Постанова

від 12.12.2023 по справі 175/4758/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/14351/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 175/4758/21

12 грудня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

суддів - Музичко С.Г.

- Болотова Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвина Руслана Олександровича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Лещенко О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Авіакомпанії «Острієн Ейрлайнз АГ» в особі представництва «Австрійські авіалінії в Україні» про захист прав споживача транспортних послуг шляхом стягнення матеріальної компенсації за затримку авіарейсу, моральної шкоди та судових витрат,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Авіакомпанії «Острієн Ейрлайнз АГ» в особі представництва «Австрійські авіалінії в Україні» (далі - відповідач), у якій просить стягнути на користь позивача компенсацію у сумі 23 414,52 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. витрати з оплати професійної правової допомоги адвоката у розмірі 4 250 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в лютому 2020 року позивач через мережу Інтернет придбав квиток №25721519281320 на рейси: № OS 90 з вильотом 27.02.2020 року о 17 год. 55 хв з аеропорту Ньюарк Ліберті (США) до аеропорту Відень-Швехат (Австрія) із запланованим часом прильоту о 8 год. 15 хв. 28.02.2020 року та № OS 0675 з вильотом 28.02.2020 року о 10 год. 20 хв з аеропорту м. Дніпро із запланованим часом прильоту 28.02.2020 року о 13 год. 35 хв. Позивач вчасно прибув до терміналу аеропорту, однак відповідач о 16:55 27.02.2020 року з технічних причин переніс рейс OS 90 28.02.2020 року о 17 год. 55 хв. з аеропорту Ньюарк Ліберті (США) до аеропорту Відень-Швехат (Австрія) та відповідно рейс № OS 0675 з вильотом 28.02.2020 року о 10 год. 20 хв з аеропорту м. Дніпро із запланованим часом прильоту 29.02.2020 року о 10 год. 20 хв. Зазначає, що відповідно до Регламенту ЕС №261/2004 Європейського парламенгу і Ради від 11.02.2004 встановлено загальні правила компенсації та допомоги пасажирам у випадку відмови у посадці на борт і скасування або тривалої затримки рейсів. Також з посиланням на Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу та норми цивільного законодавства просить відшкодувати йому, як пассажиру, компенсацію за затримку рейсу та відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що Правила повітряних перевезень, Повітряний кодекс України не передбачають виплату компенсації у разі затримки рейсу. Авіаперевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього (п.1 розділу XIV Правил повітряних перевезень). Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, авіаперевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 євро - для рейсів дальністю 1500 кілометрів або менше; 400 євро - для рейсів дальністю понад 1500 до 3500 кілометрів; 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів (п.5 розділу 2 глави XV Правил повітряних перевезень). У разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до пункту 2 глави 2 цього розділу та компенсацію відповідно до пунктів 5, 6 глави 2 цього розділу (п. 1 розділу 3 глави XV Правил повітряних перевезень). Однак Глава 4 розділу XV Правил повітряних перевезень регулює «Надання обслуговування пасажирам у разі затримки рейсу» не передбачає виплату пасажирам компенсації у разі затримки рейсу. У випадку позивача рейс було лише затримано, а не скасовано чи відмовлено пасажиру у перевезенні. Отже вважає, що авіаперевізник в свою чергу, виконав покладені на нього зобов`язання і надав позивачу відповідне обслуговування, що передбачено Правилами повітряних перевезень для пасажирів затриманого рейсу. Оскільки відмови в перевезенні не було, то положення ст. 104 Повітряного кодексу не можуть бути застосовані до вказаних правовідносин. Крім того, відповідач посилається на норми Монреальської конвенції, яка не містить положень щодо відшкодування моральної шкоди та судових витрат. Позивач не надав до суду доказів, які б підтверджували завдання йому матеріальних збитків, а тому позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Литвин Руслан Олександрович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обгрнтування апеляційної скарги посилається на ст.ст.100,103,104,105 ПК України та ст.1167 ЦК України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення. Вказують, що Глава 4 розділу ХV Правил повітряних перевезень регулює «надання обслуговування пасажирам у разі затримки рейсу» і не передбачає виплату пасажирам компенсації у разі затримки. Вказує, що авіаперевізник забов`язаний лише надати харчування та прохолодні напої, як передбачено пунктом 1 Глава 4 розділу ХV Правил перевезень.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ЦПК України обставин, на які він посилається, підстав для задоволення позовних вимог про стягнення компенсації, суд не вбачав.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України «Про міжнародне приватне право».

Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України (частина друга статті 3 ЦПК України).

Аналогічне положення міститься у частині другій статті 3 Повітряного кодексу України.

Як Регламент так і Повітряний кодекс України, який встановлює правові основи діяльності в галузі авіації розділяють поняття «затримка рейсу» та «скасування рейсу» та відповідно розмежовують дії, які має вчинити перевізник у разі затримки рейсу та скасування рейсу.

Відповідно до Преамбули Повітряного кодексу України, Повітряний кодекс України встановлює правові основи діяльності в галузі авіації.

Згідно з частиною першою статті 3 Повітряного кодексу України, дія цього Кодексу поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, які провадять діяльність у галузі авіації та використання повітряного простору України.

Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року (далі - Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України (далі - ПК України) та Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджені Наказом Державіаслужби України від 26.11.2018 №1239 (Авіаційні правила).

У загальному розділу Авіаційних правил зазначено, що ці Авіаційні правила розроблено з урахуванням вимог Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 05 липня 2006 року № 1107/2006 про права інвалідів та осіб з обмеженою рухливістю при використанні повітряного простору, Конвенції про права осіб з інвалідністю, Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 11 лютого 2004 року № 261/2004 про запровадження загальних правил компенсації та допомоги пасажирам у разі відмови у перевезенні та скасування чи тривалої затримки рейсів, Регламенту Ради (ЄС) від 09 жовтня 1997 року № 2027/97 про відповідальність авіаперевізника у випадку інциденту, із змінами, внесеними Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 13 травня 2002 року № 889/2002, Регламенту (ЄС) № 785/2004 Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про вимоги до авіаперевізників та експлуатантів повітряних суден щодо страхування, Конвенції про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, вчиненої 28 травня 1999 року в місті Монреалі, Загальних умов перевезень пасажирів і багажу, встановлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту («General Conditions of Carriage (passenger and baggage)»), резолюцій та рекомендованої практики Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА), стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно зі статтею 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до глави III Авіаційних правил 1. Повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником і пасажиром.2. Укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком, який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу.3. Квиток надає право пасажиру, зазначеному у квитку, на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує авіаперевізника здійснити перевезення пасажира і його багажу та надати інші послуги відповідно до договору повітряного перевезення, крім випадків, визначених у пункті 5 цієї глави.

Положеннями частини шістнадцятої статті 100 ПК України визначено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Відповідно до частини першої статті 104 ПК України у разі якщо авіаперевізник мотивовано очікує на відмову пасажирам у посадці на рейс, він зобов`язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду.

Крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір: 1) відшкодування впродовж семи днів, яке має бути виплачено готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи, за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира, у вигляді дорожніх чеків, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості; 2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць (частина друга статті 104 ПК України).

За змістом частини четвертої, п`ятої статті 104 ПК України якщо пасажирів, які б виявили бажання відмовитися від подорожі цим рейсом, не виявлено або їх кількість є недостатньою, перевізник має право відмовити пасажиру у перевезенні проти його волі. Якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію зокрема у розмірі 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів.

Статтею 106 ПК України визначена відповідальність авіаперевізника у разі затримки рейсу, зокрема авіаперевізник повинен надати пасажирам сприяння, передбачене пунктами 1 і 4 частини п`ятої статті 105 цього Кодексу у разі затримки рейсу, зокрема, до трьох годин - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів.

Судом встановлено, що 27.02.2020 о 16:55 року з технічних причин відповідач переніс рейс OS 90 28.02.2020 року о 17 год. 55 хв. з аеропорту Ньюарк Ліберті (США) до аеропорту Відень-Швехат (Австрія) та відповідно рейс OS 0675 з вильотом 28.02.2020 року о 10 год. 20 хв з аеропорту м.Дніпро із запланованим часом прильоту 29.02.2020 року о 10 год. 20 хв.

Позивачу не було відмовлено у перевезені проти його волі, а відбулась затримка рейсу на 14 год. 10 хв.

Тобто обставин, передбачених частиною першою статті 104 ПК України, які б передбачали застосування частини четвертої, п`ятої статті 104 ПК України (виплата компенсації зокрема у розмірі 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів) судом не встановлено.

У випадку затримки рейсу авіаперевізник зобов`язаний надати пасажиру необхідне обслуговування та допомогу відповідно до статті 106 ПК України, а саме: авіаперевізник повинен надати пасажирам сприяння, передбачене пунктами 1 і 4 частини п`ятої статті 105 цього Кодексу, у разі затримки рейсу:

до двох годин - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;

до трьох годин - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;

на чотири години і більше від запланованого часу відправлення - для інших рейсів, не зазначених у другому і третьому абзацах цієї частини, а саме: 1) харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу; два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Якщо виконання затриманого рейсу відкладається на день, наступний за днем його виконання, передбаченим розкладом і зазначеним у квитку, перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт.

Якщо затримка рейсу перевищує п`ять годин, пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу.

При цьому положеннями статті 29 Монреальської конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв`язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Зі змісту зазначених норм права випливає, що авіаперевізник відповідає за неналежне перевезення у межах реальних (фактичних) збитків, доведених пасажирами, але не вище ніж розмір відшкодування, встановлений нормами Монреальської конвенції.

Згідно з частиною першою статті 922 ЦК України за затримку у відправленні транспортного засобу, що перевозить пасажира, або запізнення у прибутті такого транспортного засобу до пункту призначення перевізник сплачує пасажирові штраф у розмірі, встановленому за домовленістю сторін, транспортними кодексами (статутами), якщо перевізник не доведе, що ці порушення сталися внаслідок непереборної сили, усунення несправності транспортного засобу, яка загрожувала життю або здоров`ю пасажирів, або інших обставин, що не залежали від перевізника.

Аналогічна норма передбачена статтею 19 Монреальської конвенції.

Вирішуючи спір, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, врахувавши наведені вище норми права,суд дійшов правильного висновку про те, що підстави вважати,що авіаперевізником не було вжито всіх розумних заходів, щоб запобігти затримку рейсу відсутні.

Доказів відмови у наданні позивачу послуг передбачених п.1,4 ч.5 ст.105 ПК України до суду учасниками справи не надано та судом під час розгляду справи не встановлено.

Причиною затримки рейсу стали технічні причини, які не дозволяли провести виконання рейсу задля безпеки пасажирів, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвина Руслана Олександровича.

Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвина Руслана Олександровича залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий: Судді: