Постанова

від 13.12.2023 по справі зпп/320/136/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № ЗПП/320/136/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

при секретарі - Олешко М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські Фонди" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року, постановлену за наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські Фонди" про вжиття заходів забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2023 року заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські Фонди" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив до закінчення розгляду справи зупинити дію:

- постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 вересня 2023 року №189-КУА/ПІФ про накладення санкції за правопорушення на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

- розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринках;

- рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2023 року №1148.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські Фонди" про вжиття заходів забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські Фонди" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу Київського окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини у справі, без всебічного та об`єктивного дослідження доказів, з порушенням норм процесуального права.

Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції під час розгляду заяви не враховано, що заявник управляє активами 8 інвестиційних фондів, здійснює адміністрування 5 недержавних пенсійних фондів та управляє активами 3 недержавних пенсійних фондів.

Додатково зазначив, що постанова від 12 вересня 2023 року №189-КУА/ПІФ, розпорядження від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2023 року № 1148 в сукупності містять не лише ознаки очевидної протиправності, порушують права та законні інтереси товариства, його контрагентів, інвесторів і вкладників, але й практично повністю унеможливлюють фінансового-господарську діяльність заявника. Крім того, після офіційного опублікування рішення комісії від 16 жовтня 2023 року №1148 до позивача почали звертатися інвестиційні фонди, що знаходяться в його управління з ініціативою розірвання договорів про управління активами, ряд контрагентів почали розглядати можливість розірвання договорів з можливими застосування до товариства санкцій.

Звернув увагу суду, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення постанови від 12 вересня 2023 року №189-КУА/ПІФ, розпорядження від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2023 року № 1148 є адекватними та співмірними, що забезпечить подальше виконання рішення суду.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку подала до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскільки доводи апелянта є ідентичними з обґрунтуваннями позовних вимог по суті спору, а тому вжиття заходів забезпечення позову у визначений заявником спосіб фактично призведе до вирішення спору по суті.

Додатково зазначив про те, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження обставин викладених у заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, наполягав на її задоволенні з викладених у ній доводів та підстав.

Представник Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

При цьому, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта. Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Як вбачається змісту заяви про забезпечення позову, підставами для її задоволення заявник зазначає наявність ознак очевидної протиправності постанови від 12 вересня 2023 року №189-КУА/ПІФ, розпорядження від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2023 року №1148, порушення його прав та настанням негативних наслідків. Також заявник зазначає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, у разі прийняття рішення на його користь, він понесе майнову шкоду та репутаційні втрати, тобто виконання рішення суду буде ускладненим.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що наявність очевидних ознак протиправності рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності доказів за наслідками розгляду справи по суті. Крім того в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням обґрунтувань, наведених у заяві, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 вересня 2023 року №189-КУА/ПІФ за провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках з порушенням умов ліцензування застосовано у відношенні до ТОВ "КУА АПФ "Українські Фонди" санкцію у вигляді зупинення на строк до 31 грудня 2023 року дії ліцензії на провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами), серії АГ №580049, виданої згідно з Рішенням Комісії від 01 грудня 2011 року №1092 із необбмежженим строком дії з 23 грудня 2011 року.

Також розпорядження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ визначено ТОВ "КУА АПФ "Українські Фонди" у термін до 12 грудня 2023 року усунути вищезазначені порушення законодавства шляхом повернення грошових коштів ПНЗВІФ "Український Оптімум", розміщених у небанківській фінансовій установі ТОВ "Каса народної допомоги", на поточні/депозитні рахунки, відкриті у банківських установах, та до 18 грудня 2023 року письмово проінформувати уповноважених осіб комісії та департаменту нагляду за ринками капіталу про виконання розпорядження з поданням звіту і документів передбачених п. 8 розділу IV Порядку 982.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2023 року №1148, з метою запобігання виникненню системних ризиків та ризику втрати активів встановлено ТОВ "КУА АПФ "Українські Фонди" обмеження, передбачені п. 8 рішення НКЦПФР №1056, а саме здійснювати будь-які операції з провадження професійної діяльності на ринках капіталу - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами), крім операцій, пов`язаних з виконанням розпорядження про усунення порушень законодавства на ринках капіталу та організованих товарних ринків від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ до дати закінчення дії воєнного стану в Україні.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову та апеляційної скарги заявник зазначив про очевидність ознак протиправності постанови від 12 вересня 2023 року №189-КУА/ПІФ, розпорядження від 12 вересня 2023 року №272-КУА/ПІФ та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2023 року №1148 оскільки рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04 серпня 2022 року №1056 не передбачає застосування комісією обмежень з терміном до закінчення воєнного стану.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з п. 2 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04 серпня 2022 року №1056 зокрема встановлено, що під час дії воєнного стану в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може своїм рішенням тимчасово до дати закінчення дії воєнного стану зупиняти дію ліцензії, що була видана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до статті 4 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків".

В заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі заявник зазначає про порушення його прав та законних інтересів та його контрагентів і вкладників, а тому не вжиття заходів забезпечення позову призведе до нанесення майнової шкоди та репутаційних втрат. Крім того, після офіційного опублікування рішення комісії від 16 жовтня 2023 року №1148 до нього почали звертатися інвестиційні фонди, що знаходяться в його управління з ініціативою розірвання договорів про управління активами.

Водночас, як вірно зазначено судом першої інстанції незгода позивача з оскаржуваними рішеннями не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Крім того, заявником не надано жодних доказів того, що висновки контролюючого органу є очевидно необґрунтованими, водночас наявність чи відсутність порушень вчинених відповідачем під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень підлягають встановленню судом під час розгляду справи по суті.

У розрізі наведеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, на переконання судової колегії, суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив на неподанні позивачем жодних доказів на підтвердження очевидно необґрунтованості висновків контролюючого органу під час перевірки чи завдання йому шкоди зазначеними рішеннями Комісії. Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції, викладені обставини свідчать про відсутність належного обґрунтування того, що захист прав та інтересів заявника стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про правильність твердження суду першої інстанції щодо необґрунтованості поданої заяви про забезпечення позову, оскільки, як було встановлено вище, викладеними у ній доводами не підтверджується існування підстав та обставин для вжиття відповідних заходів. У зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 150-151, 242-244, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів "Українські Фонди" - залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку

Повний текст постанови складено "13" грудня 2023 року.