Постанова

від 13.12.2023 по справі 380/1951/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/1951/23 пров. № А/857/9305/23

Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Кузьмича С.М., Гудима Л.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Ланкевич А.З.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАВУЛЯ» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2023 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900217/1 від 12.12.2022 року, визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900003/2 від 03.01.2023 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що висновки митного органу щодо наявності розбіжностей тощо у поданих під час митного оформлення документах не відповідають дійсності, оскільки задекларована ним у митних деклараціях митна вартість товару за основним методом (за ціною контракту) підтверджена наданими Митниці документами, які не містять неточності чи розбіжності. Зазначив, що під час митного оформлення товару до митної декларації було надано всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), для підтвердження митної вартості, визначеної за першим методом (за ціною контракту). Своєю чергою, митний орган не врахував умови поставки товару, визначені у зовнішньоекономічному контракті (умови поставки EXW, FCA згідно з міжнародними правилами «Інкотермс 2020»), і безпідставно, за відсутності обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів, витребував додаткові документи на підтвердження задекларованої декларантом митної вартості, так само, як і безпідставно вчинив наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товарів: не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу і в подальшому відмовив у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску товарів. На підставі наведеного вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900217/1 від 12.12.2022 року, №UA209000/2022/900003/2 від 03.01.2023 року та похідні від них картки відмови №UA209170/2022/002549, №UA209170/2023/000021, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просив позов задоволити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Львівська митниця. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.

Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кавуля» (місцезнаходження: вул.Рубчака, 23, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43157668) зареєстроване як юридична особа 06.08.2019 року.

Основним видом економічної діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами.

02.12.2021 року між між ТОВ «Кавуля», як покупцем, та фірмою «Coffe Promotion Sp. Z o.o., як продавцем, укладено контракт №1. Відповідно до підп.1.1 контракту, продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Згідно з підп.1.2 контракту, перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент його фактичної передачі (відвантаження) покупцю.

Кількість та асортимент товару, що поставляється, буде наведена в фактурах (фактурах-проформах), що становлять невід`ємну частину контракту (підп.2.1 контракту).

Відповідно до підп.3.1, платежі здійснюються в польських злотих та євро. Загальна вартість цього контракту складається з вартості усіх поставок.

Ціна товару зазначається в фактурах (фактурах-проформах) до даного контракту і становить його невід`ємну частину. Фактури складаються на підставі замовлень (підп.3.2 контракту).

Відповідно до п.3.4, всі платежі будуть здійснюватися шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця: - по 100% передоплаті згідно з контракту у відповідності до виставленого продавцем рахунку-фактури.

Термін дії цього контракту закінчується 31.12.2023 р., проте може бути продовжений обопільно підписаною додатковою угодою (підп.6.4 контракту).

29.12.2021 року між ТОВ «Кавуля» та фірмою «Coffe Promotion Sp. Z o.o. укладено додаткову угоду №1, згідно якої підп.3.4 контракту викладено у новій редакції, а саме: всі платежі будуть здійснюватися шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця: - по 100% передоплаті згідно з контракту у відповідності до виставленого продавцем рахунку-фактури або оплата з відтермінуванням 15 днів після доставки товару покупцю.

На виконання вимог цього Контракту №1 від 02.12.2021 року:

1. Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №FM/EX/0009/11/2022 від 29.11.2022 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 50400,00 євро; страхування вантажу не проводилося.

02.12.2022 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA2091700/2022/096033, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (Кава натуральна мелена, смажена з кофеїном, в первинній упаковці різного фасування: Кава мелена AROMA 500g. Країна походження EU та Кава мелена AROMA 500g; Кава мелена PERLA NEGRA 500g vacuum. Країна походження EU).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA2091700/2022/096033, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №FM/EX/0009/11/2022 від 29.11.2022 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) №902607 від 29.11.2022 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AS 0345035 від 01.12.2022 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №01/12/2022 від 01.12.2022 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 02.12.2021 року; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №б/н від 01.12.2022 року; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №9293457; інші некласифіковані документи (Deliveri note) від 29.11.2022 року; інші некласифіковані документи (перепустка) від 01.12.2022 року.

позивачем 06.12.2022 року на користь продавця було сплачено кошти в сумі 50400,00 євро за товар згідно інвойсу №FM/EX/0009/11/2022 від 29.11.2022 року.

Львівська митниця за наслідками опрацювання вищевказаних документів надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності інші платежі та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовленими спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

позивач 07.12.2022 року просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжні документи; контракт; прайс-лист; висновок експерта; видаткові накладні.

Львівською митницею 12.12.2022 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900217/1, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- відповідно до підп.3.3 зовнішньоекономічного контракту №1 від 02.12.2021 року ціна включає вартість пакування, завантаження та транспортування, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 29.11.2022 року №FM/EX/0009/11/2022, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару;

- відповідно до вимог Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» від 01.08.2006 року №57-V та ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956 року) у графі 23 CMR - зазначається підпис і штамп перевізника. В CMR №902607 від 29.11.2022 року у графі 23 відсутній підпис перевізника. Рахунок на транспортні витрати не підписаний виконавцем і не завірений печаткою, а також декларантом не подано договору на перевезення.

Відтак, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари.

Застосовано метод 2б (ст.60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2022/39394 від 17.10.2022 року. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2022/002549. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.12.2022 року №UA209000/2022/900217/1.

2. Згідно рахунку-фактури (інвойсу) №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю 50400,00 євро; страхування вантажу не проводилося.

Позивачем 02.01.2023 року на користь продавця було сплачено кошти в сумі 50400,00 євро згідно інвойсу №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року.

03.01.2023 року декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №UA2091700/2023/000309, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (Кава натуральна мелена, смажена з кофеїном, в первинній упаковці різного фасування: Кава мелена AROMA 500g. Країна походження EU та Кава мелена AROMA 500g; Кава мелена PERLA NEGRA 500g vacuum. Країна походження EU).

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №UA2091700/2023/000309, в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактуру (iнвойс) (Commercial invoice) №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) №902608 від 29.11.2022 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AS 0345053 від 01.12.2022 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №01/01/2023 від 03.01.2023 року; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 02.12.2021 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 02.12.2021 року; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №б/н від 03.01.2023 року; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №9417080 від 04.09.2022 року; інші некласифіковані документи (Deliveri note) від 29.12.2022 року; інші некласифіковані документи (перепустка) від 02.01.2023 року.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МК України, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

Позивач 03.01.2023 року просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: платіжні документи; контракт; прайс-лист; висновок експерта; розрахунок ціни.

Львівською митницею 03.01.2023 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900003/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень ст.ст.52, 53, 54, 55, 58, 335 МК України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне:

- відповідно до підп.3.3 зовнішньоекономічного контракту №1 від 02.12.2021 року ціна включає вартість пакування, завантаження та транспортування, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 29.12.2022 року №FM/EX/0009/12/2022, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару;

- рахунок на транспортні витрати №01/01/2023 року від 03.01.2023 року не підписаний виконавцем і не завірений печаткою, а також декларантом не подано договору на перевезення.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до вимог п.2 ч.6 ст.54 МК України, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом

Проведено консультації з декларантом згідно ст.57 МК України.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МК України) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари.

Застосовано метод 2б (ст.60 МК України). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209190/2022/39394 від 17.10.2022. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2023/000021. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 03.01.2023 року №UA209000/20232/900003/2.

Вважаючи протиправними рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900217/1 від 12.12.2022 року, №UA209000/2022/900003/2 від 03.01.2023 року та похідні від них картки відмови №UA209170/2022/002549, №UA209170/2023/000021, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно частини 1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч.1 ст.248 МК України).

Згідно ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами ст.49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч.4 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.5 ст.53 міститься положення, відповідно до якого забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (ч.ч.4, 5 ст.55 МК України).

Згідно ч.1 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною 2 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч.8 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, та 4 ст.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Згідно ч.7 ст.55 МК України, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Згідно ст.55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 року, серед іншого, затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. У п.2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- МК України визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в ст.53 цього кодексу;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- МК України визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, які свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст.53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Позивач визначив митну вартість товарів за ціною договору, яка зазначена в інвойсах (фактурах) №FM/EX/0009/11/2022 від 29.11.2022 (50400,00 євро) та №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року (50400,00 євро), разом 100800,00 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач надав митному органу разом з митними деклараціями документи, визначені ч.2 ст.53 МК України, а саме: рахунки-фактури (iнвойси) (Commercial invoice) №FM/EX/0009/11/2022 від 29.11.2022 року та №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року; автотранспортну накладну (Road consignment note) №902607 від 29.11.2022 року; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 (Movement certificate EUR.1) №PL/MF/AS 0345035 від 01.12.2022 року; рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №01/12/2022 від 01.12.2022 року та №01/01/2023 від 03.01.2023 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1 від 02.12.2021 року; заяви декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №б/н від 01.12.2022 року та №б/н від 03.01.2023 року; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №9293457 та №9417080; інші некласифіковані документи (Deliveri note) від 29.11.2022 року та від 29.12.2022 року; інші некласифіковані документи (перепустка) від 01.12.2022 року та від 02.01.2023 року.

Таким чином, позивач до митного оформлення надав усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Натомість в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2 та 3 ст.53 МК України, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також що митним органом встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до підп.3.3 зовнішньоекономічного контракту №1 від 02.12.2021 року ціна включає вартість пакування, завантаження та транспортування, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційних інвойсах від 29.11.2022 року №FM/EX/0009/11/2022 та 29.12.2022 року №FM/EX/0009/12/2022, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

У підп.3.3 контракту №1 від 02.12.2021 року передбачено, що ціна включає вартість пакування, завантаження та транспортування.

Вказаний пункт договору узгоджується з умовами поставки FСА Incoterms, які зазначені і у проформах і у фактурах по обох поставках (FСА PL Kwidzyn), за якими продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Згідно підп. «в» п.1 ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

У разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Витрати на упаковку товару, згідно з умовами поставки FСА Incoterms, покладаються на продавця. У спірному же випадку, позивач є покупцем, а тому, враховуючи, що вартість пакування, завантаження та транспортування включена до ціни, яка була фактично сплачена, у останнього був відсутній обов`язок додавати ці витрати до митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі №160/7901/18.

Щодо посилань відповідача на те, що у графі 23 CMR зазначається підпис і штамп перевізника, однак у графі 23 CMR №902607 від 29.11.2022 року відсутній підпис перевізника.

Згідно визначень, наведених у ст.1 Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну, вчиненого 20.02.2008 року, «електронна накладна» означає накладну, видану електронним способом перевізником, відправником або будь-якою іншою стороною, зацікавленою у виконанні умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, у тому числі інформацію, яка логічно асоціюється з електронним повідомленням у якості вкладень або іншим способом пов`язаною з електронним повідомленням одночасно з або після її випуску, з тим щоб стати частиною електронної накладної;

«Електронний підпис» означає дані в електронній формі, які прикріплені або логічно пов`язані з іншими електронними даними і служать як спосіб встановлення автентичності.

Згідно ст.2 цього протоколу, з урахуванням положень цього Протоколу, накладна, передбачена Конвенцією, а також будь-яка вимога, декларація, інструкція, запит, застереження чи інше повідомлення, пов`язане з виконанням умов договору перевезення, до якого застосовується Конвенція, можуть бути оформлені у вигляді електронного повідомленням. Електронна накладна, яка відповідає положенням цього Протоколу, вважається еквівалентною накладній, передбаченій Конвенцією, і тому має таку саму доказову силу та дію, як і ця накладна.

Україна приєдналася до Додаткового протоколу до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (КДПВ) про електронну накладну 03.06.2020 року. Дата набрання чинності для України 08.10.2008 року.

У CMR не могло бути підпису перевізника, адже така є e-CMR, тобто електронною міжнародною товарно-транспортною накладною, виданою електронним способом. В свою чергу, на такому документі стоїть відбиток печатки «LUK-TRANS», що також дозволяє ідентифікувати перевізника.

У ст.6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів передбачено дані, які повинна (ч.1) та може містити вантажна накладна (ч.2). Втім, серед цих даних відсутня такі як «підпис перевізника».

Щодо посилань відповідача на те, що рахунки на транспортні витрати №01/12/2022 від 01.12.2022 року та №01/01/2023 року від 03.01.2023 року не підписані виконавцем і не завірені печаткою, то такі не відповідають дійсності. Крім цього, вказане, на думку суду, не впливає на митну вартість товару, адже, як уже зазначено судом вище, ціна товару включала в себе, в т.ч. вартість транспортування.

Стосовно посилань відповідача на те, що декларантом не подано договору на перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, що з метою транспортування товару «LUK-TRANS», в особі Лукаша Душчинського, що діяв на підставі Статуту, іменованого як виконавець, з однієї сторони, та ТОВ «Кавуля», в особі директора Кавулі Романа, що діяв на підставі Статуту, надалі замовник, з іншої сторони, укладений договір на транспортно-експедиторні послуги від 01.03.2021 року.

Згідно предмету цього договору, такий урегульовує відносини між сторонами, коли виконавець надає замовнику послуги, пов`язані з організацією перевезень та експедицією експортно-імпортних та інших товарів замовника. Перевезення вантажів здійснюється з дотриманням вимог міжнародної конвенції CMR та інших чинних міжнародних нормативних актів. Згідно з підп.3.1 договору, оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється на рахунок виконавця шляхом банківського переказу, у вигляді 100% передоплати або післяплати, на підставі інвойсу.

З рахунків-фактур №01/12/2022 від 01.12.2022 року та №01/01/2023 від 03.01.2023 року, транспортні послуги «LUK-TRANS» по доставці товару (Квідзин-Медика, Медика-Львів) складають 3500,00 злотих та 3500,00 злотих відповідно.

Тобто уповноваженою особою ТОВ «Кавуля» надавались митному органу належні докази формування витрат на транспортування спірного товару.

Щодо посилань відповідача на відсутність 100% передоплати товару у відповідності до виставленого покупцем рахунку-фактури, суд враховує, що за змістом додаткової угоди №1 від 29.12.2021 року до контракту №1 від 02.12.2021 року сторони домовилися про внесення доповнень до контракту, а саме підп.3.4 викладено в наступній редакції: всі платежі будуть здійснюватися шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця: - по 100% передоплаті згідно з контракту у відповідності до виставленого продавцем рахунку-фактури або оплата з відтермінуванням 15 днів після доставки товару покупцю.

06.12.2022 року та 02.01.2023 року позивачем на користь продавця було сплачено кошти в сумі 50400,00 євро та в сумі 50400,00 євро відповідно, згідно інвойсу №FM/EX/0009/11/2022 від 29.11.2022 року та інвойсу №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року, що підтверджується банківськими платіжними документами.

Вказані доводи відповідача є безпідставними та висловлені буз урахування змісту додаткової угоди №1 від 29.12.2021 року до контракту.

Щодо посилань відповідача на те, що платіжне доручення, яке стосується оплати за інвойсом №M/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року, не завірене банком, а тому, на його думку, є лише бланком документа, то зазначене спростовується наявним у матеріалах справи банківським платіжним документом від 02.01.2023 року, що стосується оплати за вказаним інвойсом №FM/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року, який містить всі обов`язкові реквізити платіжного документа та відбиток печатки АТ «СЕНС БАНК». До того ж, такий документ був наданий позивачем до митного контролю на вимогу митниці.

Доводи відповідача про відсутність 100% передоплати товару у відповідності до виставленого покупцем рахунку-фактури та про платіжне доручення, яке стосується оплати за інвойсом №M/EX/0009/12/2022 від 29.12.2022 року, не були покладені в основу оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900217/1 від 12.12.2022 року та №UA209000/2022/900003/2 від 03.01.2023 року.

Щодо тверджень митного органу про те, що надані позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже позивач надав Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, натомість відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень п.2 ч.6 ст.54, ч.2 ст.256 МК України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

Варто також зауважити, що своїм повідомленням митний орган витребував у позивача навіть ті документи, які вже були подані ним до митного оформлення на підтвердження заявленої митної вартості декларованого товару (рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні документи, транспорті (перевізні) документи).

Щодо доводів відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, суд такі не приймає до уваги, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 14.06.2022 року у справі №809/257/17.

Письмове рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованих товарів №№1, 2 обґрунтовано митним органом з посиланням на митну декларацію МД №UA209190/2022/39394 від 17.10.2022 року. В наведеній декларації митна вартість товару визначалась за 6 (резервним методом) При цьому відповідач не пояснив: чому як джерело інформації ним обрано саме ці митні декларації; чому не обрано митні декларації, у яких здійснювалося митне оформлення за ціною договору (зокрема, чи були оформлені митницями України інші митниці декларації з таким кодом товару згідно УКТЗЕД та описом товару).

Відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номеру та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо суперечать вищезазначеним положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 19.09.2022 року (справа №1.380.2019.004890).

Відповідачем також не доведено неможливість застосування ним попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

За таких обставинах, апеляційний суд ввадаж що в даному випадку контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 року у справі №380/1951/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятоїстатті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич Л. Я. Гудим