Ухвала

від 13.12.2023 по справі 440/11455/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа №440/11455/21

адміністративне провадження №К/990/41185/23

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 440/11455/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІБ» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІБ" /далі позивач, ТОВ "МІБ"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області/ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 червня 2021 року № 000393007 від 22 червня 2021 року /а.с. 102-103, 108 т.3/, яким збільшено ТОВ "МІБ" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 456558,00 грн (в тому числі: за податковим зобов`язанням 368802,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 87756,00 грн); №00039310701 від 22 червня 2021 року / а.с. 100-101, 106 т.3/, яким збільшено ТОВ "МІБ" суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 487532,50 грн (в тому числі: за податковим зобов`язанням 390026,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 97506,50 грн); №00039290701 від 22 червня 2021 року / а.с. 104-105, 107 т.3/, яким зменшено ТОВ "МІБ" від`ємне значення суми податку на додану вартість на 19686,00 грн за грудень 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року, залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.

Згідно ч. 2 вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України.

Скаржник в прохальній частині касаційної скарги просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року мотивуючи тим, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, однак ухвалами Верховного Суду від 15 травня 2023 року, від 26 липня 2023 року, від 02 жовтня 2023 року її повернуто на підставі ч. 4 ст. 328 КАС України, що на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 332 КАС України, питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

За таких обставин, відповідно до правил наведеної норми процесуального закону касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження та докази своєчасного подання вперше касаційної скарги, дати отримання ухвал Верховного Суду про повернення раніше поданих касаційних скарг.

Керуючись ст. 329, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року у справі № 440/11455/21 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнання судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов