Рішення

від 13.12.2023 по справі 560/13148/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/13148/23

РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2023 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №6 від 09 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" звернулося до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 № 8971022/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 09.09.2023,

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 № 8971023/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 7 від 19.05.2023,

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 № 8971203/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 8 від 23.05.2023,

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.06.2023 № 8977516/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 9 від 23.05.2023,

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.06.2023 № 8977515/37971513 та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 24.05.2023.

В обґрунтування позову вказує, що 10.04.2023 між позивачем та акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" укладений договір про розроблення документацій із землеустрою, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення документацій із землеустрою (проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та/або технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та/або матеріалів із надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), та/або технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а замовник (акціонерне товариство "Хмельницькобленерго") прийняти та оплатити виконані роботи (послуги). За змістом актів приймання наданих послуг від 09.05.2023 № 1 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 4 об`єктів, загальною вартістю 52800,00 грн з ПДВ, від 19.05.2023 № 2 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 6 об`єктів, загальною вартістю 88800,00 грн з ПДВ, від 23.05.2023 № 3 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 1 об`єкта, загальною вартістю 13200,00 грн з ПДВ, від 23.05.2023 № 4 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 2 об`єктів, загальною вартістю 26400,00 грн з ПДВ, від 24.05.2023 № 5 виконавець виконав, а замовник прийняв роботи щодо 2 об`єктів, загальною вартістю 26400,00 грн з ПДВ. На підстави вказаних актів замовник оплатив виконані послуги відповідно до платіжних інструкцій від 31.05.2023 № 83862 на суму 13200,00 грн з ПДВ, від 31.05.2023 № 83863 на суму 141600,00 грн з ПДВ, від 24.05.2023 № 81843 на суму 52800,00 грн, за результатами яких складені податкові накладні від 09.09.2023 № 6, від 19.05.2023 № 7, від 23.05.2023 № 8, від 23.05.2023 № 9, від 24.05.2023 № 10.Контролюючий орган зупинив реєстрацію зазначених податкових накладних, у зв`язку з чим позивач надав пояснення до комісії регіонального рівня разом із первинними документами, але в реєстрації податкової накладної відмовлено. Позивач вважає, що надав контролюючому органу всі необхідні документи, яких достатньо для підтвердження реальності господарських операцій, по результатах яких була сформовані податкові накладні, тому рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними.

Ухвалою від 21.07.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, шляхом подання уточненої позовної заяви із обґрунтуванням порушених прав та надати докази, що підтверджують вказані обставини.

Ухвалою від 01.08.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд продовжив позивачу строк на усунення недоліків.

Ухвалою від 04.08.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 04.08.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд роз`єднав в окремі провадження позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр", зокрема позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.06.2023 № 8971022/37971513 та зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 09.05.2023, залишив у провадженні адміністративної справи №560/13148/23.

В надісланому до суду відзиві відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечують. Вказали, що платник не надав до контролюючого органу достатній пакет документів відповідно до Порядку №520 та відповідно до Порядку № 1165, ГУ ДПС у Хмельницькій області. За результатом розгляду пояснень та поданих позивачем документів комісія, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації прийняла рішення від 09.06.2023 №8971022/37971513 про відмову в реєстрації ПН від 09.05.2023 №6 оскільки платник податку надав копії документів, складені з порушенням законодавства. У додатковій інформації: платник не надав завдання на виконання робіт відповідно до пункту 1.2 Договору про розроблення документації із землеустрою від 10.04.2023 № ТБ-132 та землевпорядну документацію що розробляється ТОВ "Подільський земельний центр". Крім того, платник не надав інформацію щодо необхідних умов та обсягів матеріальних ресурсів для надання послуг відображених у податковій накладній. Тому, приймаючи рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, ГУ ДПС у Хмельницькій області діяло у відповідності з нормами чинного законодавства. На момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкових накладних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їхній сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр", зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.11.2011, здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

10.04.2023 між позивачем та акціонерним товариством "Хмельницькобленерго" укладений договір про розроблення документацій із землеустрою, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення документацій із землеустрою (проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, та/або технічних документацій із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та/або матеріалів із надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), та/або технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а замовник (акціонерне товариство "Хмельницькобленерго") прийняти та оплатити виконані роботи (послуги).

На підставі акту приймання-передачі виконаних робіт від 09.05.2023 позивач виконав, а замовник (акціонерне товариство "Хмельницькобленерго") прийняв роботи щодо 4 об`єктів, загальною вартістю 52800,00 грн.

24.05.2023 акціонерне товариство "Хмельницькобленерго здійснило оплату товару, що підтверджується платіжною інструкцією № 81843. За фактом виконаних робіт позивач склав податкову накладну від 09.05.2023 № 6 на загальну суму 52800,00 грн. в т. ч. ПДВ.

01.06.2023 позивач отримав квитанції та повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної від 09.05.2023 № 6, оскільки податкова накладна складена та подана платником, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. Долучив договір про розроблення документацій із землеустрою від 10.04.2023 № ТБ-132, акт приймання-передачі виконаних робіт від 09.05.2023 на суму 52800,00 грн, витяг з ЄДР.

Рішеннями від 09.06.2023 № 8971022/37971513 комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовила в реєстрації податкової накладної від 09.05.2023 №6. Підстава відмови - ненадання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформацій вказано, що платник не надав завдання на виконання робіт відповідно до пункту 1.2 Договору про розроблення документації із землеустрою від 10.04.2023 № ТБ-132 та землевпорядну документацію що розробляється ТОВ "Подільський земельний центр". Крім того, платник не надав інформацію щодо необхідних умов та обсягів матеріальних ресурсів для надання послуг відображених у податковій накладній.

Вважаючи протиправним рішення від 09.06.2023 № 8971022/37971513 відповідача-2, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних рішень, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Згідно з пунктами 12, 13 та 14 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та / або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та / або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та / або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та / або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування (далі по тексту квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

У квитанції від 01.06.2023 №9128536382 про зупинення реєстрації податкової накладної від 09.05.2021 №6 відповідач запропонував надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу, позивач надіслав пояснення та копії документів щодо виконання проектно-вишукувальних робіт розроблення документацій із землеустрою.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суд встановив, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної від 09.05.2023 №6 на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Процедура зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування впроваджена з метою виконання функції податкового контролю, який здійснюється за діяльністю платників податку в цілому, та з метою перевірки додержання податкового законодавства при реєстрації в ЄРПН певно визначеної податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідач, на виконання контрольних функцій, за наявності рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості, зупинивши реєстрацію податкової накладної, запропонував платнику податків надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у Реєстрі, без визначення переліку документів. При цьому, обсяг документів, які надаються платником податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складена податкова накладна, яка подана для реєстрації в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією. (Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.02.2023 у справі № 140/506/22).

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Таким чином, у надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначений вичерпний перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що не надало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів.

Отже, вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків щодо повідомлення про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Верховний Суд у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Відмовляючи у реєстрації податкової накладної від 09.05.2023 №6 відповідач зазначив про наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. При цьому, в оскаржуваному рішенні не зазначив, які саме документи складені із порушенням законодавства та яка норма законодавства порушена.

При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому під час розгляду справи суд не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Крім того, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20).

Зазначене спростовує посилання відповідача 2 на те, що відсутність у законодавстві окремих вимог щодо деталізації обставин, на яких ґрунтується мотивація спірних рішень, є достатнім підтвердженням їх правомірності.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Обов`язок суб`єкта владних повноважень виносити лише належним чином вмотивовані рішення випливає із змісту статті 2 КАС України, яка є за своєю юридичною суттю нормою матеріального права і встановлює універсальні вимоги до змісту будь-якого управлінського акту, які має перевіряти адміністративний суд під час оцінки правомірності такого акту.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідач 2 жодним чином не спростував достовірності інформації, зазначеної в наданих позивачем первинних документах, а лише посилався на відсутність певних документів, не обґрунтувавши їхню необхідність при винесенні оскаржуваного рішення. Відтак, оскаржуване рішення прийняте відповідачем-2 з порушенням принципу "належного урядування", без дотримання процедур, визначених законодавством.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення від 09.06.2023 №8971022/37971513 відповідач прийняв з порушенням вимог Податкового кодексу України, а тому воно підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Відповідно до наказу Держаної податкової служби України від 28.08.2019 №36 повноваження щодо реалізації податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушенням під час застосування податкового законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань покладені на Держану податкову службу України.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, необхідно зобов`язати Державну податкову службу України (позивача 2) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.05.2023 №6 датою її фактичного подання до реєстрації.

Посилання відповідача 1 на передчасність позовних вимог про зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірні податкові накладні є безпідставним з огляду на те, що така вимога є належним способом відновлення порушеного права платника податків у відповідній категорії спорів, що випливає зі змісту пункту 19 Порядку № 1246. Це також підтверджено обов`язковими для врахування всіма судами висновками Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справ із подібними обставинами, викладеними, зокрема, у постановах від 18.09.2019 у справі № 826/6528/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.

У зв`язку з задоволення позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2684,00 грн необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Вирішуючи питання щодо компенсації витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.

Статтею 132 КАС встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною сьомою статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка в силу приписів частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" застосовується судами як джерело права, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України".

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Указане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 (справа №810/1502/18), від 30.04.2020 (справа №826/4466/18), від 29.01.2021 (справа № 808/1436/18).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Водночас, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Позивач просить суд стягнути на його користь судові витрати у розмірі 25000,00 грн. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги № 15/2023 від 19.06.2023, додаток 1 до договору про надання правової допомоги від 19.06.2023, акт №01-15/2023 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №15/2023 від 19.06.2023, рахунок-фактура №01-15/2023 від 14.07.2023, платіжна інструкція №2214 від 18.07.2023 на суму 25000,00 грн, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.07.2023, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю.

Так, підпунктом 4.1.1 пункту 4.1. договору № 02/2023 сторони досягли згоди, що оплата послуг (робіт) за договором буде здійснюватися шляхом отримання винагороди Адвокатським бюро відбувається у формі гонорару, розмір якого визначається Додатком 1 - Вартість послуг на основі погодинної ставки з попереднім авансуванням, розмір якого погоджується сторонами.

У акті №01-15/2023 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №15/2023 від 19.06.2023 вказаний розрахунок вартості послуг. Зокрема, надані наступні послуги: підготовка додатків, складання та подання до Хмельницького окружного адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру від імені та в інтересах позивача до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання противоправними та скасування рішення контролюючого органу та зобов`язання вчинити дії, ставка гонорару за 1 год 2102 грн - 10510 грн, фактичні затрати часу 23,0 год, розмір гонорару 24173,00 грн

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У пункті 269 Рішення цієї справи Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доведеності понесених витрат.

З урахуванням обставин справи, а саме: виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін тощо) суд вважає розмір вартості наданих послуг неспівмірний із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, та, відповідно, вимоги про відшкодування 25000,00 грн як витрат на правничу допомогу необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає співмірним стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 09.06.2023 №8971022/37971513 про відмову у реєстрації податкової накладної від 09.05.2023 №6, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 09.05.2023 №6, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр".

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" 2684,00 грн судового збору та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" (вул. Гагаріна, буд.5,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 37971513) Відповідач:Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук