав доказів того, що ним проведено дослідження чи співставлення умов договорів поставки та купівлі продажу, зокрема - момент його підписання, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, якість товару (в даному випадку цвяхів в асортименті) та умови чи наявність у позивача ресурсів для їх зберігання, які безпосередньо вплинули на формування цін договорів, укладених позивачем з контрагентами.
Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що ціна реалізації готової продукції ТОВ «Нейл» визначається, виходячи із договірних умов з покупцями, враховуючи наявний попит та пропозицію, ситуацію на відповідному ринку, включаючи намір просування товарів на ринку та збільшення клієнтської бази, умов доставки та оплати, обсягу поставки (партії), тощо.
Аналогічні пояснення ТОВ «Нейл» надало листом від 13.01.2023 на запит контролюючого органу про надання пояснень щодо невідповідності ринкової ціни та ціни реалізації продукції ТОВ «Нейл» на покупців-неплатників ПДВ як бази оподаткування податком на додану вартість.
Крім того, необхідно значити, що виробничі потужності ТОВ «Нейл» знаходяться у м.Хмельницькому, а продаж продукції здійснюється на території України, у т.ч. через відокремлені підрозділи (представництва), що знаходяться у м.Вінниці, м.Мукачево, м.Житомир, м.Івано-Франківськ, м.Львів, м.Кропивницький та м.Київ, що поряд з іншими факторами також впливає на ціну продажу продукції на відповідному регіональному ринку.
З огляду на викладене, відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 82643 грн, а позивачем правомірно визначалась ціна товарів з контрагентами, а відповідно і податкові зобов`язання при проведенні господарських операцій з реалізації виготовленої продукції.
Згідно пункту 3 Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 5 цього ж Порядку факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
На порушення наведеного положення перевіряючими в акті перевірки викладені висновки про порушення без врахування всіх первинних документів наданих до перевірки, а порушення висвітлені нечітко, необ`єктивно та не у повній мірі.
Як вже зазначалося вище, контролюючим органом в акті перевірки не доведено, що договірна ціна продажу позивачем власної продукції не відповідала рівню звичайних (фішкових) цін, і така невідповідність була встановлена шляхом дотримання суб`єктом владних повноважень процедури та вчинення дій, що визначені законодавством України.
Крім того, суд погоджується із твердженням позивача, що контролюючий орган протиправно для визначення звичайної ціни обрав до розрахунку рівень цін в цілому за місяць, без жодного порівняння економічних (комерційних) умов продажу товарів та обрахунку бази оподаткування податком на додану вартість при постачанні власно виготовленої продукції, оскільки, Податковим кодексом встановлено, що для визначення ринкової ціни за методом порівняльної неконтрольованої ціни, що фактично тотожне визначенню звичайної (ринкової) ціни, передбачено, що для порівняння цін слід враховувати операції проведені на найближчу дату.
Суд звертає увагу на той факт, що наведені в акті перевірки твердження базуються лише на суб`єктивних висновках посадових осіб контролюючого органу, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України, оскільки матеріали перевірки не містять жодного обґрунтування рівня звичайної ціни, визначеного перевіряючими.
Таким чином, твердження контролюючого органу про те, що в порушення пункту 188.1 статті 188 ПКУ, ТОВ "Нейл" занижено базу оподаткування ПДВ на загальну суму 413215 грн по операціях з постачання самостійно виготовлених товарів (цвяхів в асортименті) нижче звичайної ціни, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 82643 грн є такими, що не відповідають нормам податкового законодавства.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 КАС України, суд на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v.), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті спірного рішення дотримано не було.
Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2684 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією від 15.06.2023 №1388 на суму 2684 грн.
Враховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Нейл» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В4" Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 08.05.2023 №00/5134/0703.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Нейл» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Нейл" (вул. Красовського, 64, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21336490) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2023 |
Оприлюднено | 15.12.2023 |
Номер документу | 115626504 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Фелонюк Д.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні