Постанова

від 12.12.2023 по справі 440/3977/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 р. Справа № 440/3977/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2023, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 09.08.23 по справі № 440/3977/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк арго"

до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веприк агро» ( далі ТОВ «Веприк агро», позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі ГУ ДПС у Полтавській області, перший відповідач), Державної податкової служби України (далі ДПС України, другий відповідач), в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8370709/44130235 від 03 березня 2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю "Веприк агро" податкову накладну № 1 від 08 лютого 2023 року, датою її подання;

- судові витрати стягнути з відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної (далі ПН) № 1 від 08.02.2023, оскільки ТОВ «Веприк агро» на вимогу ГУ ДПС в Полтавській області було надано пояснення та копії документів, що повною мірою підтверджують реальність здійснення господарської операції за договором поставки № Я24012023/2 від 24.01.2023 та правомірність складання спірної ПН. Також зауважив, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Натомість, як вбачається зі змісту отриманої позивачем квитанції про зупинення реєстрації ПН № 1 від 08.02.2023, у ній не зазначено вимог до платника податків в частині надання конкретних пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН. Наведене, на переконання позивача, унеможливлює визначення платником порядку своїх дій, які він має вчинити з метою прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Зауважив, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів, були письмові пояснення позивача із доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження вказаної господарської операції. Однак, ГУ ДПС в Полтавській області будь-якої оцінки вказаним обставинам не надавав, жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування реальності господарських операцій в частині надання послуг/продажу товару не проводив, а лише вдався до аналізу достатності чи відсутності певних документів.

Пославшись на висновки Верховного Суду в постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, вказав, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави і порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Також просив врахувати, що операція щодо приймання, сушіння, очищення та зберігання 1146,76 т зерна кукурудзи є реальною, визнається контролюючим органом та підтверджується первинними документами, а також зареєстрованою податковою накладною.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 440/3977/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк агро" (с. Веприк, Миргородський район, Полтавська область, 37362, ідентифікаційний код 44130235) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП:44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8370709/44130235 від 03.03.2023.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Веприк агро" податкову накладну №1 від 08.02.2023, датою її подання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веприк агро" (с. Веприк, Миргородський район, Полтавська область, 37362, ідентифікаційний код 44130235) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн /Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні нуль копійок.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 440/3977/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що приймаючи рішення по суті судом не надано належної правової оцінки нормативно-правовому врегулюванню порядку зупинення реєстрації податкових накладних, а також, підставам відмови в реєстрації податкових накладних, у зв`язку з документальним не підтвердженням господарської операції, на виконання яких виписано спірну податкову накладну та взагалі не надано оцінки факту відсутності письмових доказів на підтвердження зберігання зерна (складських документів).

Наполягав на правомірності прийняття першим відповідачем спірного рішення про відмову ТОВ «Веприк агро» у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.02.2023, оскільки під час опрацювання копій первинних документів на виконання вимог Порядку № 1165 та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», встановлено, що до повідомлення платником не надано специфікацію до договору поставки від 24.01,2023 №Я24012023/2 на поставку кукурудзи в зазначених в податковій накладній обсягах, а надана специфікація № 1 передбачає поставку лише 50 т кукурудзи; відсутня ТТН на транспортування 985,88 т кукурудзи, а надана ТТН підтверджує лише відвантаження товару у обсязі 119,3 тон; також відсутня довіреність від 20.01.2023 № 01/20-3/2023, зазначена у видатковій накладній № 1 від 08.02.2023 року, та документи, які б підтверджували факт повної оплати за даний товар (виписка банку, платіжна інструкція, акт звірки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361), оскільки надана виписка банку за 13.02.2023 підтверджує лише часткову оплату 427371,79 гривень.

Зауважив, що згідно твердження позивача «першою подією», відповідно до якої складена спірна податкова накладна, є дата підписання видаткової накладної, відповідно, і первинні документи мають бути подані на підтвердження саме цієї події, і саме ці документи (щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні) підлягали аналізу Комісією на предмет встановлення їх відповідності нормам чинного законодавства.

Крім того, наголосив, що до позовної зави ТОВ «Веприк агро» надано значно більший пакет документів, яким не надавалася оцінка Комісією відповідно до п. 44 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №116 (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пославшись на положення наказу Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 №198, яким затверджено Положення про обіг складських документів на зерно (далі - Наказ №198), зауважив, що наявність складських документів (квитанцій, свідоцтв), зареєстрованих в Реєстрі складських документів на зерно, передбачена чинним законодавством України для зберігачів зерна. Будь-яка господарська операція щодо зернової продукції має бути засвідчена в первинному документі та відображена в бухгалтерському обліку товариства, у відповідності з обраною обліковою політикою, однак позивачем до контролюючого органу будь-яких складських документів не надавалось.

Також, просив суд апеляційної інстанції врахувати позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.06.2021 по справі № 814/1003/18, згідно з якою, якщо контролюючий орган обґрунтовує правомірність прийнятого рішення відсутністю документального підтвердження облікованих господарських операцій, обов`язок довести протилежне, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, покладається на платника податків; недоліки оформлення первинних документів (видаткових накладних, податкових накладних), як обставини у сукупності з доводами відповідача про не підтвердження первинними документами фактів переміщення отриманих від контрагентів товарів мали бути досліджені судами та оцінені, проте суди не зробили цього.

Пославшись на правову позицію Восьмого апеляційного адміністративного суду, який викладено у постанові від 22.12.2021 по справі № 460/7862/20, вказав на помилковість висновку суду першої інстанції щодо необхідності реєстрації податкової накладної датою її подання, оскільки згідно з п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341), податкова накладна реєстрацію якої зупинено, реєструється у день набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Позивач у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, підтримав власну позицію, викладену в позові, та заперечував проти задоволення її вимог, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне і обґрунтоване.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, щоТовариство з обмеженою відповідальністю "Веприк агро" зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний код 44130235, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 17-19 т.1/. Позивач, як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами справи та підтверджується витягом №2116074500020 з реєстру платників податку на додану вартість /а.с. 20 т.1/.

Судом встановлено, що ТОВ "Веприк агро" (постачальник) укладено з ТОВ "Зерно-Агротрейд" (покупець) договір поставки від 24.01.2023 №Я24012023/2, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з Покупцем і вказаних в Специфікаціях до цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та оплатити його вартість /а.с. 22-31 т.1/.

07 лютого 2023 між сторонами укладено Специфікацію № 2, відповідно до п.1 якої постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити та передати у власність Покупця кукурудзу 3 класу, врожаю 2022 року, насипом, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором прийняти товар та оплатити його вартість. Згідно п. 3 Специфікації № 2 від 07.02.2023 року - загальна кількість товару складає 988 метричних тон +/- 5% /а.с.33-34 т.1/.

08.02.2023 між ТОВ "Веприк агро" та ТОВ "Зерно-Агротрейд" складено видаткову накладну №1 та Акт приймання-передачі зерна при переоформленні №ЗАТ20200018 /а.с. 35-36/.

За фактом настання першої події - поставки товару та підписання видаткової накладної № 1 від 08.02.2023 та Акту приймання-передачі зерна при переоформленні №ЗАТ20200018 від 08.02.2023 позивачем складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України податкову накладну № 1 від 08.02.2023 на загальну суму 6408241,07 грн, у тому числі ПДВ - 786976,97 грн /а.с. 39 т.1/.

Проте за результатами її розгляду контролюючий орган 15.02.2023 року через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив платнику квитанцію, у якій, серед іншого, зазначено: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 1005, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=78.3539%, "Р"=0" /а.с. 44 т.1/.

Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про надання пояснень від 25.02.2023 та копії документів щодо вказаної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено /а.с.41-43 т.1/.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 8370709/44130235 від 03.03.2023 щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 1 від 08.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником податків копій документів, а саме: до повідомлення платником не надано специфікацію до договору поставки від 24.01.2023 №Я24012023/2 на поставку 986 т кукурудзи, так як надана специфікація №1 передбачає поставку лише 50 т кукурудзи; відсутня довіреність від 20.01.2023 №01/20-3/2023, яка зазначена у видатковій накладній №1 від 08.02.2023. Відсутні документи, що підтверджували б факт повної оплати за даний товар (виписка банку, платіжна інструкція, акт звірки, ОСВ по 361 рахунку) оскільки надана виписка банку за 13.02.2023 року підтверджує оплату лише 427371,79 грн; відсутні ТТН на транспортування 985,88 т, надано ТТН лише на загальну кількість відвантаженого товару 119,3 т. /а.с. 45 т.1/.

Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого останнє залишено в силі /а.с. 48-50 т.1/.

Не погодившись з рішенням № 8370709/44130235 від 03.03.2023 щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 08.02.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з безпідставності застосування до позивача процедури зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачену Порядком № 1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем відповідної господарської операції та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не довів відповідність відображеної у ній господарської операції критеріям ризиковості здійснення операцій, та не вказав на необхідний перелік документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, що позивач мав надати на пропозицію контролюючого органу.

Натомість судом враховано, що позивачем після отримання квитанції надіслано контролюючому органу письмові пояснення разом з копіями документів, які на думку платника підтверджують обґрунтованість складення податкової накладної, яким ГУ ДПС в Полтавській області будь-якої оцінки не надано та жодних перевірок позивача з метою підтвердження чи спростування реальності господарських операцій останнього в частині надання послуг/продажу товару не проведено.

Посилання відповідача у спірному рішенні на недостатність наданих позивачем копій документів та/або їх недоліки, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, як підставу відмови у її реєстрації, суд вважав безпідставним, оскільки позивачу не було повідомлено про конкретні документи, які він мав надати для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, а про ті, які було повідомлено - позивачем було надано до пояснень, однак безпідставно не було взято до уваги відповідачем.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентами, то в даній справі суд не надавав оцінку реальності їх здійснення, оскільки ці питання повинні досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача суд вважав за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Веприк агро" податкову накладну №1 від 08.02.2023, датою її подання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165.

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманої позивачем копії квитанції від 15.02.2023 (т. 1 а.с. 44), підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної слугувала відсутність кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005 в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товарів/послуг, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D» = 78.3539 %, «Р» = 726857.72.

Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних є її відповідність п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій під таке визначення підпадає відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку), як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Аналіз п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Аналогічний правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.

Так, з дослідженої колегією суддів копії квитанції встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники: «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу, для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та безпідставність зупинення її реєстрації.

Крім того, відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов`язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.

Разом з цим, в наданій квитанції про зупинення реєстрації ПН № 1 від 08.02.2023, оскаржуваному рішенні ГУ ДПС у Полтавській області та апеляційній скарзі не викладено обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Суд апеляційної інстанції враховує, що у повідомлені від 01.03.2023 № 1, поданому до контролюючого органу, позивач пояснив, що обсяг постачання товару 1005 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсягу реалізації, у зв`язку з тим, що ТОВ «Веприк агро» є виробником сільськогосподарської продукції у 2022 році, зокрема кукурудзи, а величина залишку утворилась в процесі виробництва, оскільки збір врожаю відбувається раз на рік, виникає велика розтермінованість по часу між закупівлею сировини та продажем готової продукції.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Порядок № 1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної не наведено, не відображено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ТОВ «Веприк Агро» на вимогу ГУ ДПС в Полтавській області було надано повідомлення про подання пояснень від 01.03.2023 №1 та копії документів щодо податкової накладної № 1 від 08.02.2023, реєстрацію якої зупинено (54 додатки).

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів встановила, що 24.01.2023 між TOB «Веприк агро» (постачальник) та TOB «Зерно-Агротрейд» (покупець) був укладений договір поставки №Я24012023/2 від 24.01.2023 ( т. 1 а.с. 22-30), відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних в Специфікаціях до цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти Товар та оплатити його вартість.

За умовами п. 3.1.1 договору поставки №Я24012023/2 від 24.01.2023 покупець оплачує постачальнику 86% вартості поставленого товару протягом 3-х банківських днів з дати приймання покупцем товару та отримання копій всіх ( належним чином оформлених) документів, зазначених у вказаному пункті.

Відповідно до Специфікації № 2 від 07.02.2023 до Договору поставки № Я24012023/2 від 24.01.2023 року ( т. 1 а.с. 33) постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця кукурудзу 3 класу, врожаю 2022 року, насипом в кількості 988 метричних тон +/- 5% (на вибір Покупця), в строк до 09.02.2023 року (включно), а Покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість в сумі 6500,00 грн за 1 тону (без ПДВ 5701,75 грн), ПДВ 798,25 грн). Поставка товару по Специфікації здійснювалася на умовах EXW (франко-склад) ВП «Яресківський елеватор «ТОВ «Зерно-Агротрейд», який знаходиться за адресою: Полтавська область, Миргородський район, с. Яреськи, вул. Елеваторна - 1.

Згідно з п. 6.2 Специфікації № 2 від 07.02.2023 під час передачі товару на зерновому складі, Постачальник зобов?язується забезпечити отримання покупцем належним чином оформлених оригіналів наступних документів:складський документ на зерно, виданий зерновим складом на ім`я покупця, акт приймання-передачі зерна при переоформленні (тристоронній акт);картка аналізу зерна (форма № 47), видана зерновим складом на ім?я покупця; видаткова накладна (оформлена на дату приймання покупцем товару на зерновому складі); акт перерахунку ціни товару (у разі здійснення такого).

На виконання умов договору поставки № Я24012023/2 від 24.01.2023 позивачем на адресу ТОВ «Зерно-Агротрейд» поставлено кукурудзу 3-го класу урожаю 2022 року у кількості 985,884 тони на суму 5 621 264,10 грн., ПДВ 786 976,97 грн, всього 6 408 241,07 грн, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 08.02.2023 та актом приймання-передачі зерна при переоформленні №ЗАТ20200018 від 08.02.2023 (тристоронній акт). Варто зазначити, що обидва вказані документи подавались до ГУ ДПС в Полтавській області разом з повідомленням від 01.03.2023 №1.

Вважаючи, що у позивача у зв`язку з відвантаженням товару виникло податкове зобов`язання відповідно до частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), керуючись пунктом 201.1 статті 201 ПК України, ТОВ «Веприк агро» сформувало на адресу контрагента ТОВ «Зерно-Агротрейд» 1 від 08.02.2023 на суму 6 408 241,07 гр, в т.ч. ПДВ - 786 976,97 грн, та подало її на реєстрацію.

Проте, незважаючи на подані документи, ГУ ДПС у Полтавській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8370709/44130235 від 03.03.2023 з посиланням на ненадання платником податку копій договорів, зокрема договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додатково повідомлено, що ТОВ «Веприк агро» не надано специфікацію до договору поставки від 24.01.2023 № Я24012023/2 на поставку кукурудзи в зазначених в податковій накладній обсягах, а надана специфікація № 1 передбачає поставку лише 50 т кукурудзи; відсутня ТТН на транспортування 985,88 т кукурудзи, а надана ТТН підтверджує лише відвантаження товару у обсязі 119,3 тон; також відсутня довіреність від 20.01.2023 № 01/20-3/2023, зазначена у видатковій накладній № 1 від 08.02.2023 року, та документи, які б підтверджували факт повної оплати за даний товар (виписка банку, платіжна інструкція, акт звірки, оборотно-сальдова відомість по рахунку 361), оскільки надана виписка банку за 13.02.2023 підтверджує лише часткову оплату 427371,79 гривень.

Слід зауважити, що контролюючим органом не підкреслено, які саме з наведеного переліку документи слід надати позивачу, хоча сам бланк (форма) передбачає необхідність здійснення таких дій, про що свідчить відповідне позначення (документи, які не надано, підкреслити), що в свою чергу є свідченням неналежної вмотивованості оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності в частині окреслення, що саме розумілося під ненаданням платником вказаних документів.

З приводу відсутності розрахункових документів та/або виписок з особових рахунків (платіжної інструкції, акту звірки, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361), якими б підтверджувалась повна оплата за поставлений товар, колегія суддів зазначає, що спірна податкова накладна №1 від 08.02.2023 була складена позивачем за фактом відвантаження товару ( перша подія), а не за фактом отримання повної або часткової передоплати за товар, а відтак станом на дату її складання, з урахуванням умов договору поставки №24012023/2 від 24.01.2023 щодо здійснення післяплати за товар, у розпорядженні ТОВ «Веприк агро» були відсутні відповідні документи, що мав врахувати контролюючий орган при ухваленні спірного рішення.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання контролюючого органу на ненадання позивачем договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, оскільки специфіка договірних відносин між сторонами (поставка соняшнику, вирощеного позивачем) не передбачає укладання такого виду контрактів. При цьому варто зауважити, що ані до суду першої, ані апеляційної інстанцій відповідачами не надано жодних пояснень з приводу необхідності надання позивачем вказаних контрактів, та, відповідно, не обґрунтовано яким чином такі документи мають підтвердити виникнення податкового зобов`язання, та як наслідок обов`язок у ТОВ «Веприк агро» скласти та подати на реєстрацію податкову накладну по здійсненню господарської операції відповідно до договору поставки №24012023/2, за результатами якої складено податкову.

Також, варто зазначити, що за відсутності конкретно сформованої вимоги податкового органу щодо необхідності надання документів, достатніх для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної, неприйнятним є посилання ГУ ДПС в Полтавській області на ненадання позивачем специфікації до договору №24012023/2 від 24.01.2023 та довіреності, зазначеної в видатковій накладній №1 від 08.02.2023

Суд апеляційної інстанції враховує, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавались ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини 4 статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, у тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи та, у відповідних випадках, до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі № 560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, у тому числі тим документам, що не були надані до контролюючого органу, однак у своїй сукупності підтверджують реальний характер господарських операцій позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання першого відповідача на неможливість врахування судом обставин щодо відсутності у розпорядженні контролюючого органу під час прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної документів, які було надано позивачем до суду.

Колегія суддів зауважує, що позивачем до матеріалів справи долучено Специфікацію № 2 від 07.02.2023 згідно з якою відбувалась спірна поставка кукурудзи у обсязі 988 метричних тон, відсутність якої було покладено першим відповідачем в основу прийняття спірного рішення.

Також, колегія суддів вважає безпідставним посилання контролюючого органу на ненадання позивачем довіреності, на підставі якої уповноважена особа ТОВ «Зерно-Агротейд» було отримано 08.02.2023 кукурудзу за видатковою накладною №1 від 08.02.2023, оскільки вказаний документ жодним чином не підтверджує та не спростовує факту виникнення першої події у спірних правовідносинах, та, крім того, відповідно до п. 6.2 Специфікації № 2 від 07.02.2023 не входить до переліку обов`язкових документів, що мають бути пред`явлені під час передачі товару на зерновому складі.

Також колегія суддів вважає, що за відсутності у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, необхідних для її розблокування, посилання контролюючого органу на їх ненадання є неприйнятним, оскільки позивач, перебуваючи у стані правової невизначеності, подавав такі документи на власний розсуд.

Колегія суддів зазначає, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, здійснення відвантаження товару за договором поставки № 24012023/2 від 24.01.2023, що підтверджується видатковою накладною №1 від 08.02.2023 та тристороннім актом приймання-передачі зерна при переоформленні №ЗАТ20200018 від 08.02.2023, і було пов`язано складання спірної податкової накладної та подача її на реєстрацію.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної № 1 від 08.02.2023 є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного та достатнього підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, на чому зауважував апеляційний суд, недостатньо.

Натомість, у даній справі податковий орган вдався до передчасного встановлення реальності/нереальності господарської операції, досліджуючи не безпосередньо документи, якими має бути підтверджено факт виникнення першої події, а всі документи, складені в межах господарської операції між позивачем та ТОВ «Зерно-Агротрейд». Крім того, контролюючим органом у спірному рішенні вказано на відсутність документів складського зберігання, що взагалі не входить до предмету перевірки на етапі реєстрації податкової накладної.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішення № 8370709/44130235 від 03 березня 2023 року діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірну податкову накладну, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підстави для відмови в реєстрації спірної податкової накладної не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 08.02.2023 № 1 датою подання її на реєстрацію.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на висновки судів апеляційної інстанції, оскільки згідно із ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені впостановах Верховного Суду, а не судів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 по справі № 440/3977/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій