Ухвала

від 13.12.2023 по справі 560/6617/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 560/6617/23

13 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника фермерського господарства "Тріумф" про стягнення витрат на правничу допомогу у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Тріумф" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2023 року позивач - ФГ "Тріумф", звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо відмови фермерському господарству "Тріумф" (код ЄДРПОУ 32607385) у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Також, позивач просив зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік та включити фермерське господарство "Тріумф" (код ЄДРПОУ 32607385) до реєстру платників єдиного податку четвертої групи про що видати відповідний витяг (довідку), що підтверджує такий статус.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.08.2023 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області у формі листа №3080/6/22-01-04-05-12 від 22.03.2023 про відмову фермерському господарству "Тріумф" у підтверджені статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2023 рік.

Зобов`язано відповідача повторно розглянути подану фермерським господарством "Тріумф" звітність для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи, та прийняти рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Також, додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.08.2023 заяву фермерського господарства "Тріумф" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі за позовом фермерського господарства "Тріумф" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задоволено.

Стягнуто на користь фермерського господарства "Тріумф" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року - без змін.

Також, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року - без змін.

27.09.2023 на адресу суду надійшли відзиви позивача на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2023 року.

27.11.2023 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача щодо ухвалення додаткового судового рішення у справі №560/6617/23, щодо судових витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Частиною першою статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що розгляд питання про стягнення витрат на правничу допомогу, необхідно призначити до розгляду в порядку письмового провадження.

Заяв, клопотань щодо заперечення на клопотання представника позивача від 27.11.2023, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області, не подано.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За текстом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частина перша статті 143 КАС України визначає, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

За приписами частини 3 статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина 5 цієї статті).

За частиною п`ятою статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

У постанові від 25 липня 2023 року у справі №340/4492/22 у розвиток зазначеної вище позиції об`єднаної палати Верховний Суд вказав, що за загальним правилом, усі докази понесених судових витрат мають бути надані сторонами до закінчення розгляду справи. Однак, у випадку, якщо сторона з певних причин не може надати такі документи, ця сторона повинна зробити відповідну заяву до закінчення розгляду справи і надати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

В постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі №300/1490/20 суд зробив наступний висновок: «Зазначення ж у прохальній частині касаційної скарги узагальненої вимоги про стягнення судових витрат за результатами касаційного розгляду не може розцінюватися як належне звернення до суду із заявою про відшкодування судових витрат (в тому числі на правову допомогу), адже за такого викладу прохальної частини без наведення жодних мотивів та обґрунтувань суд фактично позбавлений можливості встановити склад таких витрат, факт їх понесення.»

Застосовуючи вищевказані висновки та правові норми до правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів звертає увагу, що у описовій частині відзиву на апеляційну скаргу представник позивача зазначив загальне формулювання про необхідність стягнення судових витрат у сумі 3000 грн, однак до ухвалення у справі постанови не надав доказів на підтвердження понесення таких витрат, як і не зазначив жодних причин, які унеможливлюють подання відповідних доказів та про наявність поважних причин, які зумовлюють необхідність подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення постанови за результатами розгляду апеляційної скарги.

Також, не наведені обставини поважності причин неподання відповідних доказів щодо правничої допомоги й у поданій представником позивача заяві про ухвалення додаткового судового рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно матеріалів справи договір про надання правової допомоги №10/23 укладений 31.03.2023, додаткову угоду №2 до договору №10/23 від 31.03.2023 укладено 14.09.2023, відзив на апеляційну скаргу подано 27.09.2023, що свідчить про те, що станом на дату подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому зазначено про намір позивача стягнути витрати на правничу допомогу, докази, які підтверджують такі витрати, були наявні у представника позивача, однак останній не надав їх суду та не вказав обґрунтованих підстав їх ненадання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не подав заяву, яка у розумінні положень частини сьомої статті 139, частини третьої статті 143 КАС України надавала суду апеляційної інстанції правові передумови для ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу.

В ухвалі Верховного Суду від 07 липня 2023 року у справі №340/2823/21 висловлена позиція про те, що у значенні абзацу третього частини сьомої статті 139 КАС України заява сторони про розподіл понесених витрат на правничу допомогу (разом з доказами, які до неї додані) залишається без розгляду якщо вона подана після того, як суд касаційної інстанції вже розглянув касаційну скаргу, тобто визначені процесуальні наслідки подання відповідної заяви з порушенням положень КАС України.

Отже, оскільки представник позивача в даній справі своєчасно не визначив розмір судових витрат й не зазначив поважних причин, які унеможливили подання відповідних доказів на підтвердження розміру заявлених до відшкодування витрат, тобто не дотрималась процесуальних норм закону, після того, як за результатами розгляду апеляційної скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області прийнято судове рішення, у суду апеляційної інстанції відсутні процесуальні підстави для вирішення питання про розподіл витрат відповідно до статті 252 КАС України.

Також, колегія суддів звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В свою чергу, як вбачається з наданих відзивів представника позивача на апеляційні скарги Головного управління ДПС у Хмельницькій області, витрати на правничу допомогу не можна вважати співмірними виконаними адвокатом роботоми (наданими послугами).

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Враховуючи недотримання представником позивача положень частини сьомої статті 139 КАС України в частині належного та своєчасного звернення із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення відповідної заяви без розгляду.

Керуючись 139, 252 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

клопотання представника фермерського господарства "Тріумф" про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.