У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12.12.2023 Справа №607/24336/23
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта для майбутнього» про забезпечення позову до пред`явлення позову, -
УСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта для майбутнього» - адвокат Мостецький А.Я. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, до його пред`явлення, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову представник заявника обґрунтовує тим, що TOB «Освіта для майбутнього» 01.07.2023, уклало з ФОП ОСОБА_2 , договір оренди нежитлового приміщення № 02/23, відповідно до якого Заявник приймає в оренду нежиле приміщення № 79, загальною площею 213,8 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 . Приміщення передане орендарю на підставі акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 01.07.2023. Орендоване приміщення використовується ТОВ «Освіта для майбутнього» для надання освітніх послуг. 06.11.2023 внаслідок несправності сантехнічного обладнання в квартирі АДРЕСА_1 , відбулося залиття офісного приміщення яке знаходиться в користуванні заявника на підставі договору оренди. Причини затоплення встановлено у акті № 1 про наслідки залиття житлового/нежитлового приміщення, складеного комісією. Згідно умов укладеного договору оренди нежитлового приміщення № 02/23 від 01.07.2023, ТОВ «Освіта для майбутнього» відшкодовує ФОП ОСОБА_2 збитки, спричинені внаслідок погіршення стану об`єкта оренди (п. 6.2. Договору). Сума встановлених збитків становить 333 062, 00 (Триста тридцять три тисячі шістдесят дві) гривні 00 копійок. Ціна позову становитиме 383 062 грн.
При складанні акту затоплення та усунення причин залиття та його наслідків, були присутні мати та теща власника квартири - ОСОБА_1 . З їх слів власник з дружиною проживають за межами України, найближчим часом повертатися не планують. Перемовини щодо добровільного відшкодування заподіяних збитків не дали результату. Отже, між сторонами виник спір щодо стягнення збитків, завданих внаслідок залиття приміщення. Сума збитків на день подання заяви про забезпечення позову до суду, не повернута, а відтак у Заявника наявні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема з огляду на ту обставину, що іншого майна у Відповідача не має, а він постійно проживає закордоном. За викладених обставин, існує ризик відчуження Відповідачем належного йому майна, що зробить неможливим виконання рішення суду.
Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені частини першої статті 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам частини тринадцятої 13 статті 7 та частини першої статті 153 ЦПК України.
Суд, розглянувши заяву та долучені документи, приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України, видом забезпечення позову, серед іншого, визначено накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вимогами п. 3-4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Із долученої до матеріалів заяви про забезпечення позову Інформації з Державного реєстру речових прав сформованого 10.12.2023 квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 1893, виданого 16.06.2021, видавник: Костецький Ю. Г., приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Пункт 6 передбачає, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25 травня 2016 року, прийнятої за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Як вбачається із заяви про забезпечення позову між сторонами виник спір щодо стягнення збитків, завданих внаслідок залиття приміщення. За твердженнями позивача сума збитків на день подання заяви про забезпечення позову до суду, не повернута.
Таким чином наявні достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може ускладнити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.
Разом із цим, суд звертає увагу на наступне.
Частина 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. За змістом наведеного, жодне з положень Конвенції не може бути витлумачене як таке, що легітимізує набуття права власності одним суб`єктом за рахунок протиправного позбавлення майнового права іншого суб`єкта, із відмовою, до того ж, у можливості захисту порушеного права. Кожен, чиї права та свободи було порушено має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (Статті 13 і 14 Конвенції).
Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Диспозиція ст. 149 - 153 ЦПК України, яка дозволяє суду забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, носить оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача.
З приписів норм цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що процесуальне законодавство обумовлює допустимість застосування заходів із забезпечення позову наявністю обставин, які свідчать про те, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Забезпечення позову застосовується як засіб запобігання можливим порушенням майнових чи охоронюваних законом інтересів особи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Враховуючи наведені представником заявника докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві щодо забезпечення позову, оцінюючи наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, беручи до уваги, що накладення арешту на майно відповідача є заходом, який призводить до суворих обмежень для власника майна у користуванні його майном та вказані дії можуть призвести до порушень конституційних прав відповідача по справі на володіння та користування належним йому майном, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, суд вважає, що заяву про вжиття заходів забезпечення позову слід задовольнити частково шляхом заборони ОСОБА_1 вживати дії щодо відчуження належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 .
При цьому, суд враховує те, що саме такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти будь які дії щодо відчуження майна, буде достатнім і співмірним із заявленими позивачем вимогами, та в той же час не буде порушувати прав відповідача.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Представнику заявника ТОВ «Освіта для майбутнього» - адвокату Мостецькому А.Я. роз`яснити, що у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.149-154, 259, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Освіта для майбутнього» - адвоката Мостецького А.Я. про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_1 вживати дії щодо відчуження належної йому на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Роз`яснити представнику заявника ТОВ «Освіта для майбутнього» - адвокату Мостецькому А.Я., що у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома та у Відділ державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Острозького, 14, м. Тернопіль, 46002, info2@tem.te.dvs.gov.ua), Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради (бульвар Тараса Шевченка, 3, 1 поверх, м. Тернопіль, 46001, ІНФОРМАЦІЯ_1 ), для негайного виконання.
Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала про забезпечення позову набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк пред`явлення до примусового виконання ухвали становить три роки та обчислюється з наступного дня після її прийняття, тобто з 13 грудня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
Позивач/заявник: ТОВ «Освіта для майбутнього», адреса місця знаходження: вул.Вільхова, 17, офіс 79, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 40900353.
Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ФОП ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2023 |
Оприлюднено | 18.12.2023 |
Номер документу | 115631097 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбич В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні